Ухвала

від 28.10.2024 по справі 902/1253/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" жовтня 2024 р. Cправа № 902/1253/22

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309)

до: Фермерського господарства "Алмар" (код ЄДРПОУ 36102135)

про банкрутство

за участю :

від ФГ "Алмар": Бровко О.М. (в режимі відеоконференцзв`язку)

арбітражний керуючий Плесюк О.С. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від ТОВ "Суффле Агро Україна": Стеценко А.І. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від ТОВ "Астон-Агро": Дремлюх О.М.

від ТОВ "Зернофарт": Мазур В.Д.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа № 902/1253/22 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ФГ "Алмар" про банкрутство.

Ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у цій справі. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С..

13.03.2024 року до суду від арбітражного керуючого Плесюка О.С. надійшло клопотання № 02-07/726 від 12.03.2024 року (документ сформовано в системі "Електронний суд") про забезпечення вимог кредиторів у справі № 902/1253/22.

Ухвалою суду від 13.03.2024 року призначено клопотання арбітражного керуючого Плесюка О.С. № 02-07/726 від 12.03.2024 року про забезпечення вимог кредиторів у справі №902/1253/22, до розгляду в судовому засіданні на 25.04.2024 року.

Разом з цим, 19.04.2024 року до суду від ТОВ "Зернофарт" надійшло клопотання №ЗФ-11 від 19.04.2024 року (вх. № 01-36/383/24) про забезпечення вимог кредитора у справі №902/1253/22.

Ухвалою суду від 24.04.2024 року відкладено вирішення питання про прийняття клопотання ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-11 від 19.04.2024 року (вх. № 01-36/383/24) про забезпечення вимог кредитора у справі № 902/1253/22, до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду Вінницької області.

25.04.2024 року до суду від представника ФГ "Алмар" надійшло заперечення б/н від 25.04.2024 року на клопотання про забезпечення вимог кредитора у справі № 902/1253/22.

11.06.2024 року до суду надійшли матеріали справи № 902/1253/22.

Ухвалою суду від 12.06.2024 року, зокрема, призначено клопотання арбітражного керуючого Плесюка О.С. № 02-07/726 від 12.03.2024 року про забезпечення вимог кредиторів та клопотання ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-11 від 19.04.2024 року (вх. № 01-36/383/24) про забезпечення вимог кредитора у справі № 902/1253/22, до розгляду в судовому засіданні на 15.08.2024 року.

Разом з тим, призначене судове засідання на 15.08.2024 року у цій справі не відбулось, у зв`язку з направленням матеріалів справи № 902/1253/22 супровідним листом від 03.07.2024 року до Верховного Суду за запитом для розгляду касаційної скарги ФГ "Алмар" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.03.2024 року по вказаній справі.

30.08.2024 року до суду від ТОВ "Зернофарт" надійшла відповідь № ЗФ-16 від 29.08.2024 року на заперечення на клопотання про забезпечення вимог кредитора у справі №902/1253/22.

10.09.2024 року до суду надійшли матеріали справи № 902/1253/22.

Ухвалою суду від 13.09.2024 року призначено клопотання арбітражного керуючого Плесюка О.С. № 02-07/726 від 12.03.2024 року про забезпечення вимог кредиторів та клопотання ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-11 від 19.04.2024 року (вх. № 01-36/383/24) про забезпечення вимог кредитора у справі № 902/1253/22, до розгляду в судовому засіданні на 28.10.2024 року.

В судове засідання на визначену дату - 28.10.2024 року з`явились арбітражний керуючий Плесюк О.С., представники ФГ "Алмар", ТОВ "Зернофарт", ТОВ "Суффле Агро Україна", ТОВ "Астон-Агро".

В ході розгляду справи, арбітражний керуючий підтримав подані клопотання про забезпечення вимог кредиторів.

Представник ТОВ "Зернофарт" вказав про ідентичність його клопотання за підставами на які посилався арбітражний керуючий у своєму клопотанні.

Представники кредиторів підтримали клопотання арбітражного керуючого та ТОВ "Зернофарт" про забезпечення вимог кредиторів.

Представник Боржника заперечив щодо задоволення клопотання арбітражного керуючого та клопотання ТОВ "Зернофарт" з підстав вказаних у запереченні на відповідне клопотання.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, розглянувши подані клопотання про забезпечення вимог кредиторів, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне.

За змістом клопотання № 02-07/726 від 12.03.2024 року, в ході проведення процедури розпорядження майном боржника стало відомо про те, що на підставі договору суборенди землі від 23.03.2023 ФГ "Алмар" були передані в суборенду СФГ "ДАР" земельні ділянки загальною площею 200,3179 га (перелік земельних ділянок наведено у клопотанні).

Разом з цим, реєстрація речового права суборенди відбулася після відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар", тобто після 01.05.2023, на підтвердження чого надано інформаційну довідку з ДРРПНМ.

Водночас, розпорядник майна, посилаючись у клопотанні на приписи ч. 9 ст. 95 Кодексу України з процедур банкрутства, вказує, що право оренди земельних ділянок є активом ФГ "Алмар", який входить до складу ліквідаційної маси, та в результаті дій керівництва боржника цей актив зменшується, оскільки, такий актив неможливо використовувати для відновлення платоспроможності боржника (зокрема, в межах плану санації залучити інвестора для проведення посівної компанії), оскільки, договір суборенди укладений на строк дії договорів оренди (пункт 1 договору суборенди землі). В той же час грошових коштів ФГ "Алмар" за вказаним договором не отримувало, хоча відповідно до пункту 13 вказаного договору суборенди орендна плата вноситься один раз на рік (пункт 11 договору суборенди землі).

На підставі викладеного, розпорядник майна, керуючись ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, просить суд задовольнити клопотання та заборонити ФГ "Алмар" вчиняти будь-які дії щодо припинення, розірвання укладених ФГ "Алмар" договорів оренди земельних ділянок, передавати орендовані ФГ "Алмар" земельні ділянки будь-яким іншим особам на будь-яких підставах, в тому числі, але не обмежуючись, на підставі договорів суборенди.

Згідно клопотання ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-11 від 19.04.2024 року, з відкритих джерел стало відомо, що починаючи з 10.04.2024 року, здійснюється реєстрація розірвання договорів оренди земельних ділянок (основних договорів) та договорів суборенди земельних ділянок, відповідно до переліку, що додається (у цьому переліку вказано 179 земельних ділянок загальною площею 470,4682 га).

Станом на 08.02.2024 року за ФГ "Алмар" в Державному реєстрі нерухомого майна було закріплено 675,7325 га землі.

Згідно витягу від 19.04.2024 року (копія додається - Додаток 1 на 66 стор.) в Державному реєстрі нерухомого майна вже закріплено 205,2643 га. За цей період було розірвано договори оренди земельних ділянок в кількості 470,4682 га. На час подачі цього клопотання в Держреєстрі продовжується розірвання договорів оренди земельних ділянок, тому на кінець дня, 19.04.2024 року, кількість орендованих ділянок може бути зменшено.

Водночас, своїм протоколом від 01.12.2023 року Голова господарства Омельчук Алла Валеріївна в односторонньому порядку розірвала договори основної оренди земельних ділянок в кількості 444,8998 га (копія додається - Додаток 2 на 5 арк.).

Затягування накладання арешту на речові права (можливість розірвання договорів оренди земельних ділянок), на переконання Кредитора, призведе до повного знищення земельного банку ФГ "Алмар" і, як наслідок, неможливості розрахунку з наявними кредиторами.

Також, реєстрація розірвання договорів оренди (основний договір оренди) відбувається в період, коли діє заборона для посадових осіб ФГ "Алмар" про вчинення таких дій. При цьому, якщо розірвання основних договорів оренди буде проходити і надалі, то на переконання Кредитора, майже повністю зменшиться ліквідаційна маса фермерського господарства, куди включається нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

З огляду на вказане, Кредитор просить суд : накласти арешт на речові права - право оренди земельних ділянок згідно переліку, який відображений в протоколі від 01.12.2024 року, і яке зареєстроване в державному реєстрі прав на нерухоме майно; заборонити Фермерському господарству "Алмар" вчиняти будь-які дії щодо припинення, розірвання укладених ФГ "Алмар" договорів оренди земельних ділянок, передавати орендовані ФГ "Алмар" земельні ділянки будь-яким іншим особам на будь-яких підставах, в тому числі, але не обмежуючись, на підставі договорів суборенди; вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави шляхом внесення в реєстр боржників.

Відповідно до заперечення ФГ "Алмар" б/н від 25.04.2024 року на клопотання про забезпечення вимог кредитора у справі № 902/1253/22, викладені у клопотанні ТОВ "Зернофарт" про забезпечення вимог кредиторів твердження щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок, можливість зменшення кількості орендованих Боржником земельних ділянок, нібито розірвання головою господарства договорів в односторонньому порядку, не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, власниками земельних ділянок, що перебувають в оренді у Боржника є громадяни, мешканці навколишніх сіл. Після того, як їм стало відомо про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар", власники відповідних ділянок почали хвилюватися про можливу втрату ними права власності та права розпоряджатися їх земельними ділянками. Голова господарства Омельчук Алла Валеріївна усіма силами намагалась роз`яснити власникам відсутність загроз для їх майна, проте категорія "банкрутство" справляла на них більший вплив. Тож, для урегулювання правовідносин, з метою захисту свого майна від ризиків, які вбачаються власниками, останні звернулися з проханням розірвати свої договори оренди. Такий факт підтверджується відповідними заявами орендодавців, що долучені до цих заперечень.

Враховуючи такі дії, в комплексі з побоюваннями власників та зверненнями з метою розірвання договорів, голова господарства Омельчук Алла Василівна ухвалила рішення №16 від 01.12.2023 року.

Таким чином, твердження Кредитора про односторонній порядок розірвання договорів оренди земельних ділянок за ініціативою Голови господарства не відповідає дійсності, адже договори були розірвані за згодою сторін з ініціативи власників земельних ділянок. З вказаного слідує, що і припущення про вірогідне розірвання договорів в подальшому в односторонньому порядку є надуманими.

Крім цього, в клопотанні про забезпечення вимог кредиторів, ТОВ "Зернофарт" просить суд накласти арешт на речові права - право оренди земельних ділянок, яке відображено в державному реєстрі прав на нерухоме майно, проте такі дії обмежують право власників майна розпоряджатися земельними ділянками, адже вони не зможуть, припинити відносини з орендарем, щодо якого є загроза визнання банкрутом, не зможуть реалізувати своє право на зменшення/збільшення строку оренди, передати земельні ділянки в оренду на більш вигідних умовах, не матимуть можливості, за необхідності, самостійно використовувати ділянку, як власники.

Таким чином, на переконання Боржника, очевидно, що задоволення клопотання призведе до порушення прав власників земельних ділянок, такі заходи забезпечення запропоновані кредитором, є непропорційним втручанням у право власності фізичних осіб, які мирно володіють своїм майном.

Водночас, розірвання договорів оренди земельних ділянок не несе загрози кредиторам Боржника у справі, адже права оренди не є тими активами, реалізація яких, забезпечить можливість погашення заборгованості перед Кредиторами.

При цьому, ТОВ "Зернофарт", на яке покладено обов`язок доказування в цьому випадку, в своєму клопотанні не обґрунтувало: чому до "земельного банку" боржника ним віднесено земельні ділянки, що перебувають у власності третіх осіб; яким чином право оренди зазначених земельних ділянок може бути використане для задоволення вимог кредиторів; не доведено наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття заходів можуть виникнути перешкоди у задоволенні вимог кредиторів, не обґрунтовано адекватності запропонованих заходів.

Враховуючи викладене, Боржник просить суд у задоволенні клопотання про забезпечення вимог кредитора ТОВ "Зернофарт" - відмовити.

За змістом відповіді ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-16 від 29.08.2024 року на заперечення на клопотання про забезпечення вимог кредитора, можливо Кредитор некоректно висловив свою думку щодо одностороннього розірвання договорів оренди земельних ділянок, що по суті було дострокове розірвання, але, в Рішенні № 16 від 01.12.2023 р. голови ФГ "Алмар" зазначено 167 ділянок (на загальну кількість 444,8998 га), а заяв від власників земельних ділянок надано тільки 7, причому одна з цих заяв від працюючого, на момент подання заяви, виконавчого директора ФГ "Алмар" Родюка А. С., який, цитуючи Боржника, "хвилюється за можливу втрату ним права власності на земельну ділянку" і який є чоловіком рідної сестри Голови ФГ. Маринюк В.В., яка в свою чергу, була директором і власником (на дату підписання договорів оренди) ТОВ "Алмар Агро" (ЄДРПОУ 44318630), яке заключило договори оренди з власниками усіх 167 ділянок.

Також, цитуючи Боржника, "Голова ФГ Омельчук А.В. усіма силами намагалась роз`яснити власникам відсутність загроз для їх майна" та й розпорядилась їхнім правом оренди на користь рідної сестри.

Разом з цим, Голова ФГ порушила п. 8 результативної частини ухвали Вінницького Господарського суду від 01.05.2023 р. по справі № 902/1253/22, а саме, самовільно розірвала договори оренди без відома на те розпорядника майном ФГ "Алмар" арбітражного керуючого Плесюка О. С. та зборів кредиторів. Достроково були розірвані договори строком оренди від 4 до 25 років, а 40 га - до 50 років.

Голова ФГ своїми діями вивела довгострокові активи ФГ на компанію, що належить її рідній сестрі. Порушено ст. 40. п. 2 Кодексу України з процедур банкрутства.

При розірванні договорів з власниками земельних ділянок, на яких було незавершене виробництво, а саме пшениця озима та ріпак озимий, було безоплатно передано в подальшому на ТОВ "Алмар Агро", тобто, власник ФГ "Алмар" просто подарував незавершене виробництво, загальна сума коштів, що була затрачена на його посів, складає до 1,0 млн. грн. Кошти на закупівлю насіння та дизпалива для посіву були дозволені арбітражним керуючим. Відповідальність по ст. 20, п. 1, ст. 42, п. 5 Кодексу України з процедур банкрутства

Представник ФГ "Алмар" на комітеті кредиторів просив надати час для Боржника, щоб Боржник запропонував план виходу з ситуації. Цей час їм було надано, що відображено в записах. Але цей час Боржник використав для того, щоб почати державну реєстрацію розірвання договорів оренди земельних ділянок (21 березня 2024 року, номер запису 54264215). На засіданні комітету кредиторів представник Боржника не повідомив про існування рішення Голови ФГ про дострокове розірвання договорів та про те, що проводиться їх державна реєстрація. Боржник і його захист використовували і маніпулювали часом на комітеті кредиторів, щоб вчинити незаконні дії по перереєстрації земельних ділянок.

Голова товариства Омельчук А.В., порушила пункт статуту ФГ, де зазначено, що основною метою створення господарства є діяльність для отримання прибутку на власних та орендованих земельних ділянках.

Середня вартість активів, які були відчужені, складає в еквіваленті від 1,5 до 2,0 млн. доларів США, це не враховуючи основні засоби виробництва, та залишки на складах.

Також, при розірванні договорів, необхідно підписати їх сторонами. Станом на 01.12.2023 року, у ФГ "Алмар", згідно витягу з державного реєстру, було 272 пайовика. Технічно розірвати договори в один день неможливо:

1) більша частина людей живе в інших містах України (спадкоємці та інше), частина пайовиків виїхала з кордон, з 24.02.2022 року;

2) при розірванні договорів повністю сплачується орендна плата згідно договору та сплачуються різні види податків. Даних про сплату податків ФГ "Алмар" не надало;

3) значна кількість пайовиків ФГ "Алмар" не знала, що договори уже розірвані з ФГ і по незрозумілим причинам заключені з новим підприємством. Пайовики взяли витяги на власні земельні ділянки з державного реєстру і це підтвердило їм інформацію.

При цьому, основним видом діяльності ФГ "Алмар" є 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. А після розірвання договорів оренди на майже 725 га, виникає питання: як саме, за рахунок чого, будуть забезпечуватись вимоги кредиторів?.

Станом на 05.07.2024 року, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав, ФГ "Алмар" орендує 37 земельних ділянок загальною кількістю 88,9978 га.

З усього вищевказаного, ТОВ "Зернофарт" зробив висновки, а не припущення, яким відповідають факти дій Боржника, про те, що Боржник не збирається вести переговори, знаходити можливість розрахунку та співпраці з кредиторами. Маючи потужний "банк землі", розрахунки з кредиторами, навіть при їхній підтримці, можна було провести протягом 3-4 років, а не вчиняти кримінальні дії.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Як встановлено судом подані клопотання про забезпечення вимог кредиторів мотивовані тим, що Боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар" були передані в суборенду третій особі земельні ділянки та Боржником вчинені дії щодо розірвання договорів оренди земельних ділянок і договорів суборенди земельних ділянок та реєстрації відповідних правочинів.

За цих обставин, розпорядник майна та кредитор - ТОВ "Зернофарт" просять суд вжити вказані у відповідних клопотаннях заходи щодо забезпечення вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 40 КУзПБ, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов`язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.04.2024 року у справі № 916/4659/23, правові засади забезпечення позову у господарському судочинстві врегульовано главою 10 розділу І ГПК України, тоді як спеціальним законом про банкрутство (стаття 40 Кодексу України з процедур банкрутства) визначено особливі різновиди забезпечувальних заходів вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право застосування таких заходів як за клопотанням розпорядника майна чи кредитора, так і за ініціативою суду.

У статті 40 КУзПБ наведено вичерпній перелік спеціальних заходів забезпечення вимог кредиторів (заборона/зобов`язання вчинити або утриматися від вчинення дій, що можуть безпосередньо вплинути на конкурсну/ліквідаційну масу боржника; припинення повноважень керівника) та безальтернативно визначено безпосередніх адресатів (суб`єктів) таких заходів забезпечення - боржник та у випадку припинення повноважень за частиною другою цієї статті - керівник/орган управління боржника.

У статті 40 КУзПБ законодавець визначив і мету, задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.

Системний аналіз зазначених норм ГПК України та КУзПБ дозволяє зробити висновок про те, що загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173).

Отже, з метою захисту прав та інтересів кредиторів, а також збереження майнових активів боржника, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, які передбачені загальними положеннями статті 137 ГПК України, а також інших заходів, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм КУзПБ (подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 925/100/15, від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173, від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19, від 22.06.2022 у справі №910/15043/21).

З урахуванням специфіки провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову, як заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі, є збереження майна боржника та у такий спосіб охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедур банкрутства - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів.

Отже, вирішуючи питання про застосування таких заходів забезпечення у справі про банкрутство, господарський суд має виходити з їх оцінки за критеріями розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності, а також перевірити їх спрямованість на досягнення спеціальної мети застосування заходів забезпечення вимог кредиторів у процедурах банкрутства, про що зазначити у відповідній ухвалі.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 23.03.2023 року між Фермерським господарством "Алмар" (Орендар) та Селянським фермерським господарством "ДАР" (Суборендар) укладено договір суборенди землі на таких умовах :

Орендар на підставі ст. 8 Закону України "Про оренду землі" та договорів оренди землі зареєстрованих відповідним чином надає, а Суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (п. 1).

Договір укладено на час дії договорів оренди. У разі поновлення терміну дії договору оренди, Суборендар мас переважне право на укладання нового договору суборенди (п. 2).

У пункті 2 цього договору наведено перелік земельних ділянок у кількості 72, загальною площею 200,3179 га.

В суборенду передасться земельні ділянки, які перебувають в користуванні Орендаря на підставі договорів оренди землі (п. 3).

Орендна плата вноситься у такі строки один раз на рік Орендареві (п. 11).

Земельні ділянки передаються в суборенду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 15).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами (п. 43).

Разом з цим, згідно наявної у справі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №361099218 від 08.01.2024 року, вчинені реєстраційні дії щодо реєстрації речового права, а саме права суборенди на підставі договору суборенди від 23.03.2023 року, укладеного між ФГ "Алмар" та СФГ "ДАР".

Відтак, наявними у справі доказами підтверджується передання Боржником у суборенду третій особі земельних ділянок, які перебувають в користуванні ФГ "Алмар".

Водночас, як вказано вище, ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у цій справі про банкрутство ФГ "Алмар" та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Згідно ч. 1, ч. 7 ст. 44 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення, зокрема, про передачу майна в оренду.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 8 Закону України "Про оренду землі", орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Суд, зважає на те, що згідно згаданої вище Інформації, реєстрація права суборенди на підставі договору суборенди від 23.03.2023 року щодо окремих земельних ділянок відбулася після 01.05.2023 року, тобто після відкриття провадження у цій справі про банкрутство ФГ "Алмар".

Разом з цим, Боржником не надано суду доказів, які б підтверджували погодження з розпорядником майна - арбітражним керуючим Плесюком О.С. вчинення згаданих вище реєстраційних дій.

Крім цього, відповідно до ч. 9 ст. 95 КУзПБ, у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

Отже, у випадку визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, наявні права оренди ФГ "Алмар" на земельні ділянки підлягатимуть включенню до складу ліквідаційної маси.

Водночас, укладення Боржником договору суборенди землі від 23.03.2023 року та його реєстрація у Державному реєстрі речових прав, призвело до зменшення такого активу як право оренди земельної ділянки, яке можливо використовувати для відновлення платоспроможності ФГ "Алмар".

Зважаючи на викладене, та беручи до уваги те, що клопотання арбітражного керуючого Плесюка О.С. № 02-07/726 від 12.03.2024 року про забезпечення вимог кредиторів є обґрунтованим та підтверджене належними доказами, а також спрямоване на збереження активів боржника задля досягнення основної мети процедури банкрутства - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про задоволення відповідного клопотання та заборонити ФГ "Алмар" вчиняти будь-які дії щодо припинення, розірвання укладених ФГ "Алмар" договорів оренди земельних ділянок, передавати орендовані ФГ "Алмар" земельні ділянки будь-яким іншим особам на будь-яких підставах, в тому числі, але не обмежуючись, на підставі договорів суборенди.

Поряд з цим, оскільки, судом задоволено зазначене вище клопотання № 02-07/726 від 12.03.2024 року, а тому тотожна вимога викладена у клопотанні ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-11 від 19.04.2024 року щодо заборони Фермерському господарству "Алмар" вчиняти будь-які дії щодо припинення, розірвання укладених ФГ "Алмар" договорів оренди земельних ділянок, передавати орендовані ФГ "Алмар" земельні ділянки будь-яким іншим особам на будь-яких підставах, в тому числі, але не обмежуючись, на підставі договорів суборенди, підлягає задоволенню.

Крім того, судом встановлено, що рішенням одноосібного Власника (Засновника) Фермерського господарства "Алмар" № 16 від 01.12.2023 року (копія наявна у справі) вирішено : розірвати достроково договора оренди (суборенди) земельної частки (паю) згідно додатку № 1 від 01.12.2023 року; надати повноваження на підписання договорів про розірвання оренди (суборенди) земельної частки (паю) згідно додатку № 1 від 01.12.2023 року, Голові Фермерського господарства Омельчук Аллі Валеріївні.

У Додатку № 1 від 01.12.2023 року наведено перелік земельних ділянок загальною площею 444,8998 га.

Суд зважає на те, що вказане рішення одноосібного Власника Боржника прийнято 01.12.2023 року, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар" (01.05.2023 року).

Слід зазначити, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 року апеляційну скаргу Фермерського господарства "Алмар" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.05.2023 у справі № 902/1253/22 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 01.05.2023 у справі №902/1253/22 залишено без змін.

Згідно ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на момент прийняття рішення ), договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 44 КУзПБ, у процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів щодо погодження Боржником на зборах кредиторів прийняття рішення щодо дострокового розірвання договорів оренди (суборенди) земельної частки (паю) згідно вимог ч. 7 ст. 44 КУзПБ.

Також, суд зважає на те, що згідно наявного у справі Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 16.10.2024 (долучений до клопотання ТОВ "Суффле Агро Україна" б/н від 16.10.2024 року (вх. № 01-36/1033/24) про припинення повноважень голови ФГ "Алмар" та тимчасове покладення виконання обов`язків голови ФГ "Алмар" на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесюка О.С. у справі № 902/1253/22), основним видом діяльності ФГ "Алмар" є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відтак, для здійснення ФГ "Алмар" основного виду діяльності та отримання доходів, останньому необхідна наявність земельних ділянок.

Разом з цим, прийняття Боржником рішення щодо дострокового розірвання договорів оренди земельної частки (паю) загальною площею 444,8998 га, призвело до зменшення кількості орендованих ФГ "Алмар" земельних ділянок за рахунок використання яких можливе задоволення вимог кредиторів в ході процедури банкрутства ФГ "Алмар".

Крім цього, судом встановлено, що до згаданого вище клопотання ТОВ "Суффле Агро Україна" б/н від 16.10.2024 року долучено Наказ Міністерстваюстиції України № 2911/5 від 09.10.2024 року про задоволення скарги, яким, зокрема, задоволено скаргу ліквідатора Фермерського господарства "Алмар" арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича від 11.06.2024 № 02-07/788 та визнано прийнятими з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та анулювано перелічені у Наказі рішення державних реєстраторів.

Підставою прийняття вказаного Наказу став висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 14.08.2024 за результатами розгляду скарги Ліквідатора Фермерського господарства "Алмар" арбітражного керуючого Плесюка Олексія Степановича від 11.06.2024 №02-07/788, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.06.2024 за № СК-3259-24.

У цьому висновку вказані, зокрема, такі мотиви рішення у розгорнутому викладенні.

Згідно з відомостями Державного реєстру прав державними реєстраторами Зарембою С.В., Дробчаком О.О. та ОСОБА_1 достроково припинено договори оренди на земельні ділянки на підставі додаткових договорі від 25.12.2023 та рішення № 16 від 01.12.2023 одноосібного власника (засновника) ФГ "АЛМАР", а також державним реєстратором Зарембою С.В. достроково припинено право суборенди на підставі оскаржуваних рішень (п. 10).

Додаткові договори від 25.12.2023 та рішення № 16 від 01.12.2023 одноосібного власника (засновника) ФГ "АЛМАР" про припинення оренди на земельні ділянки не могли бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень, оскільки, зазначене рішення прийняте поза волею розпорядника майна та без згоди комітету кредиторів (п. 16).

Колегією встановлено, що оскаржувані рішення прийняті державними реєстраторами Зарембою С.В., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, а саме всупереч пункту 4 частини першої статті 24 Закону (п. 22).

Державними реєстраторами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було прийнято оскаржувані рішення та зареєстровано право оренди на земельні ділянки ТОВ "Алмар Агро", тому оскаржувані рішення прийняті внаслідок незаконного прийнятих оскаржуваних рішень, тому підлягають анулюванню, оскільки, вони призвели до порушення загальної засади державної реєстрації прав щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (п. 23).

Таким чином, для поновлення прав скаржника Колегія вважає за необхідне анулювати оскаржувані рішення 1-2 (п. 24).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що наведені вище обставини підтверджують неправомірність прийняття рішення № 16 від 01.12.2023 одноосібного Власника (засновника) ФГ "Алмар" про припинення оренди на земельні ділянки, про яке вказав ТОВ "Зернофарт" у своєму клопотання № ЗФ-11 від 19.04.2024 року про забезпечення вимог кредитора у справі № 902/1253/22.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що викладені у запереченні ФГ "Алмар" б/н від 25.04.2024 року на клопотання про забезпечення вимог кредитора у справі №902/1253/22 твердження не спростовують вимогу ТОВ "Зернофарт" про заборону Фермерському господарству "Алмар" вчиняти будь-які дії щодо припинення, розірвання укладених ФГ "Алмар" договорів оренди земельних ділянок, передавати орендовані ФГ "Алмар" земельні ділянки будь-яким іншим особам на будь-яких підставах, в тому числі, але не обмежуючись, на підставі договорів суборенди.

Також, суд звертає увагу на те, що приписи ч. 1 ст. 40 КУзПБ визначають накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника, та не передбачають можливість накладення господарським судом арешту на речові права боржника.

Відтак, викладена у клопотанні ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-11 від 19.04.2024 року вимога про накладення арешту на речові права - право оренди земельних ділянок згідно переліку, який відображений в протоколі від 01.12.2023 року, і яке зареєстроване в державному реєстрі прав на нерухоме майно, задоволенню не підлягає.

Крім цього, ухвалою суду від 01.05.2023 року у справі № 902/1253/22 вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави (п. 8 резолютивної частини цієї ухвали).

За цих обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні викладеної у клопотанні ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-11 від 19.04.2024 року вимоги про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави шляхом внесення в реєстр боржників.

Таким чином, клопотання ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-11 від 19.04.2024 року (вх. № 01-36/383/24) про забезпечення вимог кредитора у справі № 902/1253/22, підлягає частковому задоволенню з мотивів наведених вище.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 40, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити клопотання арбітражного керуючого Плесюка О.С. № 02-07/726 від 12.03.2024 року про забезпечення вимог кредиторів у справі № 902/1253/22.

2. Задоволити клопотання ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-11 від 19.04.2024 року (вх. № 01-36/383/24) про забезпечення вимог кредитора у справі № 902/1253/22 в частині заборони Фермерському господарству "Алмар" вчиняти будь-які дії щодо припинення, розірвання укладених ФГ "Алмар" договорів оренди земельних ділянок, передавати орендовані ФГ "Алмар" земельні ділянки будь-яким іншим особам на будь-яких підставах, в тому числі, але не обмежуючись, на підставі договорів суборенди.

3. В решті вимог клопотання ТОВ "Зернофарт" № ЗФ-11 від 19.04.2024 року (вх. № 01-36/383/24) про забезпечення вимог кредитора у справі № 902/1253/22 - відмовити.

4. Заборонити Фермерському господарству "Алмар" (вул. Центральна, 57, с.Котюжани, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23440; код ЄДРПОУ 36102135) вчиняти будь-які дії щодо припинення, розірвання укладених ФГ "Алмар" договорів оренди земельних ділянок, передавати орендовані ФГ "Алмар" земельні ділянки будь-яким іншим особам на будь-яких підставах, в тому числі, але не обмежуючись, на підставі договорів суборенди.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ТОВ "Суффле Агро Україна" - yuriy.stelmah@optima-lf.com; представнику ТОВ "Суффле Агро Україна" - адвокату Стеценко А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ФГ "Алмар" - fgalmar36102135@gmail.com; представникам ФГ "Алмар" - адвокату Бровку О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , адвокату Жабському В.І. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; арбітражному керуючому Плесюку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ТОВ "Астон-Агро" - astonagro2010@gmail.com; представнику ТОВ "Астон-Агро" - адвокату Дремлюху О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ТОВ "Зернофарт" - grainfart@gmail.com.

Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.