Постанова

від 15.10.2024 по справі 910/1157/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2024 р. Справа№ 910/1157/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 15.10.2024,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024

у справі №910/1157/24 (суддя І. В. Алєєва)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр»

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 2 118 478, 38 грн, -

за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр»

про стягнення 29 715,81 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст первісних та зустрічних позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (далі, позивач за первісним позовом або ТОВ «ТД «Александр») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі, відповідач за первісним позовом або АТ «НАЕК «Енергоатом») про стягнення 2 052 562,00 грн основної заборгованості за Договором поставки №53-122-01-23-13154 від 28.03.2023, 34 764,67 грн 3% річних та 31 151,71 грн інфляційних втрат.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за первісним позовом за видатковими накладними у період з 13.04.2023 по 23.11.2023 поставив, а Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» прийняло товар згідно Договору поставки №53-122-01-23-13154 від 28.03.2023 на загальну суму 2 542 305,60 грн, однак, відповідач за первісним позовом здійснив лише часткову оплату поставленого товару на суму 489 743,60 грн, а отже за ним станом на 25.01.2024 рахується основна заборгованість в розмірі 2 052 562,00 грн.

У зв`язку з порушенням грошового зобов`язання щодо оплати вказаної суми основного боргу позивачем за первісним позовом також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача за первісним позовом 34 764,67 грн 3% річних та 31 151,71 грн інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

У свою чергу Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» про стягнення 29 715,81 грн, з яких 17 150,34 грн пені та 12 565,47 грн штрафу.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що за окремими видатковими накладними по Договору, а саме від 11.08.2023 №ЗП-00002835, від 23.08.2023 №ЗП-00002987, від 23.11.2023 №ЗП-00004316 поставка відбулася з порушенням строку поставки, визначеного умовами Договору, що є підставою для нарахування пені та штрафу згідно пункту 9.1. Договору.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/1157/24 провадження у справі № 910/1157/24 в частині стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» - 50 000,00 грн закрито.

В іншій частині позовні вимоги за первісним позовом задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» 2 002 562,00 грн основного боргу, 34 764,67 грн 3% річних, 31 151,71 грн втрат від інфляції та 31 777,18 грн судового збору.

Зустрічні позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 17 150,34 грн пені, 12 565,47 грн штрафу та 3 028,00 грн судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд встановив, що станом на дату подання первісної позовної заяви у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом існувало невиконане грошове зобов`язання за Договором поставки в розмірі 2 052 562, 00 грн.

Водночас, після відкриття провадження у справі відповідач за первісним позовом частково сплатив заборгованість у розмірі 50 000,00 грн, у зв`язку з чим господарський суд, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, закрив провадження у справі за первісним позовом у цій частині.

В іншій частині первісні позовні вимоги про стягнення основної заборгованості на суму 2 002 562,00 грн були задоволені.

Також суд, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем за первісним позовом грошового зобов`язання з оплати суми основної заборгованості, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених первісних позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Рішення суду в частині задоволення зустрічного позову мотивоване тим, що позивачем за зустрічним позовом доведено факт прострочення виконання ТОВ «ТД «Александр» своїх зобов`язань в частині здійснення своєчасної поставки товару за переліченими у зустрічному позові накладними, що є відповідно до пункту 9.1. Договору підставою для стягнення з ТОВ «ТД «Александр» на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 17 150,34 грн пені та 12 565,47 грн штрафу.

Судовий збір за подання первісного позову, сплачений позивачем за первісним позовом, суд в повному обсязі поклав на АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а за подання зустрічного позову - на ТОВ «ТД «Александр».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 01.07.2024 (про що свідчить поштовий штрих-код Укрпошти на конверті) засобами поштового зв`язку Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 в частині стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» 31 151,71 інфляційних втрат та 31 777,18 грн - судового збору та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» у задоволенні позовних вимог в частині неправомірно стягнутих інфляційних втрат; у відповідній частині здійснити перерозподіл судового збору у справі №910/1157/24.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача за первісним позовом зводяться до наступного:

- позивачем за первісним позовом здійснено неправильний розрахунок інфляційних втрат за видатковою накладною від 23.06.2023 №ЗП-00002182, оскільки останнім днем оплати за нею, враховуючи оформлення ярлика за цією видатковою накладною 30.06.2023, було 14.08.2023, відповідно розрахунок інфляційних втрат мав починатись з 15.08.2023, а не з 16.08.2023, як зроблено позивачем за первісним позовом. Дана обставина вплинула на неврахування індексу інфляції за серпень місяць 2023 року (98,60) та призвела до неправомірного збільшення розміру інфляційних втрат;

- розрахунок інфляційних втрат за видатковою накладною від 23.08.2023 №ЗП-00002987 здійснено виходячи із неправильної залишкової суми заборгованості, оскільки позивачем за первісним позовом не враховано часткову оплату в сумі 1 033,20 грн згідно з платіжною інструкцією від 20.10.2023 №12683. Залишок неоплаченої суми за цією видатковою накладною становить не 27 056,40 грн, а 26 023,20 грн, що спотворює розрахунок загалом, адже порушено цілісність ланцюга проведених оплат за видатковою накладною від 23.08.2023 №ЗП-00002987.

Отже, визначений позивачем за первісним позовом розмір інфляційних втрат (31 151,71 грн) неправомірно завищений.

- суд неправильно здійснив розподіл судового збору між сторонами, не врахувавши, що у відзиві на первісну позовну заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» визнало наявність у нього основного боргу та просило суд застосувати приписи частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та вирішити питання повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого за подання первісного позову. Крім того, суд першої інстанції при розподілі судового збору не врахував факт закриття провадження в частині сплаченої суми основного боргу в розмірі 50 000,00 грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

ТОВ «Торговий дім «Александр» письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надало, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/1157/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1157/24; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

25.07.2024 матеріали справи №910/1157/24 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 10.09.2024.

04.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшло клопотання про участь його представників Тарасюти Наталії Володимирівни та Гутнік Мар`яни Анатоліївни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 задоволено клопотання Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про участь його представників Тарасюти Наталії Володимирівни та Гутнік Мар`яни Анатоліївни у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судове засідання, призначене на 10.09.2024, з`явився представник Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в режимі відеоконференції.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» до суду апеляційної інстанції не з`явився.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 розгляд справи відкладено на 24.09.2024.

Суддя Іоннікова І.А., яка входить до складу колегії суддів, визначеної автоматизованою системою для розгляду даної справи, перебувала у відпустці з 17.09.2024 по 26.09.2024, у зв`язку з чим було неможливо здійснити розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/1157/24 у визначеному складі суду 24.09.2024.

З огляду на це, з огляду на законодавчо закріплений принцип незмінності складу суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 15.10.2024.

У судовому засіданні 15.10.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників справи

У судове засідання, призначене на 15.10.2024, з`явився представник відповідача за первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 30.09.2024 до електронного кабінету ТОВ «Торговий дім «Александр» у підсистемі «Електронний суд».

Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за первісним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом просив суд задовольнити його апеляційну скаргу, рішення суду скасувати в частині стягнення інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» 31 151,71 грн інфляційних втрат, здійснити правильний перерозподіл судового збору в сумі 31 777,18 грн.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» (далі, постачальник) та Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діяв відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» (далі, замовник), було укладено Договір поставки №53-122-01-23-13154 від 28.03.2023 (далі, Договір).

У відповідності до пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність замовнику продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору предметом поставки по даному Договору є продукція, передбачена специфікацією №1 до даного Договору 14810000-2, абразивні вироби.

Згідно з пунктом 1.3. Договору умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до «Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі», які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору.

Відповідно до пункту 1.4. Договору місцем виконання даного Договору є місто Вараш Рівненської області.

У пункті 3.1. Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в період по 30.11.2023. Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації №1 (додаток №1 до даного Договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України «Про публічні закупівлі». Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно «Інкотермс-2010».

Згідно з пунктом 6.1. Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45-ти календарних днів з дати оформленням ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Постачальник зобов`язаний скласти належним чином оформлену податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН протягом терміну, встановленого п. 201.10 ПКУ (пункт 6.4. Договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів, які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2022 включно, а в частині виконання гарантійних зобов`язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Александр» поставило на адресу Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» товар за ціною, у кількості та найменуванні відповідно до Специфікації №1 (Додаток 1) та Технічній Специфікації (Додаток 2).

Факт отримання продукції відповідачем підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною №ЗП-00001156 від 13.04.2023 на суму 486 730,80 грн;

- видатковою накладною №ЗП-00001336 від 28.04.2023 на суму 427 113,60 грн;

- видатковою накладною №ЗП-00001698 від 29.05.2023 на суму 269 298,00 грн;

- видатковою накладною №ЗП-00001794 від 31.05.2023 на суму 511 464,00 грн;

- видатковою накладною №ЗП-00002073 від 14.06.2023 на суму 97 232,40 грн;

- видатковою накладною №ЗП-00002182 від 23.06.2023 на суму 570 960,00 грн;

- видатковою накладною №ЗП-00002835 від 11.08.2023 на суму 60 145,20 грн;

- видатковою накладною №ЗП-00002987 від 23.08.2023 на суму 45 230,40 грн;

- видатковою накладною №ЗП-00004316 від 23.11.2023 на суму 74 131,20 грн.

Усього за переліченими накладними позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 2 542 305,60 грн.

Позивачем за первісним позовом на виконання мов Договору та вимог податкового законодавства складено та зареєстровано у ЄРПН наступні податкові накладні: №288 від 13.04.2023, №292 від 29.05.2023, №651 від 28.04.2023, №450 від 31.05.2023, №484 від 23.06.2023, №339 від 14.06.2023, №294 від 11.08.2023, №563 від 23.08.2023, №129 від 23.11.2023.

Претензій зі сторони відповідача за первісним позовом щодо якості та кількості поставленого товару позивачу за первісним позовом не надходило.

Відповідачем за первісним позовом складені наступні ярлики на поставлену згідно видаткових накладних продукцію: №1-2-40 від 24.04.2023, №1-2-62 від 09.05.2023, №1-2-116 від 12.06.2023, №1-2-119 від 12.06.2023, №1-2-140 від 21.06.2023, №1-2-146 від 30.06.2023, №1-2-185 від 16.08.2023, №1-2-195 від 30.08.2023, №1-2-231 від 04.12.2023.

Таким чином, як зазначає позивач за первісним позовом та було встановлено місцевим господарським судом, відповідач за первісним позовом з огляду на зміст пункту 6.1. Договору повинен був розрахуватись за поставлену на його адресу продукцію у наступні строки:

- за видатковою накладною №ЗП-00001156 (ярлик №1-2-40 від 24.04.2023) у строк до 08.06.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00001336 (ярлик №1-2-62 від 09.05.2023) у строк до 26.06.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00001698 (ярлик №1-2-116 від 12.06.2023) у строк до 28.07.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00001794 (ярлик №1-2-119 від 12.06.2023) у строк до 28.07.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00002073 (ярлик №1-2-140 від 21.06.2023) у строк до 07.08.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00002182 (ярлик №1-2-146 від 30.06.2023) у строк до 15.08.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00002835 (ярлик №1-2-185 від 16.08.2023) у строк до 02.10.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00002987 (ярлик №1-2-195 від 30.08.2023) у строк до 16.10.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00004316 (ярлик №1-2-231 від 04.12.2023) у строк до 19.01.2024.

Відповідач за первісним позовом станом на дату подання первісного позову в даній справі (30.01.2024) здійснив часткову оплату поставленого на його адресу згідно перелічених видаткових накладних товару на суму 489 743,60 грн (реєстр операцій АТ «ПУМБ» додано до первісної позовної заяви).

Заборгованість за Договором станом на дату подання первісного позову становила 2 052 562,00 грн, її існування зі сторони АТ «НАЕК «Енергоатом» не заперечувалося, про що свідчить зміст відзиву на первісну позовну заяву.

Крім того, позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача за первісним позовом 34 764, 67 грн 3% річних та 31 151, 71 грн втрат від інфляції.

У подальшому, як вказав позивач за первісним позовом у відповіді на відзив від 28.02.2024, 20.02.2024 АТ «НАЕК «Енергоатом» сплатило згідно платіжної інструкції №733 від 20.02.2024 в якості погашення заборгованості, що виникла, ще 50 000,00 грн. Така обставина визнається сторонами.

Отже, станом на дату прийняття рішення суду в даній справі основна заборгованість АТ «НАЕК «Енергоатом» перед ТОВ «ТД «Александр» становила 2 002 562,00 грн, факт її існування АТ «НАЕК «Енергоатом» не заперечується, рішення суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу в сумі 2 002 562,00 грн та закриття провадження у справі в частині стягнення 50 000,00 грн АТ «НАЕК «Енергоатом» не оскаржується.

Також не оскаржується рішення суду в частині присудження до стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «ТД «Александр» 3% річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення АТ «НАЕК «Енергоатом» виконання грошового зобов`язання.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочку поставки товару, то ТОВ «ТД «Александр» у поданій до суду першої інстанції заяві від 21.03.2024 визнав вимоги зустрічної позовної заяви в сумі 29 715,81 грн.

Рішенням суду першої інстанції в даній справі зустрічний позов задоволено повністю й рішення суду в цій частині наразі сторонами також не оскаржується.

Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 в частині стягнення інфляційних втрат за первісним позовом та розподілу між сторонами судового збору за подання первісної позовної заяви.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується АТ «НАЕК «Енергоатом» лише в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та в частині розподілу судового збору за подання первісного позову, тому, враховуючи положення статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядається судом апеляційної інстанції лише в цій частині.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача за первісним позовом не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині підлягає залишенню без змін з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами спору Договір є за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено судом першої інстанції, відповідач за первісним позовом з огляду на зміст пункту 6.1. Договору повинен був розрахуватись за поставлену на його адресу продукцію у наступні строки:

- за видатковою накладною №ЗП-00001156 (ярлик №1-2-40 від 24.04.2023) у строк до 08.06.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00001336 (ярлик №1-2-62 від 09.05.2023) у строк до 26.06.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00001698 (ярлик №1-2-116 від 12.06.2023) у строк до 28.07.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00001794 (ярлик №1-2-119 від 12.06.2023) у строк до 28.07.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00002073 (ярлик №1-2-140 від 21.06.2023) у строк до 07.08.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00002182 (ярлик №1-2-146 від 30.06.2023) у строк до 15.08.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00002835 (ярлик №1-2-185 від 16.08.2023) у строк до 02.10.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00002987 (ярлик №1-2-195 від 30.08.2023) у строк до 16.10.2023;

- за видатковою накладною №ЗП-00004316 (ярлик №1-2-231 від 04.12.2023) у строк до 19.01.2024.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

З матеріалів справи вбачається, що факт порушення відповідачем за первісним позовом зобов`язань за Договором встановлений та останнім не заперечується.

Місцевий господарський суд, враховуючи доведеність факту прострочення виконання відповідачем за первісним позовом свого зобов`язання з повної оплати отриманого за переліченими видатковими накладними товару та визнання АТ «НАЕК «Енергоатом» факту існування основної заборгованості в заявленому до стягнення розмірі, перевірив наданий ТОВ «ТД «Александр» розрахунок суми інфляційних збитків та дійшов висновку, що до стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «ТД «Александр» підлягають інфляційні втрати у розмірі 31 151,71 грн.

АТ «НАЕК «Енергоатом» в апеляційній скарзі зазначає, що розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат є завищеним через допущені позивачем помилки при розрахунках суми інфляційних втрат за прострочення оплати по видатковим накладним від 23.06.2023 №ЗП-00002182 та від 23.08.2023 №ЗП-00002987.

Оцінюючи доводи скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Так, попри посилання скаржника на невірність обрахунку інфляційних втрат по вказаним видатковим накладним, АТ «НАЕК «Енергоатом» ні у відзиві на первісну позову заяву, ні в апеляційній скарзі не наводить власного контррозрахунку інфляційних втрат по видатковим накладним від 23.06.2023 №ЗП-00002182 та від 23.08.2023 №ЗП-00002987 із зазначенням того, яка сума, на його думку, підлягала стягненню з нього, враховуючи той факт, що АТ «НАЕК «Енергоатом» визнає суму основного боргу перед ТОВ «ТД «Александр» за переліченими у позові видатковими накладними.

Більш того, правильність розрахунків позивачем інфляційних втрат по іншим видатковим накладним, за якими виникла заборгованість, скаржник не оспорює, однак у прохальній частині своєї апеляційної скарги просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат скасувати повністю, не зазначаючи підстав для такого скасування.

У контексті правильності обрахунку суми інфляційних втрат, суд зазначає, що на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.

Згідно усталеної судової практики, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Аналогічні висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

Розрахунок інфляційних втрат здійснюється за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач за первісним позовом заявив до стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційні втрати на суму боргу за видатковою накладною від 23.06.2023 №ЗП-00002182 в розмірі 570 960,00 грн за період з 16.08.2023 по 24.01.2024 у загальній сумі 14 406,43 грн.

Скаржник в апеляційній скарзі правомірно наголошує на тому, що кінцевий строк оплати за вказаною видатковою накладною від 23.06.2023 №ЗП-00002182, враховуючи положення пункту 6.1. Договору та дату формування ярлика по цій видатковій накладній №1-2-146 від 30.06.2023, є 14.08.2023, однак, як встановлено судом далі, зазначене не вплинуло на правильність обрахунку суми інфляційних втрат по вказаній видатковій накладній.

Так, боржник є таким, що прострочив оплату по видаткові й накладній від 23.06.2023 №ЗП-00002182 з 15.08.2023, відповідно, нарахування інфляційних втрат мало здійснюватись позивачем за первісним позовом з 16.08.2023 по 24.01.2024, тобто без урахуванням індексу інфляції за серпень 2023 року, оскільки час прострочення оплати дорівнював половині місяця (15-ти дням), тому за такий неповний місяць (серпень 2023 року) інфляційна складова боргу не враховується.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача за первісним позовом у цій частині судом відхиляються.

Поруч із цим, оскільки відповідач за первісним позовом в апеляційній скарзі заявив про скасування судового рішення в частині стягнення інфляційних втрат у повному обсязі, не надаючи при цьому контррозрахунку заборгованості, враховуючи межі апеляційного перегляду, колегія суддів, перевіривши з використанням калькулятора штрафних санкцій системи «Ліга Закон» розрахунок інфляційних втрат по всім іншим видатковим накладним та по усім періодам, заявленим ТОВ «ТД «Александр», встановила, що позивачем за первісним позовом правильно визначені періоди прострочення з оплати по ним та що позивач за первісним позовом мав право на нарахування інфляційних втрат по видатковій накладній №ЗП-00001156 на суму 4 823,61 грн, по видатковій накладній №ЗП-00001336 на суму 3 252,42 грн, по видатковій накладній №ЗП-00001698 на суму 3 937,31 грн, по видатковій накладній №ЗП-00001794 на суму 7 540,22 грн, по видатковій накладній №ЗП-00002073 на суму 1 110,60 грн, по видатковій накладній №ЗП-00002835 на суму 1 290,07 грн, тобто в загальному розмірі на суму 21 954,23 грн, що є більше заявленої до стягнення ТОВ «ТД «Александр» у первісній позовній заяві суми інфляційних втрат по переліченим накладним (16 419,66 грн). Зазначене, як вбачається з розрахунку, обумовлено тим, що позивач за первісним позовом при розрахунку суми інфляційних втрат, вказуючи кінцевий період прострочення до 24.01.2024, не враховував індекс інфляції за січень 2024 року.

Однак, враховуючи обмеженість суду межами заявлених позовних, суд першої інстанції правомірно присудив до стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» інфляційні втрати у заявленій ТОВ «ТД «Александр» у первісному позові сумі по переліченим видатковим накладним.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача за первісним позовом про неврахування при розрахунку розміру інфляційних втрат за видатковою накладною від 23.08.2023 №ЗП-00002987 суми оплати в розмірі 1 033,20 грн, здійсненої згідно з платіжною інструкцією від 20.10.2023 №12683, колегія суддів зазначає таке.

Згідно наданого позивачем за первісним позовом розрахунку за видатковою накладною від 23.08.2023 №ЗП-00002987 інфляційні збитки за вказаний період складають 325,62 грн й обраховувались за такі періоди:

З 20.10.2023 по 24.10.2023 на суму боргу 40 364,40 грн (інфляційне збільшення 0,00 грн);

З 25.10.2023 по 09.11.2023 на суму боргу 34 334,40 грн (інфляційне збільшення 0,00 грн);

З 10.11.2023 по 24.01.2024 на суму боргу 27 056,40 грн (інфляційне збільшення 325,62 грн).

ТОВ «ТД «Александр» за видатковою накладною від 23.08.2023 №ЗП-00002987 поставив АТ «НАЕК «Енергоатом» товар на загальну суму 45 230,40 грн (з ПДВ).

Згідно долучених позивачем за первісним позовом до позовної заяви копії реєстру операцій АТ «ПУМБ» (том 1, а.с. 45 зворот - а.с. 46) та долучених відповідачем за первісним позовом до відзиву на первісну позовну заяву платіжних інструкцій №12589 від 19.10.2023, №12588 від 19.10.2023, №12683 від 20.10.2023, №12685 від 20.10.2023, №12914 від 25.10.2023, №13667 від 10.11.2023 (том 1, а.с. 72-77), АТ «НАЕК «Енергоатом» сплатило на погашення заборгованості за видатковою накладною від 23.08.2023 №ЗП-00002987 всього 19 207,20 грн.

Водночас, із наведеного позивачем за первісним позовом розрахунку інфляційних втрат по видатковій накладній від 23.08.2023 №ЗП-00002987 вбачається, що ТОВ «ТД «Александр» не врахувало оплату на суму 1 033,20 грн, здійснену згідно платіжної інструкції №12683 від 20.10.2023, у зв`язку з чим станом на 20.10.2023 сума боргу становила не 40 364,40 грн, як вказує позивач за первісним позовом у розрахунку, а 39 331,20 грн. Відповідно, станом на 25.10.2023 - 33 301,20 грн, а станом на 10.11.2023 - 26 023,20 грн.

Із урахуванням цього колегія суддів зазначає, що арифметично вірний розрахунок суми інфляційних втрат по вказаній накладній виглядає наступним чином:

1. За період з 20.10.2023 по 24.10.2023 на суму боргу 39 331,20 грн:

IIc = 1.00000000

Інфляційне збільшення:

40 364,40 x 1.00000000 - 40 364,40 = 0,00 грн.

2. За період з 25.10.2023 по 09.11.2023 на суму боргу 33 301,20 грн:

IIc = 1.00000000

Інфляційне збільшення:

34 334,40 x 1.00000000 - 34 334,40 = 0,00 грн.

3. За період з 10.11.2023 по 24.01.2024:

IIc (100,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,40 : 100) = 1.01608314

Інфляційне збільшення:

26 023,20 x 1.01608314 - 26 023,20 = 418,53 грн.

Тобто, по вказаній видатковій накладній позивач за первісним позовом мав право на нарахування інфляційних втрат у сумі 418,53 грн.

Отже, не дивлячись на невірне зазначення позивачем за первісним позовом у наданому розрахунку залишкової суми заборгованості по видатковій накладній від 23.08.2023 №ЗП-00002987, розмір інфляційних втрат, заявлених до стягнення ТОВ «ТД «Александр» (325,62 грн), не перевищує суми інфляційних втрат, право на стягнення якої насправді мав позивач за первісним позовом (418,53 грн).

Таким чином, оскільки суд згідно положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог, до стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь «ТД «Александр» підлягають інфляційні втрати по накладній від 23.08.2023 №ЗП-00002987 у заявленому позивачем розмірі 325,62 грн.

Отже, з огляду на вищевикладене у сукупності, безпідставними є доводи скаржника про те, що стягнутий розмір інфляційних втрат (31 151,71 грн) був неправомірно завищеним.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Стосовно доводів апеляційної скарги АТ «НАЕК «Енергоатом» про неправильний розподіл судом судового збору за результатами розгляду первісного позову, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно пункту 2 частини 1 до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки в даному випадку спір за первісним позовом виник з вини Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», то суд апеляційної інстанції вважає правомірним покладення судового збору за заявлені первісні позовні вимоги про стягнення 50 000,00 грн, провадження щодо стягнення яких було закрито у зв`язку зі сплатою заборгованості після відкриття провадження у справі, на відповідача за первісним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається скаржник, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За загальним правилом, передбаченим статтею 7 Закону України «Про судовий збір», повернення судового збору здійснюється за клопотанням особи, яка його сплатила.

Позивач за первісним позовом не заявляв клопотання про повернення йому з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні первісного позову в зв`язку з визнанням відповідачем позову в частині стягнення основної заборгованості до початку розгляду справи по суті, а тому у суду першої інстанції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення були відсутні підстави для вчинення такої процесуальної дії. Відповідач же, у свою чергу, не наділений повноваженнями заявляти таке клопотання замість позивача.

З огляду на вказане, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в частині, що стосується розподілу судового збору за подання первісного позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, чого скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення первісних позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та дій суду щодо розподілу судового збору за подання первісного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі в оскаржуваній частині обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за її подання згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/1157/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №910/1157/24 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Матеріали справи №910/1157/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.10.2024 після повернення з відрядження головуючого судді Михальської Ю.Б.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова