Постанова

від 31.10.2024 по справі 560/10043/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/10043/24

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

31 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМТ" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМТ" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач 11.07.2024 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Хмельницькій області від 27.03.2024 № 410 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "ТМТ" критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Хмельницькій області виключити ТОВ "ТМТ" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 позовну заяву ТОВ "ТМТ" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачеві.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що станом на 17.07.2024 позивач не усунув недоліків позовної заяви та не виконав вимоги ухвали суду від 11.07.2024, оскільки позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням відомостей, визначених у пункті 2 частини п`ятої статті 160 КАС України стосовно представника позивача, позивачем до суду не подано.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.07.2024 винесена передчасно без врахування часу, необхідного для поштового перебігу, висновок про невиконання вимог ухвали суду зроблено до надходження до суду заяви про усунення недоліків та оформлення позовної заяви з долученими до неї документами, яка була здана Укрпошті в межах строку наданого судом для усунення недоліків її оформлення.

Частиною 1, 6 ст. 120 КАС України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 9 ст. 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

IV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2024 залишено позовну заяву без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу було запропоновано усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:- доказів сплати 3028,00 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду; - позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням відомостей, визначених у пункті 2 частини п`ятої статті 160 КАС України стосовно представника позивача.

На виконання вимог ухвали суду від 11.07.2024 позивачем подано до суду докази сплати 3028,00 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.

Однак, суд першої інстнацій дійшов висновку, що станом на 17.07.2024 позивач не усунув недоліків позовної заяви та не виконав вимоги ухвали суду від 11.07.2024, оскільки позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням відомостей, визначених у пункті 2 частини п`ятої статті 160 КАС України стосовно представника позивача, позивачем до суду не подано, а тому ухвалою суду від 18.07.2024 позовну заяву повернуто позивачеві.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

За приписами частин 5, 9 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Частиною 1 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За приписами п.4 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресом місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно матеріалів справи ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.07.2024 залишено позовну заяву без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу запропоновано усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:- доказів сплати 3 028, 00 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду; - позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням відомостей, визначених у пункті 2 частини п`ятої статті 160 КАС України стосовно представника позивача.

Вказану ухвалу згідно довідки Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.074.2024 позивачу 12.07.2024 направлено електронною поштою на адресу ТОВ "ТМТ" (tmt555@i.ua), та зазначено, що документ доставлено на електронну адресу 12.07.2024.

На виконання вимог ухвали суду від 11.07.2024 позивачем 11.07.2024 направлено до суду (поштовим оператором «Укрпошта») докази сплати 3028,00 грн судового збору за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду.

Однак, суд першої інстанції зазначив, що станом на 17.07.2024 позивач не усунув недоліків позовної заяви та не виконав вимоги ухвали суду від 11.07.2024, оскільки позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи) із зазначенням відомостей, визначених у пункті 2 частини п`ятої статті 160 КАС України стосовно представника позивача, позивачем до суду не подано, а тому ухвалою суду від 18.07.2024 позовну заяву повернуто позивачеві.

Водночас згідно матеріалів справи заяву про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою 16.07.2024 передано представником позивача до поштового оператора «Укрпошта» для надсилання до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Відповідно до відмітки суду вказана заява отримана Хмельницьким окружним адміністративним судом 24.07.2024 Вх. № 57442/24 (а.с. 21).

Статтею 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 120 КАС України).

Згідно з частинами 5 та 8 статті 120 КАС України, останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день, який триває до двадцять четвертої години.

Частина 9 статті 120 КАС України визначає, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв`язку.

Положення вказаної статті надають учаснику справи право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів до суду, в тому числі й засобами поштового зв`язку.

Так, як зазначалось вище заяву про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою 16.07.2024 передано представником позивача до поштового оператора «Укрпошта» для надсилання до Хмельницького окружного адміністративного суду, тобто в межах п`ятиденного строку визначеного судом першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви від 11.07.2024.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження скаржника про те, що заяву про усунення недоліків ним було направлено до суду у строк, визначений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням особливостей статті 120 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у постанові від 20 липня 2023 року у справі № 300/2856/22, де Верховний Суд звернув увагу на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про дотримання учасниками процесу встановлених судами строків на усунення недоліків поданих заяв, скарг повинні враховувати розумний строк між останнім днем виконання ухвали суду про усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги, часом поштового пересилання та часом реєстрації канцелярією суду заяви заявника/скаржника стосовно усунення недоліків поданого до суду процесуального документа.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постановах від 26 квітня 2019 року у справі №814/2573/16, від 26 січня 2023 року справі №300/2484/22 та від 27 січня 2023 року у справі № 300/2202/22.

Проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції формально підійшов до вирішення вказаного вище питання та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Отже, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства свідчить, що постановлена передчасно оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для повернення адміністративного позову.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМТ" задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 липня 2024 року - скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.