Рішення

від 28.10.2024 по справі 214/7746/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/7746/24

2/214/4278/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 жовтня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючогосудді - Ковтун Н.Г.

при секретарі - Фартушної Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/7746/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею про стягнення грошових коштів невиплачених працівнику при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

10.09.2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею про стягнення грошових коштів невиплачених працівнику при звільненні, в якій просить суд зобов`язати відповідача зробити відповідні розрахунки та сплатити позивачу компенсацію за невикористану основну щорічну відпустки 18 календарних днів за 2022 рік та невикористану додаткову відпустки у розмірі 10 календарних днів, як матері-одиначки за 2022 рік.

В обґрунтування позову позивач вказує на те, що у період з 15.09.2011 вона перебувала у трудових відносинах з Криворізьким професійним гірничо-металургійним ліцеєм. Позивача було звільнено 28.08.2024 за власним бажанням. Наказом КПГМЛ від 27.08.2024 №90-к/тр «Про звільнення викладача фізичної культури ОСОБА_2 » передбачено «Бухгалтерській службі здійснити нарахування та виплату компенсації у зв`язку зі звільненням у розмірі 68 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки». Позивач вважає, що на день звільнення залишилось невикористаними 86 календарних днів основної щорічної за 2021-2022 навальний рік. Однак, як вказує позивач, відповідач вважає, що за 18 календарних днів він не повинен сплачувати, тому що вже здійснив виплату компенсації при незаконному звільненні позивача у 2022 році.

Крім того, позивач вважає, що не використана додаткова відпустка, як матері-одиначки за 2022 рік у розмірі 10 календарних днів.

При незаконному звільненні позивача 26.01.2022 було передбачено нарахування невикористаної основної щорічної відпустки в розмірі 18 календарних днів та додаткової відпустки, як матері-одиначки за 2022 рік у розмірі 10 календарних днів (наказ КПГМЛ від 26.01.2022 №14-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 »).

Наказом КПГМЛ від 14.05.2024 №46-к/тр «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 » скасовано дію наказу від 26.01.2022 №14-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем скасовані виплати компенсацій за 18 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки за 2022 рік, які були передбачені наказом КПГМЛ від 26.01.2022 14-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 ».

У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає, що у зв`язку із звільненням позивача за власним бажанням 28.08.2024, відповідач повинен зробити відповідні нарахування та сплатити позивачу компенсацію: за невикористану відпустку 18 календарних днів та за 10 календарних днів додаткова відпустка, як матері одиначки за 2022 рік.

Ухвалою суду від 13.09.2024 року справу прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30.09.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив від представника Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею» в якому вказав на безпідставність вимог та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Заперечуючи проти позову, виходячи з інтересів закладу відповідач стверджує, що позивач, посилаючись на загальні правовідносини з набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, помилково на свій розсуд тлумачить висновки діючого трудового законодавства, які регулюють надання відпусток працівникам освіти та компенсацію за невикористані дні відпустки. Отже, якщо при звільненні, визнаному судом незаконним, працівнику була виплачена грошова компенсація за невикористані дні відпусток, то після поновлення його на роботі права на використання цих днів відпустки він не має. Також не передбачено повернення працівником виплачених йому коштів за відпустку при звільненні чи зарахування їх в рахунок суми за відпустку, що надається за період вимушеного прогулу. Наказом директора КПГМЛ від 27.08.2024 № 90-к/тр «Про звільнення викладача фізичної культури ОСОБА_2 » позивача було звільнено з займаної посади 28 серпня 2024 року за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.

Згідно довідки КПГМЛ № 516-ОД від 25.09.2024 року щодо сум, нарахованих та виплачених ОСОБА_1 при її звільненні у січні лютому 2022 року, роботодавцем було нараховано та виплачено: заробітну плату, компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 18 календарних днів та компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як матері-одиначці за 10 календарних днів.

Зауважує, що згідно Статуту Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей заклад освіти, який перебуває у державної власності Міністерства освіти і науки України фінансування якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету Департаменту освіти і науки облдержадміністрації, тому виплата заробітної плати та виділення коштів проводиться регулярно 15 та 30 числа щомісяця за перерозподілом кошторисних призначень в межах бюджетних асигнувань по заробітній платі, що не є порушенням вимог діючого законодавства України.

При цьому, ОСОБА_1 державним навчальним закладом освіти було нараховано

та виплачено ще у січні 2021 року:

- заробітна плата за рахунок освітньої субвенції 11 029,90 грн.;

- компенсація за не використану основну щорічну відпустку за період з 15.09.2021р по 26.01.2022р у розмірі 18 календарних днів, згідно наказу №14-к/тр від 26.01.2022 р. за рахунок коштів обласного бюджету в сумі 468,87 грн.;

- компенсація за не використану основну щорічну відпустку за період з 15.09.2021р по 26.01.2022р у розмірі 18 календарних днів, згідно наказу №14-к/тр від 26.01.2022 р. за рахунок освітньої субвенції в сумі 5 328,00 грн.;

- компенсація за не використану додаткову відпустку, як матері-одиначці за 2022 рік у розмірі 10 календарних днів, згідно наказу №14-к/тр від 26.01.2022 р. за рахунок коштів обласного бюджету в сумі 315,69 грн.;

- компенсація за не використану додаткову відпустку, як матері-одиначці за 2022 рік у розмірі 10 календарних днів, згідно наказу №14-к/тр від 26.01.2022 р. за рахунок освітньої субвенції в сумі 2 960,00 грн.

У лютому:

- вихідна допомога згідно наказу №21-к/тр від 03.02.2022 р. за рахунок коштів обласного бюджету в розмірі 1 742,56 грн.;

- вихідна допомога згідно наказу №21-к/тр від 03.02.2022 р. за рахунок коштів освітньої субвенції в розмірі 8 677,56 грн.;

- середній заробіток за не вчасно виплачену заробітну плату за січень 2022 року за рахунок коштів обласного бюджету в розмірі 237,63 грн.; - середній заробіток за не вчасно виплачену заробітну плату за січень 2022 року за рахунок коштів освітньої субвенції в розмірі 788,86 грн.;

- середній заробіток за не вчасно виплачену вихідну допомогу за рахунок коштів обласного бюджету в розмірі 1 108,94 грн.;

- середній заробіток за не вчасно виплачену вихідну допомогу за рахунок коштів освітньої субвенції в розмірі 5 522,02 грн.

Звертає увагу, що ще у січні лютому 2022 року, згідно наданої довідки роботодавця позивачу було повністю виплачено всі компенсаційні виплати за не використану основну щорічну відпустку основну щорічну у розмірі 18 календарних днів, за не використану додаткову відпустку, як матері-одиначці у розмірі 10 календарних днів, вихідну допомогу та середній заробіток за невчасно виплачену заробітну плату за січень 2022 року, а також середній заробіток за невчасно виплачену вихідну допомогу, а також середній заробіток за невчасно виплачену вихідну допомогу, що повністю відповідає частині першої статті 115 КЗпП України щодо встановлених строків виплати працівникам заробітної плати при звільненні; враховуючи, що строки виплати заробітної плати в ліцеї здійснюються 15 та 30 числа щомісячно, оскільки працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій маєте безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, і сама ця виплата відповідно названа середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу.

Разом із тим, якщо особу поновлено на посаді, тобто вона не має статусу звільненого працівника, то підстави покладення на роботодавця відповідальності за ст.117 КЗпП (затримка розрахунку при звільненні) не виникають.

Звертає увагу, що після поновлення на роботі позивача за рішенням Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2024 року (наказ директора КПГМЛ «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 » № 46-к/тр від 14.05.2024 року) на посаді викладач фізичного виховання навчального закладу, ОСОБА_1 за своєю заявою одразу пішла у щорічну відпустку, передбачену діючим законодавством України.

Станом на 27.08.2024 року роботодавцем вже було забезпечено працівника

ОСОБА_1 гарантованою відпусткою загальною тривалістю 100 календарних днів, з яких:

- основна щорічна відпустка 56 днів за 2022-2023 навчальний рік та додаткові оплачувані відпустки, як матері-одиначці 20 днів за 2023 та 2024 роки (відповідно до наказу від 15.05.2024 року №28-к/тр) та отримала матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 навчальний рік (відповідно до наказу від 15.05.2024 року №50-к/тр.);

- відповідно до заяви ОСОБА_1 від 19.07.2024 року №227 надано частину щорічну основну відпустку за 2023-2024 навчальний рік тривалістю 24 календарних днів та матеріальну допомогу на оздоровлення (наказ від 19.07.2024 року №80-к/тр).

Отже, у позивача на момент її звільнення залишились: частина невикористаної щорічної відпустки за періоди: за 2021-2022 н.р. тривалістю 38 календарних днів та за 2023-2024 н.р. 30 календарних днів (з 01.01.2024р. по 28.08.2024р.).

Підкреслює, що зазначені дні невикористаної відпустки позивача враховані в наказі директора КПГМЛ від 27.08.2024 № 90-к/тр «Про звільнення викладача фізичної культури ОСОБА_2 », який заявниця (ініціатор розірвання трудового договору) отримала в день свого звільнення, що підтверджується її особистим підписом у документі на підтвердження припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем.

Також згідно цього наказу, ОСОБА_1 державним навчальним закладом освіти було (надалі дослівно, згідно пунктів 2, 3 у цьому документі):

«2. Нараховано за період з 15.09.2023р. по 28.08.2024 р. 54 календарні дні основної щорічної відпустки, а саме: 17 календарних днів, право на які виникло з 15.09.2023р. по 31.12.2023р. та 37 календарних днів за період з 01.01.2024р. по 28.08.2024р. З них використано 24 календарні дні.

До сплати 30 календарних днів компенсації невикористаної основної щорічної відпустки за період з 01.01.2024р. по 28.08.24р. та 38 календарних днів компенсації невикористаної основної щорічної відпустки за період з 27.01.2023р. по 14.09.2023р.

3. Бухгалтерській службі здійснити нарахування та виплату компенсації у зв`язку зі звільненням у розмірі 68 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки».

На виконання припинення трудових відносин між сторонами Криворізьким професійним гірничо-металургійним ліцеєм було проведено нарахування всіх сум, належних працівникові ОСОБА_1 при її звільненні, повідомлено про це працівника в день проведення їх виплат, що повністю підтверджується відповідною бухгалтерською довідкою, повідомленням роботодавця про розрахунок працівникові ОСОБА_1 про звільненні від 28.08.2024 року; зокрема про суми, нараховані та виплачені позивачу при її звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати), на які працівник має право відповідно до законодавства при звільненні та ст.116 КЗпП України, а саме нараховано:

- компенсація за дні не використаної відпустки за період до 31.12.2023р. 38 календарних днів сплачено 13342, 56 грн.;

- компенсація за дні не використаної відпустки за період з 01.01.2024 по 28.08.2024р. 30 календарних днів сплачено 10519, 44 грн.

Крім того, згідно листа відповіді КПГМЛ № 437-ОД від 30.08.2024 року, позивачу за

червень, липень, серпень 2024 року навчальним закладом було зроблено всі фактичні нарахування та виплати належних працівнику ОСОБА_1 розрахункових коштів, з урахуванням податків. При цьому, за червень 2024 року позивачу було виплачено - 249 420,10 грн. (двісті сорок дев`ять тисяч чотириста двадцять гривень 10 коп.), за липень 2024 року 13 512,91 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот дванадцять гривень 91 коп.), за серпень 2024 року 19 208, 91 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті вісім гривень 91 коп.), що теж спростовує безпідставні доводи позивача.

