Рішення

від 31.10.2024 по справі 904/3422/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3422/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.

за позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод", Дніпропетровська область, м. Павлоград

до Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради, Дніпропетровська область, м. Павлоград

про стягнення 3 956 294,91 грн

Представники:

від позивача: Гордиченко І.В.;

від відповідача: Фурсов Р.М.;

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради про стягнення 3 956 294, 91 грн, з яких: 2 504 182,64 грн основний борг, 524 959,03 грн пеня, 299 258,05 грн 3% річних, 627 895,19 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості № 430819 від 28.03.2019.

Суд ухвалою від 05.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче засідання на 26.08.2024.

21.08.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд позовну заяву в частині стягнення заборгованості з оплати мінімальних платежів за графіком реструктуризації боргу - 2 504 182,64 грн, стягнення заборгованості з виплати додатково нарахованих 3% річних - 299 258,05 грн, стягнення заборгованості з виплати додатково нарахованих інфляційних збитків -627 895,19 грн - задовольнити. Зменшити на сто відсотків розмір пені за прострочення виконання зобов`язання за договором реструктуризації.

В підготовче засідання 26.08.2024 представники позивача та відповідача не з`явились. 09.08.2024 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 26.08.2024 відкладено підготовче засідання на 16.09.2024.

26.08.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив.

12.09.2024 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 13.09.2024 клопотання задоволено.

16.09.2024 до підготовчого засідання з`явились представники позивача та відповідача.

16.09.2024 відповідач заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Суд ухвалою від 16.09.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 14.10.2024. Постановив провести судове засідання у справі № 904/3422/24 з Комунальним підприємством "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Павлоградської міської ради в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14.10.2024 до судового засідання з`явились представники позивача та відповідача.

Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність забезпечення участі сторін в засіданні та право на належний захист своїх прав в суді першої інстанції, для повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, 14.10.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 31.10.2024.

31.10.2024 до судового засідання з`явились представники позивача та відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.03.2019 між Державним підприємством "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" (кредитор) та Комунальним підприємством "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (боржник) було укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 430819 (далі - договір).

У зв`язку з тривалим невиконанням боржником рішень суду, зазначених в додатках до даного договору, накопиченням значної суми боргу, погасити яку єдиним платежом боржник не має фінансової можливості, з метою запобігання процедури банкрутства підприємства боржника, сторони дійшли згоди укласти даний договір про реструктуризацію заборгованості на наступних умовах (п. 1.1. договору).

Загальна безспірна сума заборгованості, яку на момент укладення даного договору Боржник повинен сплатити кредитору, складає 15 101 889,79 грн (п. 1.1.1. договору).

Максимальний термін розстрочення заборгованості складає 60 календарних місяців для кожного окремого рішення суду (п. 1.1.2. договору).

Погашення заборгованості за рішеннями суду здійснюється боржником на підставі графіків реструктуризації боргу (Додатки №1-16), затверджених сторонами, починаючи з 01.07.2019 (п. 1.1.3. договору).

За довгострокове користування коштами кредитора, до моменту їх повернення в повному обсязі, кредитором протягом всього строку дії розстрочки щомісячно додатково нараховуються 3% річних та інфляційні збитки, які боржник зобов`язується неухильно сплачувати відповідно до виставлених кредитором рахунків та в строки, визначені даним договором (п. 1.1.4. договору).

Сторони погодили, що оскільки загальна сума коштів, що підлягає беззаперечному поверненню боржником згідно рішень суду, вважається такою, що надана боржнику у довгострокове користування та є триваючим правопорушенням боржника, тому нарахування кредитором 3% річних та інфляційних збитків відбуватиметься щомісячно на залишок загальної суми заборгованості за кожним рішенням суду окремо. Нарахування інфляційних втрат та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (п. 1.1.5. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору розрахунки боржника по заборгованості згідно зазначених в додатках рішень суду здійснюються наступним чином:

Боржник сплачує окремо за кожним рішенням суду мінімально можливий платіж в місяць в строки, зазначені в графіках реструктуризації, але в будь-якому випадку не пізніше останнього числа поточного місяця (п. 2.1.1. договору).

Боржник здійснює перерахування коштів на поточний рахунок кредитора № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Укргазбанк» м. Київ, код банку 320478, код ЄДРПОУ 14310112 (п. 2.1.2. договору).

При перерахуванні коштів згідно кожного рішення суду боржник у призначенні платежу в обов`язковому порядку зазначає № рішення суду, № даного договору реструктуризації та розрахунковий період, за який здійснюється оплата (п. 2.1.3. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору розрахунки боржника по додатково нарахованим 3% річних та інфляційних збитках здійснюються наступним чином:

Сплата додатково нарахованих 3% річних та інфляційних збитків за період користування коштами кредитора здійснюється боржником на підставі рахунку, який кредитор надає боржнику щомісячно, у строк не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим. Оскільки індекс інфляції опубліковується в офіційних виданнях та сайтах наступного місяця за попередній, розрахунок інфляційних збитків буде здійснюватись після встановлення індексу інфляції (п. 2.2.1. договору).

Строк оплати боржником коштів, зазначених в п. 2.2.1 договору, не пізніше 3-х банківських днів з моменту отримання боржником рахунку від кредитора (п. 2.2.2. договору).

При перерахуванні додатково нарахованих 3% річних та інфляційних збитків по кожному рішенню суду, боржник у призначенні платежу в обов`язковому порядку зазначає № даного договору реструктуризації, № рахунку на оплату та розрахунковий період, за який здійснюється оплата (п. 2.2.3. договору).

У разі допущення боржником прострочки з оплати щомісячних платежів, зазначених в п.2.1 та 2.2 договору, та при надходженні в подальшому чергових сум погашення боргу від боржника, кредитор зараховує ці кошти на погашення заборгованості за попередніми простроченими платежами незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу. При цьому, за несвоєчасну щомісячну оплату коштів боржником, нарахування додаткових 3% річних та інфляційних збитків буде здійснюватись до моменту погашення чергового платежу та виставлені боржнику в черговому рахунку на оплату (п. 2.3. договору).

Боржник має право на дострокове погашення заборгованості (п. 2.4. договору).

Зобов`язання боржника вважаються виконаними за умови надходження на рахунок кредитора всіх належних йому сум коштів з погашення загальної заборгованості за рішеннями суду та додатково нарахованих 3% річних та інфляційних збитків в повному обсязі та у строки, встановлені даним договором (п. 2.7. договору).

Боржник зобов`язується щомісячно здійснювати оплату мінімально розрахованих платежів згідно графіку реструктуризації заборгованості, а також додатково нарахованих 3% річних та інфляційних збитків в повному обсязі та в строки, зазначені графіками та пп.2.1 та 2.2 даного договору (п. 3.2.1. договору).

Боржник несе відповідальність за неповне, часткове, несвоєчасне здійснення або нездійснення мінімальних платежів, затверджених графіками реструктуризації заборгованості, та оплат додатково нарахованих 3% річних та інфляційних збитків згідно умов даного договору (п. 4.1. договору).

За порушення умов, зазначених в п. 4.1., боржник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 4.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 8.1. договору).

Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості з мінімальних платежів за графіком за період з липня 2023 р. по червень 2024 р. включно становить 2 504 182,64 грн. Заборгованість з мінімальних платежів за графіком за вищезазначений період відповідач сплачував частково. В період з серпня 2023 р. по липень 2024 р. позивач належним чином виконував умови договору, про що свідчать виставлені відповідачу рахунки. Рахунки направлялися відповідачу листами, на яких є відмітка про їх отримання. Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору здійснював лише часткову оплату заборгованості за попередні періоди. Так, за розрахунковий період, з липня 2023 р. по червень 2024 р. включно у відповідача виникла заборгованість з плати мінімальних платежів за графіком реструктуризації боргу 2 504 182,64 грн, з виплати додатково нарахованих 3% річних - 299 258,05 грн, з виплати додатково нарахованих інфляційних збитків 627 895,19 грн. Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити заборгованість, однак відповідач заборгованість в добровільному порядку не сплачує, що і стало причиною звернення до суду.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів оплати 2 504 182,64 грн основного боргу, 299 258,05 грн 3% річних та 627 895,19 грн інфляційних втрат відповідач не надав.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд позовну заяву в частині стягнення заборгованості з оплати мінімальних платежів за графіком реструктуризації боргу - 2 504 182,64 грн, стягнення заборгованості з виплати додатково нарахованих 3% річних - 299 258,05 грн, стягнення заборгованості з виплати додатково нарахованих інфляційних збитків -627 895,19 грн - задовольнити.

Відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України)

Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що в даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 2 504 182,64 грн основного боргу, 299 258,05 грн 3% річних та 627 895,19 грн інфляційних втрат є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 524 959,03 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору за порушення умов, зазначених в п. 4.1., боржник сплачує кредитору пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Відповідач у своєму відзиві просить суд зменшити на сто відсотків розмір пені за прострочення виконання зобов`язання за договором реструктуризації. В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначає, що КП «Павлоградводоканал» надає послуги централізованого водопостачання та водовідведення мешканцям міста Павлоград, основним споживачем цих послуг є населення - 86%, отже основна частина коштів надходить від цієї категорії. Логічним є те, що з 24.02.2022 платежі за централізоване водопостачання та водовідведення суттєво знизились, нові тарифи на послуги НКРЕКП не затвердила, а отже і фінансові можливості підприємства значно впали. Зазначив, що позивач разом з позовною заявою не надав доказів понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов`язань перед іншими контрагентами або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з невиконанням відповідачем договору реструктуризації заборгованості.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства, з урахуванням встановлених обставин справи, майнового стану сторін та стану розрахунків суд вважає за доцільне зменшити розмір пені до 250 000,00 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача

3 681 335,88 грн, з яких: 2 504 182,64 грн основний борг, 250 000,00 грн пеня, 299 258,05 грн 3% річних, 627 895,19 грн інфляційні втрати.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 59 344,42 грн згідно з платіжною інструкцією № 197 від 30.07.2024.

Як вказано вище, відповідач визнав позовні вимоги на загальну суму 3 431 335,88 грн, а саме 2 504 182,64 грн основний борг, 299 258,05 грн 3% річних, 627 895,19 грн інфляційні втрати.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України).

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, оскільки заява про визнання позову подана відповідачем до початку розгляду справи по суті, господарський суд вважає за доцільне повернути позивачу 50% сплаченого ним судового збору пропорційно визнаної відповідачем суми позову (3 431 335,88 грн х 1,5% = 51 470,04 грн) у розмірі 25 735,02 грн (51 470,04 грн : 2).

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 33 609,40 грн (25 735,02 грн + 7 874,38).

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Павлоградської міської ради (51404, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Дніпровська, 41-а, ідентифікаційний код 03341345) на користь Державного підприємства "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44, ідентифікаційний код 14310112) 3 710 945,28 грн, а саме: 3 681 335,88 грн, з яких: 2 504 182,64 грн основний борг, 250 000,00 грн пеня, 299 258,05 грн 3% річних, 627 895,19 грн інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 33 609,40 грн, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Державному підприємству "Науково-виробниче об`єднання "Павлоградський хімічний завод" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Заводська, 44, ідентифікаційний код 14310112) із державного бюджету України судовий збір у розмірі 25 735,02 грн, перерахований згідно з платіжною інструкцією № 197 від 30.07.2024.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 31.10.2024

Суддя І.В. Мілєва