Рішення
від 31.10.2024 по справі 911/1914/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1914/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області

до фізичної особи-підприємця Стоцького Романа Романовича

про стягнення 172 135,88 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Стоцького Романа Романовича про стягнення 172 135,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 17-ЦПР від 01.04.2019 в частині сплати орендних платежів та договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 17/17-ЦПР-Е від 01.04.2019 в частині сплати відшкодування витрат орендодавця. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 125 116,22 грн основного боргу, 37 006,36 грн пені, 3 254,62 грн 3% річних, 6 758,68 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1914/24. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що фізична особа-підприємець Стоцький Роман Романович відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, станом на дату відкриття провадження у справі не мав зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву та з урахуванням того, що станом на дату відкриття провадження у справі у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.08.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

Однак зазначене поштове повідомлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області 23.09.2024 із позначкою працівника поштової установи на довідці Ф.20 «за закінченням терміну зберігання».

Враховуючи повернення поштового відправлення, а також з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, Господарський суд Київської області повторно направив ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 05.08.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із позначкою «Судова повістка».

Однак зазначене поштове повідомлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області 18.10.2024 із позначкою працівника поштової установи на довідці Ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 11 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з пп. 3-5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (п. 8 та п. 15 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 101, 102 Правил надання послуг поштового зв`язку, уразі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати». Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно. Невручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.

Виходячи з аналізу положень ст. 120, 242 ГПК України, пунктів 8, 15, 83, 101, 102 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти або відомостей про зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий документ повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач були належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.08.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Враховуючи те що суддя Сокуренко Л.В. з 13.10.2024 до 20.10.2024 перебувала у відпустці та з 21.10.2024 до 25.10.2024 перебувала у відрядженні, рішення у даній справі ухвалене судом після виходу судді на роботу.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

01.04.2019 між Комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (зараз відповідно до рішення Славутицької міської ради № 21-1-VIII від 18.12.2020 Комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області) (далі орендодавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем Стоцьким Романом Романовичем (далі орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 17-ЦПР (далі договір оренди), за змістом п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі, комунікації, що є їх невід`ємною частиною (надалі майно) і знаходяться на балансі орендодавця.

Відповідно до пп. 1.2-1.5 вказаного правочину, адреса (місце розміщення об`єкту оренди): Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 3, «Центр професійного розвитку». Орендована площа складає всього; 112,61 кв. м, в т.ч. корисна 76,50 кв. м (приміщення № 44 67,80 кв. м, № 45-8,70 кв. м на 1 поверсі будівлі «ЦПР») та площа загального користування будівлі 36,11кв. м. Балансова вартість орендованого майна станом на 01.04.2019, становить 24 028,24 грн. Вартість орендованого майна згідно звіту про експертну оцінку станом на 01.03.2019 становить 310 705,53 грн.

За змістом п. 1.6 договору оренди, передане в оренду майно буде використовуватися під розміщення виробництва меблів.

Згідно з пп. 2.1, 2.3 договору оренди, орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у даному договорі, але не раніше дати підписання даного договору та акта прийому-передачі. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю вказаною в пункті 1.5 цього договору.

Пунктами 2.4.2-2.4.4 договору оренди передбачено, що майно повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 6 робочих днів із моменту підписання цього договору. При передачі майна складається акт прийому-передачі та акт технічного огляду, який підписується членами двосторонньої комісії. Майно вважається переданим орендарю з моменту підписання акту прийому-передачі.

Згідно з п. 4.1 договору оренди, орендодавець зобов`язаний передати орендареві в оренду майно, згідно з даним договором по акту прийому-передачі.

Суд встановив, що 01.04.2019 позивач за актом прийому-передачі до договору передав, а відповідач прийняв з 01.04.2019 нежитлові приміщення загальною орендованою площею всього: 112,61 кв. м, в т.ч. корисна 76,50 кв. м (приміщення № 44 67,80 кв. м, № 45-8,70 кв. м на 1 поверсі будівлі «ЦПР») та площа загального користування будівлі 36,11 кв. м, що розміщені за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 3, «Центр професійного розвитку» та знаходяться на балансі КП «АРР». Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

Також в матеріалах справи наявний складений на виконання п. 2.4.3 договору оренди акт технічного нагляду від 01.04.2019, який підписаний членами двосторонньої комісії без зауважень та заперечень.

Відповідно до пп. 3.1, 3.2 договору оренди, орендна плата вноситься орендодавцеві орендарем за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності. Орендна плата за корисну площу визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича» та за перший (базовий) місяць оренди квітень 2019 року становить 1 354,39 грн, крім того ПДВ 270,88 грн, всього з ПДВ 1 625,27 грн. Розмір орендної плати за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.

За змістом п. 3.3 договору оренди, орендна плата (компенсація) за площу загального користування визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича» та за перший (базовий) місяць оренди квітень 2019 року (без урахування індексу інфляції за березень 2019 року) становить: 622,66 грн, крім того ПДВ 124,53 грн. Всього з ПДВ 747,19 грн. Розмір орендної плати (компенсація) за площу загального користування за перший місяць фіксується в договорі. За кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що публікується в поточному місяці.

У пункті 3.4 договору оренди зазначено, що орендна плата, визначена в даному договорі, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат орендодавця.

Відповідно до п. 3.5 договору оренди, орендна плата (з урахуванням податку) вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.6 договору оренди сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання даного договору орендар сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі орендодавцеві майна за актом прийому-передачі.

Згідно з п. 4.2 договору оренди, орендодавець має право, зокрема: - виступати з ініціативою стосовно внесення змін в даний договір або його розірвання у разі погіршення технічного стану орендованого майна, внаслідок господарської діяльності орендаря, а також невиконання або неналежного виконання орендарем умов даного договору, та вимагати від орендаря компенсацію, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця, вартості погіршеного майна, визначену шляхом проведення експертної оцінки; - виступати з ініціативою про розірвання договору оренди з орендарем, в разі несплати останнім комунальних послуг за приміщення, що орендуються, наданих йому спеціалізованими організаціями, та в разі несплати орендарем експлуатаційних витрат орендодавця, згідно з договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію; - подати заяву до господарського суду у випадку, якщо орендар не виконує взятих на себе за даним договором обов`язків.

Згідно з п 5.1 договору оренди, орендар зобов`язаний, зокрема: - своєчасно та в повному обсязі здійснювати всі платежі, передбачені даним договором (підп. 5.1.1); - нести всі витрати по утриманню орендованого майна (експлуатаційні витрати). Перелік послуг, розмір та порядок розрахунків за послуги, пов`язані з утриманням орендованого майна визначаються у договорі про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію (підп. 5.1.8); - укласти з орендодавцем договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію протягом 6 робочих днів з дати підписання даного договору та забезпечити належне його виконання (підп. 5.1.9); - нести витрати за комунальні послуги (тепло-, водо-, електропостачання, водовідведення, вивіз сміття тощо), при цьому орендар або самостійно укладає угоди з постачальниками послуг, або на підставі договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію компенсує орендодавцю витрати на оплату послуг (підп. 5.1.13); - щомісячно підписувати та повертати орендодавцеві до останнього числа поточного місяця екземпляр акта здачі-прийняття (надання послуг) по даному договору та на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по платежах і оформляти відповідні акти звірки, з наданням одного екземпляру акта звірки орендодавцеві. У випадку, якщо у встановлений строк орендар не поверне акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не подасть письмового обґрунтування з цього приводу, послуга вважається наданою в повному обсязі без будь-яких претензій на адресу орендодавця (підп. 5.1.21).

Відповідно до пп. 7.1, 7.6 договору оренди, цей договір вступає в силу з 01.04.2019 і діє до 28.02.2022 включно. Дія даного договору припиняється у випадках, зокрема, закінчення терміну, на який він був укладений.

Додатком № 1 до договору оренди є розрахунок плати за перший місяць оренди комунального нерухомого майна, що перебуває на балансі комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (копія наявна в матеріалах справи).

Крім того суд вставив, що 01.04.2019 між Комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Стоцьким Романом Романовичем (орендар), на виконання п. 5.1.9 договору оренди, укладено договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 17/17-ЦПР-Е (далі договір про відшкодування витрат), за змістом п. 1.2 якого орендодавець забезпечує експлуатацію та утримання зданих в оренду площ по договору оренди № 17-ЦПР від 01.04.2019, а орендар відшкодовує витрати орендодавця на виконання вказаних робіт, зазначених у додатку №1.

Відповідно до пп. 2.1-2.4 договору про відшкодування витрат, розмір відшкодування витрат орендодавця, визначений на підставі переліку запланованих витрат орендодавця, які пов`язані з експлуатацією та утриманням майна комунальної власності, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 3, «Центр професійного розвитку». Розмір відшкодування витрат орендодавця нараховується пропорційно орендованій площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем за цим договором. Статті витрат 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 додатку № 1 будуть пред`являтися по факту пропорційно до орендованої площі та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих орендарями ресурсів. Крім пропорційно орендованої площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг. Розмір відшкодування витрат по договору підлягає зміні орендодавцем в односторонньому порядку, без укладення будь-яких додаткових угод до даного договору, у випадку зміни переліку запланованих експлуатаційних витрат або їх вартості, тарифу та у інших випадках, передбачених чинним законодавством.

За змістом п. 2.5 договору про відшкодування витрат, розмір відшкодування витрат по договору, нараховується у звітному місяці та вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше останнього числа місяця наступного за звітним на підставі виставлених рахунків.

Відповідно до п. 3.2 договору про відшкодування витрат, орендар зобов`язується, зокрема: - своєчасно отримувати та сплачувати виставлені орендодавцем рахунки: за надані послуги, які визначені в додатку № 1, при отриманні таких послуг через орендодавця (підп. 3.2.2); - щомісячно підписувати та повертати орендодавцеві один екземпляр акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) по даному договору та на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по платежах і оформляти відповідні акти звірки, з наданням одного екземпляру акта звірки орендодавцеві (підп. 3.2.9).

Згідно з підп. 4.1.2 п. 4.1 договору про відшкодування витрат, орендодавець має право стягнути у встановленому порядку прострочену заборгованість, відповідно до цього договору.

За змістом пп. 6.1, 6.4 договору про відшкодування витрат, цей договір набуває чинності з 01.04.2019 і діє до закінчення терміну дії договору оренди № 17-ЦПР від 01.04.2019, в частині фінансових зобов`язань до повного їх виконання сторонами. Чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема закінчення строку дії договору оренди № 17-ЦПР від 01.04.2019 або дострокового його розірвання.

Додатком № 1 до договору про відшкодування витрат є перелік запланованих експлуатаційних витрат та їх вартість (калькуляція) на будівлі «Центр професійного розвитку».

За змістом додатку № 1 до договору про відшкодування витрат, орендар відшкодовує орендодавцю наступні експлуатаційні витрати та витрати на утримання майна:

1. Обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових систем водо-, теплопостачання, водовідведення, зливної каналізації, електромереж, покрівель тощо по об`єкту оренди. Підстава для нарахування витрат: договори, акти, фактичні витрати КП «АРР» (заробітна плата комендантів, ЄСВ, фактичні накладні витати підприємства, але не більше 10 % до прямих витрат, матеріали, інструменти, спецодяг тощо);

2. Прибирання та благоустрій прибудинкової території об`єкту оренди. Підстава для нарахування витрат: договори, акти, фактичні витрати КП «АРР» (заробітна плата двірника, ЄСВ, фактичні накладні витати підприємства, але не більше 10 % до прямих витрат, матеріали, інструменти, спецодяг тощо);

3. Прибирання всередині приміщень об`єкту оренди (площ загального користування). Підстава для нарахування витрат: фактичні виграти КП «АРР» (заробітна плата прибиральниці, ЄСВ, фактичні накладні витати підприємства, але не більше 10 % до прямих витрат, матеріали, інструменти, спецодяг тощо);

4. Компенсація вартості повірки, придбання, установки і ремонту приладів обліку (тепла, води та ін.) по об`єкту оренди. Підстава для нарахування витрат: договори, акти.

5. Компенсація плати за землю. Підстава для нарахування витрат: договори, акти.

6. Компенсація вартості води з комунального водопроводу та водовідведення з урахуванням приладів обліку спожитих ресурсів по будівлі відповідно до орендованої площі. Підстава для нарахування витрат: договори, акти.

