Постанова

від 31.10.2024 по справі 380/7023/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7023/24 пров. № А/857/13546/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівЗатолочного В.С., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції Брильовський Р.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (далі ТОВ «АГРО-МИР ЛТД») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10070246/38011223 від 01.12.2023, 10070245/38011223 від 01.12.2023; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складений ним розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 17.11.2021 до податкової накладної № 104 від 22.10.2021 на суму ПДВ 98 800,00 грн датою його фактичного надходження - 24.11.2023; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складений ним розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 19.11.2021 до податкової накладної № 107 від 27.10.2021 на суму ПДВ 85 334,40 грн датою його фактичного надходження - 24.11.2023.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.11.2023 надіслало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 17.11.2021 до податкової накладної № 104 від 22.10.2021 на суму ПДВ 98 800,00 грн та розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 19.11.2021 до податкової накладної № 107 від 27.10.2021 на суму ПДВ 85 334,40 грн. Вказані коригування кількісних і вартісних показників складені за наслідками здійснення господарських операцій з поставки ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» кальцію амонію нітрат СAN 26 в біг-бегах, а саме у зв`язку із поверненням авансових платежів. За результатами подання до реєстрації в ЄРПН вказаних розрахунків коригування отримано квитанції, згідно з якими реєстрацію розрахунків коригування зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки вони складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Зауважує, що на виконання вказаних вимог ним надано повідомлення з детальним поясненням специфіки господарських операцій та копії документів, які підтверджують факт здійснення операцій по розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено. Проте, комісією Головного управління ДПС у Київській області прийнято рішення № 10070246/38011223 від 01.12.2023, 10070245/38011223 від 01.12.2023 про відмову в реєстрації спірних розрахунків коригування, у зв`язку з надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: первинних документів та розрахунковаих документів. Вказує, що такі рішення комісії є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ним виконано у повному обсязі обов`язок надання документів, а рішення не містять жодних обґрунтувань щодо підстав для відмови у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних. Звертає увагу на те, що оскаржувані рішення не містять конкретизації, шляхом підкреслення якого конкретного документа не вистачало Комісії для прийняття рішень про реєстрацію розрахунків коригування. Вважає, що надані документи є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію спірних розрахунків коригування податкової накладної в ЄРПН.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10070246/38011223 від 01.12.2023, 10070245/38011223 від 01.12.2023. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 1 від 17.11.2021 до податкової накладної № 104 від 22.10.2021 на суму ПДВ - 98800,00 грн та № 3 від 19.11.2021 до податкової накладної № 107 від 27.10.2021 на суму ПДВ - 85334,40 грн, датами подання їх на реєстрацію. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» 2500,00 гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» 2500,00 гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 320/3846/22, яке набрало законної сили, встановлено протиправність включення позивача до реєстру ризикових платників податків, та зобов`язано виключити позивача з нього, чого виконано не було. В квитанції про зупинення реєстрації розрахунків коригування контролюючий орган не навів навіть примірного переліку документів, які слід подати платнику податків для реєстрації цих розрахунків коригування, тому платник в цій ситуації змушений був діяти на власний розсуд. Головне управління ДПС у Київській області, як при зупиненні реєстрації розрахунків коригування № 1 від 17.11.2023, № 3 від 19.11.2023 так і при винесенні оскаржуваних рішень № 10070245/38011223 від 01.12.2023, 10070245/38011223 від 01.12.2023 не вказало конкретно, які ж саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати. Отже, подані Позивачем пояснення та копії документів щодо розрахунків коригування № 1 від 17.11.2023, № 3 від 19.11.2023 повністю відображають зміст та дійсність відповідної господарської операції і були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунків коригування у ЄРПН. Перевіривши рішення № 10070245/38011223 від 01.12.2023, 10070245/38011223 від 01.12.2023 про відмову в реєстрації розрахунків коригування № 1 від 17.11.2023, № 3 від 19.11.2023, суд першої інстанції прийшов до висновку про їх протиправність та наявність підстав для їх скасування. Суд першої інстанції вважав, що у вказаному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію. Виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи конкретні обставини справи та зміст виконаних послуг, суд першої інстанції вважав за доцільне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідачів понесені позивачем судові витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 5000,00 грн, тобто по 2500,00 грн з кожного відповідача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що податковим органом винесені та прийняті вмотивовані рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування, з підстав: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Комісією ГУ ДПС у Київській області встановлено, що відповідно до наданих копій документів ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» не надало документи з посвідчення якості заявленої продукції та документів з транспортування. Вказує, що фактичні дії позивача, а саме подання на пропозицію податкового органу пояснень (без будь-яких посилань на безпідставність і не зрозумілість вимог податкового органу та неможливість визначити власну поведінку) та документів на підтвердження здійснення господарської операції (усіх документів, за твердженням самого ж позивача), що передбачено Порядком № 1165, свідчать про те, що позивачу було зрозуміло як суть рішення відповідача про зупинення реєстрації, так і алгоритм дій для вирішення питання про реєстрацію податкової накладної. Зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування є дискреційними, суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належали виключно до компетенції Комісії Головного управління ДПС у Київській області та, відповідно, зобов`язувати контролюючий орган зареєструвати розрахунки коригування. Заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» зареєстровано 25.01.2012 номер запису: 1339102000007682, є платником ПДВ з 23.02.2012 індивідуальний податковий номер 380112210133, місцезнаходження до 06.12.2023 було зареєстровано за адресою: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, будинок, 24. Таким чином на час виникнення спірних правовідносин ГОВ «АГРО-МИР ТРЕЙД» перебувало на обліку як платник податків у Головному управлінні ДГІС у Київській області (далі - відповідач).

Місцезнаходження позивача з 19.02.2024 зареєстровано за адресою: 79026, м. Львів, вул. Лукаша М., 4-Б, оф. 1

ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» за основним видом діяльності має статус торгівельного підприємства, а основним видом діяльності компанії є 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Між ТОВ «АГРОХІМТЕХНОЛОДЖІ» (постачальник) та ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» (покупець) укладено договір поставки № 0000732 від 13.01.2021.

Згідно з п. 1.1. договору постачальник поставляє, а покупець приймає мінеральні добрива найменування, кількість, ціна, строки поставки кожної партії товару визначаються в додатках до даного договору, які є невід`ємною його частиною.

Додатком №23 від 07.10.2021 до договору поставки № 0000732 від 13.01.2021 обумовлено поставку «кальцію амонію нітрат CAN 26 в біг-бегах» у кількості 364 тон на умовах EXW-порт Миколаїв на загальну суму 5532836,40 грн. з ПДВ.

Здійснено поставку обумовленого товару відповідно до видаткових накладних № 4924 від 09.11.2021, № 4925 від 09.11.2021, № 4966 від 11.11.2021, № 4970 від 11.11.2021, № 4971 від 11.11.2021, № 5003 від 11.11.2021.

Оплата за поставлений товар здійснювалась відповідно до рахунків № 2517 від 07.10.2021, № 2660 від 27.10.2021, а саме 18.10.2021 на суму 1110849,00 грн, 23.10.2021 на суму 1976013,00 грн, 27.10.2021 на суму 623204,10 грн, 27.10.2021 на суму 501603,30 грн, 28.10.2021 на суму 760005,00 грн, 29.10.2021 на суму 578034,00 грн.

13.10.2021 між ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» (постачальник) та ПП «КОМПАНІЯ АГРОТЕЙД» (покупець) укладено договір поставки № 430.

Згідно з п. 1.1. договору, постачальник поставляє, а покупець приймає мінеральні добрива найменування, кількість, ціна, строки поставки кожної партії товару визначаються в додатках до даного договору, які є невід`ємною його частиною.

Додатком №1 від 13.10.2021 до договору поставки № 430 від 13.10.2021 обумовлено поставку «кальцію амонію нітрат CAN 26 в біг-бегах» у кількості 200 тон на умовах EXW-порт Миколаїв на загальну суму 3120000,00 грн. з ПДВ.

Додатком № 2 від 19.10.2021 до договору поставки № 430 від 13.10.2021 обумовлено поставку «кальцію амонію нітрат CAN 26 в біг-бегах» у кількості 164 тони на умовах EXW-порт Миколаїв на загальну суму 2624032,80 грн. з ПДВ.

Фактично здійснено поставку обумовленого товару відповідно до видаткових накладних № 106 від 09.11.2021,№ 110 від 11.11.2021, № 108 від 11.11.2021, № 107 від 11.11.2021, № 109 від 11.11.2021, № 105 від 09.11.2021.

Оплата здійснена на умовах передоплати на суму 1120000,00 грн 13.10.2021, 1000000,00 грн 22.10.2021, 1000000,00 грн 22.10.2021, 500000,00 грн 27.10.2021, 500000,00 грн 27.10.2021, 500000,00 грн 27.10.2021, 500000,00 грн 27.10.2021, 624032,80 грн 27.10.2021, 300000,00 грн 29.10.2021, 363000,00 29.10.2021.

За наслідками господарської діяльності позивачем виписані податкові накладні № 101 від 13.10.2021, № 108 від 29.10.2021, № 107 від 27.10.2021, №104 від 22.10.2021 (покупець ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД», 37787179) реєстрація яких зупинена у відповідності до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 320/3846/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну від 13.10.2021 № 101, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 29 жовтня 2021 року; податкову накладну від 22.10.2021 № 104, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 3801 1223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року; податкову накладну від 27.10.2021 № 107, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року; податкову накладну від 29.10.2021 № 108, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року.

Відмова у реєстрації податкових накладних унеможливило виконання пп.5.4, 5.5, 5.6 договору № 430 від 13.10.21 з ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» та зумовило ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» повернути авансові платежі покупцю.

ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» здійснило направлення ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» листів № 17/11-21/1 від 17.11.2021 та № 19/11-21/1 від 19.11.2021 про повернення грошових коштів.

17.11.2021 платіжним дорученням № 3875 було повернуто 592 800,00 грн та виписано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №1 від 17.11.2021 до податкової накладної № 104 від 22.10.2021 на суму 592 800,00 грн в т.ч. ПДВ - 98 800,00 грн.

19.11.2021 платіжним дорученням № 3880 було повернуто 512 006,40 грн та виписано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 3 від 19.11.2021 до податкової накладної № 107 від 27.10.2021 на суму 512 006,40 грн в т.ч. ПДВ - 85334,40 грн.

Реєстрація вказаних розрахунків коригування була зупинена відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зокрема, зазначено «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надав засобами електронного кабінету платника податків до Головного управління ДПС у Київській області пояснення та документи про підтвердження здійснення операцій, а саме повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Разом з поясненнями, позивачем надані вказані вище копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції.

Рішеннями комісії Головного управління ДПС у Київській області № 10070245/38011223 від 01.12.2023, № 10070245/38011223 від 01.12.2023 відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано «первинні документи, розрахункові документи».

Зазначені рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішеннями ДПС України від 21.12.2023 за № 87241/38011223/2 та від 21.12.2023 за № 87240/38011223/2 скарги залишено без задоволення. Підставами відмови у задоволенні скарги зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи і інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти ііриймання-псрсдачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних форм та галузевої специфіки, накладних; ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; невідповідність трудових ресурсів обсягам виконаних робіт та/або невідповідність основних засобів кількості трудових ресурсів.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині: визнання протиправними та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10070246/38011223 від 01.12.2023, 10070245/38011223 від 01.12.2023; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 1 від 17.11.2021 до податкової накладної № 104 від 22.10.2021 на суму ПДВ 98 800,00 грн та № 3 від 19.11.2021 до податкової накладної № 107 від 27.10.2021 на суму ПДВ 85 334,40 грн, датами подання їх на реєстрацію.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та / або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та / або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та / або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю / покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та / або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та / або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та / або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та / або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації /зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12. 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (пункт 11 Порядку №1165).

Із матеріалів справи слідує, що реєстрацію розрахунків коригування кількісних і вартісних показників: № 1 від 17.11.2021 до податкової накладної № 104 від 22.10.2021 на суму ПДВ 98 800,00 грн та № 3 від 19.11.2021 до податкової накладної № 107 від 27.10.2021 на суму ПДВ 85 334,40 грн зупинено.

Підставою зупинення реєстрації розрахунків коригування: № 1 від 17.11.2021 та №3 від 19.11.2021 зазначено: «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В додатку 1 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковісгь здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладпій/розрахунку коригування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 320/3846/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну від 13.10.2021 № 101, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 29 жовтня 2021 року; податкову накладну від 22.10.2021 № 104, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 3801 1223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року; податкову накладну від 27.10.2021 № 107, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року; податкову накладну від 29.10.2021 № 108, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року.

Отже, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 320/3846/22, яке набрало законної сили, встановлено протиправність включення позивача до реєстру ризикових платників податків, та зобов`язано виключити позивача з нього, чого виконано не було.

Контролюючий орган не підтвердив факт виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з надання товарів, дані про які зазначено у податкових накладних, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до пункту 9 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Пунктом 12 Порядку №520 встановлено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач подав для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування № 1 від 17.11.2023, № 3 від 19.11.2023.

Головне управління ДПС Київській області за наслідками проведеного моніторингу зупинило реєстрацію розрахунків коригування №1 від 17.11.2023, №3 від 19.11.2023 та запропонувала позивачу надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Саме такий висновок зроблено Верховним Судом у подібних правовідносинах в постановах від 18.06.2019 у справі № 0740/804/18, від 05.08.2021 у справі 816/2222/18.

Натомість, у квитанціях про зупинення реєстрації розрахунків коригування контролюючий орган не навів навіть примірного переліку документів, які слід подати платнику податків для реєстрації цих розрахунків коригування, тому платник в цій ситуації змушений був діяти на власний розсуд.

Так, відповідно до п. 9 та п. 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів зазначає що наведеним нормативно-правовим актом визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішеннями комісії Головного управління ДПС у Київській області № 10070245/38011223 від 01.12.2023, 10070245/38011223 від 01.12.2023 відмовлено у реєстрації розрахунків коригування № 1 від 17.11.2023, № 3 від 19.11.2023 з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

В графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано «первинні документи, розрахункові документи».

При цьому відсутня вказівка на конкретний документ який на думку податкового органу складено з порушення законодавства та в чому таке порушення полягає.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» не надало документи з посвідчення якості заявленої продукції та документів з транспортування, є необгрунтованими та не можуть братись до уваги, оскільки вказане не було зазначено в оскаржуваних рішеннях, підставою для прийняття яких вказано надання документів, складених із порушенням законодавства, а не ненаданням документів.

Таким чином, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що Головне управління ДПС у Київській області, як при зупиненні реєстрації розрахунків коригування № 1 від 17.11.2023, №3 від 19.11.2023, так і при винесенні оскаржуваних рішень № 10070245/38011223 від 01.12.2023, 10070245/38011223 від 01.12.2023 обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які ж саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Позивач зазначив, що після отримання квитанції про зупинення реєстрації розрахунків коригування №1 від 17.11.2023, №3 від 19.11.2023 позивач подав відповідні пояснення.

До відповідного Повідомлення з поясненнями Позивачем було долучено копії документів, пов`язаних із здійсненням відповідної господарської операції.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач надав копії усіх необхідних документів згідно з п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджують факт здійснення операцій щодо повернення авансових платежів.

Із матеріалів справи слідує, що 13.10.2021 між ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» (постачальник) та ПП «КОМПАНІЯ АГРОТЕЙД» (покупець) укладено договір поставки № 430.

Згідно з п. 1.1. договору, постачальник поставляє, а покупець приймає мінеральні добрива найменування, кількість, ціна, строки поставки кожної партії товару визначаються в додатках до даного договору, які є невід`ємною його частиною.

Додатком №1 від 13.10.2021 до договору поставки № 430 від 13.10.2021 обумовлено поставку «кальцію амонію нітрат CAN 26 в біг-бегах» у кількості 200 тон на умовах EXW-порт Миколаїв на загальну суму 3120000,00 грн. з ПДВ.

Додатком № 2 від 19.10.2021 до договору поставки № 430 від 13.10.2021 обумовлено поставку «кальцію амонію нітрат CAN 26 в біг-бегах» у кількості 164 тони на умовах EXW-порт Миколаїв на загальну суму 2624032,80 грн. з ПДВ.

Фактично здійснено поставку обумовленого товару відповідно до видаткових накладних № 106 від 09.11.2021,№ 110 від 11.11.2021, № 108 від 11.11.2021, № 107 від 11.11.2021, № 109 від 11.11.2021, № 105 від 09.11.2021.

Оплата здійснена на умовах передоплати на суму 1120000,00 грн 13.10.2021, 1000000,00 грн 22.10.2021, 1000000,00 грн 22.10.2021, 500000,00 грн 27.10.2021, 500000,00 грн 27.10.2021, 500000,00 грн 27.10.2021, 500000,00 грн 27.10.2021, 624032,80 грн 27.10.2021, 300000,00 грн 29.10.2021, 363000,00 29.10.2021.

За наслідками господарської діяльності позивачем виписані податкові накладні № 101 від 13.10.2021, № 108 від 29.10.2021, № 107 від 27.10.2021, №104 від 22.10.2021 (покупець ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД», 37787179) реєстрація яких зупинена у відповідності до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 у справі № 320/3846/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2023, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну від 13.10.2021 № 101, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 29 жовтня 2021 року; податкову накладну від 22.10.2021 № 104, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 3801 1223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року; податкову накладну від 27.10.2021 № 107, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року; податкову накладну від 29.10.2021 № 108, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» (ідентифікаційний код 38011223) датою її подання на реєстрацію - 15 листопада 2021 року.

Відмова у реєстрації податкових накладних унеможливило виконання пп.5.4, 5.5, 5.6 договору № 430 від 13.10.21 з ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» та зумовило ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» повернути авансові платежі покупцю.

ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД» здійснило направлення ТОВ «АГРО-МИР ЛТД» листів № 17/11-21/1 від 17.11.2021 та № 19/11-21/1 від 19.11.2021 про повернення грошових коштів.

17.11.2021 платіжним дорученням № 3875 було повернуто 592 800,00 грн та виписано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №1 від 17.11.2021 до податкової накладної № 104 від 22.10.2021 на суму 592 800,00 грн в т.ч. ПДВ -98 800,00 грн.

19.11.2021 платіжним дорученням № 3880 було повернуто 512 006,40 грн та виписано розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 3 від 19.11.2021 до податкової накладної № 107 від 27.10.2021 на суму 512 006,40 грн в т.ч. ПДВ -85334,40 грн.

Проаналізувавши надані позивачем документи, якими оформлено здійснення господарських операцій, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що такі відповідають вимогам діючого законодавства до первинних документів.

При цьому, оскільки зміст господарських правовідносин є предметом дослідження в ході проведення податкової перевірки, то в межах спірних правовідносин у контролюючого органу відсутні правові підстави для відмови у реєстрації розрахунків коригування № 1 від 17.11.2023, № 3 від 19.11.2023 з підстав наявності чи відсутності певних документів.

Отже, подані Позивачем пояснення та копії документів щодо розрахунків коригування №1 від 17.11.2023, №3 від 19.11.2023 повністю відображають зміст та дійсність відповідної господарської операції і були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Київській області № 10070245/38011223 від 01.12.2023, № 10070245/38011223 від 01.12.2023.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунки коригування № 1 від 17.11.2023, № 3 від 19.11.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання їх на реєстрацію, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Рішення відповідача про відмову в реєстрації розрахунків коригування №1 від 17.11.2023, № 3 від 19.11.2023 є актами індивідуальної дії.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18.06.2019 року у справі № 0740/804/18, від 23.10.2018 у справі № 822/1817/17.

Відповідно до вимог п.п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України надсилання податкової накладної на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Реєстрі є іншим.

Згідно з нормами п.п.19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до Державної податкової служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч.3 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд апеляційної інстанції враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Щодо покликань скаржника на те, що задоволення позовних вимог про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН розрахунки коригування є дискреційними повноваження ДПС України, то колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки суб`єкт владних повноважень за встановлених фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд, при цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-МИР ЛТД» розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: № 1 від 17.11.2021 до податкової накладної № 104 від 22.10.2021 на суму ПДВ - 98800,00 грн та № 3 від 19.11.2021 до податкової накладної № 107 від 27.10.2021 на суму ПДВ - 85334,40 грн, датами подання їх на реєстрацію.

Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з Головного управління ДПС у Київській області та ДПС України на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 2 500,00 грн з кожного відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Із матеріалів справи слідує, що з метою підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн представником позивача надано наступні копії документів: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі; копію договору про надання правової допомоги № 98/21 від 22.10.2021; копію протоколу погодження гонорару № 2 від 12.03.2024 року; копію Акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 22.04.2024 року; копію рахунку-фактури № 4/98/21 від « 12» березня 2024 року; копію платіжної інструкції № 1 від 18.03.2024 на суму 10000 грн.

З Акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 22.04.2024 року слідує, що адвокат С. Горщар на виконання договору про надання правової допомоги № 98/21 від 22.10.2021 надав наступні послуги: збір доказів, підготовка позовної заяви, формування та подача позовної заяви з додатками, скадання та подання відповіді на відзив, усні консультації.

Таким чином, в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також документи про оплату.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Колегія суддів зазначає, що сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Головним управлінням ДПС у Київській області подано до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якому вказано, що позивач належним чином не обгрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданими адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України».

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Проаналізувавши Акт виконаних робіт та матеріали справи, суд першої інстанції вказав, що заявлений розмір витрат на правову допомогу у сумі 10000 грн не є співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), а також є завищеним щодо відповідачів.

Суд апеляційної інстанції вказує, що роботи з збору доказів, усні консультаціїї не є окремими видами правової допомоги, які підлягають відшкодуванню в порядку ст. 139 КАС України, оскільки такі роботи повністю охоплюються процесом складання позовної заяви.

Колегія суддів враховує, що дана справа є справою незначної складності та розглядалась у суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження , предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявлена сума витрат на правову допомогу 10000 грн є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області та ДПС України витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі по 2500,00 грн з кожного відповідача.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання такого висновку помилковим чи неправильним, оскільки скаржником в апеляційній скарзі не спростовано неспівмірності витрат на правову допомогу із складністю справи; часом, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви; обсягом наданих адвокатом послуг.

Колегія суддів також враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 та у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі № 380/7023/24 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді В. С. Затолочний В. В. Ніколін