Постанова

від 21.10.2024 по справі 914/2410/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р. Справа №914/2410/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіІ.Б. Малех

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Девелопмент»</a> б/н від 22.04.2024 року (вх. № 01-05/1199/24 від 24.04.2024 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 20.03.2024 року (суддя З.П. Гоменюк; повний текст рішення складено 01.04.2024 року)

у справі № 914/2410/23

за позовом: Львівської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Девелопмент»</a> (надалі ТзОВ «Грін Девелопмент»)

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу будівлі,

за участю:

від позивача: Наконечна О.М. (самопредставництво юридичної особи);

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

08.08.2023 року Львівська міська ради звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Грін Девелопмент» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу будівлі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до акта за №29 від 04.11.2022 року обстеження земельної ділянки у місті Львові на вул.Лижв`ярська, 42, складеного комісією управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування за участю представників управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування, управління земельних ресурсів департаменту містобудування, управління інженерного господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури, ЛКП Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького зафіксовано, що на земельній ділянці на час обстеження знаходиться громадський будинок офісні приміщення, а ТзОВ Грін Девелопмент фактично використовує земельну ділянку №1 площею 0,1022 га (кадастровий номер 4610136600:07:001:0031) для обслуговування громадського будинку офісних приміщень на вул. Лижв`ярська, 42 у м. Львові за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

У позовній заяві зазначено, що згідно з висновками, викладеними в акті №29 від 04.11.2022 року, ТзОВ Грін Девелопмент самовільно зайняв територію Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького та фактично використовує земельну ділянку №2 орієнтовною площею 0,0630 га на вул. Лижв`ярській, 42 у м. Львові для обслуговування частини громадського будинку офісних приміщень, які виходять за межі земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:07:001:0031), а також фактично використовується земельна ділянка № НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,0014 га для обслуговування будівлі охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. (зовнішні розміри 5,10 м * 2,66 м) на вул. Лижв`ярській, 42 у м. Львові за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання їх в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок. Доступ до цих земельних ділянок комунальної власності обмежено шляхом встановлення по зовнішньому контуру земельної ділянки металевої огорожі на бетонному фундаменті та воріт.

За доводами позивача, будівля охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. на вул.Лижв`ярській, 42 у м. Львові фактично розташована на земельній ділянці орієнтовною площею 27,1047 га, яка відповідно до ухвали Львівської міської ради від 10.07.2014 № 3569 відноситься до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Львівська міська рада не надавала згоду на передачу у користування чи у власність земельну ділянку за адресою м.Львів, вул.Лижв`ярська,42 і не погоджувала розміщення на вказаній земельній ділянці будь-яких споруд. Станом на момент проведення державної реєстрації на спірну будівлю охорони (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 8171190146101) у ТзОВ «Грін Девелопмент» були відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. В результаті реєстрації права власності відповідача на спірний об`єкт нерухомого майна порушуються права Львівської міської ради як власника земельної ділянки.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.03.2024 року у справі №914/2410/23 позов Львівської міської ради задоволено. Вирішено усунути перешкоди в користуванні Львівською міською радою земельною ділянкою за адресою: місто Львів, вулиця Лижв`ярська, будинок 42, шляхом демонтажу ТзОВ Грін Девелопмент будівлі охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. за адресою: місто Львів, вулиця Лижв`ярська, будинок 42. Стягнуто з ТзОВ Грін Девелопментна користь Львівської міської ради 2684,00 грн витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів надання земельної ділянки під збудовану будівлю охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. за адресою: місто Львів, вул. Лижв`ярська, 42 чи рішення суду про визнання за ТзОВ Грін Девелопмент права власності на об`єкт самочинного будівництва. Відповідно до відомостей, які містяться в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформації про прийняття декларації про готовність об`єкта до експлуатації будівлі охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. на вул. Лижв`ярська, 42 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 817190146101) немає. Згідно з інформацією, наданою інспекцією державного-архітектурно-будівельного контролю від 21.04.2023, у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутня інформація про видачу дозвільних документів на виконання будівельних робіт та готовність об`єкта до експлуатації за адресою вул. Лижв`ярська, 42 у м. Львові.

Суд виснував, що будівля охорони літ. Б-1 площею 9,6 кв.м. за адресою: вул.Лижв`ярська, 42 у м. Львові збудована без відповідних документів, які б давали право виконувати будівельні роботи. Матеріали справи не містять затвердженого проекту на будівництво спірної будівлі, а також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту прийняття будівлі охорони в експлуатацію. З наведеного, суд прийшов до висновку, що відповідач незаконно набув право власності на будівлю охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. на вул.Лижв`ярська, 42 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 817190146101), оскільки не розробив проектну документацію на будівництво, не подав до інспекції архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а наявна державна реєстрація права власності фактично посвідчує самочинне будівництво.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зокрема зазначає, що будівля за адресою: м. Львів, вул. Лижв`ярська, 42, входить до складу цілісного об`єкту нерухомого майна заг. площею 1397,7 кв.м., володіння та користування відповідачем нею у жодному разі не порушує будь-чиїх прав та інтересів, зокрема й позивача. Вважає, що вимога Львівської міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу будівлі є передчасною. Заявляє, що внаслідок набуття права власності на будинок, розташований по вул. Лижв`ярській, 42 у м. Львові, до відповідача перейшло і право користування спірною земельною ділянкою. Вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним способом захисту. Просить рішення господарського суду Львівської області від 20.03.2024 року у справі №914/2410/23 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві та додаткових поясненнях на апеляційну скаргу заперечив проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що згідно з інформацією, наданою інспекцією державного-архітектурно-будівельного контролю від 21.04.2023 у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутня інформація про видачу дозвільних документів на виконання будівельних робіт та готовність до експлуатації будівлі охорони літ. «Б» на вул. Лижв`ярська, 42 у м. Львові. Вказує на те, що виходячи з вищенаведених положень законодавства та матеріалів справи очевидним є той факт, що будівля охорони за всіма ознаками є об`єктом нерухомого майна, а не приналежністю до головної речі, як на це вказує скаржник. Звертає увагу суду на те, що Львівська міська рада не надала згоду на передачу у користування чи у власність земельну ділянку за адресою м. Львів, вул. Лижв`ярська, 42 та не погоджувала розміщення на вказаній земельній ділянці будь-яких споруд. Відтак, у відповідача немає необхідних правовстановлюючих документів, які б могли бути підставою для законного користування ним спірною земельною ділянкою. Вважає, що ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. Просить рішення господарського суду Львівської області від 20.03.2024 року у справі №914/2410/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд клопотання

21.10.2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Семиренко П.Я., який діє на підставі ордеру серії ВС № 1276979 від 22.04.2024 року, подав клопотання (вх. №01-04/6972/24 від 21.10.2024 року) про призначення судової земельно-технічної експертизи.

За результатами розгляду вказаного клопотання колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду. Питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У цій справі суд не позбавлений можливості встановити фактичні дані, що входять до предмета доказування, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, тому не вбачає підстав для призначення судової земельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні представник позивача просив залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що уповноважений представник апелянта позбавлений можливості особисто бути присутнім у судовому засіданні, оскільки в цей час буде залучений до участі у проведенні допиту клієнта.

Колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідно до положень ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на те, що суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності відповідача за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи

Як видно з наявних у справі копій документів, ухвалою Львівської міської ради від 03.12.2009 №3137 Про надання гр. ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 надано громадянці ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1022 га на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років (з обмеженнями без права зміни конфігурації земельної ділянки) для обслуговування адміністративного будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови за функцією використання - землі комерції

Між Львівською міською радою та Баляш О.М. укладено договір оренди землі від 31.12.2009 року за №Г-840, який зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центр ДЗК 24.02.2010 року за №04:10:867:00001.

Відповідно до п. 1, 8 договору орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2007 року Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львова та ухвали Львівської міської ради №3137 від 03.12.2009 року Про надання ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 для обслуговування адміністративного будинку терміном на 10 (десять) років до 03.12.2019 року.

Згідно з пунктом 1 ухвали Львівської міської ради від 10.07.2014 року №3569 Про погодження меж пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького та надання ЛКМ ІНФОРМАЦІЯ_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для збереження та використання Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького погоджено межі земельної ділянки пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького орієнтовною площею 27,1047 га, обмеженої вул. Д. Вітовського, вул. Зарицьких, вул. Стрийською та вул.Гвардійською.

Відповідно до п. 2 ухвали Львівської міської ради №3569 від 10.07.2014 року надано ЛКП Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 27,1047 га для збереження та використання пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького.

Згідно з п. 2 ухвали Львівської міської ради від 23.10.2014 року №4017 Про відновлення меж пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького вилучено для суспільних потреб, а саме відновлення меж пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького земельну ділянку площею 0,1022 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136600:07:001:0031), яка перебуває в оренді у громадянки ОСОБА_1 згідно з договором оренди землі, зареєстрованим у Львівській міській раді 31.12.2009 за №Г-840 (книга записів реєстрації договорів оренди землі г-2) та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центр ДЗК 24.02.2010 за №04:10:867:00001 (запис у книзі 04-1) (п. 2 ухвали ЛМР від 23.10.2017 №4017).

Відповідно до п. 3 ухвали Львівської міської ради від 23.10.2014 року №4017 вирішено вважати таким, що втратив чинність договір оренди землі, укладений між Львівською міською радою та громадянкою ОСОБА_1 , зареєстрований у ЛМР 31.12.2009 за №Г-840 (книга записів реєстрації договорів оренди землі Г-2) та Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центр ДЗК 24.02.2010 за №04:10:867:00001 запис у книзі 04-1), кадастровий номер 4610136600:07:001:0031.

Пунктом 4 ухвали Львівської міської ради від 23.10.2014 року №4017 надано ЛКП Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду орієнтовною площею 0,1022 га на вул.. Лижв`ярській, 42 для збереження та використання пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за ідентифікаційним номером довідки: 341451685 від 03.08.2023 року, громадський будинок офісні приміщення загальною площею 1397,7 кв.м. та будівля охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Лижв`ярська, 42, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 817190146101, за кадастровим номером земельної ділянки місця розкошування: 4610136600:07:001:0031, цільове призначення: для обслуговування адміністративного будинку, площа: 0,1022 га, перебуває у власності ТзОВ Грін Девелопмент від 06.12.2016 року (дата, час державної реєстрації).

Як вбачається зі змісту вказаної довідки, підставою для державної реєстрації є протокол Загальних зборів засновників, серія та номер: 25-11/16, видавник: збори засновників ТзОВ Грін Девелопмент; акт приймання-передачі громадського будинку офісних приміщень, серія та номер: б/н, виданий 02.12.2016, видавник: ОСОБА_1 - ТзОВ Грін Девелопмент; заява, серія та номер: 2833, виданий 25.11.2016, видавник: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юзва Н.Б.; довідка, серія та номер: юрг/1253, виданий 14.12.2017, видавник: ОКП ЛОР БТІ та ЕО.

В матеріалах даної судової справи наявні копії документів реєстраційної справи №8171901466101 по об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул.Лижв`ярська, 42, зі змісту яких вбачається, що на підставі заяви (реєстраційний номер 19897284), поданої заявником (уповноваженою особою) ОСОБА_2 , про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за видом реєстрації: перехід (номер запису про право власності: 12734958) на праві приватної власності громадський будинок офісні приміщення (об`єкт нежитлової нерухомості: ні; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 817190146101) загальною площею 1339,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 4610136600:07:001:0031, цільове призначення: для обслуговування адміністративного будинку) юридичній особі Товариству з обмеженою відповідальністю Грін Девелопмент (податковий номер: 40989997) було проведено державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна (реєстрацій номер 817190146101) 06.12.2016 року.

Згідно з актом обстеження земельної ділянки (примірник №1) від 04.11.2022 року №29, на виконання наказу департаменту містобудування від 14.10.2022 №129 Про створення комісії спеціалістом управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування за участю представників управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування, управління земельних ресурсів департаменту містобудування, управління інженерного господарства департаменту житлового господарства та інфраструктури, ЛКП Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького проведено 04.11.2022 року обстеження земельної ділянки у місті Львові на вул. Лижв`ярська, 42.

За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що ТзОВ Грін Девелопмент (керівник: ОСОБА_2 ) фактично використовує земельну ділянку №1 площею 0,1022 га (кадастровий номер 4610136600:07:001:0031) для обслуговування громадського будинку офісних приміщень на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Крім того, згідно з висновками, викладеними в акті №29 від 04.11.2022 року, ТзОВ Грін Девелопмент самовільно зайняв територію Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького та фактично використовує земельну ділянку №2 орієнтовною площею 0,0630 га на АДРЕСА_1 для обслуговування частини громадського будинку офісних приміщень, які виходять за межі земельної ділянки (кадастровий номер 4610136600:07:001:0031), а також фактично використовується земельна ділянка № НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,0014 га для обслуговування будівлі охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. (зовнішні розміри 5,10 м * 2,66 м) на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання їх в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок. Зайняті ТзОВ Грін Девелопмент земельні ділянки №2 орієнтовною площею 0,0630 га та №4 орієнтовною площею 0,0014 га входять в межі земельної ділянки орієнтовною площею 27,1047 га, на яку ухвалою Львівської міської ради від 10.07.2014 №3569 Про погодження меж пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького та надання ЛКП Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для збереження та використання Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького надано Львівському комунальному підприємству Львівський центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для збереження та використання пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Львівського центрального парку культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького.

В акті обстеження земельної ділянки від 04.11.2022 року №29 зроблено відмітку про відмову від підписання керівником суб`єкта господарювання або уповноваженою ним особою цього акта.

Листом від 21.04.2023 року №4-0006-5352 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради у відповідь на запит від 19.04.2023 №4-2901-16003 щодо надання інформації та копії документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняті в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на будівлю охорони літ. Б на АДРЕСА_1 повідомило Юридичному департаменту Львівської міської ради, що у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутня інформація про видачу документів на виконання будівельних робіт та готовлять об`єкта до експлуатації за вищезазначеною адресою.

Листом від 27.10.2023 року №4-2401-14514 Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради у відповідь на запит від 18.10.2023 №4-2901-47054 щодо надання інформації про те, чи надавалися містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (забудови земельної ділянки) на будівлю охорони літ. Б за адресою АДРЕСА_1 ; якщо надавались містобудівні умови та обмеження надати їх копії, проінформувало Юридичний департамент Львівської міської ради про те, що наказом директора департаменту містобудування від 18.10.2010 №А-355 затверджено гр. ОСОБА_1 вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції офісних приміщень на АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок надбудови. Рішенням виконавчого комітету ЛМР від 23.09.2011 №863 скасовано наказ директора департаменту містобудування від 18.10.2010 №А-355. Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (забудови земельної ділянки) на будівлю охорони літ. Б за адресою АДРЕСА_1 не надавалися.

Предметом позову у цій справі є вимога про усунення перешкод в користуванні Львівською міською радою земельною ділянкою за адресою: місто Львів, вулиця Лижв`ярська, будинок 42, шляхом демонтажу ТзОВ Грін Девелопмент будівлі охорони літ.Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно із пунктом «б» статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є: територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

За приписами частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За положеннями частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1-4 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно із частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За вимогами частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

В ході розгляду справи №914/2410/23 судом встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за ідентифікаційним номером довідки: 341451685 від 03.08.2023 року, громадський будинок офісні приміщення загальною площею 1397,7 кв.м. та будівля охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 817190146101, за кадастровим номером земельної ділянки місця розкошування: 4610136600:07:001:0031, цільове призначення: для обслуговування адміністративного будинку, площа: 0,1022 га, перебуває у власності ТзОВ Грін Девелопмент від 06.12.2016 року (дата, час державної реєстрації).

Також судом встановлено, що згідно з актом обстеження земельної ділянки (примірник №1) від 04.11.2022 року №29 ТзОВ Грін Девелопмент (керівник: ОСОБА_2 ) фактично використовує земельну ділянку №1 площею 0,1022 га (кадастровий номер 4610136600:07:001:0031) для обслуговування громадського будинку офісних приміщень на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач збудував будівлю охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. на АДРЕСА_1 за погодженням з Управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради, а також відповідач не отримував будь-яких погоджувальних документів на виконання будівельних робіт.

В листі від 27.10.2023 року №4-2401-14514 Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради зазначено про те, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва (забудови земельної ділянки) на будівлю охорони літ. Б за адресою АДРЕСА_1 не надавалися.

З урахуванням встановлених обставин справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за відсутності містобудівних умов та обмежень на проектування об`єкта будівлі охорони літ. Б-1 за адресою АДРЕСА_1 у даній справі наявні ознаки, які свідчать про факт самовільного зайняття земельної ділянки шляхом самочинного будівництва.

У статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, обов`язковою умовою правомірного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка використовує дану земельну ділянку, правовстановлюючих документів.

У цій справі судом встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований об`єкт нерухомого майна на вул. Лижв`ярська, буд. 42, належить територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради та віднесена до земель комунальної власності відповідно до ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст.ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 (в редакції, чинній на момент державної реєстрації) прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація). Прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

Відповідно до відомостей, які містяться в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформації про прийняття декларації про готовність об`єкта до експлуатації будівлі охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 817190146101) немає.

Аналізуючи вищеописані норми права та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що будівля охорони літ. Б-1 площею 9,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 збудована без відповідних документів, які б давали право виконувати будівельні роботи. Одночасно, матеріали справи не містять затвердженого проекту на будівництво спірної будівлі, а також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту прийняття будівлі охорони в експлуатацію.

Отже, правові підстави для зайняття спірної земельної ділянки у відповідача відсутні, що свідчить про самовільне її зайняття.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач незаконно набув право власності на будівлю охорони літ. Б-1 загальною площею 9,6 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 817190146101), оскільки не розробив проектну документацію на будівництво, не подав до інспекції архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а наявна державна реєстрація права власності фактично посвідчує самочинне будівництво.

Щодо обраного позивачем способу захисту права колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зокрема, пунктом 4 частини 2 вказаної статті передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Отже, Львівська міська рада як власник спірної земельної ділянки має право, передбачене законом, вимагати усунення порушень прав на землю, зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною 2, пунктом «б» частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до частини 2 статті 212 Земельного кодексу України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 08.10.2024 року у cправі № 911/75/22 зазначив:

«Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Тобто зайняття майна (в тому числі земельної ділянки) не є заволодінням ним. Саме в таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 Цивільного кодексу України або частина 2 статті 152 Земельного кодексу України (якщо майном є земельна ділянка), відповідно до яких власник, зберігаючи володіння своїм майном, може заявити негаторний позов, тобто вимагати усунути перешкоди в користуванні та розпоряджанні відповідним об`єктом, зокрема шляхом його повернення».

Враховуючи наведені норми права та правову позицію Верховного Суду, колегія суддів зазначає, що Львівською міською радою обрано належний та ефективний спосіб захисту, який передбачений законом, зокрема статтею 391 Цивільного кодексу України та статтею 152 Земельного кодексу України, який здатний відновити порушене право позивача щодо користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, а відтак висновки суду першої інстанції щодо способу захисту є правомірними.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні господарського суду Львівської області від 20.03.2024 року у справі № 914/2410/23.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Девелопмент»</a> б/н від 22.04.2024 року (вх. № 01-05/1199/24 від 24.04.2024 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 20.03.2024 року у справі № 914/2410/23 без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяІ.Б. Малех

СуддяІ.Ю. Панова