Постанова

від 31.10.2024 по справі 480/5719/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 р. Справа № 480/5719/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2024, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/5719/24

за позовом ОСОБА_1

до Сільського голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика , Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області третя особа Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець

про визнання незаконною та протиправною відповідь, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до сільського голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика (далі відповідач-1), Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області (далі відповідач-2) про визнання незаконною та протиправною відповідь, зобов`язання вчинити дії, в якій просила:

- визнати незаконною, протиправною відповідь сільського голови Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика від 31.01.2024 № 02-27/326 та такою, що порушила право її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 від 05.01.2024 і зобов`язати розглянути подану заяву від 05.01.2024 у відповідності до норм чинного законодавства України;

- стягнути з Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в загальній сумі 38840 грн, які складаються з витрат за відрив від звичайних занять в сумі 3840 грн, витрат на проведення правової експертизи в розмірі 25000 грн і відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000 грн, відповідно до поданих розрахунків під час розгляду справи.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі № 480/5719/24 позовну заяву ОСОБА_1 до голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика, Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання незаконною та протиправною відповідь, зобов`язання вчинити дії в частині стягнення з відповідача - Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області понесених ОСОБА_1 витрат за відрив від звичайних занять та стягнення моральної шкоди повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі № 480/5719/24, виходячи з того, що не було підстав для залишення без руху позовної заяви позивача через несплату судового збору, адже позивач у даній справі діє в інтересах своєї неповнолітньої доньки, а тому в силу положень пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється.

Відповідачем на апеляційну скаргу подано відзив, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

За положеннями статей 294 та 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачу (заявникові) (пункт 3 частини першої статті 294 КАС України) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунула недоліки позовної заяви, а саме, не надала до суду докази сплати судового збору за вимоги про стягнення витрат за відрив від звичайних занять та моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 01 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Сумський окружний адміністративний суд з позовом до Сільського голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика та Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання незаконною та протиправною відповідь, зобов`язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати незаконною, протиправною відповідь сільського голови Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика від 31.01.2024 № 02-27/326 та такою, що порушила право її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 від 05.01.2024 і зобов`язати розглянути подану заяву від 05.01.2024 у відповідності до норм чинного законодавства України;

- стягнути з відповідача - Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області понесені ОСОБА_1 судові витрати та витрати за відрив від звичайних занять, відповідно до поданих розрахунків під час розгляду справи.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі № 480/5719/24 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 161 КАС України, а саме, позивачкою до позовної заяви не додано документи про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за вимогу майнового характеру - стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

На виконання ухвали суду від 05.07.2024 позивачем надано заяву про усунення недоліків, в якій остання зазначила, що позов у даній справі поданий нею як особою - законним представником, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується змістом позову та доданих доказів. Позивач просить звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки предметом позову є захист соціальних прав малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 19 липня 2024 року у справі № 480/5719/24 позовну заяву ОСОБА_1 до голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика, Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання незаконною та протиправною відповідь, зобов`язання вчинити дії в частині стягнення з відповідача - Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області понесених ОСОБА_1 витрат за відрив від звичайних занять та стягнення моральної шкоди повернуто позивачу.

Підставою для повернення позовної заяви у частині вимог позивача щодо стягнення витрат за відрив від звичайних занять та моральної шкоди, слугував висновок суду першої інстанції про те, що за відповідні вимоги позову слід сплачувати судовий збір, що позивач не зробила. Відтак, не усунувши вимоги позову в цій частині, на підставі п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 169 КАС України позов в частині вимог про стягнення витрат за відрив від звичайних занять та моральної шкоди повернуто позивачу.

Однак, повернення у зв`язку з несплатою судового збору позову в частині вимог про стягнення витрат за відрив від звичайних занять та моральної шкоди, не відповідає вимогам законності.

Так, за статтями 1, 2 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Статтею 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено об`єкти справляння судового збору та визначено перелік процесуальних документів, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.

Згідно положень пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору для вимог майнового характеру при поданні позову до адміністративного суду обраховується у відсотковому співвідношенні від ціни позову.

У відповідності до положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною другою статті 135 КАС України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Аналіз вказаної вище норми дає можливість виділити чотири групи витрат, які відносяться до витрат, що пов`язані із прибуттям до суду:

- витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників;

- витрати пов`язані з найманням житла;

- компенсація за втрачений заробіток;

- компенсація за відрив від звичайних занять.

Відповідна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у справі № 480/3047/23 (постанова від 13.02.2024).

Відтак, вимоги про компенсування стороні витрат за відрив від звичайних занять відносяться до витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто є судовими витратами. Отже, відповідні вимоги не є вимогами позовного характеру, а є питаннями, що вирішуються судом вже після вирішення справи по суті та залежить від того, на користь якої із сторін у справі ухвалене рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що за вимогу позову про стягнення витрат за відрив від звичайних занять підлягає сплаті судовий збір.

Іншою вимогою позову ОСОБА_1 , яку повернуто на підстави оскаржуваної ухвали суду, була вимога про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000, 00 грн.

З тексту позовної заяви вбачається, що вимога про стягнення моральної шкоди заявлена одночасно із вимогою про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень (сільського голови Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика).

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішують судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий збір сплачується.

Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм права викладені в постановах Верховного Суду від 13 серпня 2021 року у справі №440/5178/20 та від 26 січня 2023 року у справі №500/6796/21.

За приведених вище обставин колегія суддів вважає безпідставним та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про повернення позову ОСОБА_1 в частині вимог про стягнення моральної шкоди.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви ОСОБА_1 до голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика, Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання незаконною та протиправною відповідь, зобов`язання вчинити дії в частині стягнення з відповідача - Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області понесених ОСОБА_1 витрат за відрив від звичайних занять та стягнення моральної шкоди.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо вимог апеляційної скарги позивача про відшкодування останній витрат у сумі 768,00 грн за відрив від звичайних занять при підготовці та формуванні апеляційної скарги у даній справі, колегія суддів зазначає наступне. З аналізу вимог статті 139 КАС України вбачається, що питання про розподіл судових витрат між учасниками справи вирішується одночасно із постановленням судового рішення, яким закінчується розгляд справи або після прийняття такого рішення. Таким чином, оскільки витрати за відрив від звичайних занять є різновидом судових витрат та спір по суті судом апеляційної інстанції не вирішується, а тому наразі у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для вирішення питання стягнення на користь позивача витрат у сумі 768,00 грн за відрив від звичайних занять при підготовці та формуванні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 по справі № 480/5719/24 - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до голови Черниччинської сільської ради Охтирського району Сумської області Романа Бублика, Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області про визнання незаконною та протиправною відповідь, зобов`язання вчинити дії в частині вимог про стягнення з відповідача - Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області понесених ОСОБА_1 витрат за відрив від звичайних занять та стягнення моральної шкоди, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій