Рішення

від 31.10.2024 по справі 924/789/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"31" жовтня 2024 р. Справа № 924/789/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

розглянувши (у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом приватного підприємства "Світчай"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ПІ Інтернешнл"

про стягнення 30684,58 грн

встановив: 17.10.2024 Господарським судом Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін прийнято рішення у справі №924/789/24, яким позов приватного підприємства "Світчай" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ПІ Інтернешнл" про стягнення 30684,58 грн, з яких 27111,61 грн основного боргу, 283,04 грн 3% річних, 776,39 грн інфляційних втрат, 2513,54 грн пені задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ПІ Інтернешнл" на користь приватного підприємства "Світчай" 15000,00 грн основного боргу, 2468,08 грн пені, 277,79 грн 3% річних, 776,39 грн інфляційних втрат, 1462,24 грн витрат зі сплати судового збору. У позові в частині стягнення 7111,61 грн основного боргу, 45,46 грн пені та 5,25 грн 3% річних відмовлено. Провадження у справі щодо стягнення 5000 грн основного боргу закрито.

На адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (від 19.10.2024) про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ПІ Інтернешнл" на користь приватного підприємства "Світчай" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн.

Ухвалою суду від 22.10.2024 заяву позивача (від 19.10.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №924/789/24 прийнято до розгляду (у порядку спрощеного позовного провадження) без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу надати письмові пояснення щодо поданої заяви до 29.10.2024.

На адресу суду 29.10.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення (від 28.10.2024), в яких відповідач висловив заперечення щодо задоволення заяви позивача щодо стягнення 5500 грн. витрат на правничу допомогу. При цьому зазначив, що у випадку якщо суд дійде висновку про необхідність задоволення заяви позивача просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 500 грн.

В обґрунтування своєї позиції, зокрема, звернув увагу, що як вбачається із позовних вимог дана категорія судових спорів віднесена до малозначних, позовні вимоги ґрунтуються на стягненні заборгованості по договору на підставі первинних документів, які мають мінімальний об`єм, малий період часу за який нараховувалась пеня, інфляційні втрати та 3% річних також не зайняли тривалого часу адвокатом на їх розрахунок, судова справа розглядалась без виклику сторін, з дослідженням доказів поданих сторонами, що також в свою чергу не призвело до витрачання часу представником позивача.

Також зазначив, що визначений позивачем розмір витрат адвоката не відповідає критеріям дійсної необхідності його понесення та розумності, а при підготовці наданих позивачем у межах даної справи заяв по суті спору не потребувалось збирання значного об`єму доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, а також аналізу великої кількості законодавства. Відтак, вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, що свідчить про необґрунтованість вимог про покладення таких витрат на відповідача та свідчить, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям дійсної необхідності таких витрат. Крім того просить врахувати закриття провадження у справі в частині сплаченого відповідачем розміру заборгованості, фактичне визнання позову та часткове задоволення позову, посилаючись при цьому на загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК.

Розглядаючи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом враховується таке.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем у позові зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з із розглядом справи, до складу яких включено витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн. Разом з тим, у заяві від 19.10.2024 про ухвалення додаткового рішення позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача 5500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Так, у підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №19/23 від 12.06.2023 укладеного між адвокатом Качмар А.І. (адвокат, виконавець) та приватним підприємством "Світчай" (клієнт), згідно з п.1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Відповідно до п. 1.2. договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, зокрема, в господарських судах України усіх інстанцій у господарських справах; представляє клієнта з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, особі, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі з правом пред`явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, а саме: пред`явлення зустрічного позову, подання заяв, скарг, клопотань та запитів, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, з правом оскарження рішення, постанов і ухвал суду, одержання рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені клієнта судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах клієнта; представляє інтереси клієнта, зокрема, в господарських судах України усіх інстанцій, з правом подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів клієнта.

Згідно п. 4.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань.

У відповідності до п. 5.1. договору за правову допомогу, передбачену п.п. 1.1. договору клієнт сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному в додатках та актах до цього договору.

Сума, вказана в п. 5.1. даного договору, є гонораром адвоката за надання правової допомоги та поверненню не підлягає незалежно від рішення суду по справі (п. 6.1. договору).

Адвокатом - ФОП Качмар А.І. виставлено приватному підприємству "Світчай" рахунок на оплату № 075646 від 07.08.2024 на суму 5500,00 грн за надані послуги з складання та подання позовної заяви.

Відповідно до платіжної інструкції №221711 від 16.08.2024 приватне підприємство "Світчай" перерахувало ФОП Качмар А.І. 10000,00 грн як оплату за послуги адвоката згідно рахунків №075645, № 075646 від 07.08.2024.

Між ФОП Качмар А.І. (виконавець) та приватним підприємством "Світчай" (замовник) на підставі договору про надання правової допомоги № 19/23 від 12.06.2023 складено та підписано акт надання послуг №355 від 30.09.2024 в якому зазначено про надання виконавцем послуг з складання та подання позовної заяви (позивач: приватне підприємство "Світчай"; відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ ПІ Інтернешнл") на суму 5500,00 грн.

Надання адвокатом Качмар А.І. правничої допомоги позивачу у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи № 924/789/24 підтверджується також ордером серії ВС №1300582 від 22.08.2024 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001513 від 12.06.2019.

Суд бере до уваги, що позовна заява приватного підприємства "Світчай" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ПІ Інтернешнл" про стягнення 30684,58 грн підписана адвокатом Качмар А.І., розрахунок заявлених до стягнення сум теж складено адвокатом.

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи № 924/789/24 у Господарському суді Хмельницької області.

При розгляді заяви про стягнення витрат за надання правничої допомоги суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

З наданих матеріалів убачається, що згідно п.п. 5.1., 6.1. договору та акта надання послуг №355 від 30.09.2024 адвокатом Качмар А.І. в межах справи №924/789/24 були надана позивачу послуга щодо складання та подання позовної заяви. При цьому, визначений у акті розмір вартості послуги адвоката за надання правової допомоги клієнту складає 5500,00 грн, який і заявлений позивачем до стягнення.

Натомість відповідачем подано клопотання, зокрема, про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд, враховуючи матеріали справи , оцінюючи заяву позивача та клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, вважає слушними доводи відповідача та бере до уваги ту обставину, що спір у цій справі є спором незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, позовні вимоги ґрунтуються на стягненні заборгованості по договору на підставі первинних документів, які мають мінімальний об`єм, визначено малий період за який нараховувалась пеня, інфляційні втрати та 3% річних, що в свою чергу не потребувало збирання значного об`єму доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, а також аналізу великої кількості законодавства та відповідно витрачання тривалого часу адвоката, тому розмір витрат не відповідає критеріям дійсної необхідності, розумності розміру таких витрат.

З огляду на наведе, суд вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у цьому випадку має бути зменшений до 4000 грн.

Водночас суд застосовує загальне правило щодо розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України та часткове задоволення позову в даній справі.

Отже, враховуючи вищевикладене у сукупності, виходячи з конкретних обставин справи, обсягу та співмірності наданих позивачу послуг правничої допомоги, керуючись ч. 4 ст. 129 ГПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви приватного підприємства "Світчай" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ПІ Інтернешнл" витрат на професійну правничу допомогу частково в розмірі 3066,33 грн. У задоволені решти заяви належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву приватного підприємства "Світчай" від 19.10.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (ухвалення додаткового рішення у справі) задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ ПІ Інтернешнл", м. Хмельницький, вул. Заводська, буд. 155 (код 36819450) на користь приватного підприємства "Світчай" , м. Львів, вул. Зелена, буд. 103 (код 30051782) 3066,33 грн ( три тисячі шістдесят шість гривень 33 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

У решті заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяВ.В. Виноградова