Рішення

від 30.10.2024 по справі 910/5437/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2024Справа № 910/5437/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Дживальдіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Компані"

про стягнення 82530,83 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Дживальдіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Компані" про стягнення 82530,83 грн. збитків, заподіяних унаслідок не здійснення реєстрації податкових накладних за видатковими накладними №26 від 10.01.2024, №56 від 18.01.2024, №122 від 09.02.2024, №195 від 01.03.2024, №221 від 11.03.2024 за договором поставки від 12.05.2021 № АПК20210512-01.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду доставлена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи. Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.05.2021 між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки № АПК20210512-01, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар на умовах та в порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору поставка Товару за цим договором здійснюється на умовах DDP - склад Покупця , згідно редакції правил ІНКОТЕРМС 2010 року.

Як передбачено в п. 2.3. договору сторони дійшли взаємної згоди при виконанні умов цього Договору використовувати наступні номери телефонів та адреси електронної пошти від Постачальника: buh.artplast@gmail.com.

У пункті 2.5. договору вказано, що датою поставки Товару (моментом передання Товару від Постачальника до Покупця) за умовами цього Договору, вважається дата його передачі. Про поставку (передачу) Товару свідчить підпис повноваженої особи Покупця у видатковій накладній або іншому, погодженому Сторонами, документі.

Пункт 2.7. договору передбачає, що при поставці кожної Партії Товару, Постачальник зобов`язаний надати Покупцеві оригінал наступних документів: видаткову накладну; електронна податкова накладна, зареєстрована в Єдиному Державному реєстрі податкових накладних відповідно до норм Податкового кодексу України; товарно-транспортну накладну; документи, які підтверджують якість товару; рахунок-фактуру. Документи повинні бути оформлені належним чином і відповідати уніфікованим формам первинної облікової документації.

Згідно з п. 4.1. договору загальна сума за цим Договором складається з сум вартостей всіх поставлених під час строку дії цього Договору партій товару.

Відповідно до п. 4.3. договору оплата за цим Договором здійснюється у безготівковій формі на підставі рахунків-фактур, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, за умовами відтермінування строком 14 (чотирнадцять) календарних днів з дня фактичного приймання-передачі товару на склад Покупця. Оплата здійснюється в українській національній валюті гривні.

Цей Договір вступає в дію з дати його підписанню представниками та скріплення печатками Сторін і діє протягом одного року, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 8.1 договору).

За період з 10.01.2024 по 11.03.2024 відповідач поставив на користь позивача товар на загальну суму 495 184,89 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №26 від 10.01.2024 на загальну суму 107 230,49 грн.; №56 від 18.01.2024 на загальну суму 90 713,18 грн.; №122 від 09.02.2024 на загальну суму 115 507,06 грн.; №195 від 01.03.2024 на загальну суму 19 213,66 грн.; №221 від 11.03.2024 на загальну суму 162 520,50 грн.

Однак, відповідач податкові накладні за поставлений товар за видатковими накладними №26 від 10.01.2024, №56 від 18.01.2024, №122 від 09.02.2024, №195 від 01.03.2024, №221 від 11.03.2024 не склав та не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних.

26.04.2024 позивач направив на електронну пошту відповідача buh.artplast@gmail.com претензію № 26-04/2/24 про стягнення збитків, спричинених неможливістю включенням сум ПДВ до податкового кредиту в сумі 82530,83 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

У пункті 187.1 ПК України (тут і надалі в редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п.14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд. V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Виходячи із п. 201.10 ст. 201 ПК України, на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Пункт 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Із матеріалів справи слідує, що за фактом поставки відповідачем товару за видатковими накладними №26 від 10.01.2024 на загальну суму 107 230,49 грн.; №56 від 18.01.2024 на загальну суму 90 713,18 грн.; №122 від 09.02.2024 на загальну суму 115 507,06 грн.; №195 від 01.03.2024 на загальну суму 19 213,66 грн.; №221 від 11.03.2024 на загальну суму 162 520,50 грн., відповідач був зобов`язаний зареєструвати відповідні податкові накладні на загальну суму ПДВ 82530,83 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Відтак, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Судом встановлено, що відповідач усупереч положень ст. 201 ПК України реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 82530,83 грн. не здійснив. У зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 82530,83 грн.

Відтак, хоча обов`язок надавача послуг зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед замовником, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18.

Таким чином, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, а саме має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення 82530,83 грн. збитків у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства "Дживальдіс" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артпласт Компані" (02125, м. Київ, пр-т Визволителів, 13, оф. 103; ідентифікаційний код 41490475) на користь Приватного підприємства "Дживальдіс" (32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Заводська, 2; ідентифікаційний код 37971230) 82530 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот тридцять) грн. 83 коп. збитків, а також 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова