Рішення

від 30.10.2024 по справі 911/2066/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2066/24

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників учасників, справу № 911/2066/24

за позовомУправління поліції охорони в Чернігівській області, м. Чернігів

до Приватного підприємства «АРС Сервіс 22», м. Бровари Київської області

про стягнення 98 580,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління поліції охорони в Чернігівській області (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «АРС Сервіс 22» (далі-відповідач) про стягнення 98 580,00 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на загальну суму 98 580,00 грн.

Звертаючись з позовною заявою б/н від 04.08.2024 (вх. № суду 3237/24 від 05.08.2024) Управління поліції охорони в Чернігівській області просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2024 постановлено відкрити провадження у справі № 911/2066/24 та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, зобов`язано відповідача у строк п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позов; у разі надання відзиву на позов, встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 165 ГПК України, та відзив на позов до суду не надіслав.

Суд відзначає про належне повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

Так, згідно з частиною 5 та 7 статті 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (надалі - ЄСІКС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 37 Положення про ЄСІКС унормовано, що підсистема Електронний суд забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Ухвала суду від 26.08.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача та доставлена до електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Абзацом 2 зазначеної норми врегульовано, що якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до Електронного кабінету є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/2066/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2024 між Управлінням поліції охорони в Чернігівській області (позивач, замовник) та Приватним підприємством «АРС Сервіс 22» (відповідач, постачальник) було укладено Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів № 25, за умовами п. 2.1 якого постачальник зобов`язується відповідно до умов, визначених цим договором, поставити замовнику паливно-мастильні матеріали, паливні картки та скреч-картки на яких воно обліковується (далі-товар), а замовник зобов`язується приймати у власність такий товар та повністю оплачувати його вартість (ціну) в порядку та на умовах визначених в договорі.

Найменування товару - нафтовий газ скріплений за паливними картками, скреч-картками (п. 2.2 договору).

Ціна за товар визначається згідно з специфікацією, яка є невід`ємною частиною договору (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору визначено, що оплата товару здійснюється замовником в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахуванні коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна на товар вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

Умовами п. 7.1 договору визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скраплення печатками сторін.

Пунктами 8.7, 8.8 договору визначено, що при виконанні цього договору постачальник зобов`язаний своєчасно та правильно із зазначенням податкових реквізитів замовника, виписувати та реєструвати податкові накладні відповідно до вимог Податкового кодексу України. У випадку, якщо прострочення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних перевищує граничний строк реєстрації, визначений законодавством постачальник сплачує на користь замовника штраф у розмірі еквівалентному сумі податку на додану вартість, що відображена або мала би бути відображена в податковій накладній/розрахунку коригування.

У разі неналежного виконання постачальником зобов`язання щодо своєчасного та правильного складання і реєстрації податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України та застосування у зв`язку з цим контролюючими органами штрафних (фінансових) санкцій до замовника, постачальник компенсує (відшкодовує) замовнику понесені внаслідок застосування санкцій витрати, що підтверджені документально.

Також, між сторонами були підписанні Додаткові угоди № 1 від 20.02.2024 та № 2 від 08.07.2024 до Договору № 25 від 16.01.2024 та складені специфікації, які є додатками до додаткових угод до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 591 480,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № РН0000230 від 17.01.2024 на суму 160 128,00 грн, № РН0000819 від 21.02.2024 на суму 151 128,00 грн, № РН0001664 від 04.04.2024 на суму 186 816,00 грн, № РН0001921 від 19.04.2024 на суму 93 408,00 грн., які підписані представниками сторін.

Позивачем отриманий товар був оплачений у повному обсязі про що свідчать наявні і в матеріалах справи платіжні інструкції № 39 від 16.01.2024 на суму 160 128,00 грн, № 318 від 20.02.2024 на суму 173 628,00 грн, № 750 від 02.04.2024 на суму 186 816,00 грн, № 849 від 16.04.2024 на суму 93 408,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору не зареєстровані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних стосовно поставки за видатковою накладною № РН0000230 від 17.01.2024 на суму 160 128,00 грн, з яких ПДВ становить 26 688,00 грн, за видатковою накладною № РН0000819 від 21.02.2024 на суму 151 128,00 грн, з яких ПДВ становить 25 188,00 грн, за видактвою накладною № РН0001664 від 04.04.2024 на суму 186 816,00 грн, з яких ПДВ становить 31 136,00 грн, за видатковою накладною № РН0001921 від 19.04.2024 на суму 93 408,00 грн, з яких ПДВ становить 15 568,00 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензію № 1645/43/45/01-2024 від 28.05.2024, в якій вимагав терміново здійснити реєстрацію наведених податкових накладних. Однак, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит і до понесення збитків у розмірі 98 580,00 грн (25 688,00 грн + 25 188,00 грн + 31 136,00 грн + 15 568,00 грн), які позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно п. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України, є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Позивач зазначає, що відповідачем не було складено та зареєстрованої жодної податкової накладної в ЄРПН за договором, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 98 580,00 грн.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги.

Згідно з п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар за видатковою накладною № РН0000230 від 17.01.2024 на суму 160 128,00 грн, з яких ПДВ становить 26 688,00 грн, за видатковою накладною № РН0000819 від 21.02.2024 на суму 151 128,00 грн, з яких ПДВ становить 25 188,00 грн, за видактвою накладною № РН0001664 від 04.04.2024 на суму 186 816,00 грн, з яких ПДВ становить 31 136,00 грн, за видатковою накладною № РН0001921 від 19.04.2024 на суму 93 408,00 грн, з яких ПДВ становить 15 568,00 грн.

Однак, як зазначено позивачем в позовній заяві, податкові накладні не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем спростовано не було, доказів протилежного суду не надано.

Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

При цьому, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 14.07.2023 року у справі №927/593/22 зазначено, що наявність вини відповідача щодо нереєстрації в ЄРПН податкових накладних презюмується та не підлягає доведенню позивачем (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначено, що ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Під час розгляду даної справи судом також враховано постанову Верховного Суду від 02.05.2024 року у справі №910/155/23, у якій зроблено висновок, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, є протиправною поведінкою іншого контрагента.

Поруч з цим, як було встановлено судом, на виконання умов договору відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 591 480,00 грн. Підтвердженням зазначеному є підписанні між позивачем та відповідачем видаткових накладних № РН0000230 від 17.01.2024 на суму 160 128,00 грн, з яких ПДВ становить 26 688,00 грн, № РН0000819 від 21.02.2024 на суму 151 128,00 грн, з яких ПДВ становить 25 188,00 грн, № РН0001664 від 04.04.2024 на суму 186 816,00 грн, з яких ПДВ становить 31 136,00 грн, № РН0001921 від 19.04.2024 на суму 93 408,00 грн, з яких ПДВ становить 15 568,00 грн. Тобто, як вбачається з наведених видаткових накладних, сума ПДВ за такими становить 98 580,00 грн.

Збитки - це об?єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов?язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв?язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв?язок як обов?язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об?єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6. 15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18)

У свою чергу, доведення відсутності вини у заподіянні збитків позивачу покладається на відповідача (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.22018 у справі Nє 918/219/17).

У спірних правовідносинах протиправною поведінкою відповідача є не здійснення реєстрації податкової накладної у строки, визначені законодавством шкідливим для позивача результатом протиправної поведінки відповідача є втрата возивачем права на податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 98 580,00 грн. по не зареєстрованим податковим накладним та втрата права на зменшення зобов?язання з ПДВ на цю ж суму.

Враховуючи вищенаведене, у даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв?язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов?язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача і, відповідно, зменшення податкового зобов?язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Реєстрація податкової накладної є обов?язком відповідача, який ним не виконано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки, позивачем доведено об`єктивну та суб`єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв`язок між діями та понесеними позивачем збитками у розмірі 98 580,00 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «АРС Сервіс 22» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 261-А, корпус 76, офіс 1, код ЄДРПОУ 44658312) на користь Управління поліції охорони в Чернігівській області (14021, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Івана Фрвнка, 4-А, код ЄДРПОУ 40109021) 98 580 (дев`яносто вісім тисячі п`ятсот вісімдесят) грн 00 коп збитків та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 30.10.2024.

Суддя О.О. Христенко