Рішення

від 23.10.2024 по справі 279/18/24

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 279/18/24

Провадження по справі 2/281/144/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Данчука В. В.,

за участю секретаря судового засідання Миколайчук Н. М.,

представника позивача - прокурора Лещенко А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Живена» про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом їх конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до суду з указаним позовом. Зазначивши, що ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації (згідно інформації УДМС України у Житомирській області від 03.05.2023 року станом на день запиту громадянство України не отримував), на підставі розпорядження голови Лугинської районної державної адміністрації від 14.08.2003 №257 набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1822884000:06:000:0093 площею 2,1319 га, розташовану на території Остапівської сільської ради, Коростенського району, Житомирської області (на даний час Лугинської об`єднаної територіальної громади). 29.08.2018 право приватної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 27758360, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1635798318228. При цьому, зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 передано в користування ТОВ «Живена» на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.01.2018, укладеного на 10 років з правом пролонгації.

Також, ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Лугинської районної державної адміністрації від 14.08.2003 №257 набуто право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1822884000:06:000:0094 площею 2,0375 га, розташовану на території Остапівської сільської ради, Коростенського району, Житомирської області (на даний час Лугинської об`єднаної територіальної громади). Документ що посвідчував право власності на земельну ділянку Державний акт на право власності на земельну ділянку ЖТ №036428 від 12.11.2003 року. 29.08.2018року право приватної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 27758995, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1635831818228. При цьому, зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 передано в користування ТОВ «Живена» на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.01.2018, укладеного на 10 років з правом пролонгації.

Також, ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Лугинської районної державної адміністрації від 14.08.2003 №257 набуто право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1822884000:01:000:0315 площею 0,9506 га, розташовану на території Остапівської сільської ради, Коростенського району, Житомирської області (на даний час Лугинської об`єднаної територіальної громади). Документ що посвідчував право власності на земельну ділянку Державний акт на право власності на земельну ділянку ЖТ №036426 від 12.11.2003 року. 29.08.2018року право приватної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 27758723, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1635816918228. При цьому, зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 передано в користування ТОВ «Живена» на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.01.2018, укладеного на 10 років з правом пролонгації.

Також, ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Лугинської районної державної адміністрації від 14.08.2003 №257 набуто право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 1822884000:01:000:0318 площею 0,9541 га, розташовану на території Остапівської сільської ради, Коростенського району, Житомирської області (на даний час Лугинської об`єднаної територіальної громади). Документ що посвідчував право власності на земельну ділянку Державний акт на право власності на земельну ділянку ЖТ №036429 від 12.11.2003 року. 29.08.2018року право приватної власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 27760563, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1635910418228. При цьому, зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 передано в користування ТОВ «Живена» на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.01.2018, укладеного на 10 років з правом пролонгації.

Таким чином, оскільки земельні ділянки із кадастровими номерами 1822884000:06:000:0093, 1822884000:06:000:0094, 1822884000:01:000:0315, 1822884000:01:000:0318 належать до нерухомого майна, в силу ч. 1 ст. 181 ЦК України, знаходяться на території України, то на спірні правовідносини поширюється дія права України.

Однак, ОСОБА_1 у порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, будучи громадянином РФ, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення із кадастровими номерами 1822884000:06:000:0093, 1822884000:06:000:0094, 1822884000:01:000:0315, 1822884000:01:000:0318, добровільно їх не відчужив.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою необхідність невідкладного вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб у першу чергу громадян України.

Отже, за відсутності добровільного відчуження іноземним громадянином ОСОБА_1 і по даний час набутих у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право власності на них підлягає припиненню шляхом їх конфіскації за рішенням суду на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави у вказаних правовідносинах. Задоволення позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що питання збереження та правомірного володіння землями сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення. Просив припинити право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровим номером 1822884000:06:000:0093 площею 2,1319 га, кадастровим номером 1822884000:06:000:0094 площею 2,0375 га, кадастровим номером 1822884000:01:000:0315 площею 0,9506 га, кадастровим номером 1822884000:01:000:0318 площею 0,9541 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Остапівської сільської ради Коростенського району Житомирської області шляхом їх конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, та стягнути на користь Житомирської обласної прокуратури 10736,00 грн. судового збору.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10.01.2024 року цивільну справу № 279/18/24 передано на розгляд за підсудністю до Лугинського районного суду Житомирської області.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 10.06.2024 року відкрито провадження в указаній справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Надано відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 23.07.2024 року здійснено перехід у вказаній справі з розгляду в порядку спрощеного провадження на розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 27.08.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача прокурор Лещенко А. Ю. заявлені позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні до викладених у позовній заяві.

Представник позивача Головного управлінння Держгеокадастру у Житомирській області надіслав на адресу суду пояснення щодо позову, в яких зазначив, що позовні вимоги керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області підтримує, просить позов задоволити. Також просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, про розгляд справи повідомлений (ч. 11 ст. 128 ЦПК України), тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Третя особа ТОВ «Живена» належним чином повідомлена про розгляд справи у судове засідання не явилася.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.08.2018 року за громадянином Російської Федерації ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовані на території Остапівської сільської ради, Коростенського району, Житомирської області (на даний час Лугинської об`єднаної територіальної громади) із кадастровими номерами: № 1822884000:06:000:0093 площею 2,1319 га, № 1822884000:06:000:0094 площею 2,0375 га, № 1822884000:01:000:0315 площею 0,9506 га, № 1822884000:01:000:0318 площею 0,9541 га (а.с. 17-24).

Зазначені земельні ділянки були передані ОСОБА_1 за договорами оренди від 01.01.2018 року, які в подальшому були у встановленому законом порядку зареєстровані 29.08.2018 року, ТОВ «Живена» строком на 10 років (а. с. 40-49).

Оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1822884000:06:000:0093 складає 17213 грн. 30 коп., земельної ділянки з кадастровим номером 1822884000:06:000:0094 складає 17328 грн. 84 коп., земельної ділянки з кадастровим номером 1822884000:01:000:0315 складає 2591 грн. 93 коп., земельної ділянки з кадастровим номером 1822884000:01:000:0318 складає 2601 грн. 48 коп. (а.с. 50-53).

Відомостей про відчуження відповідачем вказаних земельних ділянок Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна не містить.

Відповідно до інформації, яка міститься у листі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області слідує, що громадянин ОСОБА_1 станом на 03.05.2023 року громадянство України не отримував, за обліками як іноземець чи особа без громадянства не значиться (а.с. 63).

З матеріалів справи вбачається, що Коростенська окружна прокуратура зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (лист №52-4025 від 15.05.2023), з проханням надати інформацію про вжиті Головним управлінням заходів щодо усунення виявлених порушень земельного законодавства при використанні земельних ділянок з кадастровим номером 1822884000:06:000:0093, 1822884000:06:000:0094, 1822884000:01:000:0315 та 1822884000:01:000:0318, які належать на праві власності громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 .

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №10-6-0.6-1847/2-23 від 30.05.2023 року, наданого у відповідь на запит Коростенської окружної прокуратури, в зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області позбавлене можливості самостійно звернутися до суду та не заперечують щодо звернення до суду прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Такий висновок відповідає позиції, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Таким чином, обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суді, суд вважає достатніми для його звернення до суду, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного та Земельного кодексів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право», виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

У ч. 1 ст. 1 ЗК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Приписами ч. 1, 2, 4 ст. 374 ЦК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно з ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч. 2-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Проаналізувавши положення ст. 81 Земельного кодексу України суд приходить до висновку, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення на підставі цивільно-правових угод та прийняття спадщини, а на землі сільськогосподарського призначення лише шляхом прийняття спадщини, інших підстав для отримання земель сільськогосподарського призначення у власність даною категорією громадян не передбачено.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Згідно з ч. 5 ст. 22 ЗК України (чинної на момент набуття права власності відповідачем на спірні земельні ділянки) землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 130 ЗК України набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади; держава. Порушення вимог частин першої і другої цієї статті є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст. 321 ЦК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У п.п. д), е) ч.1 ст. 140 ЗК України передбачено, що підставами припинення права власності на земельну ділянку є, зокрема, конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Отже, аналізуючи вищенаведені положення законодавства України, судом встановлено, що станом на 2018 рік (на момент реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 ) була встановлена законодавча заборона на передачу земель сільськогосподарського призначення, до яких відносяться спірні земельні ділянки, у власність іноземцям.

При цьому, після набуття ОСОБА_1 , громадянином Російської Федерації у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва останній є особою, до якої перейшло право власності на земельні ділянки, які у відповідності до ЗК України не можуть перебувати в його власності, на останнього покладався обов`язок щодо відчуження набутих ділянок протягом року з моменту переходу такого права, а у випадках, коли земельні ділянки цією особою протягом встановленого строку не відчужені, такі ділянки підлягали примусовому відчуженню за рішенням суду.

Таким чином, громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 отримав у власність спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які у встановленому законом порядку протягом року не відчужив, володіє до цього часу, що є порушенням вимог земельного законодавства.

Разом з тим, про відсутність у відповідача наміру виконати обов`язок щодо відчуження земельних ділянок, також свідчить факт укладення договорів оренди землі від 01.01.2018 року строком на 10 років.

Відповідно до п. в ч. 1 ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Частиною 1 ст. 348 ЦК України встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що законом передбачений чіткий обов`язок іноземця чи особи без громадянства відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом 1 року з дня набуття права власності на неї. Вказана норма є імперативною та не передбачає винятків. У випадку не відчуження такої земельної ділянки іноземцем чи особою без громадянства у встановлений законом строк, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави.

На підставі досліджених письмових доказів, суд встановив, що ОСОБА_1 , як іноземець, маючи обов`язок протягом року з моменту набуття права власності відчужити земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які не можуть перебувати у його власності, такий обов`язок не виконав.

Оскільки на час розгляду справи у суді, з врахуванням внесених до ЗК України змін, на іноземців, до яких перейшло право власності на земельну ділянку, яка за ЗК України не може набуватися ними у власність, також покладається обов`язок щодо відчуження набутої земельної ділянки протягом року з моменту переходу такого права, а у разі невиконання такого обов`язку така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду з подальшим продажем на земельних торгах та виплатою ціни проданої земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, її колишньому власнику, то в діях ОСОБА_1 наявне порушення чинного земельного законодавства України.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа N 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1червня 2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципам міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутих у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року, тому право власності відповідача на вказану земельну ділянку необхідно припинити шляхом конфіскації.

Враховуючи вищенаведене, встановивши, що ОСОБА_1 , будучи громадянином Російської Федерації, упродовж встановленого законодавством строку з 29.08.2018 по 29.08.2019 після набуття права власності на земельну ділянку площею 2,1319 га за кадастровим номером 1822884000:06:000:0093, земельну ділянку площею 2,0375 га за кадастровим номером 1822884000:06:000:0094, земельну ділянкиу площею 0,9506 га за кадастровим номером 1822884000:01:000:0315 та земельну ділянку площею 0,9541 га за кадастровим номером 1822884000:01:000:0318 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Остапівської сльської ради Коростенського району Житомирської області, які не можуть перебувати у власності іноземців, не виконав свого обов`язку щодо відчуження таких ділянок, враховуючи триваючий характер порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства України, внаслідок чого спірні земельні ділянки підлягають конфіскації за рішенням суду, суд приходить до висновку, що позов керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 про примусове припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх конфіскації підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13 14, 41 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 22, 125, 130, 140, 143, 145 Земельного кодексу України, ст. 13, 19, 76-82, 141, 258-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Живена», про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом їх конфіскації задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822884000:06:000:0093 площею 2,1319 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1635798318228), із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Остапівської сільської ради, Коростенського району, Житомирської області (на даний час Лугинської об`єднаної територіальної громади), шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822884000:06:000:0094 площею 2,0375 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1635831818228), із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Остапівської сільської ради, Коростенського району, Житомирської області (на даний час Лугинської об`єднаної територіальної громади), шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822884000:01:000:0315 площею 0,9506 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1635816918228), із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Остапівської сільської ради, Коростенського району, Житомирської області (на даний час Лугинської об`єднаної територіальної громади), шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1822884000:01:000:0318 площею 0,9541 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1635910418228), із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Остапівської сільської ради, Коростенського району, Житомирської області (на даний час Лугинської об`єднаної територіальної громади), шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури (Житомирська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909950, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 10736 (десять тисяч сімсот тридцять шість) гривень 00 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Коростенська окружна прокуратура Житомирської області, місце знаходження вул. Чорнобиля, 10, м. Коростень, Житомирської області, код ЄДРПОУ 02909950.

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, місце знаходження: 10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45, код ЄДРПОУ 39765513.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутній, паспорт громадянина НОМЕР_1 , виданий 15.01.2002, Пойковським ПВМ ВВС Нефтеюганського району Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області, країна громадянства: РФ.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Живена», місцезнаходження: Житомирська область, Коростенський район, с. Остапи, вул. Центральна, 2, код ЄДРПОУ 38286470.

Суддя В. В. Данчук

Повний текст рішення суду виготовлено 31.10.2024 року.