Рішення

від 01.11.2024 по справі 214/3037/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/3037/24

2/214/2741/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

01 листопада 2024 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Гончар Г. В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Сьома Криворізька державна нотаріальна контора, Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради

про визначення часток у праві спільної сумісної власності на квартиру та визнання права власності на 1/10 частину квартири в порядку спадкування за законом,

встановив:

ОСОБА_1 звернуласі до суду з даним позовом у якому просить суд ухвалити рішення, яким:

1.Визначити частки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., в розмірі 1/10 частки для кожного;

2.Визнати за ОСОБА_7 право власності на 1/10 частку двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 49,6 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті моєї доньки - ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

08.02.1991 року дочка позивача ОСОБА_10 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 , та змінила прізвище з ОСОБА_12 на ОСОБА_13 від якого народилася дитина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . 19.04.1999 року шлюб було розірвано.

25.12.1999 року ОСОБА_14 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 та змінила прізвище з ОСОБА_13 на ОСОБА_15 . Від вказаного шлюбу народилися діти: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Під час перебування дочки позивача з ОСОБА_2 у шлюбі, вона придбала від свого імені (як Покупця) двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 11.11.2004р., посвідченого Дацко Я.О. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 15121.

17.03.2009 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 було розірвано.

22.09.2012р. між тими самими особами - ОСОБА_2 та ОСОБА_8 знову було укладено шлюб.

01.02.2015р. дочка позивача ОСОБА_8 померла.

Спадкове майно, що залишилось після смерті дочки позивача ОСОБА_8 складається із вказаної Квартири.

Позивач, посилаючись на норми ст. ст. 368, 372 ЦК України, ст.ст. 60, 63, 70 СК України вказує, що що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності а у разі його поділу, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Оскільки на момент придбання дочкою позивача квартири, ОСОБА_2 перебував з нею у зареєстрованому шлюбі, тому останньому належить частка права власності на квартиру, разом з тим, він спадщину прийняв, але з заявою до нотаріуса про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя не звернувся.

З 03 вересня 2009 року позивач зареєстрована та проживає за адресою знаходження спадкового майна.

З метою оформлення своїх спадкових прав, позивач звернулася із відповідною заявою до державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори за наслідками розгляду якої, нотаріусом видано постанову від 11.03.2024 року про відмову у вчинені нотаріальної дії у зв`язку з неможливістю визначення обсягу спадкового майна та відсутністю правовстановлюючого документу, який посвідчував би право власності на квартиру.

Зі змісту постанови нотаріуса вбачається, що іншими спадкоємцями після смерті доньки позивача, крім її чоловіка - ОСОБА_2 , є її діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_16 та ОСОБА_5 , які прийняли спадщину відповідно до п. 3 ст. 1268 ЦК України.

Зазначена обставина фактично унеможливлює здійснення позивачем свого права власності. Неможливість визначення обсягу спадкового майна та відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно, фактично перешкоджає отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі після смерті доньки позивача на загальних підставах.

З огляду на неможливість отримати свідоцтво про право на спадщину після померлої дочки на частку у спадковому майні, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 08.04.2024 позовна заява була залишена без руху, вимоги якої позивачем виконано та ухвалою від 22.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання; витребувано у Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори завірену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала від 22.04.2024 в частині витребування доказів виконана.

Ухвалою суду від 25.07.2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

Позивач та її представник адвокат Бондаренко О. В. до судового засідання не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за їх відсутності, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився повторно, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином за їх зареєстрованим місцем проживання, про поважність причини неявки суду не повідомили, відзиву не подали.

Сьома Криворізька державна нотаріальна контора скерувала до суду повідомлення, у якому вказує, що у цивільних справах нотаріуси не є зацікавленими особами, жодних заперечень щодо розгляду справи без участі представника нотаріальної контори не має.

Представник Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при вирешенні спору покладається на розсуд суду.

У відповідності до положеньст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, та підтверджено письмовими матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з витягу КП «Криворізьке БТІ» № 5790711 від 10.121.2004 та інформаційної довідки № 3721228503 від 30.03.2024 ОСОБА_8 належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВВО № 589143 від 11.11.2004, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я. О., зареєстрованого в реєстрі за № 15121.

11.03.2024 позивач ОСОБА_1 подала заяву до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її дочки ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.03.2024 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належну спадкодавиці частку квартири після смерті її дочки ОСОБА_8 через неможливість визначення обсягу та складу предмета спадкування на день смерті та запропоновано звернутися до суду для визначення цього питання по суті.

Судом встановлено, та підтверджується копією спадкової справи № 288/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , що іншими спадкоємцями після смерті спадкодавця, крім позивача, є: чоловік померлої ОСОБА_2 та діти померлої: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які прийняли спадщину відповідно до п. 3 ст. 1268 ЦК України. Вказане спадкове майно було набуте подружжям в період шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, актовий запис № 598 від 25.12.1999.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 СК України).

Відповідно до глави 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

Чоловік спадкодавиці ОСОБА_2 спадщину прийняв, але з заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в їх спільному майні до нотаріуса не звернувся.

Приписами ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України, встановлена презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності, а саме: вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Верховний Суд в своїх постановах неодноразово зазначав, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно саме за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України (постанови від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20) та ін., що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Оскільки частки квартири кожному з співвласників спільної сумісної власності не визначенні за життя спадкодавця, а частки таких є рівними, а тому внаслідок чого позивач не може оформити право власності на частку вищевказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті її дочки.

Таким чином, за життя спадкодавця, ОСОБА_8 частки у праві спільної сумісної власності на вказану квартиру не визначалися.

Натомість позивачу нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва на її частку у спадковому майні, оскільки у документах, що підтверджують право власності на нерухоме майно(квартиру) не визначено частку кожного з учасників спільної сумісної власності, роз`яснено процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до положень ст. ст. 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу п. 11 ч. 1ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Виходячи із змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1ст. 1221ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Крім того, згідно із положеннямист. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихст.1259 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За обставинами даної справи позивач та відповідачі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

З урахуванням того факту, що спадкове майно було набуте померлою у період шлюбу та відповідно до ст. ст. 60, 63 СК України, глави 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, обсяг спадкового майна у цій справі становить частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що спадкове майно по даній справі становить частина квартири, частка кожного із спадкоємців у цьому спадковому майні, якими є позивач та відповідачі, становить по 1/10 за кожним, що резюмується положеннями ч. 1 ст. 1267 ЦК України.

Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить визначити за нею та кожним з відповідачів частки у спадковому майні та визнати за позивачем право власності на 1/10 частину спірної квартири.

Відповідно до ч. 3 ст. 1267 спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Як передбачено ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За обставинами даної справи та з огляду на право відповідачів змінити розмір частки у спадщині когось із них, уклавши відповідну посвідчену нотаріусом угоду, позивач позбавлений права визначати за відповідачами їх частки у спадковому майні.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині визначення за відповідачами їх частки у спадковому майні.

Разом з тим, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для задоволення позову в іншій частині позовних вимог у спосіб обраний позивачкою шляхом визначення її частки у спадковому майні на рівні 1/10 частини квартири та визнання за нею права власності вказану частку.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст.141ЦПК України та з врахуванням роз`яснень, викладених в пункті 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. у рівних частках, тобто по 302,80 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 18, 23, 76, 258,259,263-265,280, 352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити частку ОСОБА_1 у розмірі 1/10 частини у спадковому майні квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на 1/10 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 302,80 грн. з кожного.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП відсутній, паспорт серії НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП невідомий, паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач 3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач 4: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: Сьома Криворізька державна нотаріальна контора, місце знаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Льотчиків, будинок 36-а.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місці ради, місце знаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, будинок 32, код ЄДРПОУ 05410872.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Сіденко