Постанова

від 29.10.2024 по справі 921/409/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. Справа №921/409/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіМалех І.Б.,

Зварич О.В.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від скаржника: Зіневич В.Б.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" б/н від 25.07.2024 (вх. №01-05/2113/24 від 25.07.2024)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024

про відкриття провадження у справі про банкрутство

у справі № 921/409/24 (суддя Чопко Ю.О.)

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ ПОЛЮС", вул. Миколи Грінченка, буд. 8 офіс 1, м. Київ, 03038

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000", вул. Медова, буд. 18, м.Тернопіль,46000

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

На адресу Господарського суду Тернопільської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ ПОЛЮС" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" на підставі ст.ст. 34, 35 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов`язання перед кредитором.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 у справі №921/409/24 відкрито провадження у справі №921/409/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000", вул. Медова, буд. 18, м.Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 37773136. Визнано грошові вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ ПОЛЮС", вул. Миколи Грінченка, буд. 8 офіс 1, м. Київ, 03038, код ЄДРПОУ 38601043 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000", вул. Медова, буд. 18, м.Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 37773136 у сумі 13 542 900 грн заборгованості, 24 224 грн судового збору та 72 000 грн авансування винагороди арбітражному керуючому. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №143 від 15.04.2013, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 40, офіс 1005, м. Київ). Встановлено арбітражному керуючому Гусару І.О. оплату послуг (грошову винагороду) розпорядника майна в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" за рахунок коштів, авансованих Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ ПОЛЮС". Зобов`язано вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави. Призначено попереднє засідання на "25" вересня 2024 року о 14:30 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Тернопільської області за адресою: 46000, м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14 А, зал судових засідань № 1, 4 поверх. Зобов`язано оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000", вул. Медова, буд. 18, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 37773136. Зобов`язано розпорядника майна боржника подати/надіслати до суду в строк до 05 вересня 2024 року відомості про результати розгляду вимог кредиторів. Зобов`язано розпорядника майна у строк до 15 вересня 2024 року провести інвентаризацію майна боржника, скласти опис майна боржника та визначити вартість майна.

Ухвала мотивована тим, що при зверненні до суду кредитором доведено належними та допустимими доказами відсутність спору між боржником та кредитором щодо заявлених вимог, наявність ознак неплатоспроможності боржника, а тому, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Клінкер-2000" та введення процедури розпорядження майном боржника.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 25.07.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 у справі №921/409/24 та закрити провадження повністю.

Зазначає, що отримані кошти в розмірі 13 542 900,00 грн за договором поворотної фінансової допомоги № 10/06/2016-НПК від 10.06.2016р., який визнано судом недійсними, не є безспірною вимогою, оскільки повернення одержаного на виконання недійсного правочину не є грошовим зобов`язанням у розумінні ст.1 КУзПБ, а тому такі кошти не можуть бути визнані як поточні вимоги кредитора до боржника та на них не поширюються положення статей 64, 133 КУзПБ щодо черговості задоволення вимог кредиторів.

Заявлена ініціюючим кредитором сума в розмірі 13542900 грн. не є безспірною вимогою, оскільки не з`ясовано підстави її виникнення, остаточної суми зобов`язання та структури заборгованості, що можливо здійснити виключно в межах позовного провадження.

28.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ ПОЛЮС" надійшов відзив б/н від 28.08.2024 (вх. №01-04/5687/24) на апеляційну скаргу, в якому товариство не погоджується із доводами апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими у зв`язку із тим, що скаржник жодним чином не заперечив ні при відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Клінкер-2000», ні під час визнання Договору поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016 недійсним, про факт отримання позики чи про її розмір, що, на думку заявника, свідчить виключно про безспірність даного факту та відповідно є встановленим та доведеним.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Малех І.Б. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" б/н від 25.07.2024 (вх. №01-05/2113/24 від 25.07.2024) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 у справі №921/409/24.

Ухвалою суду від 16.09.2023 призначено розгляд справи на 08.10.2024.

Ухвалою суду від 08.10.2024 відкладено розгляд справи на 22.10.2024.

Ухвалою суду від 22.10.2024 відкладено розгляд справи на 29.10.2024.

В судовому засіданні 29.10.2024 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній та просив оскаржувану ухвалу скасувати та закрити провадження повністю.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність - це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Відповідно до ч.2 ст.8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до норм, викладених у ч.1, ч.3 ст.34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - також органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі та повинна, серед іншого, містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; заява кредитора, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Відповідно до ч.6 ст.39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Господарським судом в оскаржуваної ухвалі встановлено, що ТОВ « Наш Полюс» в особі ліквідатора звернулось з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ « Клінкер-2000» , в зв`язку з наявністю у боржника заборгованості перед кредитором у розмірі 13 542 900 грн. , посилаючись на рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі №910/2128/20(910/16719/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ ПОЛЮС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000"про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги, згідно якого, позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним Договір поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАШ ПОЛЮС" (код ЄДРПОУ 38601043) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" (код ЄДРПОУ 37773136).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" на рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2023 у справі №910/2128/20(910/16719/21) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2023 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.05.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.01.24 у справі № 910/2128/20(910/16719/21) залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаним рішенням Господарського суду м. Києва встановлено, що 10.05.2016 між ТОВ « Наш Полюс»( позикодавець) та ТОВ « Клінкер-2000» ( позичальник) укладено договір поворотної фінансової допомоги № 10/06/2016 за умовами якого, керуючись статтями 1046-1053 ЦК України, позикодавець надає позичальнику грошові кошти, які за цим договором є національною українською валютою гривнею, а позичальник зобов`язується повернути таку суму грошових коштів у порядку, на умовах та в строки ( терміни), визначені цим договором.

Загальна сума позики становить не більше 20 000 000, грн. ( пункт 2 договору).

За пунктом 1.1 договору відсотки на суму позики позикодавцем не нараховуються та позичальником не сплачуються ( безвідсоткова позика).

Пунктом 5 договору встановлено, що позичальник зобов`язується повернути надану позику до 07.05.2018.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.08.2023 встановлено, що на виконання умов оскаржуваного договору фінансової допомоги від 10.05.2016 № 10/06/2016-НПК за період з 10.05.2016 по 07.05.2018 ТОВ « Наш Полюс» перераховано на користь ТОВ « Клінкер-2000» грошові кошти в сумі 17 149 700, 00 грн. з призначенням платежу « поворотна фін. Допомога згідно дог. № 10/06/2016 НПК від 10.06.2016 без ПДВ», з яких ТОВ « Клінкер-2000» частково повернуто ТОВ « Наш Полюс» фінансову допомогу. Дані обставини підтверджуються копіями виписок з банківських рахунків ТОВ « Наш Полюс» у АТ « Альфа Банк», АБ « Південний, АТ « Укрексімбанк».

Оскаржувана ухвала Господарського суду Тернопільської області мотивована тим, що після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 у справі № 910/2128/20( 910/16719/21) законної сили, в силу приписів ст. 216 ЦК України, у ТОВ « Клінкер-2000» існує юридичний обов`язок повернути на користь ТОВ « Наш Полюс» отримані за договором фінансової допомоги № 10/06/2016-НПК від 10.06.2016 кошти в розмірі 13542900,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів вважає преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2023 (залишеним без змін постановою Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 та постановою ВС КГС від 14.05.2024) у справі №910/2128/20(910/16719/21), що покладено в основу заяви ініціюючого кредитора, договір поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016, визнано недійсним.

Частинами 1 та 2 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Отже, в силу приписів частин першої, другої статті 216 Цивільного кодексу України наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином та відшкодування збитків, якщо такі завдано. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину, яка застосовується виключно до сторін правочину та не може бути проігнорована сторонами.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову (такі висновки сформульовано в постанові Верховного Суду від 19.09.2023 у справі № 910/19669/21).

Господарським судом встановлено, що, Господарський суд міста Києва у справі №910/2128/20(910/16719/21), визнаючи недійсним Договір поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016, не застосовував при цьому двосторонню реституцію.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Зокрема, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення глави 83 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Оскільки, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НАШ ПОЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" Договір поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016 визнано недійсним в судовому порядку ,то правова підстава для набуття Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" у власність грошових коштів у загальному розмірі 17 149 700,00 грн. відпала.

Відтак, після визнання недійсним Договору поворотної фінансової допомоги №10/06/2016-НПК від 10.05.2016, у Товариства з обмеженою відповідальністю "НАШ ПОЛЮС", виникло право вимагати повернення безпідставно набутого майна на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.01.2024 у справі № 908/83/22.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Аналогічна норма передбачена згідно з частиною другою статті 208 Господарського кодексу України.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Суд зазначає, що правила частини першої статті 216 ЦК України (двостороння реституція) застосовуються тоді, коли обидві сторони здійснили виконання недійсного договору.

ЦК України не надає учасникам недійсного правочину обрати варіант поведінки - вони зобов`язані повернути один одному все, що вони одержали на виконання недійсного правочину (в тому числі, шляхом відшкодування вартості отриманого, якщо повернення його у натурі вже не можливе). Зобов`язання повернути один одному все отримане базується на факті передачі майна за недійсним правочином та має на меті відновити положення, яке існувало до такої передачі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 905/1081/23.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор ініціюючого кредитора « Наш Полюс» Каленчук О.І. звернулась 30.05.2024 до ТОВ « Клінкер 2000» з вимогою№ 02-01/82-41 в порядку ст. 216 ЦК України про повернення коштів у сумі 13542900,00 грн., посилаючись на вищевказане рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2023, а також на те, що ТОВ « Клінкер 2000» частково повернуто ТОВ « Наш Полюс» фінансову допомогу в розмірі 3606800.

Господарським судом Тернопільської області встановлено, що направлена Арбітражним керуючим Каленчук О.І. вимога №02-01/82-41 про повернення коштів залишена боржником без відповіді та виконання.

Таким чином, суд встановив, що безспірні вимоги ТОВ « Наш Полюс» становлять 13542900,00 грн. та є такими, строк яких настав.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 01 липня 2024 у справі № 921/409/24 про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника до дати проведення підготовчого засідання було зобов`язано подати суду відзив на заяву про відкриття провадження у справі з врахуванням вимог статті 36 Кодексу України з Процедур Банкрутства.

Господарським судом в оскаржуваної ухвалі встановлено, що боржник в судовому засіданні 15 липня 2024 року участі представника у підготовчому засіданні не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзиву на заяву не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник наявність грошового зобов`язання не спростував, наявність формалізованого спору щодо заявлених вимог між сторонами не довів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 39 Кодексу України з Процедур Банкрутства якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ « Клінкер 2000» не містять доказів погашення боржником боргу перед ініціюючим кредитором за цивільно-правовим зобов`язанням, яке виникло в порядку ст 216 ЦК України в зв`язку з обов`язком щодо повернення отриманого за недійсним правочином Договором поворотної фінансової допомоги № 10/06/2016-НПК від 10.05.2016 між ініціюючим кредитором та боржником.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що зважаючи на встановлені обставини з урахуванням наведених правових приписів, встановивши, що при зверненні до суду кредитором доведено належними та допустимими доказами відсутність спору між боржником та кредитором щодо заявлених вимог, наявність ознак неплатоспроможності боржника, а тому суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Клінкер-2000" та введення процедури розпорядження майном боржника.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 у справі №921/409/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і правові підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінкер-2000" б/н від 25.07.2024 (вх. №01-05/2113/24 від 25.07.2024) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 у справі №921/409/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 31.10.2024.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяМалех І.Б.

Зварич О.В.