Постанова

від 30.10.2024 по справі 440/1076/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 р.Справа № 440/1076/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 06.06.24 року по справі № 440/1076/24

за позовом Приватного підприємства "ПОЛАГРОПРОМ"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Полагропром" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення №00004940701 від 10.01.2024, № 00004920701 від 10.01.2024, №00004930701 від 10.01.2024;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 8-рл від 19.01.20 про анулювання Приватному підприємству "Полагропром" ліцензії №16010308202303132 терміном дії з 12.12.2023 по 12.12.2024 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в ППР №00004940701 від 10.01.2024 не містить в собі чіткого та послідовного викладення інформації, містить нелогічні незрозумілі для платника дані, з яких неможливо дійти висновку за яке порушення та на підставі якого закону ПП "Полагропром" притягнуто до відповідальності. Щодо ППР №00004920701 від 10.01.2024, зазначено, що досліджуваний факт продажу полягав у вчиненні розрахункової операції не з 12:00, а в 11:59:49, тобто менше ніж за 1 хвилину до дозволеного часу продажу. Щодо ППР №00004930701 від 10.01.2024, позивачем зазначено, що під час перевірки не виявлено безпосереднього факту відсутності наклеєних марок акцизного податку на пляшки (упаковки) алкогольних напоїв, не виявлено фактів маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку з ознаками підробки. Щодо розпорядження про анулювання ліцензії зазначено, що на дату винесення спірного розпорядження податкове повідомлення- рішення, на підставі якого підприємство притягнуто до відповідальності у вигляді штрафної фінансової санкції, було неузгоджене.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00004940701 від 10.01.2024, № 00004920701 від 10.01.2024, №00004930701 від 10.01.2024; розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 8-рл від 19.01.20 про анулювання Приватному підприємству "Полагропром" ліцензії №16010308202303132 терміном дії з 12.12.2023 по 12.12.2024 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Полагропром" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 17717,55 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що в ході проведеної перевірки, податковим органом встановлено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка та відсутность реквізитів акцизної марки в фіскальних чеках. Зазначає, що прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення - рішення та розпорядження є обгрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, а оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства та не пілягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що ПП "Полагропром" зареєстроване як юридична особа 17.01.1996, код ЄДРПОУ 23810475, що підтверджується Витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2023 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 02.10.2023 № 2415-П проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного підприємства "Полагропром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2019 по 30.06.2023, валютного законодавства за період з 01.04.2019 по 30.06.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2019 по 30.06.2023, іншого законодавства за період з 01.04.2019 по 30.06.2023.

За результатами перевірки складено акт від 04.12.2023 №12245/16-31-07-01-02/23810475, згідно висновку якого, встановлені порушення, зокрема:

- частини десятої статті 153 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (із змінами і доповненнями) (далі - Закон №481), а саме: реалізації алкогольних напоїв в заборонений час доби;

- пунктів 226.3, 226.7, 226.9 статті 226 ПК України та абз. 3 частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами та доповненнями), а саме: реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка;

- статей 2, 3, 8 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), п. 2 розділу 2 Наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 "Про затвердження змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів", а саме відсутність необхідних реквізитів акцизної марки в фіскальних чеках на загальну суму вартості підакцизних товарів 637 045,00 гривень.

На підставі акта перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.01.2024, а саме №00004940701, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 955503,00 грн, №00004920701, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6800,00 грн., №00004930701, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 17000,00 грн.

Також, за наслідками проведеної перевірки відповідачем розпорядженням від 19.01.20 №8-рл анульовано ліцензію ПП "Полагропром" на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №16010308202303132 терміном дії з 12.12.2023 до 12.12.2024.

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями від 10.01.2024 та розпорядженням від 19.01.2024 №8- рл, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої першої інстанції виходив з їх обгрунтованості.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

У взаємозв`язку з викладеним, відповідно до статті 2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями) розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій або в електронній формі, створений в паперовій та/або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно статті 8 Закону №265 форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок звітності, пов`язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Крім того, згідно з приписами пункту 13 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану забороняти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.

Порядок заборони торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1457 "Про затвердження Порядку заборони торгівлі зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях" (далі - Порядок). Згідно зі статті 15 вищезазначеного Закону повноваження щодо прийняття відповідних рішень передбачено для обласних, районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів.

Органи місцевого самоврядування в умовах воєнного стану самостійних рішень про заборону продажу алкоголю не приймають.

Відповідно до пункту 3 Порядку заборона торгівлі алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, в межах території, на які вводиться воєнний стан, запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення) з метою забезпечення громадської безпеки і порядку. Цим же наказом визначається час введення та строк дії заборони.

Наказ доводиться до виконання органів місцевого самоврядування. Застосування процедур, передбачених Законом "Про засади державної регуляторної політики", як і для всіх нормативно-правових актів воєнного часу, в цьому випадку не вимагається.

Рішенням №11 Ради оборони Полтавської області від 01 квітня 2022 року "Про невідкладні заходи для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави", прийнятим Полтавською обласною військовою адміністрацією, дозволити торгівлю алкогольними напоями і речовинами на спиртовій основі (продаж алкоголю військовослужбовцям і працівникам правоохоронних органів не здійснювати) на території Полтавської області з 12.00 години до 18.00 години починаючи з 02.04.2022. Дія рішення поширюється на всіх суб`єктів господарювання на території Полтавської області незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями отриману згідно з вимогами законодавства.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, визначає Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону №481/95, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

За приписами підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари (пункт 226.9 статті 226 Податкового кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №481/95, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95, визначається Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі - Порядок № 790).

Пунктами 2 і 3 зазначеного Порядку встановлено, що за порушення, передбачені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", застосовуються фінансові санкції.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом №481/95.

Відповідно до пункту 5 вищевказаного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Згідно з пунктом 83.1 статті 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Відповідно до підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.01.2024 №00004920701, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6800,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем частини десятої статті 15-3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (із змінами і доповненнями), а саме виявлено факт реалізації алкогольних напоїв в заборонений час доби.

В ході перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв протягом часу доби, на який рішенням уповноважених органів встановлено заборону продажу за адресою: магазин "Градус" Полтавська область, м. Полтава, бул., Богдана Хмельницького, буд. 3-а, фіскальний номер 3000211968, а саме - дата реалізації 29.04.2022, час реалізації 11:59, назва товару Горілка Презид.стандарт класичн 0.7л на суму реалізації 388,8 гривень.

У выдзивы на апеляцыйну скаргу позивачем зазначено, що всі товари продавалися без будь-яких порушень в часі, розбіжність в секунди по часу, з якого дозволено продаж алкогольної продукції, між часом, що зафіксований в інформаційній системі "Податковий блок", та реальним офіційним Київським часом, обґрунтовує наслідком перебоїв в електропостачанні (аварійні та планові відключення) та у зв`язку з чим з`являлися збої в роботі РРО, або в роботі системи інформаційної системи "Податковий блок" (невірне відображення часу). Звертала увагу суду, що виявлене одне порушення при продажі алкогольних напоїв у заборонений час доби відхиляється від дозволеного часу продажу на 11 секунд.

Надаючи оцінку цій обставині, суд виходить з того, що прийняття рішень, вчинення дій державним органом повинно здійснюватися у тому числі з дотриманням принципу пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дії), і є критерієм, який випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб`єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш "шкідливі" засоби.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 6 лютого 2001 року (заява № 41205/98) по справі "Tammer v.Estonia" підкреслив, що "в межах своєї наглядової юрисдикції Суд повинен розглянути оскаржуване втручання у світлі всієї справи. Зокрема, Суд має визначити, чи було втручання у цій справі "пропорційним правомірній меті" та чи були підстави, наведені державними органами влади на виправдання даного втручання, "відповідними й достатніми".

Судовим розглядом встановлено, що продаж алкоголю відбувся о 11:59:49. Час початку дозволеного періоду продажу алкоголю на той момент - 12.00. Отже продаж відбувся з відхиленням від дозволеного часу продажу на 11 секунд.

Колегія суддів погоджується з імовірністю існування незначних часових розбіжностей між часом, встановленим в інформаційній системі "Податковий блок", та часом, встановленим на РРО, що використовувався позивачем. Але у будь-якому разі навіть за умови відсутності таких часових розбіжностей, застосування штрафу за продаж алкоголю на 11 секунд раніше дозволеного часу - є непропорційним заходом, порушення є вкрай незначним, не призвело до порушення публічного інтересу в розмірах співмірних застосованій санкції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2024 №00004920701, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6800,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.01.2024 №00004940701, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 955503,00, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки зазначає на порушенні позивачем статей 2, 3, 8 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", пункту 2 розділу 2 Наказу Міністерства фінансів України від 08,06.2021 №329 "Про затвердження змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних документів", а саме відсутності наявності реквізитів акцизної марки в фіскальних чеках.

Перевіркою дотримання вимог законодавства порядку здійснення розрахункових операцій встановлено, що ПП "Полагропром" через зареєстрований у додатку до ліцензії електронний контрольно-касовий апарат ФН: 3001005428, заводський номер Марія-304ТЗ, ФН: 3001040248, заводський номер Марія-304Т, Магазин "Градус" за адресою Полтавська область, м. Полтава, бул. Богдана Хмельницького, буд. 3-а) здійснювало реалізацію алкогольних напоїв, що марковані марками акцизного податку попереднього зразка (без наявності штрихового коду), тобто в фіскальних чеках відображалась помітка "АМ старого зразка".

Факт продажу товару з акцизними марками старого зразка не заперечувався сторонами справи. При цьому, податковий орган трактував цей факт як відсутність реквізитів акцизної марки (серії та номеру) на загальну суму 637045,00грн.

Оскільки ПП "Полагропром" в фіскальних чеках відображено помітка "АМ старого зраз.", тобто не вказано серію та номер акцизної марки, зазначене, за твердженнями відповідача, свідчить про порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

За правилами пункту 4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 7 Закону України "Про захист прав споживачів" продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється. Таким чином, реалізація алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка, строк придатності яких минув, є порушенням вимог Закону України "Про захист прав споживачів", контроль за додержанням якого, зокрема, контроль щодо реалізації продукції в межах строку придатності не покладено на Державну податкову службу та її територіальні органи.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 28.10.2024 по справі №810/1662/17, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Доказів того, що алкогольні напої, марковані акцизною попереднього зразка ("АМ старого зразка") реалізовуватись поза межами їх терміну придатності для споживання, відповідачем не надано.

Відповідальність за виявлене порушення статей 2, 3, 8 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідач визначив на підставі пункту 1 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за виявлене порушення не встановлено відповідальності ні підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, ні пунктом 1 статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Відповідач зазначив, що відповідальність за порушення статей 2, 3, 8 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачена статтею 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) - "У разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Однак, колегія суддів зазначає, що в спірному податковому повідомленні-рішенні від 10.01.2024 №00004940701 чітко вказано норму Закону, на підставі якого ПП "Полагрором" притягнуто до відповідальності - пункт 1 статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального". Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не скасовано, не відкликано, не уточнено.

Тобто, вказаний дефект податкового повідомлення-рішення, у вигляді зазначення норми іншого Закону, яким до підприємства застосовано штрафні санкції, може бути самостійною підставою для скасування такого рішення, оскільки, зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не можливо встановити правомірність застосування відповідальності на підставі статті 17 Закону України №481/95-ВР у співставленні з виявленим порушенням статей 2, 3, 8 Закону України №265/95-ВР.

Відповідач зазначає, що у спірному податковому повідомленні-рішенні малося на увазі притягнення позивача до відповідальності за невидачу (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, (стаття 17 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Однак відповідальність за таке порушення (невидача розрахункового документа) може бути встановлена у ході проведення контрольної закупки, під час здійснення якої продавець міг би не видати розрахунковий документ покупцю (в електронному чи паперовому вигляді).

Проте, у даному випадку виявлене порушення "в фіскальних чеках відображалась помітка "АМ старого зразка", яка свідчить про відсутність реквізитів акцизної марки (серії та номеру) на таких акцизних марок на загальну суму 637045,00 грн" - не може бути кваліфіковано як невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 10.01.2024 №00004940701 та необхідність його скасування.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 10.01.2024 №00004930701, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 17000,00, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач в акті перевірки зазначає про порушення позивачем п.226.3, 226.7, 226.9 статті 226 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) та абз.3 частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (зі змінами та доповненнями), а саме реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Так, в ході перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, за адресою: Магазин "Градус" Полтавська область, м. Полтава, бул. Богдана Хмельницького, буд. 3-а, Заводський (серійний) номер РРО Марія -304Т, фіскальний номер 3001040248, РРО Марія - 304X3, фіскальний номер 3001005428.

Перевіркою встановлено факт повторного використання ПП "Полагропром" марки акцизного податку на загальну суму реалізації товару 3018,5 грн, а саме по марках: АЕZS28125093, АЕНV370250, АЕIR194222, АЕIR94228, АЕIR194236, АFYN849118, АЕBH260896, АЕYІ204785, аeyi716125, аfbk024710, аеzs125093, аеру336333, аеnv051271, АЕVК373729.

Колегія суддів зазначає, що суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання алкогольних напоїв, повинні додержуватись вимог абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", статті 226 ПК України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв.

Склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Так, згідно з частиною четвертою статті 11 вказаного Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (підпункт 14.1.107).

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункт 14.1.109).

Згідно з пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі.

Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

У відповідності до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі - покупці марок), подають засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку (далі - продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку- розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці, Поняття "продавець марок акцизного податку" вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - СЖ-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих код).

На кожну марку наносяться такі реквізити:

- слова УКРАЇНА, МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ, ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ (для тютюнових виробів);

- позначення виду марки, що складається із слів та літер алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція) - АВ ЛГП, алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)-АВ ВП, алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція) - АІ ЛГП, алкоголь імпортний (виноробна продукція) - АІ ВП, тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)-ТВ ЗФ, тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки) - ТВ БФ; тютюн вітчизняний (сигарили) - ТВ СГ, тютюн імпортний (сигарети з фільтром) - ТІ ЗФ, тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки) - ТІ БФ, тютюн імпортний (сигарили) - ТІ СГ, тютюн вітчизняний (інші вироби) - ТВ ІНШІ, тютюн імпортний (інші вироби) - ТІ ІНШІ, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні - ТВЕН В, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні - ТВЕН І, рідина імпортна - РІ, рідина вітчизняна - РВ;

- індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);

- реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

- QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

- Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

- QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

- QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Отже, перелічені вище норми унеможливлюють факт законного повторного використання марки акцизного податку.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом за результатом проведеного аналізу бази даних СОД РРО (почекова інформація), здійснено аналіз та співставлення інформації щодо відображення у фіскальних чеках цифрового значення та штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) та встановлено систематичну реалізацію позивачем алкогольних напоїв з однаковими реквізитами марок акцизного податку, які зазначені у розрахункових документах.

Згідно електронних копій розрахункових документів, що надходили до органів ДПС та копій фіскальних чеків в період з 13.05.2023 по 24.06.2023 встановлено, що ПП "Полагропром" (магазин "Градус") реалізувалися алкогольні напої з марками акцизного податку, що дублюється.

Тобто, податковим органом встановлено реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими згідно підпункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що відповідач під час проведення перевірки має правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Аналогічні висновки містять постанова Верховного Суду від 09.09.2024 по справі №280/6832/23.

Наявні в матеріалах справи фіскальні чеки з реалізації алкогольних напоїв є додатком до акту фактичної перевірки, тобто належними та достатніми доказами самого факту торгівлі позивачем алкогольними напоями маркованими з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251.

Слід зазначити, що позивач, як суб`єкт господарювання, несе відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251, містить опис зразка (розміру та реквізитів) марки акцизного податку для алкогольних напоїв, що надає змогу будь-якій особі перевірити відповідність марки акцизного податку вимогам чинного законодавства. При цьому, останні зміни в зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2020 № 1037.

Отже, на підставі викладеного позивачем, як суб`єктом господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв, порушено вимоги абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", відповідальність за що передбачена статтею 17 цього Закону.

Варто зазначити, що хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону №481/95 щодо правил торгівлі такими напоями є, зокрема, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.01.2024 №00004930701, яким до підприємства застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 17000,00 грн. є обгрунтованим та таким, що прийнято в межах та на підставі вимог чинного законодавства.

Щодо анулювання ліцензії ПП "Полагропром" на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний №16010308202303132, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Закону №481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР зі змінами та доповненнями, ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво).

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Отже, оскільки судом підтверджено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення №1251, та таких, що вважаються немаркованими та відповідно до Закону №481/95-ВР, а саме встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку, відтак розпорядження від 19.01.2024 №8- рл, яким анульовано ліцензію ПП "Полагропром" є таким, що прийнято в межах та на підставі норм чинного законодавства.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частини другої статті. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо розполіду судових витрат, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити рішення Полтавського окружного адміністративного суду в частині розподілу судових витрат, а саме шляхом стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 11661,55 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі № 440/1076/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 по справі № 440/1076/24 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00004930701 від 10.01.2024 та розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 8-рл від 19.01.2024 про анулювання Приватному підприємству "Полагропром" ліцензії №16010308202303132 терміном дії з 12.12.2023 по 12.12.2024 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №00004930701 від 10.01.2024 та розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 8-рл від 19.01.2024 про анулювання Приватному підприємству "Полагропром" ліцензії №16010308202303132 терміном дії з 12.12.2023 по 12.12.2024 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями - відмовити.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 по справі №440/1076/24 залишити без змін.

Змінити рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 по справі №440/1076/24 в частині розподілу судових витрат.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Полагропром" (код ЄДРПОУ 23810475) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 44057192) витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 11661 (одинадцять тисяч шістсот шістесят одна) гривня 55 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Мельнікова І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 31.10.2024 року