Постанова

від 31.10.2024 по справі 380/13384/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13384/23 пров. № А/857/14381/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСудової-Хомюк Н.М.,

суддівОнишкевича Т. В., Сеника Р.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 380/13384/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ ЗАХІД» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,

суддя в суді першої інстанції Коморний О.І.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 22 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВПВ ЗАХІД» (далі також ТзОВ «ВПВ ЗАХІД») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі також ГУ ДПС у Львівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі також ДПС України, відповідач 2) та просило суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП - 43968090) в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ТОВ «ВПВ ЗАХІД» (код ЄДРПОУ - 43351860):

- № 8097464/43351860 від 17.01.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 27.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 96 360,00 грн;

- № 8097461/43351860 від 17.01.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 28.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 94 920,00 грн;

- № 8098231/43351860 від 17.01.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 28.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 94 500,00 грн;

- № 8098230/43351860 від 17.01.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 13 від 28.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 100 680,00 грн;

- № 8098229/43351860 від 17.01.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 29.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 99 840,00 грн;

- № 8098228/43351860 від 17.01.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 29.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 101 400,00 грн;

2) зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані поданих ТОВ «ВПВ ЗАХІД» (код ЄДРПОУ - 43351860) податкові накладні датами їх фактичного подання на реєстрацію :

- № 7 від 27.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 96 360,00 грн;

- № 9 від 28.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 94 920,00 грн;

- № 10 від 28.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 94 500,00 грн;

- № 13 від 28.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 100 680,00 грн;

- № 15 від 29.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 99 840,00 грн;

- № 17 від 29.01.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 101 400,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ позивачем складено податкові накладні № 7 від 27.01.2022, № 9 від 28.01.2022, № 10 від 28.01.2022, № 13 від 28.01.2022, № 15 від 29.01.2022, № 17 від 29.01.2022, та направлено для реєстрації в ЄДРПН. Однак реєстрацію спірної податкової накладної зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивач зазначає, що відповідно до п. п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ направив до ДПС України в електронному вигляді повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Проте, рішенням комісії ГУ ДПС у Львівській області - відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної за своїм характером необґрунтованим як нормативно, так і документально. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних від № 8097464/43351860 від 17.01.2023, № 8097461/43351860 від 17.01.2023, № 8098231/43351860 від 17.01.2023, № 8098230/43351860 від 17.01.2023, № 8098229/43351860 від 17.01.2023, № 8098228/43351860 від 17.01.2023.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 7 від 27.01.2022, № 9 від 28.01.2022, № 10 від 28.01.2022, № 13 від 28.01.2022, № 15 від 29.01.2022, № 17 від 29.01.2022 датою їх подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПВ ЗАХІД» з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 18788,00 грн (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень, 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач 2, подавши на нього апеляційну скаргу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач 2 зазначає те, що суд першої інстанції, при прийнятті рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставин справи. Апелянт також зазначає, що відповідно до рішень комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8097464/43351860, 8097460/43351860 ,№ 8097461/43351860 ,№ 8098231/43351860 , № 8098230/43351860 ,№ 8098229/43351860 ,№ 8098228/43351860 від 17.01.2023 року, відмовлено у реєстрації податкових накладних № 7, № 8 від 27.01.2022 року, № 9, № 10 , №13 від 28.01.2022 року, № 15, № 17 від 29.01.2022 року з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти прийманняпередачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.

Вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки вищенаведеним нормам законодавства, не у повній мірі з`ясовані обставини справи, що призвело до невірного їх застосування та неправильного вирішення справи по суті.

Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 380/13384/23 та постановити нове судове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу. Зазначає, що зі змісту квитанцій від 15.02.2022 року до податкових накладних вбачається, що в них зазначено лише про те, що реєстрацію податкових накладних зупинено. При цьому, у квитанціях взагалі не наведено суті жодного критерію ризиковості, на підставі якого було зупинено реєстрацію ПН в Реєстрі, оскільки критерій ризиковості операцій, передбачений у п.1, звучить дещо інакше, ніж він зазначений у квитанції про зупинення реєстрації ПН; не міститься і арифметичних показників жодного такого ризикового критерію; не зазначено жодної конкретної пропозиції надання необхідних документів, а лише процитовано зміст наказу Мінфіну №520 щодо необхідності надання достатніх документів та письмових пояснень.

Позивач звертає увагу суду на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію ПН/РК, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Просить залишити апеляційну скаргу Державної податкової служби України без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року по справі № 380/13384/23 без змін.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Суд першої інстанції зазначив, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «ВПВ ЗАХІД» є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.11.2019, Номер запису: 14121020000003150 (т.3, а.с.47).

Основний вид діяльності компанії 16.10 «Лісопильне та стругальне виробництво».

Між ТзОВ «Т.Б.ФРУТ» та ТзОВ «ВПВ ЗАХІД» 17 лютого 2020 року укладено договір поставки №К/2020/4, відповідно до якого ТзОВ «ВПВ ЗАХІД» зобов`язується передати власність Покупця Товар, а саме тріску (технологічну паливну), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість.

Згідно із п. 1.2 даного Договору найменуванні одиниця вимірювання, ціна та кількість Товару, що постачається, зазначається у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 2.3 даного Договору Покупець (ТзОВ «Т.Б.ФРУТ») здійснює оплату за Товар на підставі виставленого рахунку на умовах повної чи часткової передоплати.

У зв`язку із вищенаведеним ТзОВ «ВПВ ЗАХІД» складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладні: № 7 від 27.01.2022, № 9 від 28.01.2022, № 10 від 28.01.2022, № 13 від 28.01.2022, № 15 від 29.01.2022, № 17 від 29.01.2022 (т.2, а.с. 168-188).

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація спірної ПН/РН [ ] в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 4401, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем скеровано до комісії ДПС у Львівській області пояснення, щодо спірних податкових накладних та копії документів.

За результатами розгляду пояснень та копій підтверджуючих документів Головне управління Державної податкової служби у Львівській області прийняло Рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних № 7 від 27.01.2022, № 9 від 28.01.2022, № 10 від 28.01.2022, № 13 від 28.01.2022, № 15 від 29.01.2022, № 17 від 29.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних від № 8097464/43351860 від 17.01.2023 (т.2, а.с.106), № 8097461/43351860 від 17.01.2023 (т.2, а.с.8), № 8098231/43351860 від 17.01.2023 (т.1, а.с. 200), № 8098230/43351860 від 17.01.2023 (т.1, а.с.140), № 8098229/43351860 від 17.01.2023 (т.1, а.с.80), № 8098228/43351860 від 17.01.2023 (т.1, а.с.20) з підстав ненадання платником податку : «договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.».

Позивач вважаючи рішення відповідача протиправним, звернувся з позовом до суду.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Відповідно до пп. «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно /до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі Порядок № 1246).

За правилами пунктів 12 - 15 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами пунктів 10-11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість» (далі Критерії).

Так, пунктом 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій передбачено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Верховний Суд у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 зазначив, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/342216 (далі Порядок № 520, у редакції чинній на момент спірних правовідносин) визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня) пункт 2 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (п. 3 Порядку № 520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (п. 4 Порядку № 520).

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

-договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку № 520).

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Доцільно зауважити, що обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (у тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №140/506/22.

Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (постанови від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21, від 03.11.2021 у справі №360/2460/20).

Як вірно встановлено судом, в спірному випадку позивачем надано контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520.

ТзОВ «ВПВ ЗАХІД» направило на розгляд до комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС у Львівській області повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Як встановлено судом першої інстанції, між ТзОВ «Т.Б.ФРУТ» та ТзОВ «ВПВ ЗАХІД» 17 лютого 2020 року укладено договір поставки №К/2020/4, відповідно до якого ТзОВ «ВПВ ЗАХІД» зобов`язується передати власність Покупця Товар, а саме тріску (технологічну паливну), а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його вартість

27 січня 2022 року між позивачем та ТОВ «Т.Б. ФРУТ» здійснено господарську операцію з продажу товару (тріска технологічна) у кількості 32,12 т. загальною вартістю 96 360,00 грн у т.ч. ПДВ у розмірі 16 060,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 27 від 27.01.2022. Транспортування товару здійснювалося позивачем та підтверджується ТТН № Р27 від 27.01.2022.

У відповідності до ст. 187 і ст. 201 ПК України, за правилом першої події-дата реалізації ТМЦ, позивачем виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 7 від 27.01.2023, реєстрація якої була зупинена.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Т.Б. ФРУТ» повністю сплачено за видатковою накладною № 27 від 27.01.2022, що підтверджується платіжною інструкцією № 177 від 28.01.2022 та банківською випискою.

28 січня 2022 року між позивачем та ТОВ «Т.Б. ФРУТ» здійснено господарську операцію з продажу товару (тріска технологічна) у кількості 31,64 т. загальною вартістю 94 920,00 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 15 820,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 29 від 28.01.2022. Транспортування товару здійснювалося позивачем та підтверджується ТТН № Р29 від 28.01.2022.

У відповідності до ст. 187 і ст. 201 ПК України, за правилом першої події-дата реалізації ТМЦ, позивачем виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 9 від 28.01.2023 року, реєстрація якої була зупинена.

Суд першої інстанції встановив, що ТзОВ «Т.Б. ФРУТ» повністю сплачено за видатковою накладною № 29 від 28.01.2022, що підтверджується платіжною інструкцією № 177 від 28.01.2022 року та банківською випискою.

28 січня 2022 року між позивачем та ТОВ «Т.Б. ФРУТ» здійснено господарську операцію з продажу товару (тріска технологічна) у кількості 31,5 т. загальною вартістю 94 500,00 грн. у т.ч. ПДВ у розмірі 15 750,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 30 від 28.01.2022. Транспортування товару здійснювалося позивачем та підтверджується ТТН № Р30 від 28.01.2022.

У відповідності до ст. 187 і ст. 201 ПК України, за правилом першої події-дата реалізації ТМЦ, позивачем виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 10 від 28.01.2023, реєстрація якої була зупинена.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Т.Б. ФРУТ» повністю сплачено за видатковою накладною № 30 від 28.01.2022, що підтверджується платіжною інструкцією № 356 від 07.03.2022 та банківською випискою.

28 січня 2022 року між позивачем та ТОВ «Т.Б. ФРУТ» здійснено господарську операцію з продажу товару (тріска технологічна) у кількості 33,56 т. загальною вартістю 100 680, 00 грн у т.ч. ПДВ у розмірі 16 780,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 31 від 28.01.2022. Транспортування товару здійснювалося позивачем та підтверджується ТТН № Р31 від 28.01.2022.

У відповідності до ст. 187 і ст. 201 ПК України, за правилом першої події-дата реалізації ТМЦ, позивачем виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 13 від 28.01.2023, реєстрація якої була зупинена.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Т.Б. ФРУТ» повністю сплачено за видатковою накладною № 31 від 28.01.2022, що підтверджується платіжною інструкцією № 356 від 07.03.2022 та банківською випискою.

29 січня 2022 року між позивачем та ТОВ «Т.Б. ФРУТ» здійснено господарську операцію з продажу товару (тріска технологічна) у кількості 33,28 т. загальною вартістю 99 840,00 грн у т.ч. ПДВ у розмірі 16 640,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 33 від 29.01.2022 року. Транспортування товару здійснювалося позивачем та підтверджується ТТН № Р33 від 29.01.2022.

У відповідності до ст. 187 і ст. 201 ПК України, за правилом першої події-дата реалізації ТМЦ, позивачем виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 15 від 29.01.2023, реєстрація якої була зупинена.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Т.Б. ФРУТ» повністю сплачено за видатковою накладною № 33 від 29.01.2022, що підтверджується платіжною інструкцією № 356 від 07.03.2022 та банківською випискою.

29 січня 2022 року між позивачем та ТОВ «Т.Б. ФРУТ» здійснено господарську операцію з продажу товару (тріска технологічна) у кількості 33,8 т. загальною вартістю 101 400,00 грн у т.ч. ПДВ у розмірі 16 900,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 34 від 29.01.2022. Транспортування товару здійснювалося позивачем та підтверджується ТТН № Р34 від 29.01.2022.

У відповідності до ст. 187 і ст. 201 ПК України, за правилом першої події-дата реалізації ТМЦ, позивачем виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 17 від 29.01.2023, реєстрація якої була зупинена.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ «Т.Б. ФРУТ» повністю сплачено за видатковою накладною № 34 від 29.01.2022, що підтверджується платіжною інструкцією № 356 від 07.03.2022 та банківською випискою.

