Ухвала

від 30.10.2024 по справі 906/661/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"30" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/661/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Кравець С.Г.,

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.,

розглядаючи справу за позовом: Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах

держави в особі:

1) Житомирської обласної військової адміністрації

2) Міністерства культури та інформаційної політики України

до: 1) Виконавчого комітету Овруцької міської ради

2) Овруцької міської ради

3) Свято-Василівського жіночого монастиря

4) Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації"

про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом

скасування державної реєстрації права власності, визнання незаконним та скасування

рішення виконавчого комітету Овруцької міської ради, визнання недійсним та скасування

свідоцтва про право приватної власності,

за участю представників сторін:

від позивача-1: Бовсунівська А.В. - виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від позивача-2: Олексієнко В.М. - виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від відповідача-1: Чижевський А.П. - довіреність №16 від 25.06.2024,

від відповідача-2: Чижевський А.П. - виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від відповідача-3: Юревич І.В. - адвокат, ордер серія АМ №1100507 від 17.09.2024,

від відповідача-4: не з`явився,

прокурор: Зименко Л.О. - службове посвідчення №071191 від 01.03.2023,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації та Міністерства культури та інформаційної політики України звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Виконавчого комітету Овруцької міської ради, Овруцької міської ради, Свято-Василівського жіночого монастиря та Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, в якому просить суд усунути перешкоди державі в особі Житомирської військової адміністрації, у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом:

- скасування державної реєстрації права приватної власності на домоволодіння жіночого монастиря за адресою: Житомирська область, Овруцький район, м. Овруч, вул. Пролетарська, 2а за Свято-Василівським жіночим монастирем Овруцької єпархії Української православної церкви (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 15044976);

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Овруцької міської ради від 23.03.2006 № 82 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності у юридичних та фізичних осіб", в частині прийняття рішення про оформлення права власності на приміщення по АДРЕСА_1 за Свято-Василівським жіночим монастирем Овруцької єпархії Української православної церкви;

- визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 12.06.2006, ЯЯЯ 368371 видане Овруцькою міською радою на нерухоме майно домоволодіння жіночого монастиря за адресою: Житомирська область, Овруцький район, м. Овруч, вул. Пролетарська, 2а за Свято-Василівським жіночим монастирем Овруцької єпархії Української православної церкви.

Ухвалою суду від 01.07.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.07.2024.

Ухвалю суду від 18.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 11.09.2024.

Ухвалою суду від 11.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 09.10.2024.

Ухвалою суду від 09.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 30.10.2024. Роз`яснено право учасникам справи завчасно, до дати наступного судового засідання, яке призначене на 30.10.2024, подати письмові пояснення на клопотання відповідача-3 - Свято-Василівського жіночого монастиря від 09.10.2024 про закриття провадження у справі.

25.10.2024 через загальний відділ канцелярії суду Житомирською обласною прокуратурою подано заперечення №15/2-781вих-24 від 24.10.2024 на клопотання про закриття провадження у справі.

28.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника Житомирської обласної військової адміністрації надійшли пояснення від 28.10.2024 на клопотання про закриття провадження у справі.

29.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника Овруцької міської ради надійшли додаткові пояснення від 29.10.2024.

Відповідач-4 - КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" повноважного представника у судове засідання 30.10.2024 не направив, про час та місце розгляду справи підприємство повідомлене належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник Свято-Василівського жіночого монастиря у судовому засіданні підтримав подане 09.10.2024 письмове клопотання про закриття провадження у справі №906/661/24 з посиланням на те, що розгляд даної справи, на переконання заявника, має здійснюватися у порядку адміністративного судочинства.

У судовому засіданні 30.10.2024 прокурор заперечила проти задоволення клопотання представника Свято-Василівського жіночого монастиря від 09.10.2024 про закриття провадження у справі, з підстав зазначених у запереченнях №15/2-781вих-24 від 24.10.2024 на клопотання про закриття провадження у справі.

Представники позивачів-1,2 та відповідачів-1,2 також заперечили проти задоволення заявленого представником Свято-Василівського жіночого монастиря клопотання зазначивши, що предметом спору по справі № 906/661/24 є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженням майном шляхом скасування державної реєстрації права власності, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Овруцької міської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право приватної власності. Тобто, оскаржуються рішення і реєстраційні дії: рішення № 82 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб"; свідоцтво від 12.06.2006 року про право власності ЯЯЯ 368371 на нерухоме майно-домоволодіння жіночого монастиря за адресою: Житомирська область, Овруцький район, м. Овруч, вул. Пролетарська,2а, а такі спори, залежно від суб`єктного складу сторін належать до цивільної або господарської юрисдикції, у зв`язку з чим, вважають, що справа № 906/661/24 за суб`єктним складом підсудна Господарському суду Житомирської області.

Розглянувши клопотання представника Свято-Василівського жіночого монастиря від 09.10.2024 про закриття провадження у справі, господарський суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи клопотання від 09.10.2024 про закриття провадження у справі представник Свято-Василівського жіночого монастиря зазначає, відповідно до ч. 18 ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Вказує, що дана редакція ч. 18 ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" набула чинності з 23 вересня 2024 року у зв`язку з набранням чинності Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій". Доводить, що провадження в справі № 906/661/24 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права власності, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Овруцької міської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право приватної власності підлягає закриттю у зв`язку з його непідсудністю Господарському суду Житомирської області. Також представник Свято-Василівського жіночого монастиря посилаючись на роз`яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/109 від 29.02.1996 року "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" вказав, що оскарження рішень відповідних державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном мають розглядатися загальними судами в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Статтею 231 ГПК України передбачений вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Процесуальна регламентація за вичерпним переліком підстав для закриття провадження у справі є гарантією, що прийнята до провадження заява буде розглянута по суті.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

За доводами відповідача - Свято-Василівського жіночого монастиря провадження у справі №906/661/24 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст.231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки характер спірних правовідносин та суб`єктивний склад не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, у межах якої має розглядатися дана справа, суд виходить з таких міркувань.

Вимогами у цій справі є усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права власності, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Овруцької міської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право приватної власності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина 1статті 4 КАС).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними устатті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1статті 4 КАС).

Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, господарських чи цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач - виконавчий комітет Овруцької міської ради, приймаючи оскаржуване рішення від 23.03.2006 № 82 "Про оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності у юридичних та фізичних осіб", в частині прийняття рішення про оформлення права власності на приміщення по вул. Пролетарській (на даний час Василівська), 2а в м. Овруч за Свято-Василівським жіночим монастирем Овруцької єпархії Української православної церкви та відповідач - Овруцька міська рада надаючи свідоцтво про право власності від 12.06.2006, ЯЯЯ 368371, не мали публічно-правових відносин саме з позивачами.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Дана справа стосується законності набуття, реєстрації відповідачем права приватної власності на нерухоме майно - пам`ятку архітектури національного значення, за відсутності рішення власника (уповноваженого державного органу) про зміну правового статусу державного майна, без дотримання вимог ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини", при дії тимчасової заборони на зміну форми власності на пам`ятки культурної спадщини.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України закріплений перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

За правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном (Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18).

Таким чином, спір у даній справі є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором щодо усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права власності, визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Овруцької міської ради, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право приватної власності. Відтак, даний спір за суб`єктним складом сторін, а також предметною ознакою підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 820/3703/17 (провадження № 11-1246апп18) та від 17 лютого 2021 року у справі № 821/669/17.

У статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", визначено механізм надання у користування або передачу у власність релігійним організаціям культових будівель та майна.

Частина 18 статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачає, що рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Разом з тим, рішення Житомирської обласної ради народних депутатів №321 від 20.11.1991 "Про реєстрацію статутів релігійних об`єднань, християнського братства "Філадельфія" і біблійної школи, передачу культових споруд і будівництво нових церков" зареєстровано статут черничої громади православного Овруцького жіночого монастиря та передано цьому релігійному об`єднанню в безоплатне користування комплекс споруд Овруцького жіночого монастиря, з додержанням правил охорони пам`яток вітчизняної історії та культури, не є предметом судового розгляду у справі № 906/661/24. Прокурором не оспорюється вказане рішення державного органу стосовно надання відповідачу - Свято-Василівському жіночому монастирю у безоплатне користування спірного майна.

Водночас, справа що розглядається стосується законності набуття, реєстрації права приватної власності на нерухоме майно - на приміщення по вул. Пролетарській (на даний час Василівська), 2а в м. Овруч за Свято-Василівським жіночим монастирем Овруцької єпархії Української православної церкви.

Судом також враховується, що прокурор з даним позовом звернувся 13.06.2024, тобто до внесення змін до ч. 18 ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" внесені Законом України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій" та які набрали чинності 23.09.2024.

Судом відхиляються доводи представника відповідача - Свято-Василівського жіночого монастиря стосовно врахувань роз`яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/109 від 29.02.1996 року "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", що оскарження рішень відповідних державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном мають розглядатися загальними судами в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, оскільки, по-перше, роз`яснення Вищого арбітражного суду України носять виключно рекомендаційний характер; по-друге, 15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції, яка не передбачає обов`язковості застосування роз`яснень Вищого арбітражного суду України під час розгляду спорів.

Враховуючи, що спір у даній справі є приватноправовим, сторонами у справі є юридичні особи, а ч. 18 ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" набрала чинності в існуючій редакції після звернення з даним позовом прокурора, суд дійшов висновку, що спір є таким, що підвідомчий господарському суду, а тому відмовляє в задоволенні клопотання відповідача - Свято-Василівського жіночого монастиря про закриття провадження у справі.

У судовому засіданні 30.10.2024 представник Свято-Василівського жіночого монастиря заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у підготовчому провадженні з метою надання відповідачу-3 часу на подання письмового клопотання про призначення у справі №906/661/24 експертизи. Також подав заяву від 30.10.2024, відповідно до якої просить суд долучити до матеріалів справи: адвокатські запити №02-10/24-М/1 від 02.10.2024 та №02-10/24-М/2 від 02.10.2024, а також відповідь Міністерства юстиції України №138166/166428-33-24/6.3 від 08.10.2024.

Прокурор не заперечила проти відкладення розгляду справи.

Представник Житомирської обласної військової адміністрації покладалася на розсуд суду щодо даного клопотання.

Представник Виконавчого комітету Овруцької міської ради та Овруцької міської ради проти задоволення клопотання відповідача-3 про відкладення не заперечив; щодо призначення у справі експертизи - заперечив.

Представник Міністерства культури та інформаційної політики України заперечила проти відкладення розгляду справи та призначення експертизи.

Заслухавши пояснення учасників справи, господарський суд долучив до матеріалів справи подані документи та зазначає, що відповідно до п.3 ч.2 статті 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадку, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Зважаючи на клопотання відповідача-3 про відкладення розгляду справи, а також враховуючи те, що питання, визначені ч.2 статті 182 ГПК України, станом на 30.10.2024 не можуть бути розглянуті, з метою забезпечення належних умов для повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи, господарський суд продовжує строк підготовчого провадження та відкладає підготовче засідання на іншу дату.

Керуючись статтями 120, 177, 182-183, 234-235 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника Свято-Василівського жіночого монастиря від 09.10.2024 про закриття провадження у справі №906/661/24.

2. Продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче засідання на "13" листопада 2024 р. о 10:00 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 731 , про що повідомити учасників справи.

3. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі, відповідно до ст.60 ГПК України, документи, що підтверджують повноваження представників.

Ухвала суду набирає законної сили 30.10.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Кравець С.Г.

Направити:

1 - Житомирській обласній військовій адміністрації (ЄДРПОУ 00022489) - Електронний Суд,

2- Міністерству культури та інформаційної політики (ЄДРПОУ 43220275) - Електронний Суд,

3 - відповідачу-1 - Виконавчому комітету Овруцької міської ради (ЄДРПОУ 44065376) (11101, Житомирська область, Коростенський район, м.Овруч, вул. Тараса Шевченка, буд. 31-А) (рек.),

4- відповідачу-2 - Овруцькій міській раді (ЄДРПОУ 04053370) - Електронний Суд,

5 - відповідачу-3 - Свято-Василівському жіночому монастирю (ЄДРПОУ 22049403)(11101, Житомирська область, Овруцький район, м.Овруч, вул. Пролетарська, буд.2.) (рек.) + представнику Юревичу І.В. - Електронний Суд,

6 - відповідачу-4 - КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" ЖОР (ЄДРПОУ 03343953) -Електронний Суд,

7 - Коростенській окружній прокуратурі - Електронний Суд,

8 - Житомирській обласній прокуратурі на електронну пошту: prokzt@zhit.gp.gov.ua.