Постанова

від 23.10.2024 по справі 803/1638/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 803/1638/16 пров. № А/857/13987/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Слободян І.М.

за участю:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 803/1638/16 за адміністративним позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Камінь-Каширське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя Лозовський О.А., м. Луцьк, проголошено 23 квітня 2024 року о 15:11:03, повне судове рішення складено 02 травня 2024 року),-

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2016 року Державне підприємство «Камінь-Каширське лісове господарство» (далі - позивач, ДП «Камінь-Каширське лісове господарство») звернулося у Волинський окружний адміністративний суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) правонаступник Головне управління ДПС у Волинській області, в якому просило суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 24.10.2016 року № 0004471407 в частині податку на прибуток у розмірі 216 300 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 103 300 грн, від 24.10.2016 року № 0004481407 в частині чистого прибутку (доходу) господарських організацій в розмірі 180 250,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 45 060,00 грн, від 25.10.2016 року №0002261400 та № 0002251400 (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) повністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, викладені в акті про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 (акт перевірки від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568), щодо наявності порушень, які виникли внаслідок фінансово-господарських правовідносин з фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), оскільки остання ліквідована з 15.07.2014, є протиправними. Позивач зазначає, що факт виконання господарських операцій із вищевказаним іноземним контрагентом повністю підтверджується первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, а доводи ГУ ДФС у Волинській області суперечать вимогам Закону України «Про міжнародне приватне право».

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2024 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задоволено частково, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року замінено позивача у справі №803/1638/16 на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», в особі філії «Камінь Каширське лісове господарство».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року адміністративний позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Камінь-Каширське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області:

-від 24.10.2016 №0004471407 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму основного платежу у розмірі 216300,00 грн. (двісті шістнадцять тисяч триста грн. 00 коп.) та штрафних санкцій у розмірі 103300,00 грн. (сто три тисячі триста грн. 00 коп.), від 24.10.2016 №0004481407 повністю;

-від 25.10.2016 №0002261400 повністю;

-від 25.10.2016 №0002251400 повністю.

За висновками суду першої інстанції нормативні визначення понять грошове зобов`язання, податкове зобов`язання (в редакції Податкового кодексу України, чинній на час спірних відносин), частина чистого прибутку не є податковим платежем у розумінні норм Податкового кодексу України (далі ПК України). Цей платіж, хоча і є обов`язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. Покладення ж на контролюючі органи повноважень щодо обліку частини чистого прибутку (доходу), а також сплата його до Державного бюджету України не змінює правової природи такого платежу. Серед переліку функцій, які закріплені за контролюючими органами у статті 19-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) також відсутня функція, яка б визначала обов`язок відповідача здійснювати адміністрування частини чистого прибутку (доходу). Лише Законом України №466-IX від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» стаття 19-1 доповнена підпунктом 19-1.1.51, яким визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

Крім того, розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України в редакції Закону №466-IX). А пунктом 1-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону №466-IX) встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

Відтак, законодавець лише у 2020 році усунув неузгодженості у податковому законодавстві, в тому числі й щодо адміністрування частини чистого прибутку, який має сплачуватися до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами.

Отже, відповідач на час виникнення спірних правовідносин не мав повноважень збільшувати суму грошового зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств).

Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що відповідачем не доведено правомірності висновків щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» та допущення позивачем вимог податкового та валютного законодавства, а тому донарахування грошових зобов`язань за операціями із вказаним контрагентом є протиправним. В той же час викладена у листі Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 інформація базується виключно на отриманих від Посольства України у Сполученому Королівстві витягах з реєстрів компаній, жодних інших офіційних доказів (зокрема, від уповноважених фіскальних органів Великої Британії), які б свідчили про ліквідацію компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», можливу фіктивність її господарської діяльності чи ухилення від сплати не надано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що підставою для складання оскаржених податкових повідомлень-рішень були матеріали планової документальної виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016.

Головним управлінням власної безпеки ДФС України за результатами моніторингу та аналізу експортних операцій з товаром «лісоматеріали» було встановлено, що вивезення за межі митної території України вказаного товару здійснювалося за численними зовнішньоекономічними контрактами, у тому числі і на адресу англійської фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» (Лондон). Разом з тим, згідно даних з інформаційної мережі Інтернет (сайт opencorporates.com/companes) вказана компанія знаходилася у статусі розформованої, тобто такої, що припинила свою діяльність з 15.07.2014.

У подальшому, з метою перевірки вище зазначеної інформації щодо компанії та її діяльності, ГУВБ ДФС України було направлено запит до Міністерства закордонних справ та отримано від останнього відповідь, в якій зазначається, що компанію «ZORTEX BUSINESS LLP» було ліквідовано 15.07.2014 що, на думку відповідача, підтверджується відомостями наданими компетентним органом Великобританії завірені відповідно до ст. 1 Гаазької конвенції (згідно ст. 1 Гаазької конвенції (скасовує вимогу легалізації, 05.10.1961) проставлення апостиля не поширюється на документи складені дипломатичними або консульськими агентами) надіслані на адресу ДФС супровідним листом МЗС України.

До того ж, відповідач зазначає, що на підставі зібраних оперативним шляхом матеріалів слідчим управлінням кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України 08.04.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження №32015000000000072 за ознаками ст.212 4.1 КК України, відповідно до матеріалів якого, встановлено, що протягом 2014 та 1 кварталу 2015 суб`єкти господарювання, які зареєстровані на території України: ТОВ «С.Т.К. Полісся», … (у тому числі ДП «Камінь-Каширське лісове господарство») здійснювали експорт лісоматеріалів на адресу Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» (Лондон), яка з 15.07.2014 ліквідована.

Відповідач вважає, що наведені вище обставини необґрунтовано залишені судом першої інстанції поза увагою.

Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції не здійснив жодних дій для отримання інформації стосовно того, на якій стадії, станом на час нового розгляду справи, перебуває кримінальне провадження №32015000000000072 та чи було повідомлено про підозру посадовим особам позивача у зв`язку з розслідуванням даного кримінального провадження

Окремо, відповідач зазначає, що згідно вимог «Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», затвердженого Наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 № 201, ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», ст. 207 Цивільного кодексу України суб`єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту). Відтак, на думку відповідача, суд першої інстанції хибно врахував докази доповнення до контракту датовані після 15.07.2014, адже правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою (довіреності ні при перевірці, ні в судовому засіданні не представлені).

З врахуванням вищевказаного, а саме - факту ліквідації 15.07.2014 року компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», відповідач приходить до висновку про те, що наявність у ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» облікових документів не є безумовним свідченням фактичного здійснення господарської операції з даним нерезидентом, та, не дивлячись на їх формальну відповідність нормативно встановленим вимогам, вони не можуть бути підставою для внесення відображених в них показників до даних бухгалтерського обліку.

Підсумовуючи, відповідач наголошує, що 4 доповнення до контракту № ZB-KK-1 від 03.07.2013, укладені після ліквідації фірми нерезидента «ZORTEX BUSINESS LLP», яке відбулося 15.07.2014 року, ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» здійснено постачання продукції за межі митної території України, на адресу особи покупця (нерезидента), яка видалена Управлінням державної реєстрації юридичних осіб Великої Британії 15.07.2014 року за реєстраційним номером ОС 370510 з реєстру та ліквідовано як суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності для резидента ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» по контракту № ZB-KK-1 від 03.07.2013 з доповненнями.

У відповідь на апеляційну скаргу позивач надіслав пояснення, в яких зазначає про свою незгоду з вимогами скаржника та вважає, що покликання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490, як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», є необґрунтованими.

Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до статті 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

За змістом підпункту 14.1.122. пункту 14.1. статті 14 ПК України нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місце знаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Підпунктом (і) пункту 1 статті 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 (набрала чинності 11.08.1993) термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Відповідно до частини 1 статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, для цілей цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Згідно з пунктом 103.5 статті 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

В контексті наведених вище норм, позивач резюмує, що покликання відповідача на лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 як на безумовний доказ ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» є необґрунтованим.

Відповідно до базового законодавства у сфері кооперативного права Великої Британії є акт про компанії 2006 року. Даний акт передбачає процедуру ліквідації компанії, у результаті якої робиться помітка про те, що компанія ліквідована/закрита (closed), а також процедуру виключення із реєстру інформації про компанію («dissolved»). Виключення компанії із реєстру інформації можливе як за ініціативою реєстратора (коли компанія не надає підтвердження про свою діяльність), так і за заявою самої компанії (ст. 1003 акта). При зміні юридичної адреси (зареєстрованого офісу) компанії з Англії на Шотландію, така компанія виключається з реєстру компаній, що знаходиться в Англії та включається до реєстру компаній, що ведеться у Шотландії. У такому випадку не здійснюється ліквідація компанії. Таким чином, позивач вважає, що податковий орган довільно розтлумачив норми права Сполученого Королівства та прирівняв «dissolved» до «closed», на підставі чого зробив висновок, що компанія «ZORTEX BUSINES LLP» є ліквідованою.

Також позивач зазначає, що листом від 27.04.2015 було повідомлено керівників лісових господарств Одеської, Львівської, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської областей що інформація про недійсність компанії «ZORTEX BUSINES LLP» є невірною. Згідно протоколу зборів партнерів компанії «ZORTEX BUSINES LLP» від 14.07.2014 відбулася зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни Об`єднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburgh Scotland EH1 1DD United Kingdom. Одночасно було проінформовано що в межах встановленої у Великобританії процедури перереєстрації Компанії за новою реєстраційною адресою, з метою збереження стабільності взаєморозрахунків із українськими контрагентами на час перереєстрації, фінансові операції із взаєморозрахунків, за дорученням Компанії «ZORTEX BUSINES LLP» здійснювала Компанія «Interline Management L.P.», згідно окремих доповнень до контрактів з кожним господарюючим суб`єктом (лісгоспом).

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує з мотивів викладених у ній.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступні підстави.

В ході розгляду адміністративної справи апеляційний суд з`ясував наступні обставини.

З 25.08.2016 по 21.09.2016 посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області проведено планову виїзну документальну перевірку Державного підприємства «Камінь-Каширське лісове господарство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568, в якому зазначено про наступні порушення:

-підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 135.1, 135.2, підпункту135.4.1, пункту 135.4, підпункту 135.5.15 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.4 статті 137, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 345875,00 грн., в тому числі: за 2013 рік на 1343,00 грн., за 2014 рік на 226845,00 грн.; за 2015 рік на 104241,00 грн., за І півріччя 2016 року на 13446,00 грн.;

-пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 16584,00 грн., в тому числі: за липень 2013 року 3987,00 грн., жовтень 2013 року 7677,00 грн.; січень 2014 року 4920,00 грн., та завищення від`ємного значення га загальну суму 118850,00 грн., в тому числі: за травень 2015 року 20697,00 грн., червень 2015 року 23861,00 грн., липень 2015 року 17371,00 грн., серпень 2015 року 27294,00 грн., вересень 2015 року 9658,00 грн., жовтень 2015 року 4336,00 грн., грудень 2015 року 692,00 грн., січень 2016 року 820,00 грн.; червень 2016 року 14121,00 грн.;

-пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, Закону України «Про управління об`єктами державної власності», в результаті чого встановлено заниження відрахування частини чистого прибутку на загальну суму 460305 грн., в тому числі: за 2013 рік 1060,00 грн., за 2014 рік 316351,00 грн., за 2015 рік 86867,00 грн., за І півріччя 2016 року 56027,00 грн.;

-статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», постанов Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 12.05.2014 №270, «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 №515, «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.11.2014 №734; пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», частини третьої статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 «Про затвердження форми декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами»;

- статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині порушення порядку декларування валютних цінностей, а саме: подання недостовірної інформації, що відображена в деклараціях про валютні цінності, доходи та майно станом на 01.10.2014.

12.10.2016 позивач подав до ГУ ДФС у Волинській області письмові заперечення на акт перевірки від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568.

Листом від 20.10.2016 №5360/10/03-20-14-07-13 ГУ ДФС у Волинській області вимоги ДП «Камінь-Каширське ЛГ», викладені у письмових запереченнях, задовольнило частково, а саме:

- задовольнило вимоги по фінансово-господарських взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3 щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 106963,00 грн., в тому числі за 2015 рік - 93517,00 грн., за І півріччя 2016 року 13446,00 грн.; частини чистого прибутку на загальну суму 133957,71 грн., в тому числі за 2015 рік 77930,75 грн., за І квартал 2016 року 56026,96 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 118850,00 грн., в тому числі за травень 2015 року 20697,00 грн., червень 2015 року 23861,00 грн., липень 2015 року 17371,00 грн., серпень 2015 року 27294,00 грн., вересень 2015 року 9658,00 грн., жовтень 2015 року 4336,00 грн., грудень 2015 року 692,00 грн., січень 2016 року 820,00 грн.; червень 2016 року 14121,00 грн.;

- не задовольнило вимоги щодо порушень по фінансово-господарських взаємовідносинах з фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP».

На підставі акту перевірки від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568 ГУ ДФС у Волинській області прийнято такі повідомлення-рішення:

- від 24.10.2016 № 0004471407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму 353006,00 грн., в тому числі: за основним платежем 238912,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 114094,00 грн;

- від 24.10.2016 № 0004481407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) на суму 407935,00 грн., в тому числі: за основним платежем 326348,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 81587,00 грн;

- від 25.10.2016 № 0002261400, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 1568276,14 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД;

- від 25.10.2016 № 0002251400, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1360,00 грн. за порушення вимог щодо декларування валютних цінностей.

Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення в частині виявлених в ході перевірки порушень по фінансово-господарських взаємовідносинах з фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія).

За змістом акту перевірки від 03.10.2016 №459/03-20-14-07/00991568 податковий орган встановив, зокрема, здійснення позивачем протягом 2013-2015 років зовнішньоекономічних операцій із фірмою-нерезидентом «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія). ГУ ДФС у Волинській області зазначає, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP», згідно з інформацією викладеною на офіційному інтернет-сайті Великобританії, ліквідована з 15.07.2014.

Вказані обставини також підтверджуються листом Міністерства закордонних справ України.

Не погодившись із рішеннями податкового органу позивач звернувся в суд з позовом.

У постанові від 29.01.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду цій справі вказав, що задовольняючи позов та скасовуючи податкові повідомлення-рішення, суди дійшли висновків, що первинні документи, надані позивачем в підтвердження реальності поставки товару, підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» щодо поставки деревини протягом 2014 - 2015 років згідно укладеного контракту від 03.07.2013 №ZB-KK-1. Разом з тим, дійшовши такого висновку, суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки доводам податкового органу щодо правового статусу контрагента позивача.

Судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги те, що листом Міністерства закордонних справ від 24.02.2015 №630/17-200-490 повідомлено, що 30.09.2014 у реєстрі було здійснено запис про реєстрацію нової компанії: «ZORTEX BUSINESS LLP», Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD, United Kingdom (саме реєстрацію нової компанії, а не реєстрацію зміни юридичної адреси діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», United Kingdom). Зазначене має важливе значення з урахуванням, серед іншого, також доводів податкового органу щодо наявності кримінального провадження, у якому розслідуються факти виготовлення та надходження документів від імені «ZORTEX BUSINESS LLP» з електронної адреси, розташованої на території України.

Поза увагою судів залишено й доводи податкового органу про ліквідацію Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014 за рішенням реєстратора, оскільки компанія була не діючою, а не за самостійним рішенням учасників, а також про відсутність податкової звітності з 31.12.2012, рахунків та активів в останньої.

Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи також не звернули увагу, що лист компанії і доповнення до контракту, в тому числі й ті, які складені після 15.07.2014, підписані різними особами як директорами цієї фірми. Проте, час і підстави зміни директора компанії не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, хоча на безумовній необхідності дослідження цих обставин у правовідносинах із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP».

Також судами не перевірений висновок контролюючого органу про збільшення позивачу грошового зобов`язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств) та винесення податкового повідомлення-рішення від 24.10.2016 №0004481407 (в оскаржуваній позивачем частині) з огляду на повноваження контролюючого органу в розрізі підпунктів 14.1.1-1, 14.1.39, 14.1.156 пункту 4.1 статті 4, статті 36 ПК України).

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03.07.2013 між ДП «Камінь-Каширське лісове господарство», як продавцем, та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» (Великобританія), як покупцем, укладено зовнішньоекономічний контракт № ZB-KK-1, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 300 м.куб. (в подальшому доповненнями до цього контракту було збільшено кількість поставки лісоматеріалів).

Платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюються в доларах США шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця. Поставка товару здійснюється залізничним транспортом. Зміни і доповнення до даного контракту дійсні тільки у тому випадку, якщо зафіксовані в письмовій формі і підписані сторонами. Після підписання контракту всі попередні переговори і переписка втрачають силу. Контракт та всі доповнення, які передані засобами факсимільного зв`язку, дійсні при наявності однієї оригінальної печатки. Строк дії контракту до 31.12.2013 (відповідно до доповнень до контракту строк дії контракту продовжувався до 31.03.2014, до 31.12.2014 та до 28.02.2015) (а.с. 134).

До вказаного контракту вносились зміни і доповнення відповідно до умов додаткових угод від 17.10.2013 № 1, від 06.11.2013 № 2, від 11.11.2013 № 3, від 30.12.2013 № 4, від 15.01.2014 № 5, від 28.02.2014 № 6, від 28.02.2014 № 7, від 31.03.2014 № 8, від 09.04.2014 № 9, від 15.04.2014 № 10, від 06.05.2014 № 11, від 07.05.2014 № 12, від 02.06.2014 № 13, № 14, від 15.07.2014 № 15, від 23.07.2014 № 16, від 14.10.2014 № 17, від 28.10.2014 № 18, від 14.01.2015 № 19.

Відповідно до умов додаткової угоди від 28.10.2014 № 18 до контракту від 03.07.2013 № ZB-KK-1 визначено, що оплату по даному Контракту може здійснювати компанія Interline Management L.P., Suite 1, Montgomey 78, Edinburgh, Scotland EH7 5JA, United Kingdom.

На виконання умов даного контракту позивачем здійснювались поставки деревини, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами встановленої форми:

- копії рахунків-фактур 17.06.2014 №57, від 17.06.2014 №58, від 28.07.2014 №59, від 17.07.2014 №60, від 12.08.2014 №62, від 20.08.2014 №63, від 26.08.2014 №64, від 17.07.2014 №65, від 17.07.2014 №66, від 16.09.2014 №67, від 22.09.2014 №68, від 02.10.2014 №69, від 07.10.2014 №70, від 15.10.2014 №71, від 22.10.2014 №72, від 29.10.2014 №73, від 06.11.2014 №74, від 10.11.2014 №75, від 14.11.2014 №76, від 18.11.2014 №77, від 05.02.2014 №78;

- копії вантажно-митних декларацій (далі - ВМД) від 25.07.2014 №205080005/2014/000690, від 30.07.2014 №205080005/2014/000704, від 19.08.2014 №205080005/2014/000679, від 14.08.2014 №205080005/2014/000743, від 21.08.2014 №205080005/2014/000766, від 04.09.2014 №205080005/2014/000725, від 28.08.2014 №205080005/2014/000784, від 15.10.2014 №205080005/2014/000839, від 07.10.2014 №205080008/2014/000817, від 02.10.2014 №205080005/2014/000804, від 21.10.2014 №205080005/2014/000861, від 19.11.2014 №205080005/2014/000944, від 06.11.2014 №» 205080005/2014/000912, від 13.11.2014 №205080005/2014/000931, від 27.11.2014 №205080005/2014/000974, від 30.10.2014 №205080005/2014/000888, від 11.12.2014 №205080005/2014001037, від 09.12.2014 №205080005/2014/001025, від 03.12.2014 №205080005/2014/001002, від 04.03.2015 №205080005/2014/000103;

- копії платіжних доручень від 21.07.2014 №(LORO), 13.08.2014 №(LORO), від 19.09.2014 №(LORO), від 03.11.2014№(LORO), від 11.02.2015 №(LORO).

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що досліджені судом первинні документи повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між ДП «Камінь-Каширське лісове господарство» та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP» щодо поставки деревини протягом 2014 - 2015 років згідно укладеного контракту від 03.07.2013 № ZB-KK-1.

За змістом доводів апеляційної скарги відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції в контексті неврахування висновків податкового органу про порушення позивачем законодавства у вигляді заниження доходу за 2014 рік на загальну суму безповоротної фінансової допомоги на тій підставі, що фірма «ZORTEX BUSINESS LLP» з 15.07.2014 ліквідована. Така позиція ґрунтується на інформації офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернет-адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, та листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490.

В контексті таких доводів слід зазначити, що статтею 2 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 №2709-IV (далі - Закон № 2709-IV) передбачено, що цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних суді.

Згідно зі частинами першою, другою статті 25 цього ж Закону особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Відповідно до статті 26 Закону № 2709-IV цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи.

За змістом підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 ПК України нерезиденти - це: а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Згідно з пунктом 103.4 статті 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Підпунктом (і) пункту 1 статті 3 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 (набрала чинності 11.08.1993) термін «компетентний орган» означає, у відношенні Сполученого Королівства, Управління внутрішніх доходів або його повноважного представника, і, у відношенні України, Міністерство фінансів України або його повноважного представника.

Відповідно до частини першої статті 4 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, для цілей цієї Конвенції термін резидент однієї Договірної Держави означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію; цей термін, разом з тим, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи або приріст вартості майна з джерел у цій Державі.

Згідно з пунктом 103.5 статті 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

У матеріалах справи міститься копія протоколу зборів партнерів Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» від 14.07.2014 про зміну реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об`єднане Королівство Великобританія з Англії: WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom. Також про наявність діючої компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» з адресою розташування в Шотландії свідчить і інформація, викладена на офіційному сайті Великобританії - Companies House (http://wck2.companieshouse.gov.uk).

Відповідач у своїх доводах стверджує про те що протокол позачергових зборів партнерів «Zortex Business LLP» від 14.07.2014 про перереєстрацію компанії з Англії до Шотландії не може бути взятий до уваги з тих підстав, що містить відтиск печатки з реєстраційним номером компанії SO305036, який був наданий перереєстрованій компанії лише у вересні 2014 року, а на момент проведення таких позачергових зборів партнерів компанії її реєстраційний номер був - ОС370510. Разом з тим, на думку суду, відповідач не врахував те, що наявність відтиску печатки із номером SO305036 вбачається лише з перекладу даного протоколу зборів.

Крім того, посилання відповідача на факт реєстрації компаній «Eighth Holding CO.» та «Private Asset Group Limited» засновниками компанії «Zortex Business LLP» лише 30.09.2014, а відтак неможливість даних компаній брати участь в позачергових зборах партнерів 14.07.2014, судом також до уваги не приймається, оскільки протоколом позачергових зборів партнерів від 14.07.2014 лише констатовано приєднання компаній «Eighth Holding CO.» та «Private Asset Group Limited» до партнерства, а 30.09.2014 - дата уповноваження даних компаній (призначення офіційно уповноваженими учасниками «Zortex Business LLP»).

Суд також звертає увагу, що викладена у листі Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 інформація базується виключно на отриманих від Посольства України у Сполученому Королівстві витягах з реєстрів компаній, жодних інших офіційних доказів (зокрема, від уповноважених фіскальних органів Великої Британії), які б свідчили про ліквідацію Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», можливу фіктивність її господарської діяльності чи ухилення від сплати податків суду не надано.

Отже, висновки податкового органу про реалізацію позивачем товару не Компанії «ZORTEX BUSINESS LLP», а невідомому нерезиденту, належними доказами не підтверджені. Водночас надана суду первинна документація підтверджує факт господарських відносин позивача із фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP». Про правомірність взаємовідносин із компанією «ZORTEX BUSINESS LLP» свідчить й те, що після 15.07.2014 дану компанію обслуговували іноземні банки, а митні органи України, після виконання усіх належних митних процедур, здійснювали митне оформлення вантажів та випускали їх за межі території України. Державна митна служба України без жодних заперечень здійснювала митне оформлення вантажів для компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» як до, так і після 15.07.2014.

Отже, судом першої інстанції вірно констатовано, що лист Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 № 630/17-200-490 не є безумовним доказом ліквідації компанії «ZORTEX BUSINESS LLP» та є безпідставним.

Поряд з наведеним, в контексті доводів відповідача про неврахування доводів щодо наявності порушеного кримінального провадження № 3201500000000072 за ознаками статті 212 КК України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Частиною четвертою статті 72 КАС України визначено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до вимог статті 94 Кримінального процесуального кодексу України оцінка доказів, зібраних у межах кримінальної справи, належить до компетенції слідчого та суду.

При цьому, до компетенції податкового органу, в тому числі в процесі перевірки, не входить оцінка доказів, зібраних у межах кримінального провадження у випадку відсутності їх оцінки уповноваженим органом. Висновки, викладені в акті перевірки щодо порушення підприємством вимог податкового законодавства, не можуть ґрунтуватися лише на висновках перевірки контрагента в частині неможливості здійснення господарських операцій цією юридичною особою та матеріалах кримінального провадження без ухвалення відповідного рішення судом.

Апеляційним судом встановлено, що відповідачем не надано інформації стосовно того на якій стадії, станом на час нового розгляду справи, перебуває кримінальне провадження №32015000000000072 та чи було повідомлено про підозру посадовим особам позивача у зв`язку з розслідуванням даного кримінального провадження.

Також не надано доказів завершення кримінального провадження, у якому розслідуються факти виготовлення та надходження документів від імені вказаної компанії з електронної адреси, розташованої на території України.

Крім того, при вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в інших аналогічних справах у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 25.10.2019 (справа № 806/5224/15), від 10.12.2019 (справа № 818/132/16), від 04.02.2020 (справа № 813/3763/15), від 14.02.2020 (справа № 809/4336/15), від 21.02.2020 (справа № 813/4913/15), від 06.03.2020 (справи № 803/320/16, № 813/3796/15), від 10.04.2020 (справи № 809/884/16, № 809/528/16), від 13.05.2020 (справа № 803/716/16), від 23.07.2020 (справа № 803/133/17), від 01.09.2020 (справа № 803/1154/16), від 13.11.2020 (справа №806/2438/15), які, зокрема, полягають у тому, що суди обґрунтовано відхилили доводи щодо відсутності реальності господарських операцій позивача з відповідним контрагентом, оскільки такі висновки контролюючого органу ґрунтувались на підставі листа Міністерства закордонних справ України від 24.02.2015 №630/17-200-490 «Щодо перевірки компаніїBUSINESS LLP», згідно якого Компанія «ZORTEX BUSINESS LLP» ліквідована 15.07.2014; посилання відповідача на вказаний лист Міністерства закордонних справ України, як на доведення безтоварності укладених договорів між позивачем та його контрагентом, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій; судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, крім укладених договорів, підтверджується первинними документами, оформленими відповідно до вимог податкового законодавства, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та фірмою «ZORTEX BUSINESS LLP».

Підсумовуючи викладене, апеляційний вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності висновків щодо ліквідації фірми «ZORTEX BUSINESS LLP» та допущення позивачем вимог податкового та валютного законодавства, відтак донарахування грошових зобов`язань за операціями із вказаним контрагентом є протиправним.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

За правилами ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі № 803/1638/16 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 31.10.24