Рішення

від 01.11.2024 по справі 711/7524/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7524/24

Номер провадження2/711/2684/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі головуючого судді Демчика Р.В., при секретарі Бутовській Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси цивільну справу за позовом адвоката Драченка Владислава Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укртелеком», третя особа: Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про звільнення майна з під арешту ,-

встановив:

Адвокат Драченко В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Укртелеком», третя особа: Другий ВДВС у місті Черкаси ЦМУМЮ (м.Київ) про звільнення майна з під арешту.

Позов обґрунтовує тим, що Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 14 березня 2003 року у справі № 2-3497/2001 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «УТЕЛ» 1 080,30 грн. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на її майно, яке за заповітом мав успадкувати її син ОСОБА_1 . Однак, під час оформлення спадщини, приватний нотаріус Бараненко І.К. повідомила спадкоємця про те, що Першою Черкаською державною нотаріальною конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 07.06.2007 зареєстровано обтяження № 5088359 та № 5088380 на підставі постанови Державної виконавчої служби Придніпровського району м. Черкаси № ДВ-8 від 01.12.2003. Листом № 11280/26.21-43/86616 від 06.06.2024 Другий відділ ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомлено ОСОБА_1 про неможливість ідентифікації виконавчого документа на підставі якого було накладено арешт. Представник заявника звернувся з адвокатським запитом до Першої Черкаської державної нотаріальної контори, яка скерувала запит за належністю до Черкаського обласного державного нотаріального архіву, але 25.07.2024 за № 850-/01-17 отримано відмову з мотивів наявності таємниці нотаріальної дії, визначеної статтею 8 Закону України «Про нотаріат». На виконання ухвали Соснівського районного суду міста Черкаси від 14.08.2024 у справі № 712/9237/24 забезпечено докази до подання позову та витребувано в Черкаського обласного державного нотаріального архіву постанову Державної виконавчої служби Придніпровського району м. Черкаси № ДВ-8 від 01.12.2003. Згідно вказаної постанови встановлено, що стягувачем в даному виконавчому провадженні є ЗАТ «УТЕЛ» (код ЄДРПОУ 14347776). З урахуванням наведеного, оскільки Боржник помер, виконавче провадження знищено, а арешт майна боржника накладений постановою Державної виконавчої служби Придніпровського району м. Черкаси № ДВ-8 від 01.12.2003 досі не скасований право ОСОБА_1 на реєстрацію права власності в порядку спадкування на домоволодіння АДРЕСА_1 є порушеним. Листом від 09.09.2024 за № 18011/26.21-43/124871, Другий відділ ДВС у місті Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомив про відсутність можливості скасування обтяжень з домоволодіння через відсутність будь-якої інформації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 01 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач АТ «Укртелеком» скористався своїм правом надання відзиву, подавши його через систему Електронний суд 18.10.2024 року. В відзиві на позовну заяву зазначають, що Укртелеком не наділений правом щодо накладення арешту на майно, також не є особою, яка наклала арешт, і тому не може бути відповідачем по справі та не по винна відповідати по пред`явленому до неї позову.

Третя особа Другий ВДВС у м.Черкаси ЦМУМЮ (м.Київ) скористався своїм правом надання відзиву, подавши його через канцелярію суду 08.10.2024 року. Зазначивши, що у посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відсутня можливість для зняття арешту з майна згідно постанови ДВ-8 від 01.12.2003.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Драченко В.В. у судове засідання не з`явилися, адвокат подав до суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, позов підтримав.

Представник АТ «Укртелеком» та представник Другого ВДВС у м.Черкаси ЦМУМЮ (м.Київ) в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи думку учасників справи та їхніх представників, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Разом з тим стаття 16 ЦК України визначає способи захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, серед яких відсутній такий спосіб захисту, як скасування постановлених державним виконавцем в рамках виконавчого провадження постанов.

Положенням ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях

Матеріалами справи встановлено, що 21 січня 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , склала Заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Бараненко І.К., згідно з яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати і на що на за законом вона матиме право, заповіда ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 , вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 .

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.12.2003 року, на підставі виконавчого листа№2-3497 від 14.03.2003 виданого Соснівським р/с м.Черкаси, накладено арешт на все майно ОСОБА_2 , а саме 6/25 домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №380332996 від 27.05.2024 вбачається, що

07.06.2007 зареєстровано обтяження № 5088359 та № 5088380 на підставі постанови Державної виконавчої служби Придніпровського району м. Черкаси № ДВ-8 від 01.12.2003.

Другий відділ Державної виконавчої служби м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) від 06.06.2024 №11280/26.21-43/86616 повідомив, що на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 накладено арешт постановою ДВ-8 від 01.12.2003 та зареєстровані обтяження, однак ідентифікувати, під час виконання якого виконавчого документу накладено арешт неможливо, тому у посадових осіб Другого ВДВС м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) відсутня можливість для зняття арешту з майна.

Згідно листа Другого ВДВС м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) від 09.09.2024 №18011/26.21-43/124871 встановлено, що під час розгляду було встановлено, що на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 накладено арешт постановою ДВ-8 від 01.12.2003, згідно якої стягувачем є ЗАТ «Утел», боржник ОСОБА_2 , зареєстровані обтяження, однак, згідно відомостей автоматизованої системи виконавчих проваджень відстані зареєстровані виконавчі провадження де стягувачем є ЗАТ «Утел» та боржник ОСОБА_2 , тому у посадових осіб Другого ВДВС м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) відсутні можливості зняття арешту з майна , згідно постанови ДВ-8 від 01.12.2003.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) прийшла до висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої, частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року в справі № 203/3435/21 (провадження № 61-5467св22) зазначено, що «наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (провадження № 11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі № 554/5912/19-ц (провадження № 61-12594св21), від 08 грудня 2022 року у справі № 331/1383/20 (провадження № 61-7109св22).

Відтак, твердження представника відповідача щодо того, що АТ «Укртелеком» є неналежним відповідачем у справі, спростовується вищевикладеним, а тому суд не бере їх до уваги.

Статтею 1281 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Таким чином, правовідносини, що виникли між АТ «Укртелеком`і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

Враховуючи правові підстави позову, а також те, що предметом позову є зняття арешту з майна боржника, який помер, беручи до уваги те, що позов про зняття арешту з майна поданий спадкоємцем, який позбавлений можливості оформити право власності на майно у порядку спадкування, тому право позивача ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зняття арешту з майна боржника-спадкодавця ОСОБА_2 , що накладений на підставі постанови №ДВ-8 від 01.12.2003 державного виконавця Державної виконавчої служби Придніпровського району м.Черкаси.

Керуючись ст.12, ст.13, ст.81, ст.137,ст.141, ст.211, ст.259, ст.263, ст.279 ЦПК України, на підставі ст.391 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити.

Зняти арешт з майна належного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що накладений на підставі постанови Державної виконавчої служби Придніпровського району м.Черкаси №ДВ-8 від 01.12.2003, обтяження зареєстровані 07.06.2007 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №5088359 та №5088380.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Р. В. Демчик