Рішення

від 29.10.2024 по справі 925/869/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/869/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача не з`явився, відповідача Німич О.В. за довіреністю, Глизь Н.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Артлекс Енерджі до Виконавчого комітету Степанківської сільської ради про стягнення 419 389,88 грн,

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 419 389, 88 грн боргу за спожиту електроенергію по договору №93 від 23.02.2024 про постачання електричної енергії споживачу.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 150 000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за вищевказаним договором в частині оплати вартості спожитої електричної енергії у березні та квітні 2024 року.

Ухвалою від 09.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати у порядку спрощеного провадження та призначив судове засідання на 22 серпня 2024 р.

В судовому засіданні 22.08.2024 судом оголошувалась перерва до 17.09.2024.

Ухвалою суду від 17.09.2024 судове засідання було відкладено на 10:00 год. 29 жовтня 2024 року.

29.10.2024 відповідач подав до суду письмове пояснення, в якому повідомив про його намагання укласти із позивачем мирову угоду щодо виникнення даного спору, та просив суд зменшити стягнення заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, вважаючи її розмір завищеним в значній мірі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Представники відповідача в судовому засіданні позов визнали повністю, а в частині стягнення 150 000 грн. витрат на правничу допомогу просили суд врахувати співрозмірність заявленої суми реальній сумі за надання таких послуг, зменшивши її до 10-15 тисяч грн.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника позивача, за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, вислухавши представників відповідача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АРТЛЕКС-ЕНЕРДЖІ» є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність у якості постачальника електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що видана відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 13.10.2020 № 1905.

За приписами п.п. 30 та 92 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»

- електропостачальником є суб`єкт господарювання, який здійснює продаж

електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу, а

трейдером є суб`єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії

виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання

електричної енергії споживачу.

Відповідно до положень п. 14 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» - учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії споживачу.

За змістом до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2024 сторони уклали договір про постачання електричної енергії споживачу за № 93, відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобов`язався поставляти електричну енергію відповідачу (Споживачу) протягом терміну дії Договору, а відповідач зобов`язався сплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору (далі - Договір).

Пункт 2.2 Договору мітить умову про те, що найменування предмету закупівлі відповідно до коду ЄЗС ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія).

За умовами п. 3.1.1 Договору постачання Товару за Договором здійснюється з 01.03.2024 до 31.12.2024 (включно).

П.13.1 Договору визначено, що Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє до « 31» грудня 2024 року (включно), але в будь якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п. 13.5 Договору, зміни та доповнення до цього Договору оформлюються шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

10.04.2024 позивач отримав від відповідача лист про розірвання Договору за № 621/17-25, в якому повідомив позивача:

1) про дострокове розірвання з боку відповідача Договору з 01.05.2024,

2) про підтвердження відповідачем споживання за цим Договором електричної енергії за період з 01.03.2024 по 30.04.2024.

Приписами пункту 3.4 Договору визначено, що постачання електричної енергії здійснюється відповідно до умов, викладених у Додатку 2 до Договору «Технічна специфікація (Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі)».

Договірні обсяги споживання електричної енергії та перелік точок обліку

визначаються в заяві-приєднанні до Договору, яка є Додатком 3 до цього Договору (п.3.5 Договору).

Зокрема, позивач та відповідач домовилися внести зміни до Договору, та викласти Додаток 2 та Додаток 3 у новій редакцій, про що уклали додаткову угоду від 28.02.2024 №1 до Договору.

За умовами п.5.1. загальна ціна Договору може бути змінена за взаємною згодою Сторін, шляхом підписання додаткової угоди за результатом застосування Сторонами порядку визначення фактичної ціни Товару за розрахунковий період відповідно до п. 5.7 Договору.

Ціна за одиницю Товару та цього Договору не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо, які оплачуються Споживачем самостійно (п. 5.1.1 Договору).

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що ціна за одиницю товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується НКРЕКП та всі інші складові вартості за одиницю Товару необхідні для виконання цього Договору та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Ціна на одиницю товару з урахуванням всіх її складових встановлюється у Додатку 1 до Договору.

Відповідно п. 5.3 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є

календарний місяць.

П.5.3.1 Договору встановлено, що Споживач здійснює оплату за фактично поставлений Товар за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду.

П.5.3.2 Договору сторони визначили, що оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється на підставі підписаного Сторонами Акту приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма якого визначена в Додатку 4 до цього Договору протягом 10 (десяти) банківських днів від дати отримання Акту приймання передачі товару (електричної енергії).

П.5.7 Договору встановлено, що фактична ціна поставки Товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку «на добу наперед», у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за Товар та/або у випадку зміни тарифу на передачу електричної енергії, який включений до складу ціни Товару за цим Договором та затверджується НКРЕКП, у порядку визначеному в Додатку 1 до Договору Комерційна пропозиція, шляхом внесення змін до цього Договору у письмовій формі, а саме шляхом підписання Сторонами відповідних Актів приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма яких визначена у Додатку 4 до цього Договору.

Додатком 1 до Договору встановлено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії становить 5,06666388 грн з ПДВ.

Відповідно до наведеної умови пункту 5.7 Договору, сторони Договору

вносили зміни до ціни електричної енергії.

Так, сторони уклали додаткову угоду від 02.04.2024 №2 до Договору (далі Додаткова угода №2), відповідно до якої ціна електричної енергії за Договором починаючи з 01.03.2024 становила 4,63283988 грн/кВт*год з ПДВ.

До умов цієї угоди сторони застосували положення частини третьої статті 631 ЦК України.

15.05.2024 сторони уклали додаткову угоду від №3 до Договору (далі Додаткова угода №3), відповідно до якої ціна електричної енергії за Договором

починаючи з 01.03.2024 становила 4,92592788 грн/кВт*год з ПДВ. До умов цієї угоди сторони також застосували положення частини третьої статті 631 ЦК України.

П.5.8 Договору визначено, що ціна Товару вважається погодженою з моменту підписання обома Сторонами Акту приймання-передачі Товару (електричної енергії) (проставлення останнього підпису однією зі сторін Договору).

За умовами підпункту 1 пункту 6.2 Договору, Споживач зобов`язаний

забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з

умовами цього Договору.

На виконання умов Договору, позивач постачав електричну енергію відповідачу протягом розрахункових періодів у березні 2024 у обсязі 59 778 кВт*год, та у квітні 2024 у обсязі 28 918 кВт*год.

Відповідно до положень п. 5.10 Договору, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника із спеціальним режимом зазначений в Договорі (далі - Спецрахунок).

Згідно з п. 5.11 Договору, датою виконання зобов`язань Споживача щодо

оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування Споживачем на Спецрахунок Постачальника грошових коштів.

Факт належного виконання позивачем умов вищевказаного Договору підтверджується, підписаними уповноваженими особами Актами постачання-прийняття електричної енергії від 31.03.2024 № 0324-04408844 та від 30.04.2024 № 0424-04408844;

Будь-які претензії та/або зауваження щодо поставки електроенергії у відповідача відсутні.

В подальшому позивач направив відповідачу рахунки на оплату від 09.04.2024 № 0324-04408844 на суму 276 941,90 грн (в т.ч. ПДВ) та від 08.05.2024 № 0424-04408844 на суму 142 447,98 грн (в т.ч. ПДВ).

У зв`язку із не оплатою відповідачем нарахованих сум за спожиту ним у березні, квітні 2024 р. електроенергію, у останнього виникла заборгованість по Договору, яка становить 419 389,88 грн (в т.ч. ПДВ).

Вказана заборгованість відповідача по Договору підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2024 - 26.06.2024, підписаним повноважними особами та скріплений печатками установ.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 549, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, а тому приймається судом.

За приписами ст.191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку із визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Ст.129 ГПК України передбачає розподіл судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі платіжної інструкції від 01.07.2024 № 2226 сплатив до Державного бюджету України 5 032,68 грн судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

Отже, у зв`язку із визнанням позову відповідачем, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору в сумі 2 516,34 грн.

Крім того, заявляючи позов, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000 грн посилаючись на Договір про надання правової (правничої) допомоги № 0001 від 08.11.2021 та Замовлення на надання послуг від 24.06.2024 №2406-3/24 до цього договору.

Позивач зазначив, що сплата вказаної суми передбачена саме п.2 Замовлення на надання послуг від 24.06.2024 №2406-3/24 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 08.11.2021 № 0001.

Перелік послуг, який містився у Замовленні вартістю 150 000,00 грн складався із наступного:

- вивчення фактичних обставин правовідносин між сторонами;

- пошук необхідної інформації та даних, що необхідні для складання процесуальних документів та підготовки стратегії захисту;

- здійснення розрахунків сум та штрафних санкцій відповідно до чинного законодавства України;

- підготовка позовної заяви та додатків до позовної заяви до відповідача про стягнення заборгованості за договором від 23.02.2024 №93, укладеного між позивачем і відповідачем;

- представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції.

Відповідач у письмовому поясненні від 29.10.2024 та його представники в судовому засіданні заперечували проти заявленої позивачем суми стягнення, вважаючи її розмір (150 000,00 грн) завищеним.

Суд, дослідивши вище перелічені документи, подані позивачем для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 150 000,00 грн, приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ціна даного позову становить 419 389,88 грн.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи поданий позивачем опис робіт наданих послуг, вказаних у Замовленні від 24.06.2024 №2406-3/24, виконаних адвокатом у даній справі суд вважає, що надані адвокатом послуги не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору з урахуванням ціни позову у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме, наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Відтак, суд дослідивши вище перелічені докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що сума оплати за послуги, надані адвокатом позивачу в сумі 150 000,00 грн не є співрозмірною та розумною із урахування ціни позову та проведеною (виконаною) роботою адвоката.

Суд, враховуючи вище викладене, приходить до висновку, що заявлена вимога позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення (10% від 150 000,00 грн) в розмірі 15 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 130, 191, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву відповідача про визнання позову.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виконавчого комітету Степанківської сільської ради (19632, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Степанки вул. Героїв України, буд. 124, код ЄДРПОУ: 04408844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЛЕКС-ЕНЕРДЖІ» (01601, місто Київ, вул. Велика Житомирська, б. 33, кабінет 535, код ЄДРПОУ: 40113001) - 419 389,88 грн заборгованості; 2 516,34 грн витрат на по сплаті судового збору та правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТЛЕКС-ЕНЕРДЖІ» (01601, місто Київ, вул. Велика Житомирська, б. 33, кабінет 535, код ЄДРПОУ: 40113001) з Державного бюджету України судовий збір сплачений на підставі платіжної інструкції від 01.07.2024 № 2226 в сумі 2 516,34 грн. (дві тисячі п`ятсот шістнадцять грн 34 коп.) у зв`язку з визнанням позову.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення складено і підписано 31.10.2024

СУДДЯ Костянтин ДОВГАНЬ