Ухвала

від 30.10.2024 по справі 203/6036/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/6036/24

Провадження № 2-а/0203/48/2024

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2024 року суддя Кіровськогорайонного судум.Дніпропетровська ІваницькаІ.В.,

вивчивши матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Головний державний виконавець Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білик Анатолій Олександрович про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), третя особа Головний державний виконавець Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білик Анатолій Олександрович про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини другої ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Позивач, звертаючись до суду 23.10.2024 з вищезазначеним адміністративним позовом оскаржує постанову від 06.03.2024 серії АА № 00017722, складену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті, Соколюк Л.М., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП, в частині стягнення подвійного розміру штрафу в сумі 34000,00 грн. Згідно матеріалів позовної заяви оскаржувану постанову позивач не отримувала, проте до позовної заяви додані докази отримання 06.05.2024 постанови про відкриття виконавчого провадження №75047179, шляхом направлення її на електронну адресу позивача. Отже, судом з`ясовано про те, що позивачу відомо про наявність оскаржуваної постанови.

Це також відповідає загальному правилу доказування, викладеному у статті 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Із викладеного слідує, що позовна заява подана з пропуском встановленого строку для звернення до суду та відсутнє клопотання позивача про поновлення цього строку.

Поряд з цим, частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Тому, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі №536/2248/17.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Також, в порушення ч. 2 ст. 161 КАС України, яка передбачає, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу, доказів такого надсилання третій особі у справі не надано.

У відповідності з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали на усунення недоліків, зазначених вище.

Керуючись ст. ст. 160-161, 169, 171, 241, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа Головний державний виконавець Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білик Анатолій Олександрович про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Іваницька