Рішення

від 31.10.2024 по справі 910/7985/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2024Справа № 910/7985/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон"

до Приватного підприємства "Фірма Агроторг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сапфір-Агротех"

про стягнення 1 097 776,50 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (позивач) з позовом до Приватного підприємства "Фірма Агроторг" (відповідач) про стягнення 1 097 776,50 грн, з яких: 709 357,92 грн заборгованості з оплати товару, 191 854,74 грн 48% річних, 191 854,74 грн, 48% річних плати за користування товарним кредитом, 4 709,10 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Сапфір-Агротех" не виконано зобов`язань за договором поставки № 439/20/164 від 26.06.2020, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість, підтверджена рішенням суду у справі № 927/166/21. У свою чергу, за виконання вказаних зобов`язань поручився відповідач у даній справі на підставі договору поруки № 21/02/2024 від 21.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сапфір-Агротех", а також встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету позивача та його представника 23.07.2024 о 18:15:20 год. та відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України вважається врученою 24.07.2024.

Відповідачу копія ухвали суду направлена за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0600278787971 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку від 12.08.2024, в якій причиною невручення вказаного поштового відправлення зазначено «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Третій особі копія ухвали суду направлена за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштове відправлення № 0600279160646 повернуто до суду з довідкою відділення поштового зв`язку від 06.08.2024, в якій причиною невручення поштового відправлення вказано «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, ухвала суду опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідач та третя особа у даній справі правом на подання письмових пояснень та заперечень не скористались.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних та достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

26.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САПФІР-АГРОТЕХ» (покупець/третя особа) було укладено Договір поставки № 439/20/164 (далі Договір).

Взаємовідносини позивача та третьої особи щодо виконання умов вказаного договору та його додатків були предметом дослідження у межах судової справи № 927/166/21.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.06.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «САПФІР-АГРОТЕХ» задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю САПФІР-АГРОТЕХ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» 709 357,92 грн заборгованості з оплати товару, 479,01 грн пені, 191 854,74 грн 48% річних, 14 236,70 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.06.2021 у справі № 927/166/21 скасовано частково, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САПФІР-АГРОТЕХ" (код 40254521; вул. Дружби, 18, с. Хоробичі, Городнянський р-н, Чернігівська область, 15122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" (код 43106699, вул. Б. Хмельницького, 35, с. Чопилки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область, 08467, поштова адреса: а/с 67, м. Київ, 03191) 709 357 (сімсот дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім) грн 92 коп. заборгованості з оплати товару, 191 854 (сто дев`яносто одну тисячу вісімсот п`ятдесят чотири) грн 74 коп. 48% річних, 191 854 (сто дев`яносто одну тисячу вісімсот п`ятдесят чотири) грн 74 коп. 48% річних плати за користування товарним кредитом, 4 709 (чотири тисячі сімсот дев`яносто) грн 10 коп. пені, 17 114 (сімнадцять тисяч сто чотирнадцять) грн 53 коп. судового збору за подачу позовної заяви».

Як вказує позивач у позові, станом на момент звернення до суду з даним позовом ТОВ «Сапфір-Агротех» не сплачено на користь ТОВ «Фірма Ерідон» заборгованість, яка виникла на підставі договору поставки та наявність якої підтверджена у постанові суду апеляційної інстанції у вищевказаній справі.

21.02.2024 між позивачем (кредитор), третьою особою (боржник) та відповідачем у справі (поручителем) укладено договір поруки № 21/02/2024, за умовами якого погоджено розмір заборгованості боржника перед кредитором у загальній сумі 1 114 891,83 грн, з яких: 709 357,92 грн - основного боргу; 191 854,74 грн - 48% річних; 191 854,74 грн - 48% річних плати за користування товарним кредитом; 4 709,10 грн - пені; 20 055,80 грн - судового збору, згідно з рішенням (постановою) суду у справі № 927/166/21, а також строк сплати заборгованості до 01.04.2024.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за виконання Боржником зобов`язань з погашення заборгованості, що обмежується сумою 700 000 грн (сімсот тисяч гривень 00 копійок).

Згідно з п. 2.4 договору поруки порука припиняється у разі виконання поручителем перед кредитором зобов`язання на суму 700 000,00 грн, забезпеченого цим договором у строк до 01.04.2024.

Як визначено п. 6.1 договору поруки, відповідальність поручитель перед кредитором обмежується сумою 700 000,00 грн, яка повинна бути сплачена поручителем у строк до 01 квітня 2024 року.

Однак, у пункті 6.10 договору поруки сторони встановили, що у разі невиконання боржником свого обов`язку з погашення існуючої заборгованості та у разі невиконання поручителем обов`язку з погашення існуючої заборгованості за боржника, що обмежується за цією порукою сумою зобов`язання поручителя 700 000,00 грн, у строк, що вказаний у статті 1 цього договору, кредитор має право пред`явити вимогу до поручителя щодо погашення існуючої заборгованості боржника у повному обсязі без обмежень по сумі.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 20.06.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою від 19.06.2024, в якій вимагав сплатити 709 357,92 грн - основного боргу; 191 854,74 грн - 48% річних; 191 854,74 грн - 48% річних плати за користування товарним кредитом; 4 709,10 грн - пені, що підтверджується описом вкладання, поштовою накладною та фіскальним чеком.

Проте, як вказує позивач у позові, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Так, частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.

При цьому відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов`язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Крім того, відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем як поручителем надано поруку щодо належного виконання третьою особою своїх зобов`язань за договором поставки № 439/20/164 від 26.06.2020, а також сплатою заборгованості за рішенням суду у справі № 927/166/21, відповідач відповідає перед позивачем як солідарний боржник.

Під час розгляду даної справи суду не надано доказів виконання зобов`язання за договором поруки на до 01.04.2024 станом на момент ухвалення рішення у даній справі, у зв`язку з чим суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 097 776,50 грн, з яких: 709 357,92 грн заборгованості з оплати товару, 191 854,74 грн 48% річних, 191 854,74 грн 48% річних плати за користування товарним кредитом, 4 709,10 грн пені, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладення на відповідача у розмірі 6 781,85 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ФІРМА АГРОТОРГ" (01004, місто Київ, вул. Басейна, будинок 5-б, код 37464884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» (08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Чопилки, вул. Б. Хмельницького, 35, код 43106699) 709 357 грн 92 коп. (сімсот дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім грн 92 коп.) заборгованості з оплати товару, 191 854 грн 74 коп. (сто дев`яносто одну тисячу вісімсот п`ятдесят чотири грн 74 коп.) 48% річних, 191 854 грн 74 коп. (сто дев`яносто одну тисячу вісімсот п`ятдесят чотири грн 74 коп.) 48% річних плати за користування товарним кредитом, 4 709 грн. 10 коп. (чотири тисячі сімсот дев`ять грн 10 коп.) пені, 13 173 грн. 32 коп. (тринадцять тисяч сто сімдесят три грн 32 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 31.10.2024.

Суддя О.Г. Удалова