Постанова

від 15.10.2024 по справі 910/4744/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. Справа№ 910/4744/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Суліма В.В.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024

у справі № 910/4744/24 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд"

2) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - позивач; ДП "Адміністрація морських портів України"; апелянт) до Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» Паламарчука Віталія Віталійовича (надалі - відповідач; АТ «Український будівельно-інвестиційний банк») про зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19.11.2021 між ДП "Адміністрація морських портів України" (замовник) та ТОВ «ФПК-Портал-Буд» (підрядник) було укладено договір № 296-В-ФДЛ-21 про надання послуг капітального ремонту фасаду посту регулювання руху суден (ПРРС) «Одеса», який розташовано за адресою: м. Одеса, пл. Митна, 1-Г. Роботи за договором мали б бути завершені у строк до 26.07.2022 включно. На виконання умов пунктів 13.1-13.3 договору підрядник надав позивачу забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021 на суму 572 970,00 грн, наданої відповідачем. У зв`язку з порушенням підрядником строків виконання робіт та враховуючи публікацію про початок процедури ліквідації відповідача, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1131/29-03-03/Вих про сплату 572 970,00 грн за гарантією. 14.11.2023 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив позивача, що 13.11.2023 затверджено реєстр вимог кредиторів. Позивач на адресу відповідача направив лист № 252/29-03-03/Вих від 20.02.2024 щодо включення вимоги про сплату 572 970,00 грн за гарантією до реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідача. У відповідь відповідач листом № 498 від 27.02.2024 повідомив, що позивач не може бути включений до реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідача через те, що зобов`язання відповідача за гарантією були припинені з моменту запровадження процедури ліквідації. Позивач вважає таку відмову безпідставною, у зв`язку з чим звернувся до господарського суду з відповідним позовом про зобов`язання включити грошові вимоги позивача в сумі 572 970,00 грн за гарантією № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021 (зі змінами № 1 від 05.12.2022 до гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021) до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» у восьму чергу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 відкрито провадження у справі № 910/4744/24. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд» (в тексті - третя особа-1; ТОВ «ФПК-Портал-Буд»; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (скорочено - третя особа-2; Фонд).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі № 910/4744/24 в позові відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання у банку перед позивачем, на момент ухвалення рішення про початок процедури його ліквідації, не виникло, оскільки до акцептованих вимог кредиторів можуть бути внесені вимоги бенефіціара за банківською гарантією у разі настання гарантійного випадку до моменту запровадження процедури ліквідації банку. Настання відповідних обставин після початку процедури ліквідації банку виключає можливість задоволення вимог позивача щодо зобов`язання включення його вимог до реєстру кредиторів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП "Адміністрація морських портів України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 по справі № 910/4744/24 повністю. Ухвалити нове рішення по справі № 910/4744/24, яким задовольнити позовні вимоги ДП "Адміністрація морських портів України" в повному обсязі і зобов`язати АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" Паламарчука Віталія Віталійовича включити грошові вимоги ДП "Адміністрація морських портів України" в сумі 572 970,00 грн за гарантією № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021 (з урахуванням змін №1 від 05.12.2022 до гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021) до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" у восьму чергу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема здійснено неправильне тлумачення норм частини 1 статті 563 ЦК України та частини 2 статті 200 ГК України, а викладені останнім висновки не відповідають встановленим обставинам справи.

Апелянт зазначає, що чинне законодавство, яким врегульовані правовідносини, які стосуються такого засобу забезпечення виконання зобов`язання, як гарантія (стаття 200 ГК України та стаття 563 ЦК України), чітко визначає, що виникнення зобов`язання гаранта відбувається внаслідок порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, а виконання гарантом зобов`язання здійснюється лише на письмову вимогу управненої сторони відповідно до умов гарантії.

Так, електронною банківською гарантією № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021, яка була надана АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» позивачу в якості забезпечення виконання ТОВ "ФПК-Портал-Буд" (підрядник) зобов`язань за договором № 296-В-ФДЛ-21 від 19.11.2021, було встановлено, що: «...Гарант надає цю банківську гарантію, за якою безвідклично та безумовно зобов`язується сплатити бенефіціару суму Гарантії протягом п`яти банківських днів з дня отримання першої письмової вимоги бенефіціара, що містить твердження про те, що принципал не виконав свої зобов`язання за договором, а саме: … або відмовився від виконання договору в частині виконання повного обсягу робіт та/або затримки виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів від строків, зазначених в договорі, додатках та додаткових угодах до нього». Відповідно до умов пункту 5.1.1 договору підрядник повинен був завершити роботи по договору у строк до 26 липня 2022 року включно. В порушення умов пункту 5.1.1 договору підрядник не виконав роботи в строк, встановлений договором, а саме - до 26 липня 2022 року включно, оскільки станом на день звернення з позовною заявою вартість фактично виконаних підрядником за договором робіт складає 259 511,74 грн (акт № 1 від 20.09.2023 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року з загальної договірної вартості 19 099 000,00 грн). Вказаний факт не спростовано відповідачем та підрядником і підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 по справі № 910/19068/23, яке набуло законної сили 05.08.2024. Таким чином, на позивача, в силу вимог частини 1 статті 563 ЦК України, внаслідок порушення підрядником строку виконання робіт за договором, 26 серпня 2022 року у банку, як гаранта, виникло зобов`язання сплатити суму за гарантією (через 30 днів після порушення підрядником строків виконання робіт за договором), і такий обов`язок мав бути виконаний банком протягом п`яти банківських днів з дня отримання вимоги позивача.

Позивач також вказує, що рішення № 350-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» було прийнято Правлінням Національного банку України 5 жовтня 2023 року. Відтак, оскільки згідно з частиною 1 статті 563 ЦК України станом на 05.10.2023 у АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» вже виникло зобов`язання за гарантією («у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії»), висновок місцевого господарського суду про те, що «грошове зобов`язання у банку перед позивачем, на момент ухвалення рішення про початок процедури ліквідації банку, не виникло...» є, на переконання апелянта, хибним і таким, що не відповідає обставинам справи. При цьому, зобов`язання сплатити позивачу грошові кошти за гарантією мало бути виконано банком протягом п`яти банківських днів з дня отримання вимоги позивача, тобто вже після прийняття рішення про ліквідацію, а отже виключно в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, за висновками позивача, вказане зобов`язання не є додатковим в розумінні частини 3 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (так само, як не є додатковими зобов`язання банку повернути вкладникам грошові вклади, строк повернення яких ще не настав).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 апеляційна скарга позивача у справі № 910/4744/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі № 910/4744/24. Розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі № 910/4744/24 призначено на 26.09.2024.

20.09.2024 на адресу апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-2 просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Свої заперечення Фонд мотивує тим, що рішенням Правління Національного банку України № 350-рш від 05.10.2023 у АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» з 06.10.2023 розпочато процедуру ліквідації, при цьому позивач, у зв`язку з настанням гарантійного випадку, пред`явив відповідачу вимогу № 1131/29-03-03/Вих від 24.10.2023 про сплату суми гарантії - 30.10.2023. Тому, грошове зобов`язання у банку перед позивачем, на момент ухвалення рішення про початок процедури ліквідації банку, не виникло, оскільки до акцептованих вимог кредиторів можуть бути внесені вимоги бенефіціара за банківською гарантією у разі настання гарантійного випадку до моменту запровадження процедури ліквідації банку. Настання відповідних обставин після початку (06.10.2023) процедури ліквідації банку виключає можливість задоволення вимог позивача щодо зобов`язання включення його вимог до реєстру кредиторів. З огляду на наведене, позаяк до акцептованих вимог кредиторів можуть бути внесені вимоги бенефіціара за банківською гарантією у разі настання гарантійного випадку до моменту запровадження процедури ліквідації банку, то в даному випадку відсутні, як вважає третя особа-2, підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача включити грошові вимоги позивача в сумі 572 970,00 грн за гарантією № BGV/UA/03- 2-14741 від 18.11.2021 (зі змінами № 1 від 05.12.2022 до гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021) до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» у восьму чергу.

25.09.2024 на адресу суду апеляційної інстанції від АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Відповідач акцентує, що беручи до уваги рішення Правління Національного банку України від 05 жовтня 2023 року № 350-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Український будівельно-інвестиційний банк», строк виконання всіх грошових зобов`язань останнього настав на дату запровадження процедури ліквідації та з відповідної дати у АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» не виникає жодних додаткових зобов`язань, зокрема, і щодо виплат за банківськими гарантіями. Таким чином, як зазначає відповідач, у банку відсутні правові підстави для включення грошових вимог позивача в розмірі 572 970,00 грн за банківською гарантією № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021 до реєстру акцептованих вимог кредиторів у восьму чергу. Відповідач звертає увагу, що вимога позивача за гарантією була пред`явлена до банку вже після запровадження процедури ліквідації, а відтак не підлягає задоволенню в силу п.п. 2, 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у зв`язку з тим, що після початку процедури ліквідації, діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій, а строк виконання всіх грошових зобов`язань банку вважається таким, що настав.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі № 910/4744/24 відкладено на 15.10.2024.

Представник апелянта в судовому засіданні 15.10.2024 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийти нове про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи-2 в судовому засіданні 15.10.2024 проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін.

Третя особа-1 в судове засідання не з`явилась. Про час та місце розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд" було повідомлене належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 02.10.2024 в електронний кабінет останнього.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представника третьої особи-1 обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованого клопотання від третьої особи-1 про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-Портал-Буд".

Крім того судова колегія зазначає, що відзиву/пояснень на апеляційну скаргу від третьої особи-1 на адресу апеляційного господарського суду не надходило, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених апелянтом доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 19.11.2021 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФПК-Портал-Буд» (підрядник) укладено договір № 296В-ФДЛ-21 (в тексті - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується надати послуги: Капітальний ремонт фасаду посту регулювання руху суден (ПРРС) «Одеса», розташованого в Одеській області, м. Одеса, площа Митна,1-Г, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

За п. 5.1.1 Договору строк виконання підрядником робіт за договором складає 210 календарних днів з початку виконання робіт, без урахування строку зупинок з причин несприятливих гідрометеорологічних умов та технологічних перешкод.

Згідно п. 5.1.2 Договору початок та закінчення виконання робіт визначається Календарним графіком (додаток № 5), що є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до додатку № 5 до Договору початком виконання робіт визначено - протягом 2 (двох) робочих днів з дати передачі об`єкта ремонту.

Згідно акта приймання-передачі від 23.12.2021 на виконання умов договору підрядник прийняв об`єкт ремонту за адресою: м. Одеса, площа Митна,1-Г.

Підрядник мав закінчити виконання робіт у строк до 25.07.2022 включно.

Пунктом 13.1 Договору встановлено, що не пізніше дати укладення цього договору підрядник повинен надати забезпечення виконання договору в розмірі 3% (трьох) відсотків ціни цього договору, що складає 572 970,00 грн.

За п. 13.2. Договору забезпечення виконання цього договору надається замовнику підрядником у вигляді електронної гарантії банківської установи на вказану суму, авізованої через банк замовника, надалі іменованої як гарантія виконання (також гарантія). Гарантія виконання, яка надається підрядником замовнику як забезпечення виконання цього договору, повинна містити зобов`язання банка-гаранта «сплатити за першою вимогою», замовника, тобто закріплювати обов`язок безумовного перерахування банком-гарантом коштів на поточний рахунок замовника проти письмової вимоги замовника.

Гарантія в обов`язковому порядку повинна містити положення:

- банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Згідно п. 13.3. Договору гарантією виконання забезпечується, зокрема, зобов`язання підрядника щодо виконання робіт в строки та на умовах, визначених цим договором, додатками та додатковими угодами до нього.

На виконання умов Договору підрядник надав позивачу забезпечення виконання договору у вигляді електронної банківської гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021, виданої Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» (гарант).

Відповідно до гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021 гарант надав банківську гарантію на суму 572 970,00 грн за якою безвідклично та безумовно зобов`язався сплатити бенефіціару (позивачу) суму гарантії протягом п`яти банківських днів з дня отримання першої письмової вимоги бенефіціара, що містить твердження про те, що принципал (ТОВ «ФПК-Портал-Буд», підрядник) не виконав свої зобов`язання за договором або відмовився від виконання договору в частині виконання повного обсягу робіт та/або затримки виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів від строків, зазначених в договорі, додатках та додаткових угодах до нього.

Строк дії гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021 встановлений з дати видачі по 30.04.2023 включно.

Позивач підтвердив прийняття умов гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021, що підтверджується листом № 3114/29-03-03/Вих від 26.11.2021.

В подальшому строк дії гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021 було продовжено до 31.12.2023 включно, що підтверджується наданими Акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» змінами № 1 від 05.12.2022 до гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021.

Відповідно до пункту 13.2. Договору надана відповідачем гарантія (з урахуванням змін) була авізована Акціонерним банком «Укргазбанк» (банк позивача), що підтверджується листом АБ «Укргазбанк» № 510/396/2023 від 08.03.2023.

Позивач підтвердив прийняття умов змін до гарантії, що підтверджується листом № 303/29-03-03/Вих від 15.03.2023.

31.03.2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору про наступне:

« 1. Сторони констатують, що внаслідок агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, закриття українських портів на вхід/вихід, встановлення 3-го (вищого) рівня охорони портових засобів та суден, інших обставин, викладених у документах, наданих підрядником до Торгово-промислової палати України, за договором виникли обставини непереборної сили, що унеможливили у період з 24.02.2022 по 04.11.2022 (станом на 04.11.2022 такі обставини тривають) виконання підрядником робіт за договором.

Факт настання з 24.02.2022 форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) засвідчено Сертифікатом № 3100-22-1337 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), наданим Торгово-промисловою палатою України (№ 352/05-4 від 04.11.2022).

2. У зв`язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) сторони домовились внести такі зміни у договір:

2.1. Пункт 5.1.1. договору викласти в наступній редакції:

« 5.1.1 Строк виконання підрядником робіт за договором складає 210 (двісті десять) календарних днів з початку виконання робіт, без урахування строку зупинок з причин несприятливих гідрометеорологічних умов та технологічних перешкод, крім того 254 (двісті п`ятдесят чотири) календарні дні дії обставин непереборної сили, всього 464 (чотириста шістдесят чотири) календарних днів з початку виконання робіт з урахуванням обставин, непереборної сили та без урахування строку зупинок з причин несприятливих гідрометеорологічних умов та технологічних перешкод.»

2.2. Пункт 10.1. договору викласти в наступній редакції:

« 10.1. Договір набуває чинності з дня його укладення і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по цьому договору.»

2.3. Стовпчик «Строк виконання робіт, початку, закінчення» таблиці додатку № 5 «Календарний графік» до договору викласти в наступній редакції:

«Строк виконання робіт 210 (двісті десять) календарних днів з початку виконання робіт, без урахування строку зупинок з причин несприятливих гідрометеорологічних умов та технологічних перешкод, крім того 254 (двісті п`ятдесят чотири) календарні дні дії обставин непереборної сили , всього 464 (чотириста шістдесят чотири) календарних днів з початку виконання Робіт з урахуванням обставин непереборної сили та без урахування строку зупинок з причин несприятливих гідрометеорологічних умов та технологічних перешкод.

Початок - протягом 2 (двох) робочих днів з дати передачі об`єкта ремонту.

Закінчення - 210 (двісті десять) календарних днів з початку виконання робіт, без урахування строку зупинок з причин несприятливих гідрометеорологічних умов та технологічних перешкод, крім того 254 (двісті п`ятдесят чотири) календарні дні дії обставин непереборної сили, всього 464 (чотириста шістдесят чотири) календарних днів з початку виконання робіт з урахуванням обставин непереборної сили, та без урахування строку зупинок з причин несприятливих гідрометеорологічних умов та технологічних перешкод.

3. Сторони домовились, що підрядник забезпечить надання ним авізованої банком замовника оформленої відповідно до умов договору гарантії банківської установи повернення попередньої оплати, зі строком дії до 31.07.2023 включно на суму 5 729 700,00 грн (далі за текстом цієї додаткової угоди - гарантія повернення авансу).

4. Сторони домовились, що вимога щодо виплати по Банківській гарантії № 9855-21Г від 14.01.2022, з урахуванням змін № 1 до банківської гарантії № 9855-2ІГ від 18.01.2022, на суму 5 729 700,00 грн вважається відкликаною одночасно із отриманням замовником гарантії повернення авансу, зазначеної в п. 3 цієї додаткової угоди.

5. Сторони домовились, що підрядник в строк не пізніше дня, наступного за днем набрання чинності цією додатковою угодою, на заміну раніше наданої гарантії виконання, наданої AT «Укрбудінвестбанк», зі строком дії до 30.04.2023, надасть замовнику належним чином оформлену гарантію виконання зі строком дії, продовженим не менше ніж до 31.12.2023 (якщо більш тривалий не буде визначений сторонами).

У разі невиконання зобов`язання, визначеного цим пунктом додаткової угоди, таке невиконання вважатиметься порушенням договору, а замовник має право направити до відповідної банківської установи вимогу за існуючою гарантією виконання, наданої AT «Укрбудінвестбанк», зі строком дії до 30.04.2023.

6. Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують свої зобов`язання по ним.

7. Ця додаткова угода, крім пункту 2 цієї додаткової угоди, набирає чинності з дати її укладення, а пункт 2 цієї додаткової угоди набирає чинності з дня отримання замовником гарантії повернення авансу, зазначеної в п. 3 цієї додаткової угоди».

Підрядник не надав позивачу гарантію повернення авансу зі строком дії до 31.07.2023 включно, тому пункт 2 додаткової годи (щодо продовження строку виконання робіт) не набрав чинності, а отже строк виконання робіт залишився незмінним, тобто до 25.07.2022 включно.

Дані обставини сторонами не спростовані.

В свою чергу, позивач вважає, що порушення підрядником строку виконання робіт за Договором є гарантійним випадком, настання якого є безумовною підставою для сплати відповідачем позивачу грошових коштів за гарантією.

Поряд із цим, 05.10.2023 Правлінням Національного банку України було прийнято рішення № 350-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк»».

06.10.2023 на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про початок процедури ліквідації Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» (АТ «Укрбудінвестбанк») та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

11.10.2023 на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення, в якому було зазначено, що реєстр акцептованих вимог кредиторів «Укрбудінвестбанк» формуватиметься на підставі балансових даних в розмірі залишків на рахунках контрагентів станом на дату запровадження процедури ліквідації АТ «Укрбудінвестбанк»; реєстр буде сформовано до 20.11.2023.

Оскільки передбачені Договором роботи не були виконані підрядником у строки, встановлені Договором, враховуючи публікацію оголошення про початок процедури ліквідації відповідача, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1131/29-03-03/Вих від 24.10.2023 про перерахування суми гарантії, яка підлягає сплаті гарантом в розмірі 572 970,00 грн на умовах, визначених гарантією № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021.

Вказана вимога була надіслана позивачем 27.10.2023 та була отримана відповідачем 30.10.2023, що підтверджується інформацію з сайту АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет щодо вручення поштового відправлення № 5401711771614.

14.11.2023 на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено оголошення, в якому повідомлено, що виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1450 від 13.11.2023 про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Укрбудінвестбанк». В оголошенні також зазначено, що дізнатись інформацію про включення до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів відповідача можна звернувшись за телефонами, номери яких було вказано в оголошенні.

Позивач направив відповідачу лист № 252/29-03-03/Вих від 20.02.2024, в якому просив повідомити чи включено вимоги позивача до АТ «Укрбудінвестбанк» про сплату 572 970,00 грн за банківською гарантією № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021 з урахуванням змін № 1 від 05.12.2022 до реєстру акцептованих кредиторів АТ «Укрбудінвестбанк».

Листом № 498 від 27.02.2024 відповідач повідомив позивача, що позивач не може бути включений до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Укрбудінвестбанк» на суму 572 970,00 грн у зв`язку з тим, що зобов`язання банку за банківською гарантією були припинені з моменту запровадження процедури ліквідації з 06.10.2023.

В рамках апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що за приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Згідно ч. 1 ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони (ч. 2 ст. 200 ГК України).

За ч. 4 ст. 200 ГК України до відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до статті 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (частина 1 статті 565 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 568 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією.

За ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 дійшла висновку, що відповідно до статей 560, 563, 565 ЦК України обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає.

Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію (ч. 1 ст. 566 ЦК України).

Зі змісту статей 560, 563, 566 ЦК України та 200 ГК України вбачається, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання зобов`язання, яке полягає в тому, що гарант, у разі порушення боржником зобов`язання, зобов`язується сплатити кредиторові, на його вимогу, грошову суму в розмірі, зазначеному в гарантії.

Зобов`язання зі сплати кредиторові грошової суми у гаранта виникає після порушення боржником зобов`язання і звернення кредитора до гаранта з відповідною вимогою (ч. 1 та ч. 2 ст. 563 ЦК України). Тобто забезпечення виконання зобов`язання перетворюється в грошове зобов`язання гаранта перед кредитором з моменту допущення порушення виконання боржником і звернення кредитора. Відповідно, трансформація такого специфічного засобу забезпечення виконання зобов`язання, як гарантія, із засобу забезпечення в зобов`язання обумовлена моментом порушення боржника та зверненням кредитора.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Системний аналіз наведених норм вказує, що строк виконання всіх грошових зобов`язань настає з дня початку процедури ліквідації. Відповідно, таке грошове зобов`язання має існувати на момент початку процедури ліквідації банку. Жодних додаткових зобов`язань після початку процедури ліквідації, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, не виникає.

Так, в силу положень статей 560, 563, 566 ЦК України, статті 200 ГК України у їх взаємозв`язку з нормами пункту 3 частини другої, частин третьої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обов`язок гаранта сплатити бенефіціару суму, передбачену гарантією (грошове зобов`язання), настає у випадку, якщо принципал порушив зобов`язання і бенефіціар звернувся до гаранта з вимогою про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії до початку процедури ліквідації банку. У такому випадку строк виконання зобов`язання зі сплати визначеної гарантією суми настав і підлягає включенню до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, який ліквідується.

Якщо порушення боржником свого зобов`язання і звернення кредитора до гаранта відбулося вже після початку процедури ліквідації банку, то такі вимоги є додатковими в розумінні частини третьої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і не пов`язані зі здійсненням ліквідаційної процедури, оскільки грошове зобов`язання у гаранта було відсутнє на момент ухвалення рішення про ліквідацію банку, що обумовлено специфічним характером такого засобу забезпечення виконання зобов`язання, як банківська гарантія (виникає після порушення боржника і звернення кредитора).

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах: від 27.02.2024 (справа № 910/7234/23), від 18.04.2024 (справа № 910/7235/23).

Як вже зазначалось, після прийняття 05.10.2023 рішення Правління Національного банку України № 350-рш про відкликання банківської ліцензії у Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» з 06.10.2023 розпочато процедуру ліквідації.

Водночас, позивач, у зв`язку з настанням гарантійного випадку, пред`явив відповідачу вимогу № 1131/29-03-03/Вих від 24.10.2023 про сплату суми гарантії - 30.10.2023.

Відповідно, грошове зобов`язання у банку перед позивачем, на момент ухвалення рішення про початок процедури ліквідації банку, не виникло, оскільки до акцептованих вимог кредиторів можуть бути внесені вимоги бенефіціара за банківською гарантією у разі настання гарантійного випадку до моменту запровадження процедури ліквідації банку. Відтак, настання відповідних обставин після початку процедури ліквідації банку виключає можливість задоволення вимог позивача щодо зобов`язання включення його вимог до реєстру кредиторів, і з такими висновками суду першої інстанції погоджується й колегія суддів.

Таким чином, оскільки до акцептованих вимог кредиторів можуть бути внесені вимоги бенефіціара за банківською гарантією у разі настання гарантійного випадку до моменту запровадження процедури ліквідації банку, з урахуванням того, що обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами, а за відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає, в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача включити грошові вимоги позивача в сумі 572 970,00 грн за гарантією № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021 (зі змінами № 1 від 05.12.2022 до гарантії № BGV/UA/03-2-14741 від 18.11.2021) до реєстру акцептованих вимог кредиторів Акціонерного товариства «Український будівельно-інвестиційний банк» у восьму чергу, що, за висновками судової колегії, вмотивовано зазначено місцевим господарським судом.

Тим самим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду попередньої інстанції про необґрунтованість позовних вимог позивача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на вказане, приймаючи до уваги фактичні обставини цієї справи, доводи апелянта про неправильне тлумачення судом першої інстанції норм частини 1 статті 563 ЦК України та частини 2 статті 200 ГК України критично оцінюються апеляційним господарським судом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За висновками судової колегії, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема здійснено неправильне тлумачення норм частини 1 статті 563 ЦК України та частини 2 статті 200 ГК України, а викладені останнім висновки не відповідають встановленим обставинам справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі № 910/4744/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів статті 277 ГПК України не вбачається.

При цьому, апелянтом не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

В свою чергу, викладені у відзивах на апеляційну скаргу твердження третьої особи-2 та відповідача знайшли своє підтвердження в спростування викладених позивачем в апеляційні скарзі доводів в цілому.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта (позивача у справі).

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 у справі № 910/4744/24 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

4. Справу № 910/4744/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.10.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

В.В. Сулім