Із матеріалів справи слідує, що взаємовідносини по вказаному договору між позивачем та ТОВ «Т.Б. Фрут» за податковими накладними № 7 від 27.01.2022, № 9 від 28.01.2022, № 10 від 28.01.2022, № 13 від 28.01.2023, № 15 від 29.01.2022, № 17 від 29.01.2022 оформлені наступними документами:

-договір поставки № К/2020/04 від 17.02.2020 та додаткова угода від 28.12.2021 до договору (т.2, а.с.247-250);

-видаткові накладні № 27 від 27.01.2022 (т.2, а.с.159), № 28 від 27.01.2022 (т.2, а.с.93), № 29 від 28.01.2022 (т.2, а.с.239), № 30 від 28.01.2022 (т.2,а.с.4), № 31 від 28.01.2022 (т.1, а.с.190), № 33 від 29.01.2022(т.1, а.с.136), № 34 від 29.01.2022 (т.1, а.с.176);

-ТТН № Р27 від 27.01.2022 (т.2, а.с.160), № Р28 від 27.01.2022 (т.2, а.с.94), № Р29 від 28.01.2022 (т.2, а.с.240), № Р30 від 28.01.2022 (т.2, а.с.5), № Р31 від 28.01.2022, № Р33 від 29.01.2022 (т.1, а.с.137), № Р34 від 29.01.2022 (т.1, а.с.77);

-банківська виписка та платіжні інструкції № 177 від 28.01.2022, № 356 від 07.03.2022 (т.2, а.с.244-246);

-податкові накладні № 7 від 27.01.2023, № 8 від 27.01.2023, № 9 від 28.01.2023, № 10 від 28.01.2023, № 13 від 28.01.2023, № 15 від 29.01.2023. № 17 від 29.01.2023, реєстрація яких зупинена

Усе наведене вище свідчить про можливість та реальність здійснення господарських операцій за відповідними видами діяльності.

Як свідчить зміст оскаржуваних рішень прийнятих відповідачем від № 8097464/43351860 від 17.01.2023, № 8097461/43351860 від 17.01.2023, № 8098231/43351860 від 17.01.2023, № 8098230/43351860 від 17.01.2023, № 8098229/43351860 від 17.01.2023, № 8098228/43351860 від 17.01.2023, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних № 7 від 27.01.2022, № 9 від 28.01.2022, № 10 від 28.01.2022, № 13 від 28.01.2022, № 15 від 29.01.2022, № 17 від 29.01.2022, підставою для їх прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано копій наступних документів:

«договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків.»

Надаючи оцінку рішенням відповідача, що оскаржуються, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Доцільно зауважити, що обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (у тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №140/506/22.

Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд (постанови від 29.06.2022 у справі №380/5383/21, від 03.11.2021 у справі №360/2460/20).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 у справі № 460/8040/20 зазначив, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Такий підхід застосовано і у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, від 14.12.2022 у справі №560/11825/21.

Верховний Суд за результатами аналізу пунктів 9 та 11 Порядку № 520 у постанові від 18.11.2021 у справі № 380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції про те, що контролюючий орган в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не навів навіть примірного переліку документів, які слід подати платнику податків для реєстрації цих податкових накладних, тому платник в цій ситуації змушений був діяти на власний розсуд щодо подання документів в підтвердження реальності господарської операції за податковими накладними.

Суд апеляційної інстанції за таких обставин вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що зважаючи на наявність достатніх, з позиції суду, документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 7 від 27.01.2022, № 9 від 28.01.2022, № 10 від 28.01.2022, № 13 від 28.01.2022, № 15 від 29.01.2022, № 17 від 29.01.2022.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено.

Суд апеляційної інстанції погоджується із покликаннями позивача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, що при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Крім того, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що рішення № 8097464/43351860 від 17.01.2023, № 8097461/43351860 від 17.01.2023, № 8098231/43351860 від 17.01.2023, № 8098230/43351860 від 17.01.2023, № 8098229/43351860 від 17.01.2023, № 8098228/43351860 від 17.01.2023, яким позивачеві відмовлено у реєстрації податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

При оцінці вирішення судом першої інстанції позовних вимог у частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 7 від 27.01.2022, № 9 від 28.01.2022, № 10 від 28.01.2022, № 13 від 28.01.2022, № 15 від 29.01.2022, № 17 від 29.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку № 1246 встановлено що у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обовязків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з огляду на визнання протиправним та скасування оспорюваних рішень ГУ ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних у ЄРПН відповідно у ДПС з`являється об`єктивний обов`язок зареєструвати спірні ПН у ЄРПН, оскільки у цьому випадку дискреція при прийнятті такого рішення відсутня.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачами в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 380/13384/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник