Рішення

від 22.10.2024 по справі 686/19523/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/19523/24

Провадження № 2/686/5451/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

при секретарі Цибульській Г.В.,

за участю представників відповідачів

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

15 липня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 30 жовтня 2023 року Галицьким районним судом рішення у справі №461/8935/23 позов ОСОБА_3 до ГУ НП в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАТ №7941023 від 14.10.2023 року за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу задоволено, вказану постанову скасовано, а справу про адміністративне правопорушення закрито.

Позивач вказує, що внаслідок незаконного складення відносно нього постанови від 14.10.2023 року та формування протиправного обвинувачення, йому було завдану моральну шкоду, яка полягала в наступному: негативних емоціях, тривозі, стресі, переживанні, емоційному напруженому стані, який викликаний страхом осуду зі сторони рідних та знайомих, а також принижені гідності і втратою авторитету серед оточуючих.

При цьому, скасування постанови інспектора поліції про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали розгляд справи про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до відповідальності. Отже, є доведеним факт протиправності дій посадових осіб та факт заподіяння цими діями позивачу шкоди.

А тому, просить задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку компенсації моральної шкоди в розмірі 60000 грн.

Ухвалою суду від 19 липня 2024 року у справі відкрите провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

06 серпня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ НП в Хмельницькій області, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

12 серпня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Державної казначейської служби України, в якому вказано, що вимоги позивача не підлягають задоволенню через їх необґрунтованість.

13 серпня 2024 року до суду від позивача надійшов відповідь на відзив на позов.

Ухвалою суду від 14 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, 13 серпня 2024 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили та просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом об`єктивно встановлено, що рішенням Галицького районного суду від 30.10.2023 року у справі № 461/8935/23 адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Постанову серії ЕАТ № 7941023 від 14 жовтня 2023 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді 340 гривень штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 122 КУпАПскасовано і справу про адміністративне правопорушення закрито. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду, завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема закриття справи про адміністративне правопорушення.

Стаття 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачає перелік випадків, коли громадянинові відшкодовуються (повертаються), у тому числі, заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, може свідчити про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі №569/1799/16-ц (провадження №61-19000сво18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі №640/16169/17 (провадження №61-15393св18), від 22.07.2020 року у справі №303/7352/18 (провадження №61-20524св19), від 26.01.2022 року у справі №953/6561/20 (провадження №61-922св21).

У постанові Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі №953/6561/20 (провадження №61-922св21), зокрема, зазначено, що: «…у справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини. Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувалися з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом».

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Встановивши, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства в ухвалі, що приймається згідно з частиною першою статті 12. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Встановлюючи протиправність дій суб`єкта владних повноважень та, відповідно, наявність підстав для стягнення моральної шкоди, суди не мають своїм обов`язком присуджувати розмір вказаної шкоди виключно в тій сумі, яка зазначена позивачем у позовній заяві. Суди, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, повинні виходити із засад розумності та справедливості(постанова Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі №335/5271/17).

У постановах від 10.04.2019 року у справі №464/3789/17, від 13.03.2024 року у справі №712/10999/22 Верховний Суд зазначив, що, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд повинен виходити із засад розумності та справедливості. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру моральної шкоди суд оцінює ступінь моральних страждань позивача, враховує короткочасність конфліктної ситуації, наявність психологічного стресу у позивача після подій, а також наявність у позивача моральних (душевних) страждань, що були викликані вимушеними діями щодо доведення відсутності в своїх діях правопорушення з метою захисту свого порушеного права.

З урахуванням принципів розумності та справедливості, заподіяння позивачу стресу у зв`язку з приниженням та зміною укладу життя через стрес та переживання, суд вважає за необхідне визначити розмір компенсації моральної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок неправомірних дій відповідача в розмірі 2000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.ст.10,11,57,60,79,88,212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення суду складено 31 жовтня 2024 року.

Суддя: О.М. Палінчак