ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
30 жовтня 2024 р. Справа № 902/1253/22
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (код ЄДРПОУ 34863309)
до: Фермерського господарства "Алмар" (код ЄДРПОУ 36102135)
про банкрутство
за участю :
ТОВ "Суффле Агро Україна": Стеценко А.І. (в режимі відеоконференцзв`язку)
ФГ "Алмар": Фокіна О.С. (в режимі відеоконференцзв`язку)
В С Т А Н О В И В :
В провадженні суду перебуває справа № 902/1253/22 за заявою ТОВ "Суффле Агро Україна" до ФГ "Алмар" про банкрутство.
Ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у цій справі. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С.
04.05.2023 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
31.05.2024 року до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшла заява б/н 30.05.2024 року (вх. № 01-36/586/24) про визнання конкурсних кредиторських вимог у розмірі 920 828,92 грн по справі № 902/1253/22.
Ухвалою від 05.06.2024 року відкладено вирішення питання про прийняття заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н 30.05.2024 року (вх. № 01-36/586/24) про визнання конкурсних кредиторських вимог по справі № 902/1253/22, до повернення матеріалів зазначеної справи до Господарського суду Вінницької області.
10.09.2024 року до суду надійшли матеріали справи № 902/1253/22.
Ухвалою від 13.09.2024 року призначено заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н 30.05.2024 року (вх. № 01-36/586/24) про визнання конкурсних кредиторських вимог по справі №902/1253/22, до розгляду в судовому засіданні на 30.10.2024 року.
В судове засідання на визначену дату з`явились представники ініціюючого кредитора та боржника. Заявник, арбітражний керуючий та інші учасники провадження у даній справі правом участі в судовому засіданні не скористались.
Натомість, 25.10.2024 року до суду від арбітражного керуючого Плесюка О.С. надійшло повідомлення № 02-07/1008 від 25.10.2024 року про розгляд грошових вимог.
30.10.2024 року до суду від арбітражного керуючого Плесюка О.С. надійшло клопотання № 02-07/1013 від 30.10.2024 року про розгляд заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання кредиторських вимог до боржника у справі без участі арбітражного керуючого.
30.10.2024 року до суду від представника ГУ ДПС у Вінницькій області надійшло клопотання б/н від 30.10.2024 року про розгляд справи за його відсутності.
В ході розгляду справи представники ініціюючого кредитора та боржника поклались на розсуд суду щодо заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання конкурсних кредиторських вимог у даній справі.
Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши кредиторську заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановив наступне та дійшов такого висновку.
Так, за змістом заяви та наявних матеріалів справи, вбачається, що станом на 30.05.2024 року до ФГ "Алмар" існують не заявлені конкурсні кредиторські вимоги у розмірі 920 828,92 грн, які складаються з наступних платежів:
податок на додану вартість 239 591,71 грн., з яких: 181 483,00 грн. - основний платіж, 55 031,25 грн. - штрафна санкція, 3 077,46 грн. - пеня;
адмін. штрафи та інші санкції 2 040,00 грн.;
податок на доходи фізичних осіб 642 544,83 грн., з яких: 441 829,92 грн. - основний платіж, 115 513,36 грн. - штрафна санкція, 85 201,55 грн. - пеня;
податок на прибуток 35 010,00 грн., з яких: 35 010,00 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафна санкція, 0,00 грн. - пеня;
єдиний соціальний внесок 1 642,38 грн., з яких: 0,00 грн. - основний платіж, 1 434,39 грн. - штрафна санкція, 207,99 грн. - пеня.
Отже, загальна сума конкурсних кредиторських вимог ГУ ДПС у Вінницькій області складає 920 828,92 грн, з яких: основний платіж 658 322,92 грн, штрафна санкція та пеня 262 506,00 грн.
Заборгованість з податку на додану вартість підтверджується карткою особового рахунку, податковим повідомленням-рішенням №0211350711 від 12.12.2023 року, податковим повідомленням-рішенням №0211330711 від 12.12.2023 року, розрахунками фінансових (штрафних) санкцій, розрахунком пені, актом документальної позапланової виїзної перевірки №21784/02-32-07-11/36102135 від 24.11.2023 року.
Заборгованість з адміністративних штрафів підтверджується карткою особового рахунку, податковим повідомленням-рішенням №0211360711 від 12.12.2023 року, розрахунком фінансових (штрафних) санкцій, актом документальної позапланової виїзної перевірки №21784/02-32-07-11/36102135 від 24.11.2023 року.
Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб підтверджується карткою особового рахунку, податковим повідомленням-рішенням №0211092406 від 12.12.2023 року, податковим повідомленням-рішенням №0211102406 від 12.12.2023 року, розрахунком фінансових (штрафних) санкцій, розрахунком пені, актом документальної позапланової виїзної перевірки №21784/02-32-07-11/36102135 від 24.11.2023 року.
Заборгованість з податку на прибуток підприємств підтверджується карткою особового рахунку, податковим повідомленням-рішенням №0211300711 від 12.12.2023 року, розрахунком фінансових (штрафних) санкцій, актом документальної позапланової виїзної перевірки №21784/02-32-07-11/36102135 від 24.11.2023 року.
Заборгованість з єдиного соціального внеску підтверджується карткою особового рахунку, рішенням №0211142406 від 12.12.2023 року, розрахунком штрафних санкцій, пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, актом документальної позапланової виїзної перевірки №21784/02-32-07-11/36102135 від 24.11.2023 року.
Зі змісту акту документальної позапланової виїзної перевірки №21784/02-32-07-11/36102135 від 24.11.2023 року та податкових повідомлень-рішень, які прийнято за наслідками перевірки, вбачається, що моментом виникнення заявлених кредиторських вимог є 2017-2022 роки, тобто до порушення провадження у справі №902/1253/22 про банкрутство ФГ "Алмар".
Враховуючи викладене, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 920 828,92 грн., з яких: основного платежу - 658 322,92 грн. та 262 506,00 грн. штрафних санкцій та пені.
На підтвердження обставин, викладених у кредиторській заяві, заявником додано відповідні письмові докази.
Також, суд зазначає, що на момент розгляду справи, до суду не надано доказів щодо погашення боржником заборгованості перед заявником або ж доказів в спростування заявлених вимог.
При цьому, як зазначено вище, арбітражним керуючим Плесюком О.С. у повідомленні № 02-07/1008 від 25.10.2024 року про розгляд грошових вимог, було визнано в повному обсязі заявлені ГУ ДПС у Вінницькій області вимоги; також зазначено, що заявлені грошові вимоги є конкурсними, однак кредиторська заява подана до суду з пропуском місячного строку з дня розміщення оголошення про банкрутство ФГ "Алмар".
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду від 01.12.2022 року у справі № 918/1154/21, розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір, тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати, чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 902/90/21).
Водночас, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (подібні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 ПК України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно п. 41.4. ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпунктом 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПК України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відтак, грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.
Разом з тим, неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство (правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 (провадження №12-77гс20).
Верховний Суд у постанові від 08.08.2023 по справі № 908/1954/21 підтримав позицію контролюючого органу, що для визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.
Верховний Суд у постанові від 17.01.2024 року у справі № 903/51/20 зазначив, що для вирішення питання щодо віднесення вимог до поточних чи конкурсних важливою є дата виникнення зобов`язання, а не дата самого податкового повідомлення - рішення.
Згідно ч.ч. 1,4,6 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Як зазначено раніше, ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у цій справі. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Плесюка О.С.
04.05.2023 року здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Алмар" на офіційному веб-порталі судової влади України та надано строк кредиторам для пред`явлення до суду заяв з грошовими вимогам до боржника 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заява Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н 30.05.2024 року (вх. № 01-36/586/24) про визнання конкурсних кредиторських вимог у справі № 902/1253/22 надійшла до суду 31.05.2024 року, тобто з пропуском строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУ з процедур банкрутства.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання конкурсних кредиторських вимог у справі № 902/1253/22 підлягає задоволенню, а кредиторські вимоги в загальному розмірі 920 828,92 грн. - визнанню, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУ з процедур банкрутства.
Також, підлягають визнанню вимоги кредитора у розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 73, 74, 76-79, 86, 234, 235, 236 ГПК України, суд -
У Х В А Л И В :
1. Задоволити заяву Головного управління ДПС у Вінницькій області б/н 30.05.2024 року (вх. № 01-36/586/24) про визнання конкурсних кредиторських вимог у справі № 902/1253/22, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул.Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028; код ЄДРПОУ 44069150) до Фермерського господарства "Алмар" (вул. Центральна, 57, с. Котюжани, Мурованокуриловецький р-н, Вінницька обл., 23440; код ЄДРПОУ 36102135) в розмірі 920 828,92 грн., з яких: 658 322,92 грн. основного платежу (третя черга задоволення), 262 506,00 грн. - штрафні санкції, пеня (шоста черга задоволення); а також 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі №902/1253/22 (перша черга задоволення).
3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Плесюку О.С. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ФГ "Алмар".
4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Суффле Агро Україна" - yuriy.stelmah@optima-lf.com; представнику ТОВ "Суффле Агро Україна" - адвокату Стеценко А.І. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ФГ "Алмар" - fgalmar36102135@gmail.com; представникам ФГ "Алмар" - адвокату Бровку О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , адвокату Жабському В.І. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; арбітражному керуючому Плесюку О.С. - ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ТОВ "Астон-Агро" - astonagro2010@gmail.com; представнику ТОВ "Астон-Агро" - адвокату Дремлюху О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ТОВ "Зернофарт" - grainfart@gmail.com; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua.
Згідно ч. 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2024 |
Оприлюднено | 05.11.2024 |
Номер документу | 122714819 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Тісецький С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні