Рішення

від 31.10.2024 по справі 159/3553/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/3553/24

Провадження № 2/159/1085/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

з участю:

секретаря судового засідання Гусар Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба усправах дітейвиконавчого комітетуКовельської міськоїради(м. Ковель, вул. Незалежності, 73), про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.05.2012 року позивач уклав шлюб з відповідачем.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2017 року вказаний шлюб між сторонами було розірвано.

Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачем в АДРЕСА_1 .

Висновком служби у справах дітей від 14.07.2022 року було визначено місце проживання ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 на засіданні Комісії з питань захисту прав дітей 29.06.2022 року не заперечувала проти визначення місця проживання сина ОСОБА_5 разом з його батьком ОСОБА_1 .

Питання визначення місця проживання дитини стало актуальним у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 постійно вживала алкогольні напої, не цікавилась та не займалась сином, вживала наркотичні засоби та розповсюджувала їх, а тому така поведінка відповідача суперечила інтересам дитини. У зв`язку із тим, що поведінка відповідача була незмінна протягом довгого періоду, вона ніяким чином не приймала участь у вихованні сина, не сплачувала аліменти, не телефонувала дитині, тому постала необхідність у позбавленні її батьківських прав.

Позивач вказує, що на засіданні Комісії з питань захисту прав дітей 26.12.2023 року ОСОБА_2 надала усні пояснення, в яких вказала, що її син дійсно проживає разом з батьком, і підтвердила невиконання нею батьківських обов`язків, у зв`язку з чим 11.01.2024 року орган опіки та піклування м. Ковеля прийняв висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, однак представник позивача попередньо подала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позов підтримує та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , в силу вимог ст. 128 ЦПК України, була належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явилась без повідомлення причин, відзиву не подала.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби усправах дітейвиконавчого комітетуКовельської міськоїрадив судове засідання не з`явився, однак попередньо подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника. Позовні вимоги підтримують.

За вказаних обставин суд, прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення даного позову.

Згідно вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Стаття 150 Сімейного кодексу України передбачає, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.02.2017 року, шлюб, зареєстрований 18.05.2012 року між ОСОБА_6 , 1992 року народження, та ОСОБА_1 , 1984 року народження, відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ковелю реєстраційної служби Ковельського МРУЮ Волинської області, актовий запис № 152, було розірвано. Крім цього, вказаним рішення суду вирішено після розірвання шлюбу ОСОБА_7 залишити її дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23.06.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

Відповідно до Висновку служби у справах дітей від 14.07.2022 року затвердженого рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 196 від 14.07.2022 року, було визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Акту обстеження матеріально - побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 31.03.2023 року встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування м. Ковеля про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради № 23 від 11.01.2024року «Про затвердження висновків органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав», вирішено за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач подав докази, які підтверджують, що відповідач ухиляється від виконання обов`язків по вихованню та навчанню дитини, не проявляє турботи, не забезпечує матеріально, нічого не робить для задоволення життєво важливих потреб дитини.

Відповідач не подала своїх заперечень та доказів на спростування доводів позивача.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач ухиляється від виконання передбачених ст. 150 СК України обов`язків щодо виховання та розвитку свого сина, а тому її слід позбавити батьківських прав щодо малолітньої дитини.

Крім цього, згідно ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно вимогст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, за заявою платника або одержувача аліменти можуть бути визначені у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд вважає, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

Відповідач ОСОБА_2 має вік 32 роки, не подала доказів існування обставин, які істотно обмежують її працездатність, доказів існування інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про її спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в мінімальному розмірі - 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 31.05.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

За таких обставин, з відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 31.05.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.

Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164, ст.ст. 165, 166, 167, Сімейного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба усправах дітейвиконавчого комітетуКовельської міськоїради(м.Ковель,вул.Незалежності,73), пропозбавлення батьківськихправ - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку м. Ковеля Волинської області, відносно її неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Ковеля Волинської області, в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31.05.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженки м.Ковеля Волинськоїобласті,в дохіддержави судовийзбір врозмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць в сумі 1598 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 00 коп. звернути до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий П. Ю. БОЙЧУК