Ухвала

від 31.10.2024 по справі 420/15635/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15635/23

Перша інстанція: суддя Левчук О.А.,

повний текст судового рішення

складено 04.01.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Осіпова Ю.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Продовольча компанія АМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа - Державна податкова служба України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року адміністративний позов ТОВ «Продовольча компанія АМ» до Головного управління ДПС в Одеській області, третя особа - Державна податкова служба України про скасування податкового повідомлення-рішення задоволений.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що первинну апеляційну скаргу (подану у визначений процесуальний строк) повернуто судом апеляційної інстанції 06.03.2024 року. Після повернення контролюючий орган негайно повторно звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року. Визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС в Одеській області строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року - залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги. Роз`яснено, що у разі, якщо скаржнику у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк апеляційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

На виконання вимог ухвали від Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовано тим, що первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою подано в межах строків. Повторне подання апеляційної скарги здійснено не пізніше року з дня винесення рішення, впродовж розумного строку після надходження коштів для сплати судового збору. На думку апелянта дані обставини свідчить про відсутність з боку Головного управління ДПС в Одеській області зловживань та добросовісне використання права на апеляційне оскарження.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

З урахуванням вказаного, можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.

Крім того, невмотивоване задоволення заяви апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Колегія суддів зауважує, що всі учасники справи є рівними перед законом і судом, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про неухильне виконання покладених на них обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи.

Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.

Колегія суддів звертає увагу, що вдруге апелянт звернувся з апеляційною скаргою в термін понад 10 робочих днів з моменту отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, що не може вважатись швидким поданням апеляційної скарги вдруге. Також, з моменту прийняття рішення судом першої інстанції до моменту звернення з апеляційною скаргою вдруге, пройшло понад чотири місяці, що в свою чергу нівелює дотримання законодавчо встановлених строків в адміністративному судочинстві, у зв`язку з чим підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку з своєї ініціативи суд не вбачає та відмовляє у задоволенні заяви з наведених у ній підстав.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 вже формувала висновок, де зазначила: «… у ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення…».

Відтак, враховуючи наведену вище актуальну правову позицію, Верховний Суд колегія суддів вважає про неповажність такої причини пропуску строку на апеляційне оскарження як відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для сплати судового збору.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що вказані причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою наведені представником апелянта не можуть бути визнані судом, як поважні, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року необхідно відмовити.

При цьому, інших причин (підстав) для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду позивачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку.

Враховуючи вищезазначене та надане клопотання, колегія суддів не вбачає поважних причин пропуску на апеляційне оскарження та як наслідок наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки апеляційна скарга та додані до неї документи подані до суду в електронній формі через електронний кабінет, і позивач та третя особа зареєстрували свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або в її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд проводитиме розгляд справи за матеріалами в електронній формі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 298, 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

У задоволені клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді Ю.В. Осіпов О.О. Димерлій