Постанова

від 28.10.2024 по справі 917/1592/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/1592/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. , суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі судового засідання Погребняк А.М.,

за участі сторін:

від відповідача , Лисенко О.І., (вкз)

від відповідача , Бондарець Д. І. (вкз) ,

від третьої особи , Михайленко І. Ю. (вкз),

від інших,не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №1926 П/1 на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 (суддя Іванко Л.А.) у справі №917/1592/22,

за позовною заявою Департаменту освіти Полтавської міської ради, м.Полтава,

до відповідача фізичної особи-підприємця Лисенко Олексія Івановича, м.Полтава,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Північно - Східний офіс Держаудитслужби в Полтавській області,

про стягнення 270 867,85 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Департаменту освіти Полтавської міської ради звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Лисенко Олексія Івановича про стягнення грошових коштів, надмірно сплачених за виконані ремонтно-будівельні роботи на виконання умов Договору підряду за період з 01.01.2019 по 30.09.2021 в розмірі 270867,85 грн. Позивач також заявив до відшкодування 4063,01 грн витрат на оплату судового збору.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 р. у справі №917/1592/22 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Лисенко Олексія Івановича на користь Департаменту освіти Полтавської міської ради (вул.Соборності, 36, м.Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02145725)270867,85 грн та 4063,01 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, фізична особа-підприємець Лисенко Олексій Іванович звернувся до Східного апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, без урахування усіх обставин справи. Зокрема посилається на недоведеність позивачем наявності загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі : головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 р. у справі №917/1592/22 поновлено відповідачу процесуальний строк на оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі №917/1592/22, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі №917/1592/22, встановлено учасникам справи строк до 07.10.2024 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи.

04.10.2024 від Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області через систему електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2024 р. розгляд справи призначено на 28.10.2024 р.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Гетьмана Р.А., який входив до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.10.2024 р. приймали участь заявник апеляційної скарги та його представник та представник третьої особи, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Представники позивача у судове засідання не з`явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання судом не визнавалася обов`язковою.

Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ст.270 ГПК України)

Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.

За даними позовної заяви, Північно-східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Департаменту освіти Полтавської міської ради (далі - Позивач) за період з 01.01.2019 року по 30.09.2021 року про що складено Акт №201603-22/23 від 30.11.2021 року. Під час ревізії встановлено порушення, а саме, при виконанні робіт з капітальних та поточних ремонтів проведених на виконання умов договорів з Департаментом за період з 01.01.2019 року по 30.09.2021 року підрядником - Фізичною особою - підприємцем Лисенком Олексієм Івановичем (далі-ФОП Лисенко О.І., відповідач) завищено при виконанні робіт з капітальних ремонтів вартість виконаних та оплачених Департаментом за рахунок коштів міського бюджету ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 49583,94 грн, а також при виконанні робіт з поточних ремонтів проведених на виконання умов договорів з Департаментом за період з 01.01.2019 по 30.09.2021 підрядником завищено вартість виконаних та оплачених Департаментом за рахунок коштів міського бюджету робіт на загальну суму 221283,91 грн з ПДВ, що призвело до втрат (збитків) на суму - 270867,85 грн

На підставі рішення позачергової другої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 29.01.2021 проведено зміну назви «Управління освіти і науки Полтавської міської ради» на «Департамент освіти Полтавської міської ради».

В ході ревізії, під час дослідження питання щодо правильності визначення вартості робіт та застосування до норм витрат праці робітників і часу експлуатації будівельних машин і механізмів збільшуючого коефіцієнту 1,2, як для особливих умов виконання робіт, встановлено застосування підрядником - ФОП Лисенком О.І. під час визначення вартості робіт з капітального ремонту/поточного ремонту об`єктів, проведених на виконання договорів з Департаментом за період з 01.01.2019 по 30.09.2021 підвищувального коефіцієнту 1,2, як для особливих умов виконання робіт передбаченого додатком Б ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012, а також додатком Г ДСТУ-Н Б Д.2.2- 48:2012.

У позовній заяві позивач, з посиланням на збірник офіційних документів і роз`яснень зазначив: "Ціноутворення у будівництві» за лютий 2009 №2 викладено наступне: «Зокрема, передбачений пп.1 і 2 Додатка 2 ДБН Д. 1.1 -4-2000 коефіцієнт 1,2 до норм витрат праці робітників і часу експлуатації будівельних машин і механізмів, що враховує ускладнені умови виробництва ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях, а також на покрівлях і фасадах експлуатованих будівель, може застосовуватися тільки в тих випадках, коли будівлі під час виконання ремонтних робіт продовжують експлуатуватися за своїм основним функціональним призначенням (триває навчальний процес, лікувальний процес, обслуговування населення і т.д.).

При цьому залежно від характеру, видів і обсягів ремонту в деяких випадках можлива організація робіт таким чином, щоб виключити вплив ускладнюючих факторів на продуктивність праці. До таких випадків відносяться: можливість влаштування окремого входу в ремонтовану частину будівлі; можливість ведення робіт у відокремлених частинах і приміщеннях будівлі, тимчасово виведених з експлуатації (поверх, секція, сходова клітка); можливість огородження прилеглої до будівлі території тимчасовим парканом для виробництва робіт на покрівлі будинку; виконання нескладних видів робіт у невеликих обсягах. Крім того, позивач доповнив, що наказами управління освіти виконавчого комітету Полтавської міської ради у зв`язку з перевищенням рівня захворюваності та проведення санітарно - протиепідеміологічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню грипу та гострих респіраторних інфекцій - з 29.01.2020, а також поширенню коронавірусу СОVID-19 - з 11.03.2020, в закладах загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти призупинявся освітній процес та заборонялось відвідування всіх вказаних закладів на час карантину.

