Рішення

від 31.10.2024 по справі 926/2518/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2518/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Володимира Байталюка, за участю секретаря судового засідання Лілії Кушлак, розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства «Алекс Промбуд»

до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 268328,14 грн

Без повідомлення (виклику) сторін.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Приватне підприємство «Алекс Промбуд» (58018, м. Чернівці, вул. Головна, 200Б, оф. 2/1, код ЄДРПОУ 39737643) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100) про стягнення заборгованості в розмірі 268328,14 грн, з яких: 216891,55 грн інфляційні втрати та 51436,59 грн 3 % річних.

Позов обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору від 30.06.2020 № 305 та рішення Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2023 у справі № 926/2834/23.

2. Короткий зміст заперечень проти позову Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради.

Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, а доводи, які наведені на їх обґрунтування, вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Представник відповідача у наданому відзиві зазначає, що дана заборгованість складається з інфляційних втрат в розмірі 216891,55 грн та 3% річних в розмірі 51436,59 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, зазначає, що він є арифметично вірним.

Водночас, просить суд врахувати наступне.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема, є справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як статті 3 Цивільного кодексу України загалом, так і пункту 6 статті 3 Цивільного кодексу України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанова КЦС ВС від 16 травня 2018 року у справі № 449/1154/14).

Із фактичних обставин справи вбачається, що основна сума заборгованості в розмірі 861098,84 грн підлягала оплаті відповідачем у липні 2020 року, в той час за стягненням даної заборгованості позивач звернувся у липні 2023 року, із нарахуванням відповідно інфляційних втрат та 3 % річних на дану заборгованість.

В подальшому, позивач звертається за стягненням інфляційних та 3 % річних на основну суму заборгованості до моменту її погашення відповідачем.

Відповідач зазначає, що у разі задоволення позовних вимог позивач отримає сукупно (разом із тими, які вже були сплачені) інфляційних втрат у сумі 410772,78 грн та 3 % річних у сумі 103414,24 грн, що разом складає 514187,02 грн.

Відповідно вбачається, що позивач, розуміючи, що стягнення основної суми заборгованості можливе виключно за рішенням суду, навмисно затягував процес звернення до суду за стягненням цієї заборгованості, зокрема для збільшення суми нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

Як наслідок, сума інфляційних втрат та 3 % річних сукупно становитиме понад половину основної суми заборгованості, що є безпідставним збагаченням позивача за рахунок відповідача.

Вказане не відповідає принципу добросовісності та справедливості.

З огляду на зазначене, вважає, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

3. Хід розгляду справи та короткий зміст ухвал суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 09.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

22.10.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає в повному обсязі, а доводи, які наведені на їх обґрунтування, вважає безпідставними та необґрунтованими.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Згідно положень статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом та застосоване ним законодавство.

30 червня 2020 року між позивачем приватним підприємством «Алекс Промбуд», та Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради було укладено договір № 305 на «Капітальний ремонт вулиці Л. Бетховена в м. Чернівцях».

За даним договором позивач зобов`язався на свій ризик, власними та/або залученими силами та засобами, в межах договірної ціни, складеної згідно з Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013, виконати роботи передбачені даним Договором, передати, в обумовлені строки Замовнику Об`єкт капітального ремонту відповідно до проектно-кошторисної (кошторисної) документації, умов Договору та завдання Замовника, а Замовник зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість згідно з умовами даного Договору.

Пунктом 3.2 Договору № 305 передбачено, що акти виконаних робіт оформлюються належним чином Підрядником і подаються для підписання уповноваженому представнику Замовника щомісячно не пізніше 25 числа. Уповноважений представник Замовника протягом трьох днів перевіряє виконану роботу і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт. Замовник повинен розглянути та підписати Акт або направити Підряднику письмову мотивовану відмову від прийняття робіт. Замовник зобов`язується протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних робіт прийняти рішення про оплату за виконані роботи та подати доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України.

Актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2020 року, підписаних на виконання робіт згідно Договору № 305 від 30.06.2020, підтверджується прийняття Замовником виконаних робіт Підрядником на загальну суму 861098,84 грн.

Однак, кошти за виконані роботи Підряднику не були оплачені.

У зв`язку із невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, ПП «Алекс Промбуд» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з відповідним позовом про стягнення боргу.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 31 серпня 2023 року ухваленим у справі № 926/2834/23 (залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2024) задоволено позовну заяву приватного підприємства «Алекс Промбуд» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради та стягнуто з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради на користь приватного підприємства «Алекс Промбуд» заборгованість в сумі 1149535,19 грн яка складається з: 861098,84 грн основного боргу, 193881,23 грн інфляційних втрат, 42578,47 грн 3 % процентів річних, 51977,65 грн пені.

Господарським судом Чернівецької області задоволено позовні вимоги, в тому числі вимоги щодо стягнення інфляційних та 3 % річних за період з 08.08.2020 по 01.04.2022.

Відповідачем виконано рішення суду та сплачено суму боргу 29.03.2024, що підтверджується випискою з банку.

Враховуючи вищевикладене, позивач правомірно просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3 % річних за період з 02.04.2022 (відповідно до встановлених обставин справи 926/2834/23) по 28.03.2024 (день перед погашенням боргу), нарахованих на суму простроченого грошового зобов`язання.

Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму «інфляційних втрат» як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/1307/19 викладений правовий висновок, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивач правомірно нарахував 3 % річних та інфляційні втрати.

Перевіривши розрахунок 3 % річних нарахованих за період з 02.04.2022 по 28.03.2024 року включно, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок на суму 51436,59 грн є арифметично правильним, а вимога позивача про стягнення 3 % річних з відповідача підлягає задоволенню.

Відповідач проти наведеного позивачем розрахунку 3 % річних не заперечив, свого контррозрахунку не надав.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат нарахованих за період з квітня 2022 року по березень 2024 року включно, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок на суму 216891,55 грн є арифметично правильним, а вимога позивача про стягнення інфляційних втрат з відповідача підлягає задоволенню.

Відповідач проти наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат не заперечив, свого контррозрахунку не надав.

Частинами третьою та четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані для підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 4024,90 грн підлягає стягненню з відповідача на користь приватного підприємства «Алекс Промбуд».

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Позов приватного підприємства «Алекс Промбуд» до Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 268328,14 грн задовольнити.

2.Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100) на користь приватного підприємства «Алекс Промбуд» (58018, вул. Головна, 200Б, оф. 2/1, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 39737643) заборгованість в сумі 268328,14 грн з яких: інфляційні втрати в сумі 216891,55 грн та 3 % річних в сумі 51436,59 грн. Також судовий збір в сумі 4024,90 грн.

Позивач приватне підприємство «Алекс Промбуд» (58018, м. Чернівці, вул. Головна, 200Б, оф. 2/1, код ЄДРПОУ 39737643).

Відповідач Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради (58029, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 176, код ЄДРПОУ 44327100).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/