Підсумовуючи наведене, вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими, а отже спростовуються фактичними даними та письмовими доказами відповідача і задоволенню не підлягають в повному обсязі.

07.10.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача. В обґрунтування вказала, що з доводами відповідача не погоджується. Також позивач не погоджується з обставинами викладеними у відзиві та правовою оцінкою обставин викладених в ньому. Посилається на те, що наказом КПГМЛ від 26.01.2022 №14-к/тр згідно якого було здійснені виплати при незаконному звільненні, скасовано саме відповідачем своїм наказом від 14.05.2024 №46-к/тр. Отже виплати, які були здійснені відповідачем при незаконному зваленні позивача - це добровільно виплачені суми, які з урахуванням скасованої підстави для їх виплати, не слід вважати вже здійсненими компенсаційними виплатами позивачу. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

11.10.2024 від представника Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею» до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 .

Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів невиплачених працівнику при звільненні, як компенсації частини доходів за начебто порушені строки їх виплати роботодавцем, додатково зазначає наступне.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачене статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про відпустки» порядок обчислення заробітної плати працівникам за час відпусток, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями частини першої статті 83 КЗпП України передбачено обов`язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До складу фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується при наданні працівникам відпусток (далі - Порядок).

Згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо.

Тобто згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку компенсація за невикористану відпустку є одноразовою виплатою.

На підставі вищезазначеного, відповідач не вбачає жодних правових підстав для стягнення компенсації доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, у зв`язку з чим, позов не підлягає задоволенню.

В судове засідання сторони не викликалися, клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, відповідно до норм ч. 10ст. 84 ЦПК Українивважає за необхідне здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Наказом в.о. директора КПГМЛ №14-к/тр від 26.01.2022 ОСОБА_1 викладача фізичної культури звільнено від займаної посади згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п. 2 вказаного наказу, передбачено бухгалтерській службі зробити відповідні розрахунки та виплати компенсації невикористаної основної щорічної відпустки за період з 15.09.2021 по 26.01.2022 у розмірі 18 календарних днів та невикористаної додаткової відпустки, як матері-одиначки за 2022 рік у розмірі 10 календарних днів (а.с.6).

Згідно Статуту навчального закладу, прийнятого на загальних зборах колективу навчального закладу Протокол № 2 від 29 квітня 2013 року (далі - Статут), КПГМЛ є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про загальну середню освіту» Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998р. № 1240, Положенням про ступеневу професійно-технічну освіту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1999р. № 956, Порядком надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 1999р. № 992, Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006р. № 419, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, яке є його засновником та іншими нормативно-правовими актами (пункти 1.1, 1.2.).

Порядок фінансування та матеріально-технічного забезпечення професійного ліцею визначаються Бюджетним кодексом України, законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», іншими законодавчими актами України. Фінансування професійно-технічної підготовки робітників, соціальний захист учнів, слухачів та педагогічних працівників професійного ліцею, у межах обсягів державного замовлення, здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів місцевого бюджету. Професійний ліцей є неприбутковим закладом (пункт 7.1.) (а.с.25-43).

Після поновлення на роботі позивача за рішенням Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2024 року (наказ директора КПГМЛ «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 » № 46-к/тр від 14.05.2024 року) на посаді викладач фізичного виховання навчального закладу, ОСОБА_1 за своєю заявою одразу пішла у щорічну відпустку, передбачену діючим законодавством України (а.с.7).

Наказом КПГМЛ від 27.08.2024 №90-к/тр «Про звільнення викладача фізичної культури ОСОБА_2 » передбачено «Бухгалтерській службі здійснити нарахування та виплату компенсації у зв`язку зі звільненням у розмірі 68 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки» (а.с.51).

Зазначені дні невикористаної відпустки позивача враховані в наказі директора КПГМЛ від 27.08.2024 № 90-к/тр «Про звільнення викладача фізичної культури ОСОБА_2 », який заявниця (ініціатор розірвання трудового договору) отримала в день свого звільнення, що підтверджується її особистим підписом у документі на підтвердження припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем.

Частиною 3ст. 10 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 45 Конституції України передбачено, що кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Нормою ч. 1ст. 21 Закону України «Про оплату праці»установлено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Як встановленост. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Статтею 116КЗпП Українипередбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву та додатків до нього, ще у січні лютому 2022 року, згідно наданої довідки роботодавця позивачу було повністю виплачено всі компенсаційні виплати за не використану основну щорічну відпустку основну щорічну у розмірі 18 календарних днів, за не використану додаткову відпустку, як матері-одиначці у розмірі 10 календарних днів, вихідну допомогу та середній заробіток за невчасно виплачену заробітну плату за січень 2022 року, а також середній заробіток за невчасно виплачену вихідну допомогу, а також середній заробіток за невчасно виплачену вихідну допомогу, що повністю відповідає частині першої статті 115 КЗпП України щодо встановлених строків виплати працівникам заробітної плати при звільненні; враховуючи, що строки виплати заробітної плати в ліцеї здійснюються 15 та 30 числа щомісячно, оскільки працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій маєте безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, і сама ця виплата відповідно названа середньою заробітною платою за час вимушеного прогулу.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про відпустки» порядок обчислення заробітної плати працівникам за час відпусток, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями частини першої статті 83 КЗпП України передбачено обов`язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Станом на 27.08.2024 року роботодавцем вже було забезпечено працівника

ОСОБА_1 гарантованою відпусткою загальною тривалістю 100 календарних днів, з яких:

- основна щорічна відпустка 56 днів за 2022-2023 навчальний рік та додаткові оплачувані відпустки, як матері-одиначці 20 днів за 2023 та 2024 роки (відповідно до наказу від 15.05.2024 року №28-к/тр) та отримала матеріальну допомогу на оздоровлення за 2022-2023 навчальний рік (відповідно до наказу від 15.05.2024 року №50-к/тр.);

- відповідно до заяви ОСОБА_1 від 19.07.2024 року №227 надано частину щорічну основну відпустку за 2023-2024 навчальний рік тривалістю 24 календарних днів та матеріальну допомогу на оздоровлення (наказ від 19.07.2024 року №80-к/тр).

Отже, у позивача на момент її звільнення залишились: частина невикористаної щорічної відпустки за періоди: за 2021-2022 н.р. тривалістю 38 календарних днів та за 2023-2024 н.р. 30 календарних днів (з 01.01.2024р. по 28.08.2024р.).

Згідно довідки КПГМЛ № 516-ОД від 25.09.2024 року щодо сум, нарахованих та виплачених ОСОБА_1 при її звільненні у січні лютому 2022 року, роботодавцем було нараховано та виплачено: заробітну плату, компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за 18 календарних днів та компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як матері-одиначці за 10 календарних днів (а.с.52).

Відповідно до ч. 1, 4ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оскільки вихідна допомога при звільненні має разовий характер та

відповідно до пункту 3.8. розділу 3 «Інші виплати, що не належать до фонду оплати праці» Інструкції зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, не належить до фонду оплати праці, компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на неї відповідно до статті 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не нараховується.

На підставі вищезазначеного, не вбачає жодних правових підстав для стягнення компенсації доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, у зв`язку з чим, позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням відзиву на позовну заяву та долучених доказів, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем була виплачена компенсація за невикористані дні відпустки у розмірі 18 календарних днів за 2022 рік та невикористану додаткову відпустку у розмірі 10 календарних днів, як матері-одиначки за 2022 рік, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

При цьому, позивачем не спростовано належними та допустимими доказами доводи відповідача.

Керуючись ст.47,116 КЗпП України, ст.10-13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею про стягнення грошових коштів невиплачених працівнику при звільненні відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач Криворізький професійний гірничо-металургійний ліцей, ЄДРПОУ 02541697, адреса: вул. Бикова, буд. 13, м. Кривий Ріг.

СуддяН.Г. Ковтун