ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 580/10326/23
адміністративне провадження № К/990/13501/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року
(головуючий суддя - Гайдаш В.А.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року
(головуючий суддя Кучма А.Ю., судді: Безименна Н.В., Бєлова Л.В.)
у справі №580/10326/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо застосування грудня 2012 року, як місяця, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078);
- зобов`язати нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач невірно визначив базовий місяць при нарахуванні індексації грошового за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно та протиправно не виплатив у повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
4. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з урахуванням раніше виплачених сум.
5. Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить оскаржувані судові рішення змінити та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).
8. Не погоджуючись щодо застосування відповідачем під час нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення базового місяця за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а також невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, тому для цілей вирішення спору у даній справі, базовим місяцем нарахування індексації за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року є січень 2008 року.
10. Стосовно позовної вимоги про нарахування та виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, то з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Відповідач на обґрунтування касаційної скарги вказує на те, що суди попередніх інстанцій застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а та від 23 березня 2023 року 400/3826/21, де чітко вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року має застосовуватись січень 2008 року.
12. Відповідач наголошує, що січень 2008 року не є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
13. Скаржник вказує на те, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. На його переконання, зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. На думку відповідача, саме пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).
14. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що пункт 10-2 Порядку № 1078 також зазнав змін, в редакції Постанови №1013 та застосовується з 01 грудня 2015 року, де було встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
15. Щодо індексації - різниці, то скаржник вважає, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
16. Автор касаційної скарги, посилаючись на зміну розміру грошового забезпечення позивача у березні 2018 року на підставі Постанови №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, наголошує, що з прийняттям вказаної постанови базовим місяцем став березень 2018 року.
17. Скаржник зазначає, що грошове забезпечення ОСОБА_1 згідно з Постановою №704 з 01 березня 2018 року підвищилося (на 3990,27 грн), а відтак, на переконання скаржника, враховуючи вимоги абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078, відсутні підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу у період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині не підлягають задоволенню.
18. Також відповідач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
19. Позивач не скористався правом надати відзив на касаційну скаргу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
21. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
22. Спірні правовідносини склалися щодо нарахування й виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2022 року.
23. Відповідач не погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині того, що судами неправильно було встановлено базовий місяць для нарахування індексації у період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року та щодо виплати у неналежному розмірі грошової індексації у період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, у зв`язку з чим і подав касаційну скаргу.
24. Разом з цим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що хоча касаційна скарга містить обґрунтування підстави касаційного оскарження в частині визначення базового місяця (січень 2008 року) у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, скаржник також не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо висновку судів про застосування базового місяця (січень 2008 року) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
25. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі є: 1) можливість застосування січня 2008 року в якості базового місяця для індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року та 2) правильність застосування з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
26. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
27. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
28. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
29. Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
30. Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.
31. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19 виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
32. Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ (в редакції, яка діє з 01 січня 2015 року, а щодо відсоткового значення порогу індексації - з 01 січня 2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01 січня 2016 року - 103 відсотка, що передбачено Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України).
33. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
34. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
35. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
36. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
37. Щодо визначення базового місяця для індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
38. Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 (в редакції до 01 грудня 2015 року) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
39. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
40. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
41. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 06 лютого 2003 року №491-IV.
42. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
43. За змістом абзацу 2 пункту 1-1 Порядку №1078 (в редакції до 01 грудня 2015 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
44. Пунктом 2 Порядку №1078 цієї редакції встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
45. За змістом абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції до 01 грудня 2015 року) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
46. Отже, Порядок №1078 (в редакції до 01 грудня 2015 року) містив поняття «базовий місяць».
47. При цьому, базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
48. Приписами абзацу 3 пункт 10-1 Порядку №1078 (редакція до 01 грудня 2015 року) передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
49. При цьому, пункт 10-2 Порядку №1078 (у зазначеній редакції) передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
50. Отже, до 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
51. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №380/2263/22.
52. Як вбачається із змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просив, зокрема, визнати протиправними дії відповідача щодо застосування грудня 2012 року, як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року із зобов`язанням до вчинення відповідних дій за цей період.
53. Водночас, задовольняючи позов, суд першої інстанції в цій частині визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період саме з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, при цьому суд, вказуючи базовим місяцем січень 2008 року, не провів розмежування періодів при зобов`язанні нарахувати та виплатити грошову індексацію із застосуванням відповідного базового місяця з огляду на різне правове регулювання кожного періоду окремо.
54. Отже, визнавши базовим місяцем - січень 2008 року для нарахування та виплати грошової індексації з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, судами попередніх інстанцій не досліджено питання щодо підтвердження або спростування факту виплати відповідачем індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період із застосуванням відповідного базового місяця, не встановлено місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати з огляду на правове регулювання спірних правовідносин як в період з 01 січня по 30 листопада 2015 року та з 01 грудня по 31 грудня 2015 року. Апеляційний суд підтвердив висновок суду першої інстанції.
55. Таким чином, доводи касаційної скарги, зокрема, про те, що січень 2008 року не є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період, зокрема, з 01 січня 2015 по 31 грудня 2015 року знайшли своє часткове підтвердження.
56. В касаційній скарзі відповідач також наголошує, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлених фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема всупереч постановам Верховного Суду судами не встановлено усі фактичні обставин справи та не дослідили відповідні докази, які мають значення для правильного вирішення спору.
57. За таких обставин, висновки судів попередніх інстанцій про те, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача з 01 січня 2015 року по, зокрема, 30 листопада 2015 року ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права в цій частині.
58. Щодо застосування базового місяця - січень 2008 року за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
59. Постановою №1013 були внесені зміни до Порядку №1078.
60. З 01 грудня 2015 року редакція пункту 5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
61. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
62. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
63. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
64. Внаслідок цих змін Порядок №1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
65. Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
66. Системне тлумачення пункту 5 Порядку №1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) свідчить про те, що місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
67. Отже, з 01 грудня 2015 року для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за займаною посадою.
68. Вказана правова позиція відповідає висновку, який викладено в постановах Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №№380/2263/22 та від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, на яку посилається відповідач в касаційній скарзі, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження у цій справі.
69. За таких обставин, порівняльний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01 грудня 2015 року був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати, а після 01 грудня 2015 року - місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
70. Станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), яка була чинною з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою №704, якою затверджено, зокрема, нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
71. При цьому, від січня 2008 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися до березня 2018 року, зазначене відбулося на підставі Постанови №704.
72. Отже, суди попередніх інстанцій в частині позовних вимог за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року правильно вирішили спір в цій частині, визнавши оскаржені дії відповідача протиправними та зобов`язавши його нарахувати й виплатити позивачу індексацію за вказаний період з урахуванням січня 2008 року у якості базового місяця (місяця підвищення доходу), проте ухвалюючи рішення, суди необґрунтовано зобов`язали відповідача застосувати цей базовий місяць (січень 2008 року) до всього періоду (з 01 січня 2015 по 28 лютого 2018 року) без з`ясування дійсних обставин справи, які необхідні для правильного розв`язання спору в цій частині.
73. Щодо позовних вимог у частині нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року.
74. В касаційній скарзі відповідач зазначає, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття як «індексація-різниця» не містять та з огляду на підвищення в березні 2018 року посадового окладу ОСОБА_1 підстави для нарахування йому індексації грошового забезпечення як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу у період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відсутні.
75. Підставою для відкриття касаційного провадження, серед іншого, стало посилання скаржника на відсутність підстав для виплати індексації-різниці.
76. Суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору в цій частині та посилаючись на висновки, які викладено в постанови Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 12 квітня 2023 року у справі №560/13302/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21, дійшли висновку, що індексація грошового забезпечення позивачу в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року повинна бути перерахована та виплачена із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року.
77. Водночас, згідно із позицією Верховного Суду, яку викладено в постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
78. Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 в редакції 01 березня 2018 року).
79. Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
80. При цьому слід зазначити, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
81. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
82. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
83. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає Верховному Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
84. Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Верховний Суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
85. Застосовуючи вказаний у справі №400/3826/2 підхід та ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 можна прийти до висновку що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
86. За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу ОСОБА_1 відповідачу належало вирішити питання, чи має він право на отримання суми індексації-різниці.
87. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 ОСОБА_1 має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
88. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
89. В касаційній скарзі відповідач зазначає про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , здійснює власний арифметичний розрахунок та вказує на наявність в матеріалах відповідної довідки стосовно грошового забезпечення позивача.
90. Проте суди першої й апеляційної інстанцій вказані правовідносини не дослідили та не перевірили істотні для справи обставини, а відтак не підтвердили й не спростували доводи позивача про те, що він має право на отримання щомісячної індексації - різниці за період з 01 березня 2018 року о 31 грудня 2022 року і що це право порушив відповідач.
91. Суди попередніх інстанцій обмежилися лише зазначенням про порушення права позивача на отримання індексації-різниці його грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року.
92. За таких обставин, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб, застосований Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, судам у цій справі потрібно встановити:
- розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
93. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
94. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
95. Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
96. Разом з тим, із змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій формально підійшли до дослідження доказів та встановлення фактичних обставин справи, зокрема неправильно визначили характер спірних правовідносин, не перевірили наявність/відсутність правових підстав для нарахування та виплати грошової індексації у кожному періоді, необхідність нарахування позивачу сум індексації, їх розрахунок (зазначенням конкретної суми).
97. Отже, оскаржувані судові рішення суперечать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.
98. У порушення частини четвертої статті 9 КАС України судами не вжито визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
99. Судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів з метою правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.
100. Таким чином, доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, які слугували підставами для касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли своє часткове підтвердження.
101. Отже, суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
102. Водночас, обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
103. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
104. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, а також те, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
105. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 353, 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2024 року скасувати, справу №580/10326/23 направити на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122717111 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білак М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні