Рішення

від 31.10.2024 по справі 904/3840/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3840/24За позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Мірошниченко Олександра Анатолійовича, м. Дніпро

про стягнення 54 350,54грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У :

Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мірошниченка Олександра Анатолійовича заборгованості у розмірі 54350,54грн, з яких:

- основний борг у розмірі 38 500,10грн;

- пеня у розмірі 12 250,03грн;

- штраф у розмірі 3 500,00грн;

- 3% річних у розмірі 100,41грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №745ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 03 серпня 2021 року в частині повного та своєчасного внесення плати за користування майданчиком для паркування.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2024 справу №904/3840/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2024 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Вакуленчука (нині Олександра Щербакова, колишня Леоніда Стромцова), буд. 3, кв. 109, м. Дніпро, 49000 (а.с. 32 на звороті).

Направлена судом на адресу відповідача ухвала про порушення провадження повернута підприємством зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 37-39).

Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2021 року між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (балансоутримувач, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Мірошниченко Олександром Анатолійовичем (оператор, відповідач) укладено договір №745 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" (а.с. 17-22).

За умовами п. 1.1 договору балансоутримувач надає оператору право на організацію та експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, в районі буд. №10 (далі - майданчик для паркування), площа майданчика: 805,0кв.м., кількість машино-місць: 70, кількість пільгових місць: 7, дні роботи: щоденно, час роботи: цілодобово.

Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування -724,5кв.м. (виключені квадратні метри, які обладнані згідно п. 2.2.16 цього договору).

Майданчик для паркування транспортних засобів вважається переданим в експлуатацію оператору з моменту підписання сторонами одночасно договору та акту приймання-передачі, який є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Оператор зобов`язується, зокрема: використовувати майданчик для паркування транспортних засобів за призначенням та ефективно; забезпечувати паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування транспортних засобів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою користувачами майданчика для паркування вартості послуг за паркування транспортних засобів; своєчасно та у повному обсязі перераховувати балансоутримувачу плату за користування майданчиком для паркування (п. 2.2 договору).

Пунктом 4.1 договору унормовано, що оператор, щомісячно сплачує балансоутримувачу за користування майданчиком для паркування плату у розмірі 3500,00грн, в тому числі ПДВ 583,33грн за один календарний місяць.

Визначена у п. 4.1 договору плата за користування сплачується грошовими коштами на поточний рахунок балансоутримувача, визначений у реквізитах цього договору. Визначена у п. 4.1 договору плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю (п. 4.2, 4.3 договору).

Нарахування плати починається з дня підписання цього договору і закінчується в день припинення дії цього договору (п. 4.4 договору).

У разі зміни нормативно-правових актів, котрі сприяли зміні у сторону збільшення ціни договору, балансоутримувач має право в односторонньому порядку збільшити ціну договору шляхом укладання додаткової угоди та попередивши оператора про ці зміни (п. 4.7 договору).

В пункті 7.1 договору визначено, що у разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов`язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від суми заборгованості.

У разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті плати за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов`язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 % місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування (п. 7.2 договору).

Плата, зазначена у п. 7.1, 7.2 договору не звільняє від обов`язку щодо виконання щодо зобов`язань за цим договором (п. 7.4 договору).

Згідно п. 10.1, 10.2 договору договір набирає чинності з дати підписання сторонами договору, а в частині початку ведення діяльності - з моменту підписання акту введення в експлуатацію майданчику для паркування. Договір діє до проведення конкурсу з визначення оператора на право обслуговування майданчика для паркування. Датою втрати чинності даного договору вважати дату укладення договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування між балансоутримувачем та переможцем конкурсу з визначення оператора.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

03 серпня 2021 року сторонами підписано Акт приймання-передачі майданчика для паркування транспортних засобів комунальної форми власності загальною площею 805,0кв.м., що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, в районі буд. №10 (а.с. 23).

11 жовтня 2022 року між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (балансоутримувач, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Мірошниченко Олександром Анатолійовичем (оператор, відповідач) укладено додаткову угоду до договору "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" №745 ОП від 03.08.2021 (а.с. 24).

Сторони внесли зміни до п. 1.1 договору, а саме: м. Дніпро, вул. Героїв Рятувальників, в районі буд. №10 (далі - майданчик для паркування), площа майданчика: 805,0кв.м., кількість машино-місць: 70, кількість пільгових місць: 7, дні роботи: щоденно, час роботи: цілодобово. Розрахункова площа земельної ділянки для сплати збору за паркування - 724,5кв.м. (виключені квадратні метри, які обладнані згідно п. 2.2.16 цього договору).

Позивач стверджує, що відповідач не виконує належним чином умови договору, внаслідок чого за період з 01.11.2023 по 30.09.2024 виникла заборгованість у розмірі 38 500,10грн з оплати за користування майданчиком для паркування.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором №745 ОП від 03.08.2021 у розмірі 38500,10грн, пені у розмірі 12 250,03грн, штрафу у розмірі 3500,00грн, 3% річних у розмірі 100,41грн.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В пункті 4.3 договору визначено, що плата сплачується оператором щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа кожного місяця, що передує оплачуваному місяцю.

Обов`язок оператора своєчасно та в повному обсязі перераховувати плату за користування майданчиком для паркування передбачена п. 2.2.14 договору.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був здійснити оплату:

за листопад 2023 року не пізніше 25 жовтня 2023 року, прострочка виконання настає з 26.10.2023;

за грудень 2023 року не пізніше 27 листопада 2023 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 28.11.2023;

за січень 2024 року не пізніше 25 грудня 2023 року, прострочка виконання настає з 26.12.2023;

за лютий 2024 року не пізніше 25 січня 2024 року, прострочка виконання настає з 26.01.2024;

за березень 2024 року не пізніше 26 лютого 2024 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 26.02.2024;

за квітень 2024 року не пізніше 25 березня 2024 року, прострочка виконання настає з 26.03.2024;

за травень 2024 року не пізніше 25 квітня 2024 року, прострочка виконання настає з 26.04.2024;

за червень 2024 року не пізніше 27 травня 2024 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 28.05.2024;

за липень 2024 року не пізніше 25 червня 2024 року, прострочка виконання настає з 26.06.2024;

за серпень 2024 року не пізніше 25 липня 2024 року, прострочка виконання настає з 26.07.2024;

за вересень 2024 року не пізніше 26 серпня 2024 року (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України), прострочка виконання настає з 26.04.2024.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

За розрахунком позивача, який долучено до позову, відповідач має заборгованість з плати за користування майданчиком для паркування у загальній сумі 38500,10грн, яка утворилася за період з 01.11.2023 до 30.09.2024 (а.с. 7).

З наданого розрахунку вбачається нарахування плати за 11 місяців (3500,00грн * 11 = 38500грн), а також сальдо на 01.11.2023 - 0,10грн. Проте, позивачем не надано належних доказів, а позовна заява не містить обґрунтувань, на підтвердження наявності заборгованості у розмірі 0,10грн.

За встановлених обставин, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 0,10грн слід відмовити.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 38 500,00грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами.

У наведених нормах Закону прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки НБУ.

В пункті 7.1 договору визначено, що у разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, оператор зобов`язаний в кожному випадку сплатити балансоутримувачу за кожен день прострочення пеню у розмірі 1% від суми заборгованості.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 12 250,03грн за загальний період з 26.07.2024 до 29.08.2024 на суму боргу 35 000,10грн (а.с. 7).

З урахуванням наведених вище положень, господарський суд здійснив перерахунок розміру пені, обмежив її нарахування подвійною обліковою ставкою НБУ.

Так, на суму боргу 35 000,00грн підлягає нарахуванню та стягненню пеня за період прострочки з 27.07.2024 до 29.08.2024 (35дн) у розмірі 870,22грн.

В решті заявлених вимог про стягнення пені (11 379,78грн) слід відмовити.

Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі прострочення оператором виконання зобов`язань по сплаті плати за користування майданчиком для паркування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, більш ніж на десять днів, оператор зобов`язаний у кожному такому випадку сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 10 % місячного розміру плати за користування майданчиком для паркування.

Позивач нарахував та просить стягнути штраф у розмірі 3500,00грн.

Розрахунок штрафу у сумі 3500,00грн (3500,00грн*10%*10 (кількість місяців, в яких прострочення складало понад 10 днів) є вірним.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 100,41грн за період з 26.07.2024 до 29.08.2024.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 38 500,00грн, пеня у розмірі 870,22грн, штраф у розмірі 3500,00грн, 3% річних у розмірі 100,41грн, а всього 42 970,63грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №591 від 02.08.2024. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 29, 34).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 1915,20грн (42970,63грн * 2422,40грн / 54350,54грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради до Фізичної особи-підприємця Мірошниченко Олександра Анатолійовича про стягнення 54 350,54грн - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мірошниченко Олександра Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 23357437, вул. Курчатова, буд. 8, м. Дніпро, 49038) основний борг у розмірі 38 500,00грн (тридцять вісім тисяч п`ятсот гривень 00коп.), пеню у розмірі 870,22грн (вісімсот сімдесят гривень 22коп.), штраф у розмірі 3500,00грн (три тисячі п`ятсот гривень 00коп.), 3% річних у розмірі 100,41грн (сто гривень 41коп.) та витрати по сплаті судового збору у сумі 1915,20грн (одна тисяча дев`ятсот п`ятнадцять гривень 20коп.), видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 31.10.2024

Суддя Н.М. Євстигнеєва