Ухвала

від 01.11.2024 по справі 519/40/24

ЮЖНИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 519/40/24

2/519/154/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024 м. Південне

Южний міський суд Одеської області у складі: судді Москаленко І.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи служба у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини,

У С Т А Н О В И В:

Суть заяви.

1.У провадженні суду перебуває вищезазначена справа.

2.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 06.08.2024 закрито підготовче провадження у справі.

3.30.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. ОСОБА_1 просить забезпечити зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини у справі № 519/40/24 шляхом визначення способу і часу спілкування малолітньої ОСОБА_3 з її батьком, ОСОБА_1 , у телефонному та відео режимі за допомогою месенджеру Viber та WhatsApp до винесення судом рішення, а саме: щотижня з 17.00 години до 18.00 години п`ятниці, з 17.00 години до 19.00 години суботи, з 17.00 години до 18.00 години неділі, без присутності матері ; зобов`язати ОСОБА_2 надавати можливість малолітній ОСОБА_3 спілкуватися з батьком, ОСОБА_1 , у телефонному та відео режимі за допомогою месенджеру Viber та WhatsApp до винесення судом рішення згідно визначеного судом часу спілкування.

Обставини встановлені судом та положення закону, яким керувався суддя

4.На даний час дитина ОСОБА_3 проживає з матір`ю закордоном.

5.Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

6.Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

7.Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

8.Пунктом 3 ч. 1 ст. 150 СК України визначено позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних відносин.

9.Частиною 10 ст.150 ЦПК України встановлена заборона вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

10.Відповідно до ч. 3, 6, 8 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

11.Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

12.В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

13.Суд, з урахуванням вищезазначених норм, вважає за можливе розглянути клопотання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

14.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

15.У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21) вказано, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

16.У постанові Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі № 940/448/23 зазначено, що застосування судом тимчасового (до набрання законної сили рішенням по суті спору) заходу забезпечення позову шляхом усунення перешкод одному з батьків, з яким дитина на час вирішення спору фактично не проживає, у спілкуванні й вихованні дитини, зобов`язання іншого з батьків вчинити певні дії не свідчить про вирішення судом по суті спору про визначення місця проживання малолітньої дитини. Такі заходи забезпечення позову перебувають у межах виконання органами державної влади позитивних зобов`язань, які випливають з гарантій, передбачених статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідають наведеній вище практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

17.ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.»

18.В постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19 зазначено, що зустрічі батька з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків батька із малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини. Відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір`ю. Верховний Суд у вказаній справі дійшов висновку, що зустрічі батька з дитиною є співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що цей спір виник із сімейних правовідносин.

19.Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 04 квітня 2018 року у справі №344/16653/16-ц, відновлення відносин та емоційного контакту малолітніх дітей з їх батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дітей від зустрічей з батьком.

20.В постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 Верховний Суд зазначив, що «враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітніх дітей, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю. А тому з метою запобігання втрати емоційного контакту матері з малолітньою дитиною, погіршення між ними психоемоційного характеру відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим, та остаточного вирішення питання про визначення місця проживання малолітніх дітей, Верховний Суд вважає за необхідне застосування заходу забезпечення позову у спірних правовідносинах із дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано правовий механізм забезпечення позову.

21.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17 зазначено, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

22.Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANT v. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

23.Згідно зі ст.155 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

24.Відповідно до ч.1, 2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

25.Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

26.Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.

Висновки суду.

27.Правовий аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а матір не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

28.Докази того, що спілкування ОСОБА_1 з дочкою має негативний вплив на нормальний розвиток дитини відсутні. На думку суду, таке спілкування батька з дочкою, відбувається саме в інтересах дитини.

29.Суд відзначає, що з метою сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком, а тому задля запобігання можливої втрати емоційного контакту батька з малолітньою дочкою, погіршення між ними відносин психоемоційного характеру на період розгляду справи у суді та остаточного вирішення спору про визначення місця проживання малолітньої дитини, суд вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову у спірних правовідносинах.

30.Заява про забезпечення позову в достатній мірі обґрунтована необхідністю забезпечення позову, а зазначені підстави та вид забезпечення позову є співмірними з пред`явленими вимогами, вид забезпечення позову обрано відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

31.Встановлення судом зобов`язання матері, з якою проживає дитина, надавати батьку можливість для побачення та спілкування з нею в певні дні і години не вирішує по суті спір, оскільки стосується спілкування батька з дитиною до закінчення вирішення спору між сторонами про визначення місця проживання дитини і не є тотожним задоволенню зазначених позовних вимог.

32.Оцінюючи доводи щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням права батька на особисте спілкування з дитиною, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування, а також враховуючи ту обставину, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання малолітньої доньки, суд вважає можливим застосуватизаходи забезпечення зустрічного позову.

33.При цьомусуд,враховуючи інтересидитини таобох батьків,враховуючи предметпозову,вважає доцільнимнадати позивачуможливість спілкуваннята побаченняз донькоюпротягом певногопроміжку часу,а томузаява підлягаєзадоволенню шляхомзобов`язання ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливістьспілкування змалолітньою дитиною ОСОБА_3 ,у телефонномута відеорежимі задопомогою месенджеруViberта WhatsAppдо набраннязаконної силирішенням суду,а саме:щотижня з17.00години до18.00години п`ятниці,з 17.00години до19.00години суботи,з 17.00години до18.00 години неділі, без присутності матері.

34.Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

35.Заяву про забезпечення зустрічного позову задовольнити.

36.Зобов`язати ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливістьспілкування змалолітньою дитиною ОСОБА_3 утелефонному тавідео режиміза допомогоюмесенджеру Viberта WhatsAppдо набраннязаконної силирішенням суду,а саме:щотижня з17.00години до18.00години п`ятниці,з 17.00години до19.00години суботи,з 17.00години до18.00 години неділі, без присутності матері.

37.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

38.Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

39.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Южного міського суду

Одеської області І.О. Москаленко