Рішення

від 08.10.2024 по справі 910/11915/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2024Справа № 910/11915/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю « 7 днів»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Київське квартирно-експлуатаційне управління

про стягнення грошових коштів

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «7 днів»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Данилюк М.Д.

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) не з`явилися;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Приятеленко Т.В.;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не з`явилися;

від третьої особи-1 не з`явилися;

від третьої особи-2 не з`явилися.

В судовому засіданні 08.10.2024 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), що повне рішення буде складено 31.10.2024 року.

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2023 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 26.07.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "7 днів" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 595 134,73 грн., з них: основного боргу - 1 291 938,91 грн. (один мільйон двісті дев`яносто одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім гривень 91 копійка), пені - 235 605,75 грн. (двісті тридцять п`ять тисяч шістсот п`ять гривень 75 копійок), 3% річних - 17 130,84 грн. (сімнадцять тисяч сто тридцять гривень 84 копійки) та інфляційних нарахувань - 50 459,23 грн. (п`ятдесят тисяч чотириста п`ятдесят дев`ять гривень 23 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 420095611 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, за період з 01.06.2022 року по 31.05.2023 року, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за вказаним правочином у розмірі 1 291 938,91 грн., а також виникли підстави для стягнення з останнього пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/11915/23 здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.09.2023 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

В підготовчому засіданні 07.09.2023 року судом оголошувалася перерва.

В підготовчому засіданні 14.09.2023 року судом оголошувалася перерва.

У вересні 2023 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "7 днів" надійшла зустрічна позовна заява № 26-09/2023-2 від 26.09.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" змінити дані про споживання ТОВ "7 днів" електричної енергії, зазначивши з 01.06.2022 по 31.05.2023 включно обсяги спожитої електричної енергії в розмірі 0 кіловат-годин.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із закінченням строку дії договору про постачання електроенергії та про надання послуг з розподілу електричної енергії ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" мало припинити енергопостачання на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 та припинити комерційний облік електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 року у справі № 910/11915/23 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, об`єднано зустрічну позовну заяву № 26-09/2023-2 від 26.09.2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю "7 днів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" про зобов`язання вчинити дії в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "7 днів", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про стягнення грошових коштів, ухвалено зустрічну позовну заяву розглядати за правилами загального позовного провадження разом з первісним позовом у підготовчому засіданні призначеному на 24.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Київське квартирно-експлуатаційне управління, підготовче засідання відкладено на 28.11.2023 року.

В підготовчому засіданні 28.11.2023 року судом оголошувалася перерва.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. 19.12.2023 року у відпустці, підготовче засідання, призначене на 19.12.2023 року о 15:00 не відбулося, підготовче засідання призначено на 23.01.2024 року.

У зв`язку з сигналом "Повітряна тривога", підготовче засідання, призначене на 23.01.2024 року о 15:00 не відбулося, підготовче засідання призначено на 05.03.2024 року.

В підготовчому засіданні 05.03.2024 року судом оголошувалася перерва.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. 28.03.2024 року на лікарняному, підготовче засідання, призначене на 28.03.2024 року о 11:20 не відбулося, підготовче засідання призначено на 30.04.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 року витребувано у Київського квартирно-експлуатаційного управління докази, підготовче засідання відкладено на 28.05.2024 року.

В підготовчому засіданні 28.05.2024 року судом оголошувалася перерва.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 11.06.2024 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/11915/23 до судового розгляду по суті на 16.07.2024 року.

В судових засіданнях 16.07.2024 року, 01.08.2024 року та 05.09.2024 року судом оголошувалася перерва.

У зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному, судове засідання, призначене на 24.09.2024 року не відбулося, судове засідання призначено на 08.10.2024 року.

08.10.2024 року через систему «Електронний суд» від представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю представника у судовому засіданні в Північному апеляційному господарському суді.

В судовому засіданні 08.10.2024 року судом було розглянуте та відхилене клопотання представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відкладення розгляду справи, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 08.10.2024 року.

Відхиляючи наведене клопотання суд виходив з того, що відповідно до положень частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Суд зазначає, що наведені обставини в обґрунтування причин неможливості забезпечити участь представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у судовому засіданні не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Поряд з цим, в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких суд не може розглянути справу без участі представника Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

В судовому засіданні 08.10.2024 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечив, зустрічні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити зустрічний позов.

Інші представники учасників справи в судове засідання 08.10.2024 року не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 року № 429.

Відповідно до п. 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

31.01.2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю « 7 днів» було підписано та подано позивачу заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг із зазначенням дати початку постачання - з 02.12.2021 року. Адреса об`єкту постачання електричної енергії: АДРЕСА_1, урочище «Акація».

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приєднавшись до договору, відповідач взяв на себе договірні зобов`язання, зокрема, щодо оплати вартості електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 420095611 від 31.01.2022 року.

Договір про постачання електричної енергії споживачу розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" за посиланням: http://koec.com.ua/page?root=18id=20.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами п. 2.3. договору обсяг проданої споживачу електроенергії визначається Оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" є оператором системи розподілу на території Київської області, яке в силу п. 11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії.

В п. 5.1. договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.

Відповідно до п. 5.7. договору порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим договором без отримання рахунку постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, споживач може ознайомитися на веб-сайті постачальника. Не отримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.

Згідно з п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" надано довідку від 01.06.2023 року № 20-1-391 щодо фактичного обсягу розподіленої електричної енергії споживачем за січень 2022 року - травень 2023 року.

На підставі отриманих даних від ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" позивачем сформовані рахунки-фактури за спожиту електричну енергію за період січень року - травень 2023 року та акти прийняття-передавання електричної енергії (копії рахунків-фактур та актів прийняття-передавання електричної енергії містяться у матеріалах справи). За спожиту електричну енергію відповідач розрахувався лише частково на суму 402 046,85 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (копії містяться у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач не здійснив оплату за спожиту електричну енергію в повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» становить 1 291 938,91 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 235 605,75 грн., 3% річних у розмірі 17 130,84 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 50 459,23 грн.

Відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що не є фактичним споживачем послуг з постачання електричної енергії у спірний період. Так, відповідач стверджує, що згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 року № 1209 та листа Вишгородської районної військової адміністрації Київської області № 720/760 від 11.05.2022 року на території за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, АДРЕСА_1, Урочище «Акація» розміщено особовий склад Збройних Сил України. Крім того, у період з 01.06.2022 року по 31.05.2023 року по вул. Миру 2, с. Сухолуччя, Вишгородський р-н, Київська обл., урочище «Акація» перебували підрозділи Військових частин НОМЕР_2 та А7375 та відповідно споживали електричну енергію. Відповідач зазначає, що неодноразово звертався до позивача із заявами про зупинення постачання електроенергії, у відповідь на які позивач повідомляв, що припинення електроживлення електроустановок відноситься до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Також відповідач вказує, що неодноразово звертався до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із заявами про тимчасове відключення електроустановок за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, АДРЕСА_1 у зв`язку з тимчасовою відсутністю доступу до об`єкту на час воєнного стану в країні. Однак такі заяви були залишені без задоволення. Крім того, позов пред`явлено до неналежного відповідача.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Вказаний Указ затверджено Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 року. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, внаслідок чого останній триває до теперішнього часу.

Пунктом 2 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до п. 4, 17 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, зокрема об`єкти фонду захисних споруд цивільного захисту, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка, встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу сил цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що листом від 11.05.2022 року № 7-20/760 Вишгородська районна військова адміністрація Київської області погодила розташування військових підрозділів частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі Наказу від 31.05.2022 року № 1209 Командира військової частини НОМЕР_1 на період дії воєнного стану на території України розміщено особовий склад військової частини НОМЕР_1 на об`єкті цивільної інфраструктури Київської області, Вишгородського району за адресою: с. Сухолуччя, вул. Миру, 2.

Як вже зазначалося судом вище, заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що не мав доступу до об`єкту, що перебуває в управлінні ТОВ « 7 днів» за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, АДРЕСА_1, урочище «Акація» та не споживав електроенергію за період з 01.06.2022 року по 31.05.2023 року.

На підтвердження перебування та споживання електроенергії за період з 01.06.2022 року по 31.05.2023 року підрозділами Збройних Сил України за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, АДРЕСА_1, урочище «Акація» відповідач надав до суду ряд доказів, зокрема:

- Військовою частиною НОМЕР_1 : (1) договір відшкодування вартості електричної енергії № 63-2022115 від 23.09.2022 року, який поширює свою дію з 14.04.2022 року; (2) перелік приладів обліку початкові показники на момент розміщення особового складу військової частини НОМЕР_1 на фондах ТОВ « 7 днів» станом на 14.04.2022 року, підписаний командиром Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , директором ТОВ « 7 днів» Н. Садовською та начальником Київське КЕУ К. Діцуленко; (3) акт виконаних робіт № 63-2022340 від 26.09.2022 року (відшкодування вартості спожитої електроенергії у травні 2022 року); (4) акт виконаних робіт № 63-2022341 від 26.09.2022 року (відшкодування вартості спожитої електроенергії у квітні 2022 року); (5) акт виконаних робіт № 63-2022342 від 26.09.2022 року (відшкодування вартості спожитої електроенергії у червні 2022 року);

- Військовою частиною НОМЕР_2 : (1) акт прийому-передачі у тимчасове користування нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Сухолуцька сільська рада, «Акація» урочище 1, Вишгородський р-н, Київська область від 14 липня 2022 року, підписаний командиром Військової частини ОСОБА_2; (2) акт зняття показників приладів електроенергії за 14.07.2022 року по 01.01.2023 року військової частини НОМЕР_2 на фондах ТОВ « 7 днів» Київська область, Вишгородський район, Сухолуцька сільська рада, «Акація» урочище 1, підписаний командиром Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 та директором ТОВ « 7 днів» Н. Садовською; (3) перелік приладів обліку початкові показники на момент розміщення особового складу Військової частини НОМЕР_2 на фондах ТОВ « 7 днів» станом на 01.01.2023 року, підписаний командиром Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 та директором ТОВ « 7 днів» Н. Садовською; (4) акт зняття показників приладів обліку електроенергії з 01.02.2023 року по 01.03.2023 року Військової частини НОМЕР_2 ЗС України на фондах Київської області Вишгородського району, АДРЕСА_1, підписаний командиром Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 та директором ТОВ « 7 днів» Н. Садовською; (5) акт зняття показників приладів обліку електроенергії за 01.03.2023 року по 14.03.2023 року Військової частини НОМЕР_2 на фондах ТОВ « 7 днів» Київська область, Вишгородський район, Сухолуцька сільська рада, «Акація» урочище 1, підписаний командиром Військової частини ОСОБА_2; (6) зведений акт звірки взаєморозрахунків за спожиту електроенергію між ТОВ « 7 днів» та споживачем Військовою частиною НОМЕР_2 на суму 952 345,67 грн., підписаний командиром Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 ; (7) акт повернення з тимчасового користування нерухомого майна, що знаходиться за адресою Київська область, Вишгородський район, Сухолуцька сільська рада, «Акація» урочище 1 від 14 березня 2023 року;

- Військовою частиною НОМЕР_3 : (1) акт прийому-передачі у тимчасове користування нерухомого майна по АДРЕСА_1 від 15 березня 2023 року, підписаний командиром Військової частини ОСОБА_6; (2) акт зняття показників за 15.03.2023 - 31.03.2023 року Військової частини НОМЕР_3 за адресою АДРЕСА_1 , підписаний командиром Військової частини ОСОБА_6; (3) акт зняття показників приладів обліку електроенергії за 01.04.2023 - 30.04.2023 року Військової частини НОМЕР_3 за адресою АДРЕСА_1 , підписаний командиром Військової частини ОСОБА_6 та директором ТОВ « 7 днів» Н. Садовською; (4) акт зняття показників приладів обліку електроенергії за 01.05.2023 - 31.05.2023 року Військової частини НОМЕР_3 за адресою АДРЕСА_1 , підписаний командиром Військової частини ОСОБА_6 та директором ТОВ « 7 днів» Н. Садовською; (5) акт повернення з тимчасового користування нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підписаний командиром Військової частини ОСОБА_6.

Таким чином, наданими відповідачем доказами підтверджується факт користування нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 та споживання електричної енергії в період з 01.06.2022 року по 31.05.2023 року Військовими частинами НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

Додатково на підтвердження факту розміщення підрозділів Збройних Сил України за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, АДРЕСА_1, урочище «Акація» відповідач представив суду нотаріально засвідчені заяви свідків: ОСОБА_3 (орендар частини нерухомого майна), ОСОБА_4 (технічний директор ТОВ « 7 днів»), ОСОБА_5 (орендар частини нерухомого майна).

Надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, суд дійшов висновку про те, що ТОВ « 7 днів» не споживало електричну енергію у період з 01.06.2022 року по 31.05.2023 року на об`єкті за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, АДРЕСА_1, фактичними споживачами електричної енергії за вказаною адресою у спірний період були підрозділи Збройних Сил України.

Відповідно до комерційної пропозиції «Стандарт-1» термін постачання до 31.12.2022 року. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання.

Судом встановлено, що відповідач звертався до позивача із заявами № 04/07-22 від 04.07.2022 року та № 18/07-22 від 18.07.2022 року про призупинення постачання електроенергії та із заявами № 26/10-22/2 від 26.10.2022 року та № 21/11-22/1 від 21.11.2022 року про відключення постачання електроенергії на об`єкті за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, АДРЕСА_1, урочище «Акація».

У відповідь на заяву № 04/07-22 від 04.07.2022 року ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» у листі від 06.07.2022 року № 1593 наполягало здійснити розрахунок за спожиту електричну енергію в найкоротший термін.

Листом від 20.07.2022 року № 1813 ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» повідомило ТОВ « 7 днів», що припинення електричної енергії споживачу здійснюється ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». Відповідь аналогічного змісту було надано листом від 03.11.2022 року № 3312 ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» на заяву № 26/10-22/2 від 26.10.2022 року.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ « 7 днів» зверталося до ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із заявою (вх. № 306639929) про тимчасове відключення електропостачання за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, АДРЕСА_1 у зв`язку з тимчасовою відсутністю доступу до об`єкту на час воєнного стану в країні. Також листами від 04.07.2022 року № 04/07-2023/2, від 26.10.2022 року № 26/10-22/1 та від 21.11.2022 року № 21/11-22 ТОВ « 7 днів» повідомляло ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», що на об`єкті за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, АДРЕСА_1 знаходяться Збройні Сили України та споживають електричну енергію, та просило припинити дію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за вказаною адресою та відключити постачання електричної енергії в найкоротші строки.

У відповідь на лист від 04.07.2022 року № 04/07-2023/2 ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» листом від 25.07.2023 року № 04/650/7206 повідомило ТОВ « 7 днів», що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, незважаючи на припинення/обмеження розподілу електричної енергії. Крім того, у період дії на території України воєнного стану заборонено проводити відключення споживачів від електроустановок.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію у період з 01.06.2022 року по 31.05.2023 року на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 1 291 938,91 грн.

Оскільки підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 291 938,91 грн. судом не встановлено, то і вимоги про стягнення пені у розмірі 235 605,75 грн., 3% річних у розмірі 17 130,84 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 50 459,23 грн., які є похідними, також не підлягають задоволенню.

Принагідно суд вважає за необхідне зауважити, що ТОВ « 7 днів» вживало усіх можливих та залежних від нього заходів для відключення електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у спірний період (з 01.06.2022 року по 31.05.2023 року) фактично не споживало електричну енергію на цьому об`єкті та фізично не мало доступу до нього, однак в силу положень чинного законодавства України, яким встановлено обов`язок споживача сплачувати за електричну енергію за укладеним договором та заборону відключення споживача від електроустановок у період дії на території України воєнного стану, ТОВ « 7 днів», як споживач електричної енергії, було поставлене вкрай невигідне становище по відношенню до позивача, як до електропостачальника електричної енергії.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за первісним позовом (ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія»).

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ « 7 днів» суд зазначає наступне.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю « 7 днів» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" з вимогою змінити дані про споживання ТОВ "7 днів" електричної енергії, зазначивши з 01.06.2022 року по 31.05.2023 року включно обсяги спожитої електричної енергії в розмірі 0 кіловат-годин, посилаючись на те, що у зв`язку із закінченням строку дії договору про постачання електроенергії та про надання послуг з розподілу електричної енергії ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" мало припинити енергопостачання на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 та припинити комерційний облік електричної енергії.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Отже, з наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 924/199/20 зазначено, що суд має право відмовити в задоволенні позову лише через те, що позивач обрав неналежний спосіб захисту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23 зауважила, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Великою Палатою Верховного Суду та Верховним Судом (постанови Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 14.06.2019 року у справі № 910/6642/18, від 09.02.2021 року у справі № 381/622/17, від 03.08.2022 року у справі № 910/9627/20, від 27.06.2023 року у справі № 916/2851/17 та у низці інших справ) сформовано правовий висновок щодо тлумачення положень статті 13 Конвенції. Відповідно до цього правового висновку засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції, повинен бути ефективним не лише у законі, а й на практиці.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування судом конкретного способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення особи до суду для вжиття додаткових способів захисту

Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18, від 29.08.2023 року у справі №910/5958/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 року у справі № 143/591/20 зазначено, що ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тобто такий захист повинен бути повним і забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії.

У постанові Верховного Суду від 25.04.2023 року у справі № 904/9212/21 викладено, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти позивач, вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Судом встановлено, що позивач обрав спосіб захисту права шляхом зобов`язання змінити дані про споживання ТОВ "7 днів" електричної енергії, зазначивши з 01.06.2022 року по 31.05.2023 року включно обсяги спожитої електричної енергії в розмірі 0 кіловат-годин, що в розумінні ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України не є належним способом захисту прав, оскільки досягнення результату за заявленою позивачем вимогою, не призведе до захисту порушеного права.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

У зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову, суд керуючись приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати позивача за зустрічним позовом (ТОВ « 7 днів») на останнього.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 31.10.2024р.

Суддя О.В. Котков