Рішення

від 31.10.2024 по справі 922/2832/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2832/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/2832/24

за позовом Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (61057, м.Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328)

до відповідача - Приватного підприємства Техносервіс (63832, Харківська обл., Ізюмський р-н (раніше - Борівський р-н), село Піски-Радьківські, провул. Шосейний, буд. 2, ЄДРПОУ 31936117)

про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 276484,71 грн,

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ Харківенергозбут звернулося до Господарського суду Харківської області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС з позовом до відповідача ПП Техносервіс про стягнення 276484,71 грн, з яких: заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 274528,03 грн за договором № 763-280 від 01.01.2021; 3% річних у сумі 1486,87 грн за період з 16.03.2023 по 31.05.2023 та інфляційні втрати в сумі 469,81 грн за травень 2024 року за договором № 763-280 від 01.01.2021; а також просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3317,90 грн, та просить розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 763-280 від 01.01.2021 (укладеному шляхом підписання відповідної Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком № 1 до вказаного Договору) щодо внесення оплати за спожиту електричну енергію в розмірах та в строки, передбачені зазначеним Договором.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2024 вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2832/24, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позов та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив та встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив, а також повідомлено відповідачу - ПП Техносервіс про обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6 ГПК України, щодо необхідності зареєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС та відповідачу - в паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу (які зазначена позивачем у позові та вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Від учасників справи після відкриття провадження у даній справі будь-яких заяв по суті справи або заяв чи клопотань з процедурних питань на адресу суду станом на день прийняття судом цього рішення не надходило.

Позивачем - ПрАТ Харківенергозбут копію зазначеної ухвали суду отримано 21.08.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК) в електронному вигляді через підсистему Електронний Суд ЄСІТС, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач - ПП Техносервіс, в порушення вимог ч. 6 ст. 6, ч. 7 ст. 42 ГПК України не зареєстрував особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, що була направлена на юридичну адресу відповідача - ПП Техносервіс (63832, Харківська обл., Ізюмський р-н (раніше - Борівський р-н), село Піски-Радьківські, провул. Шосейний, буд. 2), не вручена адресату та повернулася за зворотною адресою до суду з довідкою працівника оператора поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» про причину повернення поштового відправлення: «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до приписів ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

За приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. В разі відсутності заяви учасника справи про зміну адреси, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається за останньою відомою суду адресою цього учасника справи, і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Тобто, в разі, якщо ухвалу суду направлено за належною адресою, а саме: за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або яка повідомлена суду стороною, вважається, що адресат належно повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання відповідачем зазначеної ухвали суду, оскільки таке неотримання зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою самого учасника справи щодо отримання кореспонденції, яка надходить від суду на його адресу.

Крім того, як вже зазначалося вище, ухвала суду про відкриття провадження у справі № 922/2832/24 була вчасно офіційно оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень у відповідності до ст. 122 ГПК України.

В силу приписів ст. 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача - ПП Техносервіс про розгляд даної справи й надання йому можливості висловити свою позицію щодо заявлених позивачем вимог і звернутись до суду із заявами по суті справи та заявами чи клопотаннями з процесуальних питань. Втім, відповідач, відзиву на позовну заяву, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та жодного доказу для долучення до матеріалів справи не надав, із заявами або клопотаннями по суті справи та з процедурних питань до суду не звертався, на зв`язок із судом будь-яким чином не виходив.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відповідачем відзиву на позовну заяву є правом, а не обов`язком учасника справи, а отже його відсутність не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов`язком) відповідача, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем у позовній заяві досить повно висловлено та обґрунтовано свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для прийняття обґрунтованого та об`єктивного рішення по даній справі, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення учасників справи, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив таке.

11.06.2017 набрав чинності Закон України Про ринок електричної енергії, який розмежовує діяльність суб`єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності, діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом про ринок.

Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор).

ПрАТ Харківенергозбут у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії з 01.01.2019 є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови НКРЕКП від 19.06.2018 № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

Як постачальник електричної енергії за вільними цінами позивач - ПрАТ Харківенергозбут здійснює постачання електричної енергії в порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії" (надалі - Правила), затвердженими постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, та на умовах договору постачання електричної енергії.

При цьому, відповідно до Постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1446, АТ Харківобленерго є оператором системи розподілу (ОСР), який відповідно до п. 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01.01.2019 здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на території міста Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії.

Позивачем надано до матеріалів позову копію договору про постачання електричної енергії споживачу № 763-280 від 01.01.2021, який не підписаний споживачем - ПП Техносервіс.

Водночас, у матеріалах позову міститься підписана з боку споживача - ПП Техносервіс та засвідчена його печаткою копія Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 763-280 від 01.01.2021 (далі по тексту - Заява-приєднання).

Зі змісту вказаної Заяви-приєднання вбачається, що керуючись ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та ознайомившись з умовами договору про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір), розміщеного на сайті ПрАТ Харківенергозбут в мережі Інтернет за адресою http:www.zbutenergo.kharkov.ua, Споживач приєднався до умов Договору на умовах Комерційної пропозиції Постачальника № 1П.

Відповідно до вказаної Заяви-приєднання, Споживач, погодившись з цією Заявою-приєднання (акцептувавши її), засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі. З моменту акцептування цієї Заяви-приєднання Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору та чинним законодавством України.

Зазначеною Заявою-приєднання визначено дату початку постачання електричної енергії з 01.01.2021 та визначено, що оператором, з яким Споживачем укладено договір розподілу/передачі електричної енергії є АТ Харківобленерго.

Згідно з Інформацією щодо об`єктів споживача - ПП Техносервіс, яка є Додатком до Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 763-280 від 01.01.2021, об`єктом Споживача, до якого поставляється електрична енергія є майстерня за адресою: Борівський р-н, с. Піски-Радьківські, провул. Шосейний, буд. 2.

Згідно з умовами п. 1.1, 1.2 Договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі по тексту - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

За умовами п. 2.1 Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з ч. 2 ст. 56 зазначеного Закону, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Пунктом 3.2.1 ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

У відповідності до п. 3.1.7 ПРРЕЕ, електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Відповідно до п. 3.2.5 ПРРЕЕ, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

За наявності публічних комерційних пропозицій електропостачальник розміщує на веб-сайті та в центрах обслуговування споживачів бланк заяви-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу (п. 3.2.10 ПРРЕЕ).

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між позивачем - ПрАТ Харківенергозбут та відповідачем - ПП Техносервіс, суд дійшов висновку, що між сторонами шляхом підписання останнім Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 763-280 від 01.01.2021, був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 763-280 від 01.01.2021, який є публічним договором та відповідає вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Відповідно до пп. 4.12, 4.13 розділу IV ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 10 ПРРЕЕ, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (ККОЕЕ), обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ Харківобленерго) та затверджуються Регулятором.

У відповідності до п. 5.1, 5.2 Договору, споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

За умовами п. 5.5 Договору, розрахунковий період за цим Договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором Споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору).

Згідно з п. 5.10 Договору, споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції яка є додатком до цього Договору.

Згідно з п. 4 Комерційної пропозиції № 1/23П, яка є Додатком № 2 від 01.01.2023 до Договору (далі по тексту Комерційна пропозиція), розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії та послуги розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати, визначеної на підставі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії у попередньому розрахунковому періоді. Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію та послуги розподілу електричної енергії здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

За змістом п. 5 Комерційної пропозиції, рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем. Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до Договору. В разі неотримання Споживачем рахунків у відповідних структурних підрозділах за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно з п. 6 Комерційної пропозиції, звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між Споживачем та Постачальником Акту прийому-передачі електричної енергії, сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача. Постачальник надає Споживачу 2 примірника Акту прийому-передачі електричної енергії, які Споживач протягом 3-х робочих днів з дати отримання підписує, скріплює печаткою (за наявності) та передає 1 з них Постачальнику особисто або надсилає на адресу його місцезнаходження, визначеному у Договорі. Акти прийому-передачі електричної енергії надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладання відповідної додаткової угоди до Договору. В разі неотримання Споживачем Актів прийому-передачі електричної енергії у відповідних структурних підрозділах Постачальника за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, Постачальник направляє Акти прийому-передачі електричної енергії Споживачу поштовим зв`язком. У разі неповернення Споживачем Акту прийому-передачі електричної енергії протягом 3-х робочих днів з дати отримання, він вважається погодженим сторонами та вважається підписаним.

Умовами п. 8 Комерційної пропозиції передбачено, що в разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 цієї комерційної пропозиції, Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, в т.ч. за день оплати: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем. Суми пені, 3% річних та інфляційних оплачуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до пп. 1 п. 6.2 Договору, Споживач зобов`язаний забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умов цього Договору.

Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію (пп. 1 п. 7.1 Договору).

Згідно з п. 13.1 Договору, цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ПрАТ Харківенергозбут протягом дії Договору належно виконував взяті на себе обов`язки за цим Договором щодо поставки електричної енергії відповідачу - ПП Техносервіс, зокрема на виконання умов Договору у лютому 2024 року та травні 2024 року поставляв відповідачу електричну енергію, та на підставі отриманих від оператора системи розподілу - АТ Харківобленерго даних про фактичні обсяги спожитої ПП Техносервіс електричної енергії були сформовані й виставлені рахунки на оплату за електричну енергію за вказані періоди, а саме:

-за лютий 2024 року за електричну енергію обсягом 34404 кВт*год на суму 235463,69 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 39243,95 грн; рахунок за лютий 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії за вказаний період були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку 08.03.2024, отже строк оплати зазначеного рахунку - 15.03.2024;

- за травень 2024 року за електричну енергію обсягом 4656 кВт*год на суму 39620,59 грн, в т.ч. ПДВ 2 % - 6603,43 грн; рахунок за травень 2024 року та акт приймання-передачі електричної енергії за вказаний період були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку 07.06.2024, отже строк оплати зазначеного рахунку - 14.06.2024.

Відповідач - ПП Техносервіс не виконав належним чином свої зобов`язання щодо здійснення вчасних розрахунків з позивачем, у зв`язку з чим у нього залишилась заборгованість за спожиту електричну енергію в лютому 2024 року та травні 2024 року, яка на 01.06.2024, з урахуванням наявної станом на 01.02.2024 переплати в сумі 556,25 грн, становить 274528,03 грн, з яких: 234907,44 грн - за лютий 2024 року (235463,69 грн - 556,25 грн) та 39620,59 грн - за травень 2024 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків на оплату за електричну енергію, актів приймання-передачі електричної енергії та Витягом оператора системи розподілу - АТ Харківобленерго з реєстру фактичних обсягів спожитої ПП Техносервіс електричної енергії за лютий, травень 2024 року.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України Про ринок електричної енергії, електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії).

Станом на момент ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні, а відповідачем - ПП Техносервіс, всупереч ст. 73, 74 ГПК України, не надано доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 274528,03 грн у лютому 2024 року та травні 2024 року або які б спростовували наявність у нього вищезазначеної заборгованості, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 274528,03 грн за договором № 763-280 від 01.01.2021 є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1486,87 грн за період з 16.03.2023 по 31.05.2023 та інфляційні втрати в сумі 469,81 грн за травень 2024 року за договором № 763-280 від 01.01.2021;

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Порядок нарахування 3% річних та інфляційних втрат регулюється ст. 625 ЦК України.

Частиною 1 ст. 625 ЦК визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання.

За змістом ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

З урахуванням зазначеного, оскільки відповідачем - ПП Техносервіс порушено строки оплати за спожиту електричну енергію, з огляду на умови п. 8 Комерційної пропозиції та вимоги ст. 625 ЦК України, у позивача - ПрАТ "Харківенергозбут" виникло право вимагати сплати відповідачем 3% річних та інфляційних втрат.

На підставі викладеного, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок інфляційних втрат в сумі 469,81 грн за травень 2024 року, судом було встановлено, що фактично позивачем вірно нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати на суму заборгованості 234907,44 грн за електричну енергію, спожиту у лютому 2024 року, виходячи з індексу інфляції за квітень 2024 року (100,20), тобто за період прострочення - квітень 2024 року, а тому враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, якими унормовано, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 469,81 грн за травень 2024 року за договором № 763-280 від 01.01.2021 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1486,87 грн за період з 16.03.2023 по 31.05.2023 суд зазначає таке.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивачем вказано, що періодом нарахування 3% річних є період з 16.03.2023 по 31.05.2023. Водночас, зі змісту позовної заяви та з наданого позивачем до позовної заяви розрахунку 3% річних вбачається, що фактично позивач нараховує 3% річних на суму заборгованості 234907,44 грн за електричну енергію, спожиту у лютому 2024 року, але при цьому визначає період прострочення з 16.03.2023 по 31.05.2023.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначений позивачем період прострочення є технічною опискою, а саме: замість вірного періоду з 16.03.2024 по 31.05.2024 було помилково вказаного період з 16.03.2023 по 31.05.2023. Крім того, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок 3% річних, шляхом здійснення власного перерахунку, суд встановив, що позивачем у вказаному розрахунку допущено арифметичні помилки, у зв`язку з чим замість вірної загальної суми 3% річних - 1482,61 грн, нарахованої за період прострочення з 16.03.2024 по 31.05.2024 на суму заборгованості 234907,44 грн за електричну енергію, спожиту у лютому 2024 року, помилково зазначено загальну суму 3% річних - 1486,87 грн.

На підставі зазначеного, з огляду на те, що розрахунок 3% річних виконаний позивачем з технічними описками та арифметичними помилками, оскільки вірний загальний розмір 3% річних на заборгованість 234907,44 грн за електричну енергію, спожиту у лютому 2024 року, за період прострочення з 16.03.2024 по 31.05.2024 становить 1482,61 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 4,26 грн є безпідставними та не підлягають задоволенню, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1482,61 грн за період прострочення з 16.03.2024 по 31.05.2024 та відмовляє у стягненні 3% річних в розмірі 4,26 грн за вказаний період.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Позивачем у при поданні позову через підсистему Електронний суд ЄСІТС з вимогами майнового характеру на загальну суму 276484,71 грн було сплачено судовий збір у розмірі 3317,90 грн, що становить 1,5% ціни позову з урахуванням застосованого коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору за подання позову в електронній формі.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені частково на суму 276480,45 грн (основна заборгованість 274528,03 грн; 3% річних 1482,61 грн та інфляційні втрати 469,81 грн), у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 3317,84 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ст. 4 Закону України Про судовий збір, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Техносервіс (63832, Харківська обл., Ізюмський р-н (раніше - Борівський р-н), село Піски-Радьківські, провул. Шосейний, буд. 2, ЄДРПОУ 31936117) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 274528,03 грн за договором № 763-280 від 01.01.2021 на п/р із спеціальним режимом використання НОМЕР_1 в ХОУ АТ Ощадбанк, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

3. Стягнути з Приватного підприємства Техносервіс (63832, Харківська обл., Ізюмський р-н (раніше - Борівський р-н), село Піски-Радьківські, провул. Шосейний, буд. 2, ЄДРПОУ 31936117) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) 3% річних у сумі 1482,61 грн за період з 16.03.2024 по 31.05.2024 та інфляційні втрати в сумі 469,81 грн за травень 2024 року за договором № 763-280 від 01.01.2021; на п/р НОМЕР_2 в ХОУ АТ Ощадбанк, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

4. Стягнути з Приватного підприємства Техносервіс (63832, Харківська обл., Ізюмський р-н (раніше - Борівський р-н), село Піски-Радьківські, провул. Шосейний, буд. 2, ЄДРПОУ 31936117) на користь Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) судовий збір у сумі 3317,84 грн на п/р НОМЕР_2 в ХОУ АТ Ощадбанк, МФО 351823, код ЄДРПОУ 42206328.

5. Відмовити у стягненні 3% річних в розмірі 4,26 грн.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці та у відрядженні повний текст рішення складено і підписано 31.10.2024.

СуддяН.А. Новікова