7. Компенсація вартості електричної енергії за корисну площу відповідно до показників індивідуальних приладів обліку спожитих орендарем ресурсів, за площу загального користування розрахунково на 1 кв. м орендованої площі загального користування по договору оренди. Підстава для нарахування витрат: договори, акти.

8. Компенсація вартості теплової енергії в гарячій воді на опалення (незалежно від температури внутрішнього повітря в орендованому приміщенні) розраховується відповідно до опалювальної площі будівлі. Підстава для нарахування витрат: договори, акти споживання відповідно до приладу обліку тепла на будівлі.

9. Інші прямі витрати. Підстава для нарахування витрат: договори, акти.

Крім того додаток № 1 до договору про відшкодування витрат містить помітки про те, загальна площа будівлі «Центр професійного розвитку» складає 5136,30 кв. м. Статті витрат 1, 2, 3 витрати, пов`язані з експлуатацією майна комунальної власності, які передбачені «Положенням про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Славутича» будуть пред`являтися по факту, шляхом ділення отриманих рахунків від обслуговуючих сторонніх організацій та фактичних витрат КП «АРР» (заробітна плата комендантів, двірника, прибиральник, ЄСВ, фактичні накладні витати підприємства, але не більше 10 % до прямих витрат, матеріали, інструменти, спецодяг тощо) пропорційно до загальної орендованої площі. Статті витрат 4, 5, 6, 7, 8, 9 витрати, пов`язані з експлуатацією майна комунальної власності, які передбачені «Положенням про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Славутича» будуть пред`являтися орендарям по факту та з урахуванням індивідуальних приладів обліку спожитих орендарями ресурсів.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач посилається на приписи Закону України № 2181-IX від 01.04.2022 «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно п. 5 постанови КМУ № 634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», за змістом яких договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.

Проте, як зазначив позивач, рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/2727/22 від 23.10.2023 договір оренди № 17-ЦПР розірвано та вирішено стягнути з ФОП Стоцького Р.Р. заборгованість з орендної плати (за період серпень 2021 листопад 2022), заборгованість з відшкодування витрат орендодавця за період травень 2021 листопад 2022) та штрафні санкції на загальну суму 141 962,39 грн, а також 4 962,00 грн судового збору.

Згідно пояснень позивача, 29.03.2024 видано наказ про примусове виконання рішення, який пред`явлений для виконання до Славутицького ВДВС 09.04.2024 (виконавче провадження № 74714597 відкрито 10.04.2024), проте станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом вказане вище рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2023 відповідачем не виконується.

Суд встановив, що на розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2727/22 за позовом Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області до фізичної особи-підприємця Стоцького Романа Романовича про стягнення 141 962,39 грн та розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 17-ЦПР від 01.04.2019.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2023 (повний текст складено 16.02.2024) позовні вимоги КП «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області до ФОП Стоцького Р.Р. задоволено. Стягнуто з ФОП Стоцького Р.Р. на користь КП «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області 96 946,54 грн основного боргу, 26 656,68 грн пені, 2 060,49 грн 3% річних, 16 298,68 грн інфляційних збитків, 4 962,00 грн судового збору. Розірвано договір № 17-ЦПР оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, який був укладений між ФОП Стоцьким Р.Р. та КП «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради від 01.04.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2023 (повний текст складено 16.02.2024) в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрало законної сили 12.03.2024, що підтверджується наказом Господарського суду Київської області від 29.03.2024 про примусове виконання рішення та відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.01.2013 по справі № 5020-660/2012 та від 06.03.2014 по справі № 910/11595/13.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 міститься висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2023 у справі № 911/2727/22, яке набрало законної сили 12.03.2024, має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

Господарський суд Київської області від 23.10.2023 у своєму рішенні у справі № 911/2727/22 зазначив, що мотивуючи звернення до суду із позовом у вказаній справі, КП «Агентство регіонального розвитку» зазначено про виставлення відповідачу рахунків на оплату оренди та відшкодування витрат, зокрема: 1) по орендній платі: - №2284 від 16.08.2021 на суму 2718,43 грн; - №2631 від 15.09.2021 на суму 2713,00 грн; - №2932 від 18.10.2021 на суму 2745,55 грн; - №3254 від 18.11.2021 на суму 2770,27 грн; - №3572 від 17.12.2021 на суму 2792,44 грн; - №124 від 18.01.2022 на суму 2809,19 грн; - №417 від 15.02.2022 на суму 2845,70 грн; - №698 від 31.03.2022 на суму 2891,23 грн; - №977 від 30.04.2022 на суму 3021,25 грн; - №1246 від 18.05.2022 на суму 3115,01 грн; - №1496 від 15.06.2022 на суму 307,87 грн; - №1743 від 15.07.2022 на суму 276,94 грн; - №1999 від 22.08.2022 на суму 206,36 грн; - №2273 від 20.09.2022 на суму 3357,91 грн; - №2538 від 20.10.2022 на суму 3421,70 грн; - № 2802 від 21.11.2022 на суму 3507,25 грн, що загалом склало 39500,20 грн; 2) по відшкодуванню витрат орендодавця: - №1524 від 31.05.2021 на суму 1531,72 грн; - №1811 від 30.06.2021 на суму 1542,41 грн; - №2135 від 31.07.2021 на суму 1490,41 грн; - №2459 від 31.08.2021 на суму 1503,71 грн; - №2785 від 30.09.2021 на суму 1322,27 грн; - №3100 від 30.10.2021 на суму 1642,66 грн; - №3418 від 30.11.2021 на суму 1566,75 грн; - №3735 від 31.12.2021 на суму 12953,88 грн;- №273 від 31.01.2022 на суму 8868,72 грн; - №555 від 28.02.2022 на суму 9981,06 грн; - №833 від 31.03.2022 на суму 2936,69 грн; - №1108 від 30.04.2022 на суму 1418,50 грн; - №1387 від 31.05.2022 на суму 1316,55 грн; - №1616 від 30.06.2022 на суму 1118,44 грн; - №1872 від 31.07.2022 на суму 1222,97 грн; - №2132 від 31.08.2022 на суму 1493,28 грн; - №2403 від 30.09.2022 на суму 1773,73 грн; - №2668 від 31.10.2022 на суму 1707,89 грн; - №2932 від 30.11.2022 на суму 2128,79 грн, що загалом склало 57520,43 грн.

Отже суд встановив, що спірним періодом у справі № 911/2727/22 був період з серпня 2021 року до листопада 2022 року в частині сплати орендної плати та період з травня 2021 року до листопада 2022 року в частині відшкодування витрат орендодавця.

Водночас, як зазначив позивач, пункт 3.6 договору оренди № 17-ЦПР від 01.04.2019 передбачав, що у разі припинення або розірвання договору орендар сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі орендодавцеві майна за актом прийому-передачі.

З урахуванням зазначеного вище, оскільки рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/2727/22 від 23.10.2023 (повний текст складено 16.02.2024, набрало законної сили 12.03.2024) договір оренди № 17-ЦПР від 01.04.2019 розірвано та стягнуто з ФОП Стоцького Р.Р. заборгованість з орендної плати (за період серпень 2021 листопад 2022) та заборгованість з відшкодування витрат орендодавця (за період травень 2021 листопад 2022), а також з огляду на п. 3.6 договору оренди, позивач стверджує про наявність підстав для стягнення з відповідача орендної плати та відшкодування витрат орендодавця за період, що не був охоплений рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/2727/22 від 23.10.2023.

Згідно пояснень позивача, нарахування по договору оренди № 17-ЦПР від 01.04.2019 проведено по дату розірвання договору 12.03.2024.

Позивач стверджує, що КП «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, на виконання умов договору оренди, було виставлено відповідачу рахунки на оплату орендної плати та надані акти надання послуг за період грудень 2022 березень 2024 на загальну суму 56 263,76 грн, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи копії актів надання послуг № 3145 від 31.12.2022 на суму 3 531,80 грн, № 112 від 31.01.2023 на суму 3 556,52 грн, № 383 від 28.02.2023 на суму 3 584,98 грн, № 663 від 31.03.2023 на суму 3 610,08 грн, № 929 від 30.04.2023 на суму 3 664,22 грн, № 1208 від 31.05.2023 на суму 3 671,54 грн, № 1478 від 30.06.2023 на суму 3 689,90 грн, № 1755 від 31.07.2023 на суму 3 719,42 грн, № 2037 від 31.08.2023 на суму 3 697,10 грн, № 2316 від 30.09.2023 на суму 3 645,35 грн, № 2602 від 31.10.2023 на суму 3 663,58 грн, № 2886 від 30.11.2023 на суму 3 692,88 грн, № 3172 від 31.12.2023 на суму 3 711,35 грн, № 115 від 31.01.2024 на суму 3 737,33 грн, № 388 від 29.02.2024 на суму 3 752,27 грн, № 667 від 31.03.2024 на суму 1 335,44 грн, а також копії рахунків на оплату орендної плати № 3073 від 22.12.2022 на суму 3 531,80 грн, № 108 від 23.01.2023 на суму 3 556,52 грн, № 376 від 17.02.2023 на суму 3 584,98 грн, № 642 від 17.03.2023 на суму 3 610,08 грн, № 906 від 20.04.2023 на суму 3 664,22 грн, № 1171 від 17.05.2023 на суму 3 671,54 грн, № 1434 від 19.06.2023 на суму 3 689,90 грн, № 1701 від 19.07.2023 на суму 3 719,42 грн, № 1970 від 18.08.2023 на суму 3 697,10 грн, № 2239 від 20.09.2023 на суму 3 645,35 грн, № 2513 від 18.10.2023 на суму 3 663,58 грн, № 2787 від 21.11.2023 на суму 3 692,88 грн, № 3063 від 20.12.2023 на суму 3 711,35 грн, № 112 від 19.01.2024 на суму 3 737,33 грн, № 379 від 19.02.2024 на суму 3 752,27 грн та № 654 від 19.03.2024 на суму 1 335,44 грн.

Крім того, як зазначив позивач, КП «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, на виконання умов договору про відшкодування витрат, було виставлено відповідачу рахунки на відшкодування витрат орендодавця та надані акти надання послуг за період грудень 2022 березень 2024 на загальну суму 68 852,46 грн, на підтвердження чого позивач долучив до матеріалів справи копії актів надання послуг № 3272 від 31.12.2022 на суму 6 284,81 грн, № 250 від 31.01.2023 на суму 8 446,74 грн, № 523 від 28.02.2023 на суму 7 410,88 грн, № 791 від 31.03.2023 на суму 4 093,96 грн, № 1073 від 30.04.2023 на суму 1 577,86 грн, № 1338 від 31.05.2023 на суму 1 970,90 грн, № 1613 від 30.06.2023 на суму 1 867,50 грн, № 1892 від 31.07.2023 на суму 1 415,02 грн, № 2172 від 31.08.2023 на суму 1 520,88 грн, № 2455 від 30.09.2023 на суму 1 332,66 грн, № 2736 від 31.10.2023 на суму 2 226,52 грн, № 3032 від 30.11.2023 на суму 3 870,30 грн, № 3316 від 31.12.2023 на суму 8 759,77 грн, № 254 від 31.01.2024 на суму 8 175,71 грн, № 531 від 29.02.2024 на суму 7 706,87 грн, № 814 від 31.03.2024 на суму 2 192,08 грн, а також копії рахунків на відшкодування витрат орендодавця № 3200 від 31.12.2022 на суму 6 284,81 грн, № 244 від 31.01.2023 на суму 8 446,74 грн, № 504 від 28.02.2023 на суму 7 410,88 грн, № 769 від 31.03.2023 на суму 4 093,96 грн, № 1037 від 30.04.2023 на суму 1 577,86 грн, № 1297 від 31.05.2023 на суму 1 970,90 грн, № 1561 від 30.06.2023 на суму 1 867,50 грн, № 1830 від 31.07.2023 на суму 1 415,02 грн, № 2098 від 31.08.2023 на суму 1 520,88 грн, № 2372 від 30.09.2023 на суму 1 332,66 грн, № 2643 від 31.10.2023 на суму 2 226,52 грн, № 2930 від 30.11.2023 на суму 3 870,3 грн, № 3205 від 31.12.2023 на суму 8 759,77 грн, № 245 від 31.01.2024 на суму 8 175,71 грн, № 520 від 29.02.2024 на суму 7 706,87 грн, № 798 від 31.03.2024 на суму 2 192,08 грн.

Позивач зазначив, що відповідач підписані зі свого боку екземпляри вказаних вище актів надання послуг позивачу не повернув, зауважень щодо обсягу та якості наданих послуг не висловив, зобов`язання за договором оренди в частині сплати орендних платежів та за договором про відшкодування витрат в частині відшкодування орендодавцю експлуатаційних витрат не виконав належним чином, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем за період грудень 2022 березень 2024 виникла заборгованість зі сплати орендної плати в загальній сумі 56 263,76 грн та заборгованість з відшкодування орендодавцю експлуатаційних витрат в загальній сумі 68 852,46 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди та договором про відшкодування витрат орендодавця, позивач направив відповідачу претензію № 1-11/296 від 13.06.2024 на суму 272 040,61 грн, у якій повідомив відповідача, що станом на 13.06.2024 загальна заборгованість ФОП Стоцького Р.Р. перед КП «АРР» з орендної плати та відшкодування витрат орендодавця складає 272 040,61 грн, а саме: 39 426,11 грн борг з орендної плати за період серпень 2021-листопад 2022 згідно рішення суду; 57 520,43 грн борг з відшкодування витрат орендодавця за період травень 2021-листопад 2022 згідно рішення суду; 26 656,68 грн пеня згідно рішення суду; 2 060,49 грн 3% річних згідно рішення суду; 16 298,68 грн інфляційні збитки згідно рішення суду; 56 263,76 грн борг з орендної плати за період грудень 2022 12.03.2024 згідно договору; - 68 852,46 грн борг з відшкодування витрат орендодавця за період грудень 2022 12.03.2024 згідно договору. Претензією позивач просив відповідача погасити наявну заборгованість в сумі 272 040,61 грн на реквізити позивача, наведені у претензії.

Однак, як зазначив позивач, відповідь на претензію відповідач не направив, заборгованість не погасив, у зв`язку із чим станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом заборгованість за договорами № 17-ЦПР та № 17/17-ЦПР-Е від 01.04.2019 за період грудень 2022 березень 2024 складає в загальному розмірі 125 116,22 грн.

З урахуванням усього зазначеного вище, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 56 263,76 грн заборгованості зі сплати орендної плати за період грудень 2022 березень 2024 за договором № 17-ЦПР від 01.04.2019 та 68 852,46 грн заборгованості з відшкодування витрат орендодавця за період грудень 2022 березень 2024 за договором № 17/17-ЦПР-Е від 01.04.2019, а також 37 006,36 грн пені, 3 254,62 грн 3% річних, 6 758,68 грн інфляційних втрат.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 17-ЦПР від 01.04.2019 та договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію № 17/17-ЦПР-Е від 01.04.2019 як належні підстави у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди комунального майна.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу частини шостої статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Організаційні та майнові відносини, що виникають у зв`язку з орендою державного та комунального майна, врегульовано Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992 (далі Закон № 2269-XII), який був чинним станом на дату укладення договору оренди.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2269-XII, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону № 2269-XII визначено, що передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Орендоване майно (крім таких видів нерухомого майна, як приміщення, частини будівель, споруд, а також іншого окремого індивідуально визначеного майна) включається до балансу орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Орендовані приміщення, частини будівель, споруд та інше окреме індивідуально визначене майно залишаються на балансі підприємства чи господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), із зазначенням, що це майно передано в оренду, та зараховується на позабалансовий рахунок орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим. Якщо орендодавець у строки і на умовах, визначених у договорі оренди, не передасть орендареві об`єкт оренди, орендар має право вимагати від орендодавця передачі об`єкта та відшкодування збитків, завданих затриманням передачі, або відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків, завданих йому невиконанням договору оренди. Орендодавець зобов`язаний передати орендарю об`єкт оренди в комплекті та у стані, що відповідають істотним умовам договору оренди та призначенню майна, і повідомити орендаря про особливі властивості та недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.

Судом було встановлено вище, що 01.04.2019 позивач за актом прийому-передачі до договору передав, а відповідач прийняв з 01.04.2019 нежитлові приміщення загальною орендованою площею всього: 112,61 кв. м, в т.ч. корисна 76,50 кв. м (приміщення № 44 67,80 кв. м, № 45-8,70 кв. м на 1 поверсі будівлі «ЦПР») та площа загального користування будівлі 36,11 кв. м, що розміщені за адресою: Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 3, «Центр професійного розвитку» та знаходяться на балансі КП «АРР».

Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Отже, починаючи з 01.04.2019 орендар зобов`язаний був вносити орендну плату в порядку та строки, визначені договором оренди, а також здійснювати інші платежі, передбачені договором.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Станом на дату укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 17-ЦПР від 01.04.2019 діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992.

Разом з цим, з 01.02.2020 Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-ХІІ від 10.04.1992 втратив чинність на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 набрав чинності з 27.12.2019 та був введений в дію з 01.02.2020.

Отже станом на дату виникнення спірних правовідносин набув чинності та діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, який згідно регулює, зокрема майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Частинами першою, другою статті 651 ЦК України унормовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, у вказаній вище правовій конструкції ч. 2 ст. 651 ЦК України йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору, відтак слід дійти висновку, що: - однією із істотних умов договору оренди, у тому числі договору оренди землі, законодавець визначає орендну плату, а тому основний інтерес особи, яка передає в оренду майно/земельну ділянку, полягає в отриманні орендної плати за таким договором, а порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди; - застосування правового наслідку шляхом розірвання договору судом з підстави істотності допущеного порушення, визначеної через таку оціночну категорію, як значна міра позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Частинами 1, 2, 4 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» унормовано, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об`єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об`єкта оренди або значне пошкодження об`єкта оренди.

Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.

Договір оренди вважається припиненим в односторонньому порядку за умови встановлення факту надання орендарем недостовірної інформації про право бути орендарем відповідно до положень частин третьої і четвертої статті 4 цього Закону.

Отже, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ встановлено, що договір оренди припиняє свою дію у випадках, передбачених ч. 4 ст. 24 вказаного закону, а також надано право сторонам у договорі оренди встановити інші випадки за яких можливе дострокове припинення договору оренди, в тому числі і в односторонньому порядку.

Так, пунктами 4.2.3., 4.2.4., 4.2.5. та 7.6. договору оренди сторони погодили, що орендодавець має право, зокрема: - виступати з ініціативою стосовно внесення змін в даний договір або його розірвання у разі невиконання або неналежного виконання орендарем умов даного договору; - виступати з ініціативою про розірвання договору оренди з орендарем в разі несплати останнім, зокрема, експлуатаційних витрат орендодавця згідно з договором про відшкодування витрат; - відмовитись від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо орендар не вносить плату за користування майном протягом 3-х місяців підряд.

Дія даного договору припиняється у випадках, зокрема, за згодою сторін або за рішенням суду.

Отже, у договорі оренди сторонами погоджено можливість дострокового розірвання Договору у односторонньому порядку на вимогу орендодавця, в тому числі у випадку, якщо позивач не сплачує передбачені договором платежі протягом трьох місяців підряд.

Згідно із ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

У ст. 653 Цивільного кодексу України розмежовано поняття «зміна договору» та «зміна зобов`язання, що випливає з договору»: якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Аналогічна норма закріплена у ст. 188 ГК України.

З огляду на наведене, суд зазначає, що у разі, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили

Суд встановив вище, що рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2023 (повний текст складено 16.02.2024) позовні вимоги КП «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області до ФОП Стоцького Р.Р. задоволено. Стягнуто з ФОП Стоцького Р.Р. на користь КП «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області 96 946,54 грн основного боргу, 26 656,68 грн пені, 2 060,49 грн 3% річних, 16 298,68 грн інфляційних збитків, 4 962,00 грн судового збору. Розірвано договір № 17-ЦПР оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, який був укладений між ФОП Стоцьким Р.Р. та КП «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради від 01.04.2019.

Рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2023 у справі № 911/2727/22 набрало законної сили 12.03.2024.

З огляду на наведене вище, договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 17-ЦПР від 01.04.2019, який був укладений між ФОП Стоцьким Р.Р та Комунальним підприємством «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради, вважається розірваним з дати набрання рішенням Господарського суду Київської області від 23.10.2023 у справі № 911/2727/22 законної сили, тобто з 12.03.2024.

Суд враховує, що спірним періодом у справі № 911/2727/22 був період з серпня 2021 року до листопада 2022 року в частині сплати орендної плати та період з травень 2021 року до листопада 2022 року в частині відшкодування витрат орендодавця.

Водночас позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача орендної плати та відшкодування витрат орендодавця за період грудень 2022 року березень 2024 року, тобто про стягнення з відповідача орендної плати та відшкодування витрат орендодавця за період, що не був охоплений рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/2727/22 від 23.10.2023.

Також, згідно пояснень позивача, нарахування по договору оренди № 17-ЦПР від 01.04.2019 проведено по дату розірвання договору 12.03.2024.

При цьому суд враховує, що за містом п. 3.6 договору оренди № 17-ЦПР від 01.04.2019, у разі припинення або розірвання договору орендар сплачує орендну плату включно по день (дату) передачі орендодавцеві майна за актом прийому-передачі.

Доказів повернення орендарем орендодавцю майна за актом прийому-передачі матеріали справи не містять та жодною стороною до суду не надано.

З урахуванням зазначеного вище, оскільки рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/2727/22 від 23.10.2023 (яке набрало законної сили 12.03.2024) договір оренди № 17-ЦПР від 01.04.2019 розірвано та стягнуто з ФОП Стоцького Р.Р. заборгованість з орендної плати (за період серпень 2021 листопад 2022) та заборгованість з відшкодування витрат орендодавця (за період травень 2021 листопад 2022), а також враховуючи п. 3.6 договору оренди та відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем позивачу орендованого майна за актом прийому-передачі, господарський суд вважає правомірним заявлення позивачем до стягнення з відповідача орендної плати та відшкодування витрат орендодавця за період з грудня 2022 року до березня 2024 року (тобто за період, що не був охоплений рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/2727/22 від 23.10.2023).

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019, орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Суд встановив вище, що позивач, на виконання умов договору оренди, виставив відповідачу рахунки на оплату орендної плати та надав акти надання послуг за період грудень 2022 березень 2024 на загальну суму 56 263,76 грн, що підтверджується копіями актів надання послуг та рахунків на орендної плати.

Крім того судом було встановлено, що позивач, на виконання умов договору про відшкодування витрат, виставив відповідачу рахунки на відшкодування витрат орендодавця та надав акти надання послуг за період грудень 2022 березень 2024 на загальну суму 68 852,46 грн, що підтверджується копіями актів надання послуг та рахунків на відшкодування витрат орендодавця.

Суд встановив, що долучені позивачем до позовної заяви акти надання послуг за спірний період з боку відповідача не підписані. Позивач зазначив, що відповідач підписані зі свого боку екземпляри вказаних вище актів надання послуг позивачу не повернув.

Суд наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів незгоди відповідача зі спірними рахунками та актами, зауважень або заперечень відповідача щодо обсягу та якості наданих послуг матеріали справи також не містять.

З огляду на наведені вище приписи законодавства та умови договору оренди, суд дійшов висновку, що підписання відповідачем договору оренди та безперешкодне користування об`єктом оренди протягом спірних місяців без будь-яких зауважень чи заперечень свідчить про погодження орендаря з умовами відповідно укладеного правочину та породжує для ФОП Стоцького Р.Р. в силу законодавчих приписів і договірних положень обов`язок по сплаті позивачу орендної плати у повному обсязі у передбачені договором порядку та строки.

Крім того, враховуючи користування відповідачем орендованим приміщенням та підписання договору про відшкодування витрат породжує для ФОП Стоцького Р.Р. обов`язок по сплаті позивачу понесених ним сум витрат на експлуатацію та утримання зданих в оренду площ по договору оренди у повному обсязі згідно виставлених рахунків щомісячно не пізніше останнього числа місяця.

За приписами ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, враховуючи умови п. 3.5 договору оренди та п. 2.5 договору про відшкодування витрат, відповідач повинен був здійснювати сплату орендної плати щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, а також щомісячно відшкодовувати орендодавцю витрати не пізніше останнього числа місяця наступного за звітним.

При цьому, визначаючи кінцевий строк оплати поставленого товару, необхідно враховувати приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, за змістом яких якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов п. 3.5 договору оренди, суд дійшов висновку, що строк оплати орендної плати: - за грудень 2022 року є таким, що настав 16.01.2023 (враховуючи те, що 15 число місяця, наступного за звітним, припадало на вихідний день (неділю), кінцевим строком оплати орендної плати за грудень 2022 року є перший за ним робочий день, тобто 16.01.2023); - за січень 2023 року є таким, що настав 15.02.2023; - за лютий 2023 року є таким, що настав 15.03.2023; - за березень 2023 року є таким, що настав 17.04.2023 (враховуючи те, що 15 число місяця, наступного за звітним, припадало на вихідний день (суботу), кінцевим строком оплати орендної плати за березень 2023 року є перший за ним робочий день, тобто 17.04.2023); - за квітень 2023 року є таким, що настав 15.05.2023; - за травень 2023 року є таким, що настав 15.06.2023; - за червень 2023 року є таким, що настав 17.07.2023 (враховуючи те, що 15 число місяця, наступного за звітним, припадало на вихідний день (суботу), кінцевим строком оплати орендної плати за червень 2023 року є перший за ним робочий день, тобто 17.07.2023); - за липень 2023 року є таким, що настав 15.08.2023; - за серпень 2023 року є таким, що настав 15.09.2023; - за вересень 2023 року є таким, що настав 16.10.2023 (враховуючи те, що 15 число місяця, наступного за звітним, припадало на вихідний день (неділю), кінцевим строком оплати орендної плати за вересень 2023 року є перший за ним робочий день, тобто 16.10.2023); - за жовтень 2023 року є таким, що настав 15.11.2023; - за листопад 2023 року є таким, що настав 15.12.2023; - за грудень 2023 року є таким, що настав 15.01.2024; - за січень 2024 року є таким, що настав 15.02.2024; - за лютий 2024 року є таким, що настав 15.03.2024; - за березень 2024 року є таким, що настав 15.04.2024.

Крім того, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов п. 2.5 договору відшкодування витрат, суд дійшов висновку, що строк відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію: - за грудень 2022 року є таким, що настав 31.01.2023; - за січень 2023 року є таким, що настав 28.02.2023; - за лютий 2023 року є таким, що настав 31.03.2023; - за березень 2023 року є таким, що настав 01.05.2023 (враховуючи те, що останнє число місяця, наступного за звітним, припадало на вихідний день (неділю), кінцевим строком відшкодування витрат орендодавця за березень 2023 року є перший за ним робочий день, тобто 01.05.2023); - за квітень 2023 року є таким, що настав 31.05.2023; - за травень 2023 року є таким, що настав 30.06.2023; - за червень 2023 року є таким, що настав 31.07.2023; - за липень 2023 року є таким, що настав 31.08.2023; - за серпень 2023 року є таким, що настав 02.10.2023 (враховуючи те, що останнє число місяця, наступного за звітним, припадало на вихідний день (суботу), кінцевим строком відшкодування витрат орендодавця за серпень 2023 року є перший за ним робочий день, тобто 02.10.2023); - за вересень 2023 року є таким, що настав 31.10.2023; - за жовтень 2023 року є таким, що настав 30.11.2023; - за листопад 2023 року є таким, що настав 01.01.2024 (враховуючи те, що останнє число місяця, наступного за звітним, припадало на вихідний день (неділю), кінцевим строком відшкодування витрат орендодавця за листопад 2023 року є перший за ним робочий день, тобто 01.01.2024); - за грудень 2023 року є таким, що настав 31.01.2024; - за січень 2024 року є таким, що настав 29.02.2024; - за лютий 2024 року є таким, що настав 01.04.2023 (враховуючи те, що останнє число місяця, наступного за звітним, припадало на вихідний день (неділю), кінцевим строком відшкодування витрат орендодавця за лютий 2023 року є перший за ним робочий день, тобто 01.04.2023); - за березень 2024 року є таким, що настав 30.04.2024.

Проте станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання за договором оренди в частині сплати орендних платежів за період грудень 2022 березень 2024 (до 12.03.2024 дати набрання рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/2727/22 від 23.10.2023 про розірвання договору оренди законної сили) на загальну суму 56 263,76 грн, а також відсутні докази належного виконання відповідачем зобов`язання за договором про відшкодування витрат в частині відшкодування орендодавцю витрат на утримання орендованого майна та його експлуатацію за період грудень 2022 березень 2024 на загальну суму 68 852,46 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором оренди та договором про відшкодування витрат орендодавця, що відповідачем не спростовано шляхом подання до суду відповідних доказів, у відповідача перед позивачем за вказаними договорами утворилась заборгованість в загальній сумі 125 116,22 грн (56 263,76 грн + 68 852,46 грн). Протилежного суду не доведено, доказів здійснення оплати вказаної суми заборгованості до суду не надано.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати орендної плати та відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та експлуатаційних витрат, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 125 116,22 грн основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором оренди в частині сплати орендних платежів, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача нараховані на суми боргу 17 113,82 грн пені, 1 519,22 грн 3 % річних та 3 074,84 грн інфляційних втрат за період прострочення від дати виникнення прострочення за кожним місяцем окремо до 17.07.2024.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором про відшкодування витрат в частині відшкодування орендодавцю витрат, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача нараховані на суми боргу 19 892,54 грн, 1 755,40 грн 3 % річних та 3 683,84 грн інфляційних втрат за період прострочення від дати виникнення прострочення за кожним місяцем окремо до 17.07.2024.

Наразі, дослідивши розрахунки позивача сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем невірно визначено періоди прострочення за деякими платежами, а саме їх початок.

Як було зазначено судом вище, за приписами ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому, визначаючи кінцевий строк оплати поставленого товару, необхідно враховувати приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, за змістом яких якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд зазначив вище, що виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов п. 3.5 договору оренди, строк оплати орендної плати, зокрема:

- за грудень 2022 року є таким, що настав 16.01.2023, у зв`язку із цим прострочення по сплаті орендних платежів за грудень 2022 року почалось 17.01.2023;

- за березень 2023 року є таким, що настав 17.04.2023, у зв`язку із цим прострочення по сплаті орендних платежів за березень 2023 року почалось 18.04.2023;

- за червень 2023 року є таким, що настав 17.07.2023, у зв`язку із цим прострочення по сплаті орендних платежів за червень 2023 року почалось 18.07.2023;

- за вересень 2023 року є таким, що настав 16.10.2023, у зв`язку із цим прострочення по сплаті орендних платежів за вересень 2023 року почалось 17.10.2023;

Крім того, суд зазначив вище, що виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов п. 2.5 договору відшкодування витрат, строк відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію:

- за березень 2023 року є таким, що настав 01.05.2023, у зв`язку із цим прострочення в частині відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію за березень 2023 року почалось 02.05.2023;

- за серпень 2023 року є таким, що настав 02.10.2023, у зв`язку із цим прострочення в частині відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію за серпень 2023 року почалось 03.10.2023;

- за листопад 2023 року є таким, що настав 01.01.2024, у зв`язку із цим прострочення в частині відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію за листопад 2023 року почалось 02.01.2024;

- за лютий 2024 року є таким, що настав 01.04.2023, у зв`язку із цим прострочення в частині відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію за лютий 2024 року почалось 02.04.2024.

За іншими платежами позивачем вірно визначено періоди виникнення прострочення строків оплати орендної плати та відшкодування витрат орендодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.8 договору оренди, орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується орендодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення. За затримку внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) відсотка від несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України за період прострочення платежу. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п.6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 5.2 договору про відшкодування витрат, при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої даним договором, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу включно по день фактичної оплати. Строк нарахування пені не обмежується 6-ма місяцями згідно п. 6 ст. 232 ГК України, а є подовженим по день фактичної сплати заборгованості.

Позивач, керуючись п. 3.8 договору оренди, за прострочення відповідачем строків оплати орендної плати нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 17 113,82 грн, виходячи з розміру пені подвійної облікової ставки НБУ, за період прострочення від дати виникнення прострочення за кожним місяцем окремо до 17.07.2024.

Крім того позивач, керуючись п. 5.2 договору про відшкодування витрат, за прострочення відповідачем строків відшкодування витрат орендодавця нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 19 892,54 грн за період прострочення від дати виникнення прострочення за кожним місяцем окремо до 17.07.2024.

Згідно з ч. 4, 6 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначає, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців.

Згідно зі ст. 251 ГК має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Наразі, дослідивши пункт п. 3.8 договору оренди та п. 5.2 договору про відшкодування витрат, судом встановив, що сторони погодили інший строк щодо нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, відмінний від встановленого частиною 6 статті 232 ГК України.

З огляду на вказане вище, здійснивши перерахунок сум пені, з урахуванням встановлених судом дат виникнення прострочення по сплаті орендної плати та відшкодування витрат орендодавця, з урахуванням умов договору оренди та договору про відшкодування витрат, а також порядку розрахунків, погоджених сторонами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати підлягають задоволенню частково в сумі 17 084,98 грн, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне відшкодування орендодавцю витрат на утримання орендованого майна та експлуатаційних витрат підлягають задоволенню частково в сумі 19 874,33 грн.

Враховуючи вказане, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасну оплату орендної плати та несвоєчасне відшкодування витрат орендодавця підлягають задоволенню частково в загальній сумі 36 959,31 грн (17 084,98 грн + 19 874,33 грн).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Позивач за прострочення відповідачем строків оплати орендної плати нарахував та просить стягнути з відповідача 1 519,22 грн 3 % річних та 3 074,84 грн інфляційних втрат за період прострочення від дати виникнення прострочення за кожним місяцем окремо до 17.07.2024.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за договором про відшкодування витрат в частині відшкодування орендодавцю витрат, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1 755,40 грн 3 % річних та 3 683,84 грн інфляційних втрат за період прострочення від дати виникнення прострочення за кожним місяцем окремо до 17.07.2024.

Здійснивши перерахунок сум 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасну оплату орендної плати, з урахуванням встановлених судом дат виникнення прострочення по сплаті орендної плати, з урахуванням умов договору оренди, а також порядку розрахунків, погодженого сторонами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних за несвоєчасну сплату орендної плати підлягають задоволенню частково в сумі 1 517,44 грн, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за несвоєчасну сплату орендної плати підлягають задоволенню повністю в сумі 3 074,84 грн.

Також здійснивши перерахунок сум 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне відшкодування витрат орендодавця, з урахуванням встановлених судом дат виникнення прострочення по відшкодуванню витрат, з урахуванням умов договору про відшкодування витрат, а також порядку розрахунків, погодженого сторонами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних за несвоєчасне відшкодування орендодавцю витрат на утримання орендованого майна та експлуатаційних витрат підлягають задоволенню частково в сумі 1 733,86 грн, а позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за несвоєчасне відшкодування орендодавцю витрат підлягають задоволенню повністю в сумі 3 683,84 грн.

Враховуючи вказане, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних за несвоєчасну оплату орендної плати та несвоєчасне відшкодування витрат орендодавця підлягають задоволенню частково в загальній сумі 3 251,30 грн (1 517,44 грн + 1 733,86 грн), а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за несвоєчасну оплату орендної плати та несвоєчасне відшкодування витрат орендодавця підлягають задоволенню повністю в загальній сумі 6 758,68 грн (3 074,84 грн + 3 683,84 грн).

У свою чергу відповідач позовних вимог не оспорив, заборгованість шляхом подання відповідних доказів не спростував, контррозрахунку до суду не подав.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 027,11 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Стоцького Романа Романовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (місцезнаходження: пл. Центральна, буд. 5, м. Славутич, Київська обл., 07101; код ЄДРПОУ 32301037) 125 116,22 грн основного боргу, 36 959,31 грн пені, 3 251,30 грн 3% річних, 6 758,68 грн інфляційних втрат та 3027,11 грн судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	31.10.2024
Оприлюднено	04.11.2024
Номер документу	122716168
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо оренди

Судовий реєстр по справі —911/1914/24

Рішення від 31.10.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л.В.

Ухвала від 05.08.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 31.10.2024 по справі 911/1914/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/1914/24

Рішення від 31.10.2024

Ухвала від 05.08.2024

Рішення
від 31.10.2024 по справі 911/1914/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