Рішення

від 28.10.2024 по справі 918/460/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/460/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області (35442, Рівненська область, Рівненський район, с. Бугрин, вул. Перемоги, буд. 1, код ЄДРПОУ 40130624)

до відповідача Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району (35442, Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, буд. 36, код ЄДРПОУ 22585225)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Бугринська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області (35442, Рівненська обл., Рівненський район, с. Бугрин, вул.Острозького, буд.9а, код ЄДРПОУ 40236261)

про зобов`язання повернути нерухоме майно комунальної власності та земельну ділянку

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Гавлитюк І.С., адвокат Дяк В.С.;

від відповідача: адвокат Дмитренко Р.П.; керівник - Григор`єв Д.В.;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Бугринська сільська рада Рівненського району Рівненської області звернулася в Господарський суд Рівненської області із позовом до Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району в якому просить зобов`язати останню повернути Бугринській сільській раді нерухоме майно комунальної власності, розташоване за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення та земельну ділянку розміром 0,30 га шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання-передачі (повернення).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08 травня 2024 року позовну заяву Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області залишено без руху. Зобов`язано Бугринську сільську раду Рівненського району Рівненської області у 5 денний строк з дня отримання даної ухвали через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області надати докази вартісної оцінки нерухомого майна комунальної власності, яке розташоване за адресою: Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення та земельної ділянки розміром 0,30; докази доплати судового збору у відповідності до вартості спірного майна, яке позивач просить повернути.

23.05.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Бугринською сільською радою Рівненського району Рівненської області подано докази вартісної оцінки нерухомого майна комунальної власності, яке розташоване за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення та земельної ділянки розміром 0,30; докази доплати судового збору у відповідності до вартості спірного майна, яке позивач просить повернути.

Ухвалою суду від 27.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги Бугринська сільська рада обґрунтовує наступним. У відповідності до рішення Гощанської районної ради від 24 березня 1999 року № 47 «Про підсумки інвентаризації об`єктів районної комунальної власності» було затверджено Перелік об`єктів районної комунальної власності, серед яких Бугринська дільнична лікарня (№ 2 Переліку).

06.12.2000 року Гощанською районною радою було прийнято рішення № 116 «Про передачу у безоплатне користування приміщень Бугринської дільничної лікарні релігійній громаді УПЦ с. Бугрин» (нині - «Релігійна громада Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району»).

15.02.2001 року було підписано Акт передачі основних засобів Бугринської дільничної лікарні між Головним лікарем Бугринської дільничної лікарні, Бугринським сільським головою, настоятелем громади УПЦ МП, старостою громади УПЦ МП.

22.10.2003 року Гощанською районною радою було прийнято Рішення № 103 «Про інвентаризацію об`єктів спільної власності територіальних громад району», до складу якого увійшло нерухоме майно Бугринської дільничної лікарні (№ 3 Переліку).

31.03.2015року рішенням № 21 Бугринської сільської ради було присвоєно поштову адресу будівлі Храму Свято-Вознесенської церкви в с. Бугрин: вул. Б. Хмельницького, 36 с. Бугрин.

25.12.2015року Гощанською районною радою було прийнято рішення «Про передачу у власність, управління Бугринській та Бабинській сільським радам бюджетних установ, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад». На даний час Гощанська районна рада знаходиться в стані припинення з 15.01.2021 року, що підтверджується відомостями із державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12.02.2016року було затверджено Акт приймання-передачі майна з балансу Комунального закладу «Гощанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Гощанської районної ради Гощанського району Рівненської області на баланс Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області. Перелік майна, що передавався Бугринській сільській раді відображено в Додатках 1-3 до вказаного Акта.

Рішенням сесії Рівненської районної ради Рівненської області № 486 від 27.09.2023 року районна рада вирішила внести зміни до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад району, затвердженого рішенням районної ради від 22 грудня 2022 року № 450, а саме: додати до Переліку розділ «Комунальне некомерційне підприємство «Бугринська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини» Бугринської сільської ради Рівненського району» та включити до нього майно згідно з додатком. Затвердити Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад району із врахуванням змін, що зазначені в пункті 1 даного рішення, згідно з додатком.

Рішенням сесії Рівненської районної ради Рівненської області № 487 від 27 вересня 2023 року було прийнято рішення про передачу нерухомого майна із спільної власності територіальних громад Рівненського району у комунальну власність Бугринської сільської ради, розташованого за адресою: Рівненська обл. Рівненський р- н с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36, а саме: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення.

17 листопада 2023 року Рішенням сесії Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області було прийнято нерухоме майно із спільної власності територіальних громад Рівненського району у комунальну власність Бугринської сільської ради, розташоване за адресою: Рівненська обл. Рівненський р-н с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36, а саме: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення. Дане нерухоме майно було передано на баланс КНП «Бугринська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Уповноважено керівника вище згаданого комунального некомерційного підприємства на вчинення усіх необхідних дій, пов`язаних із виготовленням технічної документації на нерухоме майно.

Рішенням сесії Рівненської районної ради від 19.12.2023 року № 502 «Про внесення змін до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад Рівненського району, затвердженого рішенням районної ради від 27 вересня 2023 року № 486» Рівненська районна рада вирішила внести зміни до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад району, затвердженого рішенням районної ради від 27 вересня 2023 року № 486, а саме: вилучити з Переліку розділ «Комунальне некомерційне підприємство «Бугринська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини» Бугринської сільської ради рівненського району» з включеним до нього майном згідно з додатком. Затвердити Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад району із врахуванням змін, що зазначені в пункті 1 даного рішення, згідно з додатком.

Відтак, позивач зазначає, що Бугринській сільській раді на праві комунальної власності належить нерухоме майно, розміщене за адресою: Рівненська обл. Рівненський р-н с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36.

Зазначає, що в подальшому листом від 16.01.2024 року КНП «Бугринською амбулаторією загальної практики сімейної медицини» було повідомлено Бугринську сільську раду про «неможливість проведення інвентаризації нерухомого майна, а саме: приміщення Бугринської дільничної лікарні, яке знаходиться за адресою: с. Бугрин: вул. Б. Хмельницького, 36 та відповідно виготовлення технічної документації на вказане майно, так як потрібен доступ до приміщень для проведення замірів, а Настоятель Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії УПЦ Московського патріархату с. Бугрин Гощанського району відмовляє в наданні такого доступу.

Рішенням сесії № 962 від 09.02.2024 року Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області Релігійній громаді Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району (код ЄДРПОУ: 22585225) припинено право безоплатного користування нежитловими приміщеннями комунальної власності, що розташовані за адресою: с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36 (рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення) та земельною ділянкою розміром 0,30 га, на якій розташовані дані приміщення.

16.02.2024року представником Позивача на адресу представника Відповідача - настоятеля УПЦ МП в с. Бугрин - Григорьева Дмитра Васильовича, було надіслано цінний лист-повідомлення про припинення права безоплатного користування нерухомим майном комунальної власності з проханням підписати Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, направивши один примірник Акту на поштову адресу Бугринської сільської ради та звільнити займане приміщення у 14-денний строк з моменту отримання вище вказаного листа.

Позивач вказує, що станом на момент звернення до суду Відповідачем не звільнено займані приміщення та не підписано Акт прийому-передачі (повернення) нерухомого майна комунальної власності.

Такі дії Відповідача вважає протиправними та такими, що порушують право Позивача на вільне користування комунальним майном відповідно до суспільних потреб Позивача.

Релігійна громада Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району надала суду відзив на позов в якому проти вимог Позивача заперечує посилаючись при цьому на те, що Релігійна громада УПЦ с.Бугрин є законним користувачем спірного приміщення та земельної ділянки, так як 06.12.2000 рокуГощанською районною радою було прийнято рішення № 116 «Про передачу у безоплатне користування приміщень Бугринської дільничої лікарні релігійній громаді УПЦ с. БугринГощанського району», а 15.02.2001 року було підписано Акт передачі основних засобів Бугринської дільничної лікарні між Головним лікарем Бугринської дільничної лікарні, Бугринським сільським головою, настоятелем громади УПЦ МП, старостою громади УПЦ МП. В той же час зазначає, що 31.03.2015 року рішенням № 21 Бугринської сільської ради було присвоєно поштову адресу Будівлі Храму Свято-Вознесенської церкви в с. Бугрин: вул. Б. Хмельницького, 36. Крім того вказує, що 23.04.2001 рокурішенням Бугринської сільської ради Гощанського району №161 надано дозвіл релігійній громаді УПЦ с.БугринГощанського району для складання проекту відводу у приватну власність земельної ділянки під будівництво церкви в селі Бугрин,площею 030 га за адресою: с. Бугрин, вул. Б. Хмельницького. 36. та видачі Державного акту на право приватної власності на землю, 30.09.2003 року складено акт про перенесення переданих релігійній громаді УПЦ с Бугрин земель в натуру для будівництва та обслуговування церкви та складено акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно якого Бугринська сільська рада передала, релігійна громада УПЦ с. Бугрин, прийняла земельну ділянку 0.41 га землі, згідно відведених меж. Також зазначає, що вказане приміщення за адресою: 35442, Рівненська область, Рівненський район, с.Бугрин вул. Б. Хмельницького, буд. 36, є церквою 23 роки, аКомунальне некомерційне підприємство "Бугринська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області знаходиться за адресою: 35442, Рівненська область, Рівненський район, с.Бугрин, вул.. Острозьких 9а.

Представник позивача подала суду відповідь на відзив в якій проти наведеного відповідачем заперечує.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив в яких повторно проти позову заперечує.

Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, натомість представники відповідача проти позову заперечили, з підстав, наведених у відзиві.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Бугринська сільська рада - орган місцевого самоврядування, який зареєстровано 21.05.1997 року згідно відомостей з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (дата запису: 22.05.2007, номер запису: 15911200000000308, код ЄДРПОУ: 04385445).

Релігійна громада Свято-Вознесенської Парафії Української Православної Церкви Московський Патріархат с. Бугрин Гощанського району - релігійна громада, зареєстрована 03.12.1991, код ЄДРПОУ 22585225 за адресою 35442, Рівненська область, Рівненський район, с.Бугрин.

У відповідності до рішення Гощанської районної ради від 24 березня 1999 року № 47 «Про підсумки інвентаризації об`єктів районної комунальної власності» було затверджено Перелік об`єктів районної комунальної власності, серед яких Бугринська дільнична лікарня (№ 2 Переліку).

06.12.2000 року Гощанською районною радою було прийнято рішення № 116 «Про передачу у безоплатне користування приміщень Бугринської дільничної лікарні релігійній громаді УПЦ с. Бугрин» (нині - «Релігійна громада Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району»).

15.02.2001 року було підписано Акт передачі основних засобів Бугринської дільничної лікарні між Головним лікарем Бугринської дільничної лікарні, Бугринським сільським головою, настоятелем громади УПЦ МП, старостою громади УПЦ МП.

22.10.2003 року Гощанською районною радою було прийнято рішення № 103 «Про інвентаризацію об`єктів спільної власності територіальних громад району», до складу якого увійшло нерухоме майно Бугринської дільничної лікарні (№ 3 Переліку).

31.03.2015року рішенням №21 Бугринської сільської ради було присвоєно поштову адресу Будівлі Храму Свято-Вознесенської церкви в с. Бугрин: вул. Б. Хмельницького, 36 с. Бугрин.

05 лютого 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про добровільне об`єднання територіальних громад», який набрав чинності 05 березня 2015 року. На основі вказаного закону в листопаді 2015 року шляхом об`єднання Бугринської та Посягвівської сільських рад утворилася Бугринська об`єднана територіальна громада до складу якої входять села: Бугрин, Зарічне, Новоставці, Угільці, Башине, Вільгір, Колесники Посягва, Ясне, Сергіївка, М`ятин, Олексіївка. Адміністративний центр громади розташований у с. Бугрин. Код ЄДРПОУ після реорганізації: 40130624.

25.12.2015року Гощанською районною радою було прийнято рішення «Про передачу у власність, управління Бугринській та Бабинській сільським радам бюджетних установ, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад». На даний час Гощанська районна рада знаходиться в стані припинення з 15.01.2021 року, що підтверджується відомостями із державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12.02.2016року було затверджено Акт приймання-передачі майна з балансу Комунального закладу «Гощанський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Гощанської районної ради Гощанського району Рівненської області на баланс Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області. Перелік майна, що передавався Бугринській сільській раді відображено в Додатках 1-3 до вказаного Акта.

Рішенням Рівненської районної ради Рівненської області № 486 від 27.09.2023 року з метою врегулювання майнових прав та приведення у відповідність Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад Рівненського району, а саме: відновлення цілісності майнового комплексу КНП «Бугринська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини» Бугринської сільської ради Рівненського району», відповідно до листа Бугринської сільської ради від 08 серпня 2023 року № 173/03-26/213, за погодженням з постійними комісіями районної ради, районна рада вирішила внести зміни до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад району, затвердженого рішенням районної ради від 22 грудня 2022 року № 450, а саме: додати до Переліку розділ «Комунальне некомерційне підприємство «Бугринська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини» Бугринської сільської ради Рівненського району» та включити до нього майно згідно з додатком. Затвердити Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад району із врахуванням змін, що зазначені в пункті 1 даного рішення, згідно з додатком.

Рішенням Рівненської районної ради Рівненської області № 487 від 27 вересня 2023 року було прийнято рішення про передачу нерухомого майна із спільної власності територіальних громад Рівненського району у комунальну власність Бугринської сільської ради, розташованого за адресою: Рівненська обл. Рівненський р-н с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36, а саме: рентгенівський кабінет, амбулаторія- лабораторія, пологове відділення.

17 листопада 2023 року рішенням Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області №910 було прийнято нерухоме майно із спільної власності територіальних громад Рівненського району у комунальну власність Бугринської сільської ради, розташоване за адресою: Рівненська обл. Рівненський р-н с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36, а саме: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення. Дане нерухоме майно було передано на баланс КНП «Бугринська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Уповноважено керівника вище згаданого комунального некомерційного підприємства на вчинення усіх необхідних дій, пов`язаних із виготовленням технічної документації на нерухоме майно.

Рішенням Рівненської районної ради від 19.12.2023 року № 502 Про внесення змін до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад Рівненського району, затвердженого рішенням районної ради від 27 вересня 2023 року № 486 з метою врегулювання майнових прав та приведення у відповідність Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад Рівненського району, а саме передачі майнового комплексу КНП Бугринська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини Бугринської сільської ради Рівненського району, відповідно до рішень Рівненської районної ради від 27 вересня 2023 року № 487 Про передачу із спільної власності територіальних громад Рівненського району у комунальну власність Бугринської сільської ради нерухомого майна та Бугринської сільської ради від 17 листопада 2023 року № 910 Про прийняття із спільної власності територіальних громад Рівненського району у комунальну власність Бугринської сільської ради нерухомого майна, за погодженням з постійними комісіями районної ради, Рівненська районна рада вирішила внести зміни до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад району, затвердженого рішенням районної ради від 27 вересня 2023 року № 486, а саме: вилучити з Переліку розділ Комунальне некомерційне підприємство Бугринська амбулаторія загальної практики-сімейної медицини Бугринської сільської ради рівненського району з включеним до нього майном згідно з додатком. Затвердити Перелік об`єктів спільної власності територіальних громад району із врахуванням змін, що зазначені в пункті 1 даного рішення, згідно з додатком.

Рішенням №962 від 09.02.2024 року Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області Релігійній громаді Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району припинено право безоплатного користування нежитловими приміщеннями комунальної власності, що розташовані за адресою: с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36 (рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення) та земельною ділянкою розміром 0,30 га, на якій розташовані дані приміщення.

З огляду на вищезазначене, стверджуючи, що Бугринській сільській раді на праві комунальної власності належить нерухоме майно, розміщене за адресою: Рівненська обл. Рівненський р-н с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36 і що Релігійною громадою Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району не звільнено займані приміщення та не підписано Акт прийому-передачі (повернення) нерухомого майна, Бугринська сільська рада просить суд зобов`язати Релігійну громаду повернути Бугринській сільській раді нерухоме майно розташоване за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36, а саме: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення та земельну ділянку розміром 0,30 га шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного Акту приймання-передачі (повернення).

Відтак суд має дати відповідь на питання чи правомірно Релігійна громада Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району користується нерухомим майном розташованим за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36, а саме: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення та земельною ділянкою розміром 0,30 га. та чи має право Бугринська сільська рада вимагати повернення їй вказаного нерухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основним законом України, що визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон).

Згідно з абзацами другим, п`ятнадцятим статті 1 Закону територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, шостої та восьмої статті 60 Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Право на свободу світогляду та віросповідання у національному праві є складовою системи конституційних прав і свобод людини.

Стаття 35 Конституції України гарантує кожному право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

В Україні правовідносини, пов`язані із реалізацією свободи віросповідання і діяльністю релігійних організацій, регулюються, зокрема, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання (частина перша статті 3 Закону).

На міжнародному рівні ці гарантії проголошені у Загальній декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948; далі - Декларація), стаття 18 якої визначає, що кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання як одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і виконанні релігійних та ритуальних обрядів.

Беручи до уваги Декларацію, Конвенція проголошує гарантії кожному, хто перебуває під юрисдикцією Високих Договірних Сторін, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції; кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно (частина перша статті 9 Конвенції).

Важливими аспектами свободи віросповідання є свобода сповідувати релігію одноособово, а також спільно з іншими, тобто у колі тих, хто поділяє цю віру.

На це звернув увагу ЄСПЛ у рішенні «Свято-Михайлівська Парафія проти України» (заява № 77703/01), в якому вказав, що свобода віросповідання - це, перш за все, особиста справа кожного, вона також означає, серед іншого, свободу «сповідувати релігію» самому або в об`єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону держава захищає права і законні інтереси релігійних організацій; сприяє встановленню відносин взаємної релігійної світоглядної терпимості й поваги між громадянами, які сповідують релігію або не сповідують її, між віруючими різних віросповідань та їх релігійними організаціями; бере до відома і поважає традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, якщо вони не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до статті 7 Закону релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій.

Водночас, урахування державою у відносинах з релігійною організацією правил, на яких заснована її ієрархічна та інституційна структура, повага до її традицій та внутрішніх настанов не може унеможливлювати реалізацію права, гарантованого статтею 9 Конвенції в світлі статті 11 Конвенції, а також не може суперечити чинному законодавству.

Гарантована статтею 9 Конвенції свобода віросповідання також означає, серед іншого, свободу «сповідувати релігію» в об`єднанні з іншими, публічно та в колі тих, хто поділяє цю віру. Оскільки релігійні громади традиційно існують у вигляді організованих структур, стаття 9 має тлумачитися в світлі статті 11 Конвенції, яка захищає об`єднання від невиправданого втручання з боку держави (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України», § 121).

Також відповідно до частини першої статті 8 Закону релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Тобто релігійну громаду Закон характеризує як місцеву релігійну організацію.

Релігійні громади в Україні, як правило, створюються в межах одного населеного пункту, поряд з цим існують непоодинокі випадки, коли релігійна громада створена у тісному зв`язку з культовою спорудою, яка є єдиною на декілька населених пунктів, тобто забезпечує спільне задоволення релігійних потреб вірян певної місцевості.

Однак територіальному критерію все ж має надаватися певне значення й у питанні членства в релігійній громаді з огляду на законодавче визначення поняття релігійної громади як місцевої релігійної організації, а також з огляду на поширений критерій для визначення членства у релігійній громаді - регулярне відвідування богослужінь, що також є критерієм членства в релігійній громаді.

У цьому питанні варто також звернути увагу на висновки ЄСПЛ, за якими, оцінюючи відповідність національних заходів пункту 2 статті 9 Конвенції, суди повинні враховувати історичний контекст та особливі риси відповідної релігії, які охоплюють догму, обряди, організацію тощо. Такий самий обов`язок може бути покладений на національні органи влади під час прийняття додаткових рішень у рамках їхніх відносин з різними релігіями (рішення у справах «Cha'are Shalom Ve Tsedek v. France» [GC], заява № 27417/95; «Mirolubovs and Others v. Latvia», заява № 798/05).

Звертаючись до наведеного висновку ЄСПЛ про необхідність врахування історичного контексту і особливостей відповідної релігії, а також до положень статті 5 Закону про обов`язок держави брати до відома і поважати традиції та внутрішні настанови релігійних організацій, суд враховує, що відповідно до Правил Вселенських Соборів (Правила 630-ти святих отців, прийняті на Четвертому Вселенському Соборі в 451 році в Халкидоні), за якими «якщо … в майбутньому збудоване буде місто: то розподіл церковних парафій нехай відповідає адміністративному й земському порядку» (Правило 17). Також відповідно до Правил 227-ми святих отців, прийнятих на П`ято-шостому (Трульському) Вселенському Соборі у Константинополі (691-692 рр.): «Отцями нашими встановлене, і ми зберігаємо правило, яке говорить так: якщо царською владою збудоване нове, або колись буде побудоване місто, то адміністративним та земельним розподілам нехай відповідає і розподіл церковних справ» (Правило 38).

Отже, беручи до уваги наведені вище положення Закону, традиції релігії, до якої належить релігійна організація у цій справі, суд враховує зв`язок церковної організації і територіального устрою, статус релігійної громади саме як місцевої релігійної організації, покликаної забезпечувати віросповідні потреби вірян насамперед певної місцевості.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що віряни Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району є одночасно і членами Бугринської об`єднаної територіальної громади.

За приписами статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, шостої та восьмої статті 60 вказаного Закону територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Отже віряни Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району як члени Бугринської об`єднаної територіальної громади мають право, зокрема, користуватися майном, що належить територіальній громаді.

Як встановлено судом вище, 06.12.2000 року Гощанською районною радою було прийнято рішення №116 «Про передачу у безоплатне користування приміщень Бугринської дільничної лікарні релігійній громаді УПЦ с. Бугрин» (нині - «Релігійна громада Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району»), яким вирішено передати релігійній громаді УПЦ с.Бугрин у безоплатне користування на період використання як культової споруди належні Бугринській сільській раді приміщення: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення та земельну ділянку розміром 0,30 га, на якій розміщені дані приміщення.

15.02.2001 року було підписано Акт передачі основних засобів Бугринської дільничної лікарні між Головним лікарем Бугринської дільничної лікарні, Бугринським сільським головою, настоятелем громади УПЦ МП, старостою громади УПЦ МП..

22.10.2003 року Гощанською районною радою було прийнято рішення № 103 «Про інвентаризацію об`єктів спільної власності територіальних громад району», до складу якого увійшло нерухоме майно Бугринської дільничної лікарні (№ 3 Переліку).

У зв`язку з вищевказаними подіями 31.03.2015 року рішенням №21 Бугринської сільської ради було присвоєно поштову адресу Будівлі Храму Свято-Вознесенської церкви в с. Бугрин: вул. Б. Хмельницького, 36 с. Бугрин.

В подальшому Рівненською районною радою Рівненської області за №487 від 27 вересня 2023 року було прийнято рішення про передачу нерухомого майна із спільної власності територіальних громад Рівненського району у комунальну власність Бугринської сільської ради, розташованого за адресою: Рівненська обл. Рівненський р-н с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36, а саме: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення, а 17 листопада 2023 року рішенням Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області №910 було прийнято вищевказане нерухоме майно із спільної власності територіальних громад Рівненського району у комунальну власність Бугринської сільської ради.

Крім того слід відмітити, що 23.04.2001 року рішенням Бугринськоїсільської ради Гощанського району №161 надано дозвіл Релігійній громаді УПЦ с. БугринГощанського району для складання проекту відводу у приватну власність земельної ділянки під будівництвоцеркви в селі Бугринплощею 030 га за адресою: с. Бугрин, вул.Б. Хмельницького. 36 та видачі Державного акту на право приватної власності на землю.

Таким чином суд констатує, що віряни Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району як члени територіальної громади Гощанського району, а в подальшому Бугринської об`єднаної територіальної громади, правомірно набули права користування нерухомим майном, розташованим за адресою: Рівненська обл. Рівненський р-н с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36, а саме: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення та земельною ділянкою розміром 0,30 га, на якій розміщені вказані приміщення, з метою використання їх як культової споруди.

Посилання Позивача на те, що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно будівлі Бугринської дільничної лікарні та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: вул. Б. Хмельницького, 36 с. Бугрин відсутні відомості про перебування її у користуванні Відповідача, не заслуговує на увагу, так як Позивач також не надав доказів того, що державна реєстрація речового права на вказане нерухоме майно здійснена саме за ним.

Суд зазначає, що з прийняттям Гощанською районною радою рішення №116 «Про передачу у безоплатне користування приміщень Бугринської дільничної лікарні релігійній громаді УПЦ с. Бугрин» (нині - «Релігійна громада Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району»), з підписанням Акта від 15.02.2001 року передачі основних засобів Бугринської дільничної лікарні між Головним лікарем Бугринської дільничної лікарні, Бугринським сільським головою, настоятелем громади УПЦ МП, старостою громади УПЦ МП., а в подальшому з присвоєнням рішенням №21 Бугринської сільської ради поштової адреси Будівлі Храму Свято-Вознесенської церкви в с. Бугрин: вул. Б. Хмельницького, 36 с. Бугрин, у Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району» виникло правомірне (легітимне) очікування того, що релігійна громада буде користуватися нерухомим майном на період використання як культової споруди і що стосовно до неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше.

Складовим елементом загального принципу юридичної визначеності як вимоги верховенства права (правовладдя) також є принцип правомірних (легітимних) очікувань, який, за тлумаченням Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської Комісії), «виражає ідею, що органи публічної влади повинні додержуватися не лише приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань».

Відповідно, органи публічної влади повинні не лише додержуватися законів та інших нормативних актів, а й своїх обіцянок та правомірних очікувань людини.

Ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинні відчувати краху надій щодо своїх легітимних (правомірних) очікувань.

Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно до неї орган публічної влади буде діяти саме так, а не інакше. У практиці ЄСПЛ матеріальні правомірні очікування визнаються «майном» за умови, що такі очікування (1) стосуються певних благ, котрі мають економічну цінність, (2) є цивільними за галузевою належністю і (3) достатньо визначені для того, аби бути забезпеченими можливістю судового захисту. Відповідно до усталеної практики Європейського суду ««майном» може бути «наявне майно», або активи, включно з вимогами,

стосовно яких заявник здатен довести, що він мав принаймні «правомірне очікування» дієвої реалізації його майнового права» (Див.: Malhous v. Czech Republic (dec.) [GC], no. 33071/96, ECHR 2000-XII; Draon v. France [GC], no. 1513/03, ECHR 2006-IX; Pressos Compania Naviera S. A. and Others v. Belgium, no. 17849/91, §§ 29-31, ECHR A332).

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (абзац перший); проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за потрібне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (абзац другий).

За позицією Європейського суду з прав людини Конвенцією захищається не лише право власності на наявне майно (право власності sensu stricto), а й легітимні очікування щодо набуття певного майна чи майнового права. Так, Європейський суд з прав людини наголосив, що майном може бути як наявне майно, так і, зокрема, право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що має принаймні легітимні очікування щодо ефективного здійснення права власності (§ 83 рішення у справі "Князь Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини" (Prince Hans-Adams of Lichtenstein II v. Germany) від 12 липня 2001 року). Європейський суд з прав людини наголошував на різниці між звичайним очікуванням, яким би зрозумілим воно не було, і легітимним очікуванням, яке повинно бути більш конкретним і базуватися на положеннях законодавства чи усталеній національній судовій практиці (§ 112 рішення щодо прийнятності заяв у справі "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини" (Von Maltzan and Others v. Germany) від 2 березня 2005 року).

Право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства. При обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року підкреслив важливе значення принципу "добропорядного врядування" (good governance), зазначивши, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб; зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (§ 70). У § 71 вказаного рішення Європейський суд з прав людини також зауважив, що принцип "добропорядного врядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня недбалість; з іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка розраховувала на легітимність добросовісних дій державного органу; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються; у контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "добропорядного врядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Постановивши рішення №962 від 09.02.2024 року про припинення Релігійній громаді Свято-Вознесенської парафії Української православної церкви Московський патріархат с. Бугрин Гощанського району (код ЄДРПОУ: 22585225) права безоплатного користування нежитловими приміщеннями комунальної власності, що розташовані за адресою: с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36 (рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення) та земельною ділянкою розміром 0,30 га, на якій розташовані дані приміщення, Бугринська сільська рада Рівненського району Рівненської області допустила порушення принципу "добропорядного врядування" та позбавила жителів територіальної громади - вірян Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії УПЦ МП, легітимних очікувань користуватися комунальною власністю з метою задоволення релігійних потреб.

Крім того, слід відмітити, що приймаючи рішення про відібрання приміщення церкви у членів релігійної громади УПЦ с.Бугрнн, які є жителями Бугринської територіальної громади Бугринська сільська рада, яка зобов`язана захищати права своїх жителів, всупереч вимог Конституції України та Законів України, позбавляє права громадян України на вільне віросповідання.

Відтак рішення Бугринської сільської ради Рівненського району Рівненської області №962 від 09.02.2024 року не може вважатися таким, що прийняте радою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і, відповідно, не може бути підставою для припинення права користування жителями територіальної громади - вірянами Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії УПЦ МП комунальною власністю територіальної громади з метою задоволення релігійних потреб..

Посилання позивача на те, що між ним та Відповідачем існували правовідносини безоплатного найму (оренди) нерухомого майна і що припинення права тимчасового безоплатного користування нерухомим майном та земельною ділянкою можливе на розсуд органу місцевого самоврядування спростовуються всім вищенаведеним та є безпідставним, зокрема, і з огляду на те, як встановлено вище судом, що віряни Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії УПЦ МП є членами Бугринської об`єднаної територіальної громади, і, відповідно, мають право користування об`єктами комунальної власності, зокрема, з метою задоволення релігійних потреб.

Тобто в даному випадку не може йти мова про передачу нерухомого майна в найм (оренду) на підставі договору, так як самі ж власники комунального майна - члени Бугринської об`єднаної територіальної громади - ним же й користуються.

Також безпідставним є посилання Позивача на те, що вищевказане нерухоме майно необхідне для використання його за призначенням, так як, що встановлено судом вище, Комунальне некомерційне підприємство «Бугринська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» Бугринської сільської ради, яке нібито має використовувати вказане майно, користується нерухомим майном за адресою вул. Острозького, буд.9а, с. Бугрин.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення є Місцевий референдум та Загальні збори громадян за місцем проживання (ст. 7, 8 Закону).

Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.

При цьому рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов`язковими для виконання на відповідній території, а рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

З огляду на вищевказані норми Закону питання щодо користування релігійною громадою Свято-Вознесенської парафії УПЦ МП майном комунальної власності, що розташовані за адресою: с. Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36 (рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення) та земельною ділянкою розміром 0,30 га, на якій розташовані дані приміщення, може бути вирішено територіальною громадою на Місцевому референдумі або Загальними зборами громадян за місцем проживання.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивач не довів належними та допустимими доказами факт неправомірного користування вірянами Релігійної громади Свято-Вознесенської парафії УПЦ МП, які є членами Бугринської об`єднаної територіальної громади, нерухомим майном комунальної власності, розташованим за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н, с.Бугрин вул. Б.Хмельницького, 36: рентгенівський кабінет, амбулаторія-лабораторія, пологове відділення та земельною ділянкою розміром 0,30 га., позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1.Відмовити Бугринській сільській раді Рівненського району Рівненської області у задоволенні позову.

2.Судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покласти на позивача Бугринську сільську раду Рівненського району Рівненської області

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 31 листопада 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.