За викладеного, в ході ревізії здійснено перерахунок вартості виконаних ФОП Лисенком О.І. робіт з капітального ремонту проведених на виконання договорів з Департаментом за період з 01.01.2019 по 30.09.2021, внаслідок необґрунтованого використання підвищувального коефіцієнту 1,2 передбаченого п. 2 Додатка Б ДСТУ-Н Б Д.2.4.-21:2012 та п. 2.6 Додатку Г ДСТУ- Н Б Д.2.2-48:2012. Вказане вище порушення вимог п.п. 3.7 ДБН А.2.2-3:2014, 7.5 ДБН 3.1-5:2016 та вимог п.4.5 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 призвело до завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт ФОП Лисенком О.І. на суму 49 583,94 грн, та на суму 221283,91 грн відповідно, які Департаментом оплачені в повному обсязі.

Пунктом 6.4.7 ДСТУ Б Д 1.1-1:2013 передбачено, що незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у кошторисах виконаних робіт (примірні форми №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України.

За результатами проведеної ревізії Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, 21.01.2022 Департаментом освіти Полтавської міської ради направлено лист ФОП Лисенко О.І. № 01-09-01.3-08/281 про повернення коштів. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошти» від 21.01.2022 ФОП Лисенко О.І. отримано лист 03.03.2022 року. Проте, відповідь від ФОП Лисенко О.І. на адресу Департаменту не надійшла.

Відповідно до статті 222 Господарського кодексу України позивач направив відповідачу претензію вих. № 01-09-01.3-08/961 від 16.03.2022, в якій вказав на порушення, виявлені під час ревізії Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, розмір порушення та рахунок для повернення надмірно сплачених грошових коштів. Підтвердженням відправлення є квитанція АТ «Укрпошти» від 25.03.2022. Претензію позивача відповідач залишив без відповіді.

Отже, за викладених обставин, внаслідок порушень ФОП Лисенком О.І. ст. 193 Господарського кодексу України, п. 3.7 ДБН А.2.2-3:2014, 7.5 ДБН 3.1-5:2016, п. 4.5 ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012 позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача завданої останнім матеріальної шкоди - збитків на загальну суму (49 583,94 + 221 283,91) = 270 867,85 гривень.

Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено у повному обсязі.

Проте, судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.

Як убачається з тексту позовної заяви, Позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків за результатами проведеної Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області ревізії фінансово господарської діяльності, на підставі статті 224 Господарського кодексу України.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. (ст.509 ЦК України)

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст.526 ЦК України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (частини 4 статті 611 Цивільного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України під збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вимогами статті 623 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Як убачається з матеріалів справи, Відповідач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, відповідно до умов Договору та погодженої сторонами кошторисної документації, що свідчить про відсутність в діях Відповідача такого обов`язкового елементу складу правопорушення, як протиправна поведінка, та відповідно виключає підстави для застосування до Відповідача відповідальності у вигляді обов`язку відшкодувати збитки.

Належним доказом у даній справі, на думку позивача, є акт ревізії Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області за № 201603-22/23 від 30.11.2021 року. , яким безпосередньо встановлена сума нанесених збитків.

Посилання позивача на акт ревізії Північно-східного офісу Державної аудиторської служби в Полтавській області за № 201603-22/23 від 30.11.2021 року. як на беззаперечну підставу для задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.

Положенням «Про державну аудиторську службу», яке затверджено постановою КМУ №43 від 03.02.2016, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Загальне поняття акта ревізії наведено у пункті 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20 квітня 2006 року з подальшими змінами (далі - Порядок), згідно з яким акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта. У цьому випадку акт ревізії, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень (що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта ревізії) не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії.

Сам по собі акт ревізії складений за наслідками проведення перевірки діяльності позивача, не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Такий акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб робота (діяльність) яких перевірялися. Цей документ є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. При цьому, обставини вказані в такому Акті ревізії в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до статей 73, 74, 76-79 ГПК України.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору, який було виконано сторонами і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, отже не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі №904/7287/17, від 20.06.2019 у справі №916/1906/18, від 26.12.2019 у справі №908/2711/18.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Крім того, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, що грошові кошти були отримані без належних правових підстав з огляду на наявність у матеріалах справи Договору, погодженої сторонами кошторисної документації, актів виконаних робіт, тощо.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Стаття 277 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В даному випадку судова колегія приходить до висновку. Що судом першої інстанції було в неповній мірі з`ясовано обставини справи, що мають значення для вирішення спору, у зв`язку з чим, рішення по справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог, а апеляційна скарга задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лисенко Олексія Івановича, м.Полтава, на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі №917/1592/22 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі №917/1592/22 скасувати.

3.Прийняти нове рішення по справі.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Департаменту освіти Полтавської міської ради, м.Полтава, до фізичної особи-підприємця Лисенко Олексія Івановича, м.Полтава, про стягнення 270 867,85 грн.

4.Стягнути з Департаменту освіти Полтавської міської ради (м.Полтава, вул.Соборності , 36, 36000, код ЄДРПОУ 02145725) на користь фізичної особи-підприємця Лисенко Олексія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою у розмірі 4 875,61 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.10.2024

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян