П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/17255/24Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2024р. ТОВ «СГ ТОРГ» звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за №10591050/39236326 від 20.02.2024р. про відмову в реєстрації податкової накладної за №40 від 28.02.2023р.;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «СГ ТОРГ» (код - 39236326) за №40 від 28.02.2023р.. в ЄРПН датою її фактичного отримання;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за №10670619/39236326 від 5.03.2024р. про відмову в реєстрації податкової накладної №47 від 31.03.2023р.;
- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ «СГ ТОРГ» (код - 39236326) за №47 від 31.03.2023р. в ЄРПН датою її фактичного отримання.
- стягнути на користь ТОВ «СГ ТОРГ» за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС в Одеській області судові витрати.В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами здійснення господарських операцій ним сформовано та направлено на реєстрацію у ЄРПН, податкові накладні за №40 від 28.03.2023р. та за №47 від 31.03.2023р..
Проте, реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.
На виконання цієї пропозиції позивач надав пояснення щодо зупинених податкових накладних разом із відповідними документами.
Однак, контролюючим органом прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Позивач не погоджується із оскаржуваними рішеннями, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню та зазначає, що ним надано усі первинні документи, які складались під час виконання зобов`язань по договору, а рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави відмови в реєстрації податкових накладних.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2024р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за №10591050/39236326 від 20.02.2024р..
Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН №40 від 28.02.2023р., подану ТОВ «СГ ТОРГ» датою її подання.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за №10670619/39236326 від 5.03.2024р..
Зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №47 від 31.03.2023р., подану ТОВ «СГ ТОРГ» датою її подання.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «СГ ТОРГ» судовий збір в розмірі 6 056грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000грн..
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «СГ ТОРГ» було надано усі необхідні для реєстрації податкових накладних первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій, проте, податковим органом не надано належної оцінки цим первинним документам, що і стало помилковою підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. При цьому, суд першої інстанції вказав на те, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 2.06.2014р. ТОВ «СГ ТОРГ» зареєстровано та перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області. Основним видом товариства діяльності є - 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
1.10.2022р. ТОВ «СГ ТОРГ» уклало з ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» (надалі - Покупець) договір постачання світлих нафтопродуктів та скрапленого газу за №26/127/2-В (надалі - Договір), відповідно до умов якого Товариство взяло на себе обов`язок поставити Покупцю через мережу автомобільних газозаправних пунктів/автомобільних заправних станцій світлі нафтопродукти (Бензин, Дизельне пальне) та скраплений газ, тобто Товар. (п. 1.1 Договору).
Постачання товару покупцю відбувається окремими партіями. Партією товару визнається кількість Товару отриманого Покупцем протягом звітного періоду 30 календарних днів (п.1.2 Договору).
Асортимент, ціна, загальна вартість та кількість Товару (об`єм товарної партії) погоджується сторонами у рахунку на оплату, видатковій накладній (п.1.4 Договору).
Ціна за одиницю товару встановлюється за погодженням сторін в рахунку на оплату та видатковій накладній. Ціна товару включає податки, збори, інші обов`язкові платежі до бюджетів передбачені чиним законодавством України. До ціни товару входить також вартість зберігання товару в резервуарах автомобільних газозаправних пунктів та АЗС (п.3.1 Договору).
Відповідно до п.4.1. Договору після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товарної партії та внесення повної оплати за товар, ТОВ «СГ ТОРГ» здійснює передачу Товару відповідно до спеціальної відомості, у строк на протязі дії даного Договору.
Відповідно до п.4.2. Договору для отримання товару (заправки пальним транспортного засобу на АГЗП/АЗС) водій надає оператору інформацію про кількість та марку товару. Оператор АГЗП/АЗС надає спеціальну Відомість на підставі якої здійснює відпуск товару відповідної кількості та марки.
Відповідно до п.5.2. - п.5.3. Договору розрахунки за товар покупець здійснює на умовах відстрочки платежу оплати вартості товару, строком до 30 календарних днів. Оплата за товар здійснюється на підставі виставленого рахунку.
Відповідно до п.5.5. Договору при здійсненні оплати за товар, посилання в платіжному документі на номер та дату даного договору, а також на номер та дату видаткової накладної є обов`язковим.
Згідно з п.7.1. - п.7.2. Договору АГЗП/АЗС здійснює відпуск пального цілодобово, автомобілі заправляються через паливороздавальні колонки в порядку черги, товар (партія товару) відвантажується на АГЗП/АЗС лише в автомобілі, перелік яких надано Покупцем на АГЗП/АЗС та на підставі шляхового листа.
Як вбачається із матеріалів справи, що на виконання умов п.3.1 Договору сторонами складено видаткову накладну за №18 від 6.02.2023р., підписанням якої Покупець підтвердив отримання замовленого товару (пального) у повному обсязі, а саме газу скрапленого у кількості 240 літрів загальною вартістю 6 237,6грн., в т.ч. ПДВ в сумі 408,7грн. та видаткову накладну за №29 від 28.02.2023р., підписанням якої Покупець підтвердив отримання замовленого товару (пального) у повному обсязі, а саме: газу скрапленого у кількості 3 384,59 літрів вартістю 80 519,4грн., бензину А95 у кількості 2 363,13 літра вартістю 107 498,78грн. та Дизельного пального у кількості 36 069,29 літра вартістю 1 712 930,58грн., а всього на загальну суму 1 900 948,76грн., в т.ч. ПДВ в сумі 124 361,13грн..
Факт заправлення транспортних засобів ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» пальним у лютому 2023р. з можливістю ідентифікації кожної такої операції на окремій АЗС/АГЗП по даті, державному номерному знаку автомобіля, виду та кількості пального, а також його вартості підтверджується лімітнозабірними картами на отримання ПММ окремо по кожному виду палива за період з 1.02.2023р. по 28.02.2023р..
Також встановлено, що на виконання умов п.3.1 Договору, сторонами складено видаткову накладну за №39 від 24.03.2023р., підписанням якої Покупець підтвердив отримання замовленого товару (пального) у повному обсязі, а саме газу скрапленого у кількості 240 літрів загальною вартістю 5 349,6грн, в т.ч. ПДВ в сумі 349,97грн. та видаткову накладну №51 від 31.03.2023р., підписанням якої Покупець підтвердив отримання замовленого товару (пального) у повному обсязі, а саме: газу скрапленого у кількості 3 231,8 літрів вартістю 73 540,59грн., бензину А95 у кількості 2 334,41 літра вартістю 103 569,44грн. та Дизельного пального у кількості 35 677,95 літра вартістю 1 657 633,38грн., а всього на загальну суму 1 834 743,41грн., в т.ч. ПДВ в сумі 120 029,94грн..
Факт заправлення транспортних засобів ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» пальним у березні 2023р. з можливістю ідентифікації кожної такої операції на окремій АЗС/АГЗП по даті, державному номерному знаку автомобіля, виду та кількості пального, а також його вартості підтверджується лімітнозабірними картами на отримання ПММ окремо по кожному виду палива за період з 1.03.2023р. по 31.03.2023р..
Також встановлено, що на виконання умов Договору №26/127/2-В покупець здійснив оплату за отриманий у лютому-березні 2023р. товар у розмірі 2 519 809,8грн., в т.ч. ПДВ в сумі 419 968,3грн, що підтверджується платіжними інструкціями кредитового переказу коштів за №2638 від 2.02.2023р. та за №2871 від 8.03.2023р..
Так, за фактом надходження коштів за оплату товару ТОВ «СГ ТОРГ» було сформовано та направлено до ЄРПН податкові накладні за №40 від 28.02.2023р. та за №47 від 31.03.2023р., реєстрацію яких було зупинено відповідними квитанціями податкового органу.
Підставою для зупинення вказано, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
На виконання вказаних квитанцій та на підтвердження реальності здійснених операції позивачем було надано повідомлення від 15.02.2024р. за №10 та повідомлення за №12 від 28.02.2024р. про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.
Разом із повідомленням №10 від 15.02.2024р. на розгляд комісії регіонального рівня було надано - 49 додатків.
Разом із повідомленням №12 від 28.02.2024р. на розгляд комісії регіонального рівня було надано - 56 додатків.
Зокрема, позивачем було надано такі копії документів: пояснення, звіт комітента, вантажно-митні декларації, паспорт якості, товарно-транспортні накладні, акт звірки, платіжні доручення, договір комісії, лімітно забірна карта на отримання ПММ, ліцензії на право роздрібної торгівлі ПММ, договір постачання, платіжні інструкції, платіжні доручення.
За результатами розгляду поданих документів, Комісією ГУ ДПС у Одеській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийнято оскаржувані рішення за №10591050/39236326 від 20.02.2024р. та рішення за №10670619/39236326 від 5.03.2024р. про відмову у реєстрації ПН з підстав: наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У розділі додаткова інформацію вказано, що: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.
Не погодившись із вказаними рішеннями податкового органу, ТОВ «СГ ТОРГ» було застосована процедура адміністративного оскарження, а саме подана Скарга на рішення за №10591050/39236326 від 20.02.2024р. про відмову у здійсненні реєстрації податкової накладної №40 від 28.02.2023р. в ЄРПН, до якої позивачем повторно надало копії усіх документів, підтверджуючих операцію з постачання пального на адресу ТОВ «ЕКВІСТ-СІМ» у лютому 2023р.. Проте, 1.03.2024р. контролюючим органом було прийнято рішення за результатами розгляду скарги, яким залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня №10591050/39236326 від 20.02.2024р. без змін.
Вважаючи вищевказані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних протиправними та незаконними, позивач звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваних рішень комісії податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, колегія суддів виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Приписами п.201.10. ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
В свою чергу положення п.201.16. ст.201 ПК України визначають, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному КМУ.
Відповідно до п.п.10,11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ №1165 від 11.12.2019р., (далі Порядок №1165) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019р. № 520.
Відповідно до п.п.4,5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Мінфіну 12 грудня 2019р. №520 (далі - Порядок №520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.п.9,11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постановах від 18 листопада 2021р. у справі № 380/3498/20, від 20 січня 2022р. у справі № 140/4162/21 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
При цьому, як підтверджується змістом п.5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
У постанові від 3 листопада 2021р. у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Як вбачається із матеріалів справи, що квитанціями, якими позивачу повідомлено про зупинення реєстрації спірних податкових накладних з підстав: відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з тих підстав, що її складено та подано платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».
Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Так, на виконання приписів податкового законодавства, товариством направлено до податкового органу пояснення разом із відповідними документами на підтвердження операцій із контрагентом, а саме: Договір комісії Е-К №3 від 25.07.2022р., Звіт Комітенту №29 від 15.11.2022р. до договору комісії Е-К №3, Звіт Комітенту №31 від 2.12.2022р. до договору комісії Е-К №3, Додатки до звітів Комітенту від 15.11.2022р. та від 2.12.2022р., а саме: шість ВМД за номерами: 22 UA 903140003079U4 від 15.11.2022р., 22 UA 903140003078U5 від 15.11.2022р., 22 UA 903140003069U0 від 15.11.2022р., 22 UA 903140003298U9 від 2.12.2022р., 22 UA 903140003299U8 від 2.12.2022р., 22 UA 903140003300U2 від 2.12.2022р, лімітно забірна карта на отримання ПММ, договір постачання №26/127/2-В від 1.10.2022р..
Необхідно звернути увагу на те, що податковий орган у своїх квитанціях не конкретизував саме які документи позивач мав надати йому, а після отримання, наданих позивачем документів, ніяких додаткових документів від позивача не вимагав.
Як вбачається із оскаржуваних рішень, що податковий орган відмовив ТОВ «СГ ТОРГ» в реєстрації податкових накладних з підстав: надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».
З наведеного слідує, що відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Водночас, відповідач жодним чином не конкретизував, які з поданих ТОВ «СГ ТОРГ» копії документів, складені/оформлені із порушенням законодавства, та у чому полягають ці порушення.
Відповідач зазначив загальну фразу: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.».
При цьому, податковий орган не вказав а ні у відзиві на позовну заяву, а ні в апеляційній скарзі, яких саме документів позивачем не було надано на розгляд комісії.
Окрім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що позивачем на спростування обставин, зазначених у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, надано пояснення та відповідні первинні та бухгалтерські документи.
При цьому, судова колегія зазначає, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтвердити, так і спростувати реальність господарських операцій. Самі по собі лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивачем виконано вимоги квитанції та надано необхідні відповідні пояснення і документи для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
Окрім того, ухвалюючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Апеляційний суд зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.
Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 16 лютого 2023р. по справі за №380/7648/22.
При цьому, у вказаній постанові Верховний Суд насамперед, звернув увагу на те, що при розгляді таких спорів (предметом позову у справі були рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
В свою чергу слід зазначити, що позивачем здійснено господарську діяльність яка в повній мірі відповідає зареєстрованому виду господарської діяльності.
За таких обставин, зважаючи на те, що податкові накладні складені на суму наданих послуг, судова колегія вважає необґрунтованими доводи податкового органу, щодо наявності достатніх підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а надані платником з повідомленнями документи є недостатніми для здійснення реєстрації зазначених податкових накладних.
Також, апеляційний суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 27.04.2020р. у справі за №360/1050/19, від 18.06.2020р. у справі за №824/245/19-а. Так, суд касаційної інстанції наголошує на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податків копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Як вбачається із матеріалів справи, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із повідомленнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складених у відповідності до вимог законодавства, є первинними документами, які засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.
Окрім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі за №420/9212/23 від 18.09.2023р. ТОВ «СГ ТОРГ» 28.12.2023р. було виключено з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, доказів наявності чинного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості станом на дату прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних податковим органом надано не було.
Судова колегія зазначає, що Критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку №1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Однак, в оскаржуваних рішеннях податковий орган послався лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.
Крім того, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачу до контролюючого органу для реєстрації спірних податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.
При цьому, уже у відзиві та в апеляційній скарзі податковий орган вказав те, що за результатами розгляду документів поданих ТОВ «СГ ТОРГ» до податкових накладних від 28.02.2023р. за №40 та від 31.03.2023р. за №47 реєстрацію, яких зупинено, контролюючим органом було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності позивача за період 2023р.-2024р. та встановлено, що позивачем начебто здійснено операції з суб`єктом господарювання ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ», а саме придбання товару, який має ознаки ризиковості та який рішенням податкового органу за №52450 від 10.06.2021р. включений до переліку ризикових платників податку, а тому у податкового органу були наявні усі законні підстави для прийняття оскаржуваних рішень. При цьому, апелянтом на підтвердженні вказаних доводів було надано відповідні докази, а саме: Рішення Комісії про відповідність/невідповідність платника податків (ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ») на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за №52450 від 10.06.2021р., Додаткові пояснення, Протокол Засідання комісії про розгляд питання щодо включення платників до переліку ризикових, а також Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «СГ ТОРГ» по придбанню за період з 17.07.2023р. по 31.01.2024р..
Дослідивши вказані обставини та надані документи, апеляційний суд вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими, оскільки Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «СГ ТОРГ» по придбанню у платника податків - ТОВ «ЄГАЗ-РІТЕЙЛ», який віднесений до переліку ризикових, наданий за період з 17.07.2023р. по 31.01.2024р., коли господарські операції по виписаним податковим накладним проводились у березні 2023р., а тому такі доводи апелянта є хибними та не стосуються спірних господарських операцій.
При цьому, судова колегія зазначає, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність свого контрагента. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення адміністративного позову ТОВ «СГ ТОРГ» та скасування оскаржуваних рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем надано усі необхідні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій за поданими податковими накладними, а податковим органом не доведено протилежне.
Апеляційний суд також враховує, що Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12 листопада 2019р. у справі за №816/2183/18, від 18 лютого 2020р. у справі за №360/1776/19, від 27 квітня 2020р. у справі за №360/1050/19, від 18 червня 2020р. у справі за №824/245/19-а та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Також, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008р., і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009р.). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010р., і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008р.) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п.119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р. урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:
- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;
- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що дії податкового органу по прийняттю спірних рішень, в яких не наведено мотиви його ухвалення свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977р., а також свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2024р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122713510 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Градовський Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні