Ухвала

від 31.10.2024 по справі 908/137/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"31" жовтня 2024 р. Справа № 908/137/18

Північний апеляційний господарський суд

суддя: Шапран В.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 (повне рішення складене 20.09.2024)

у справі №908/137/18 (суддя - Шкурдова Л.М.)

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд»

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго»;

2. Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України»;

3. Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»,

4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

5. ДТЕК ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД (DTEK HOLDINGS LIMLTED);

6. ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.);

7. ДЖІ. ПІ. EJI. ІНДЖЕН ПАУЕР ЛІМІТЕД (GPL INGEN POWER LIMITED);

8. ДТЕК ОЙЛ ЕНД ГАЗ Б.В. (DTEK OILGAS B.V.);

9. Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія Аска»;

10. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Енерго»;

11. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Аско-Донбас Північний»;

12. Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля»;

13. Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 14. ОСОБА_7

про стягнення компенсації за примусово вилучені акції.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року позивачі звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» про визнання недійсними правочинів щодо зобов`язання акціонерів Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» продати прості акції на вимогу відповідача у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій №14 від 06.12.2017.

Позов мотивований порушенням права позивачів на одержання справедливої (очікуваної) ціни обов`язкового викупу акцій міноритарних акціонерів Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», вчиненого на підставі ст. 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідачем.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 у справі №908/137/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі №908/137/18 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

На новому розгляді у суді першої інстанції позивачами 13.03.2024 подано заяву про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, яку прийнято судом до розгляду. Відповідно до заяви остаточними позовними вимогами є:

- визнати права ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на отримання з 13.02.2018 компенсації за примусово вилучені акції на підставі публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» від 07.12.2017 у розмірі 4507,86 грн з розрахунку за одну акцію;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» на користь ОСОБА_1 суму справедливої компенсації, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти та відсотки за користування чужими коштами у загальному розмірі 194175,41 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» на користь ОСОБА_2 суму справедливої компенсації, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти та відсотки за користування чужими коштами у загальному розмірі 194175,41 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» на користь ОСОБА_3 суму справедливої компенсації, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти та відсотки за користування чужими коштами у загальному розмірі 194175,41 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» на користь ОСОБА_4 суму справедливої компенсації, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти та відсотки за користування чужими коштами у загальному розмірі 724921,50 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» на користь ОСОБА_5 суму справедливої компенсації, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти та відсотки за користування чужими коштами у загальному розмірі 194175,41 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 (повне рішення складене 20.09.2024) у справі №908/137/18 позов задоволено частково:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» на користь ОСОБА_1 суму справедливої компенсації у розмірі 31777,80 грн, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти у розмірі 23563,99 грн, відсотки за користування чужими коштами у розмірі 5797,84 грн;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» на користь ОСОБА_2 суму справедливої компенсації у розмірі 31777,80 грн, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти у розмірі 23563,99 грн, відсотки за користування чужими коштами у розмірі 5797,84 грн;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» на користь ОСОБА_3 суму справедливої компенсації у розмірі 31777,80 грн, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти у розмірі 23563,99 грн, відсотки за користування чужими коштами у розмірі 5797,84 грн;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» на користь ОСОБА_4 суму справедливої компенсації у розмірі 118637,12 грн, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти у розмірі 87972,25 грн, відсотки за користування чужими коштами у розмірі 21645,26 грн;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер трейд» на користь ОСОБА_5 суму справедливої компенсації у розмірі 31777,80 грн, інфляційні втрати від знецінення національної грошової валюти у розмірі 23563,99 грн, відсотки за користування чужими коштами у розмірі 5797,84 грн;

- в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_8 11.10.2024 через електронний кабінет подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати в частині та/або змінити оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У тексті апеляційної скарги викладено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження на підставі ч. 2 ст. 256 ГПК України, мотивовану тим, що представник позивачів отримала повний текст рішення в електронний кабінет 21.09.2024.

Окрім цього, в апеляційній скарзі також викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 апеляційну скаргу у справі №908/137/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Оскільки в апеляційній скарзі зазначено, що на підтвердження обставин звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору в матеріалах справи наявна копія пенсійного посвідчення, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №908/137/18 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

28.10.2024 Господарський суд міста Києва скерував матеріали справи №908/137/18 до Північного апеляційного господарського суду.

Суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень ст. 42 цього кодексу;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Також відповідно до ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що скаржниками не надано доказів надсилання її копії третім особам-5, 6, 7, 8 та 14.

Відповідно до ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до ч. 6 ст. 6 цього кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Таким чином ДТЕК ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД (DTEK HOLDINGS LIMLTED), ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.), ДЖІ. ПІ. EJI. ІНДЖЕН ПАУЕР ЛІМІТЕД (GPL INGEN POWER LIMITED) та ДТЕК ОЙЛ ЕНД ГАЗ Б.В. (DTEK OILGAS B.V.) як іноземні юридичні особи, та ОСОБА_7 як фізична особа, не зобов`язані реєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. При цьому, вказані особи також не зареєстрували електронні кабінети у добровільному порядку.

Як наслідок, це породжує відповідний обов`язок скаржників згідно приписів процесуального закону надіслати копію апеляційної скарги вказаним третім особам у паперовій формі листом з описом вкладення.

Разом з цим, як було зазначено, до апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії ДТЕК ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД (DTEK HOLDINGS LIMLTED), ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.), ДЖІ. ПІ. EJI. ІНДЖЕН ПАУЕР ЛІМІТЕД (GPL INGEN POWER LIMITED), ДТЕК ОЙЛ ЕНД ГАЗ Б.В. (DTEK OILGAS B.V.) та ОСОБА_7 листом з описом вкладення.

Отже, скаржниками не виконано вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України та не надано суду доказів надсилання копії апеляційної скарги третім особам-5, 6, 7, 8 та 14.

Також, як було зазначено вище, в апеляційний скарзі викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового ОСОБА_2 апеляційний суд звертає увагу на наступне.

В обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору зазначено, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

На підтвердження відповідних обставин у матеріалах справи (том 17, а. с. 126) містяться копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією.

Таким чином, суд зазначає, що ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі прямих вказівок закону, а тому у суду відсутні підстави для вчинення відповідної процесуальної дії.

Щодо клопотання про звільнення від сплати судового ОСОБА_4 слід зазначити наступне.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 є людиною похилого віку, якій 83 роки, вона перебуває на окупованій території і сплата судового збору у розмірі 11054,00 грн є для неї надмірним тягарем.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору. Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Натомість, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2018 Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Як убачається з тексту апеляційної скарги, вимоги апеляційної скарги щодо ОСОБА_4 стосуються оскарження рішення суду лише в частині відмови у задоволенні немайнової позовної вимоги про визнання права на отримання компенсації за акції у розмірі 4507,86 грн, а також вимоги майнового характеру в частині відмови у стягненні з відповідача 496666,87 грн заборгованості. Таким чином, сума судового збору, що підлягала би сплаті за подання позову, з урахуванням вимог ОСОБА_4 , становить 9212,00 грн (496666,87 * 1,5% + 1762,00).

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, яка повинна бути сплачена ОСОБА_4 за подання даної апеляційної скарги, становить 11054,40 грн та розраховується наступним чином: 9212,00 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в межах оспорюваних сум та вимог)*150% (при поданні апеляційної скарги)*0,8 (понижуючий коефіцієнт, оскільки скаргу подано в електронній формі).

Приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий перелік підстав, у разі наявності яких існує можливість для відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

У п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені у ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Суд зазначає, що положення статей ГПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; п. п. 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01).

З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, 03.05.2022 у справі №914/1147/20, 10.11.2021 у справі №922/1429/19, 06.06.2021 у справі №922/1775/19 та інші).

Поряд з цим, до апеляційної скарги взагалі не додано жодних доказів на підтвердження скрутного майнового стану ОСОБА_4 та, водночас, не зазначено про відсутність таких доказів і неможливість їх отримання у встановленому порядку з обґрунтуванням причин.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_4 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Як наслідок, оскільки до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату ОСОБА_4 судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України.

Частиною 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього кодексу, застосовуються положення статті 174 цього кодексу.

У свою чергу, ч. 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №908/137/18 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстав:

- відсутності доказів, що підтверджують надсилання копії скарги листом з описом вкладення на адреси ДТЕК ХОЛДИНГЗ ЛІМІТЕД (DTEK HOLDINGS LIMLTED), ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.), ДЖІ. ПІ. EJI. ІНДЖЕН ПАУЕР ЛІМІТЕД (GPL INGEN POWER LIMITED), ДТЕК ОЙЛ ЕНД ГАЗ Б.В. (DTEK OILGAS B.V.) та ОСОБА_7 (п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України);

- відсутності доказів сплати ОСОБА_4 судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 11054,40 грн (п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України).

При цьому, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_4 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2024 у справі №908/137/18 залишити без руху, надавши скаржникові строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

3. У випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дана апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.В. Шапран