Рішення

від 18.09.2024 по справі 630/600/24

ЛЮБОТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 630/600/24

Провадження № 2/630/283/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Нерубацької А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 630/600/24 (провадження № 2/630/283/24) за позовною заявою ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, яка складається з 1/2 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_2 за життя успадкував після своє матері ОСОБА_3 . Спадкоємцем на відкриту після смерті ОСОБА_2 спадщину є лише вона, ОСОБА_1 . Але у встановлений законом 6-ти місячний строк для прийняття спадщини, який мав тривати до 25 квітня 2022 року, вона не змогла звернутися до нотаріуса з відповідною заявою.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану, затвердженого Верховною Радою України 24 лютого 2022 року, на всій території України з 05-30 год. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан через початок повномасштабної військової агресії Росії проти України. Місто Харків було віднесено до територій на яких ведуться (велися) бойові дії. Тривалий час приватні і державні нотаріуси взагалі не працювали.

Під час усної консультації нотаріус повідомила позивачу, що Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в п. 3 якої зазначено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється, а свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. З огляду на отриману інформацію, позивач зрозуміла, що до закінчення строку дії воєнного стану вона не зможе розпочати процедуру оформлення спадщини.

Згодом, звернувшись до нотаріуса, позивач дізналася, що в червні 2023 року на законодавчому рівні були скасовані усі раніше запровадженні Кабінетом Міністрів України обмеження у питаннях, пов`язаних із спадщиною, і що строки для прийняття спадщини були відновленні і знову обраховуються тривалістю шість місяців, а не десять місяців, як це випливало з тексту постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28 лютого 2022 року.

На початку 2024 року вона, ОСОБА_1 , дізналася від своєї знайомої, що та оформила свідоцтво про право на спадщину після своєї матері, і тому вирішили звернулися до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області з заявою про прийняття спадщини після батька. Відповідно до постановою державного нотаріуса від 01 травня 2024 року їй, ОСОБА_1 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, яким володів ОСОБА_2 , у зв`язку з пропуском строку на звернення з відповідною заявою. Тому з метою реалізації своїх спадкових прав, позивач вимушена звернутися до суду з відповідним позовом. Позивач також зазначила, що від початку повномасштабної агресії російської федерації проти України вона проживала за зареєстрованою адресою проживання в м. Харкові, який віднесений до території Харківської міської територіальної громади, яка тривалий час залишається територією проведення воєнних (бойових) дій. До того ж, прийняття спадщини має відбуватися за місцем її знаходження, тобто на території Люботинської міської територіальної громади, яка також неодноразово зазнавала ракетних обстрілів військами російської федерації. Саме через це вона, ОСОБА_1 , керувалася роз`ясненнями нотаріуса, яка запевнила її, що до закінчення воєнного стану оформити спадщину неможливо.

Ухвалою від 10 липня 2024 року було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд у в порядку загального позовного провадження. У визначений судом строк відповідач Люботинська міська рада Харківської області відзив не подала.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, але її представник ОСОБА_4 подала заяву про проведення судового засідання за її відсутності та відсутності позивачів, вказувала, що позов підтримує повністю та просить суд його задовольнити.

Люботинська міська рада Харківської області до суду подала заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі її представника за наявними у справі документами та відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , виданим 03 листопада 2021 року Харківським відділом державної РАЦС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана частина житлового будинку належала та була зареєстрована на ім`я ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого 19 липня 1972 року нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району за реєстр. № 1815.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що відділом РАЦС Люботинського міського управління юстиції було видано 05 червня 2008 року свідоцтво про смерть НОМЕР_2 . За життя ОСОБА_3 , від її імені, приватним нотаріусом ХРНО Гонтаренко С.Л. за реєстр. № 2282 був посвідчений заповіт від 07 серпня 2007 року, згідно з яким ОСОБА_3 , яка на той час мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла усе своє майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На бланку заповіту від 07 серпня 2007 року приватним нотаріусом ХРНО Гонтаренко С.Л. зроблений запис від 12 серпня 2008 року про чинність посвідченого від імені ОСОБА_3 заповіту.

За інформацією, наданою Харківською районною державною нотаріальною конторою, на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , та в шестимісячний строк з дня його смерті з заявами про прийняття чи відмову від спадщини ніхто не подавав.

Аналіз норм статей 1216, 1218, 1219, 1231, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України дає підстави для висновку про те, що спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, реалізувавши які спадкоємець, незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину, набуває прав на спадкове майно, в тому числі нерухоме (право володіння, користування), а з моменту оформлення права власності на нерухоме майно і право розпорядження ним.

З наведеного вище суд робить висновок, що ОСОБА_2 , як спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем ОСОБА_3 , та який після її смерті не відмовився від спадщини, на підставі заповіту набув право на спадщину у виді 1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Згідно із положеннями ст. 1261 ЦК України до першої черги спадкування за законом відносяться діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у разі якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданим 26 жовтня 1985 року Люботинської міською радою, та свідоцтвом про шлюб НОМЕР_4 , виданим 17 вересня 2011 року Червонозаводським відділом державної РАЦС Харківського міського управління юстиції, в якому вказано дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_6 ».

Таким чином, позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем майна ОСОБА_2 першої черги за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з постанови державного нотаріуса Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 01 травня 2024 року, до нотаріальної контори 01 травня 2024 року звернулась ОСОБА_1 з заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява спадкоємця ОСОБА_1 була зареєстрована в книзі обліку спадкових справ та на підставі цієї заяви була заведена спадкова справа № 60П/2024. В постанові також вказано, що на час подання спадкоємцем ОСОБА_1 заяви від 01 травня 2024 року інших заяв щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , не надходило, і що підставою для відмови у видачі на користь ОСОБА_1 свідоцтва на право на спадщину є та обставина, що на день смерті ОСОБА_2 заявниця не була зареєстрваона з ним за однією адресою і проживала в АДРЕСА_2 .

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру № 76825770 від 01 травня 2024 року спадкову справу № 60П/2024 після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , було заведено саме 01 травня 2024 року в Харківській районній державній нотаріальній конторі Харківської області.

Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

З наведеного вище випливає, що саме звернення позивача ОСОБА_1 слугувало підставою відкриття спадкової справи, і що інші спадкоємці першої черги, які могли б дати письмову згоду на подання позивачами заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, відсутні.

З огляду на це позивачами правильно визначено належним відповідачем у справі саме Люботинську міську раду Харківської області.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області від 01 травня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку на звернення з відповідною заявою.

З цього випливає, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки відсутні документи, які б підтверджували факт прийняття спадщини у способи, визначені ст.ст. 1268, 1269 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 року, відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан. На території Харківської області, як і в більшості східних і південний областей країни, відбувались активні бойові дії та ракетні обстріли, велика кількість громадян вимушено переїхали у більш безпечні місця, а нотаріальні контори і приватні нотаріуси тимчасово припинили свою роботу.

З початку повномасштабної війни законодавцем було запроваджено правило зупинення на весь час дії воєнного стану перебігу шестимісячного строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття.

Так, згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в первісній редакції, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

У подальшому до законодавства були внесені зміни згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 та роз`яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року, за змістом яких перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.

Постановою Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 виключено. Зміни набрали чинності 18 червня 2023 року.

Проте, правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України.

Строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини.

Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22), від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19 (провадження № 61-5707св23).

Підпунктами 2.1, 2.6 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України незалежно від місця відкриття спадщини.

В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п`яти робочих днів з дня відновлення такого доступу.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18).

Не є поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.

Як свідчить тлумачення ч. 3 ст. 1272 ЦК України, до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини відносяться причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця таких перешкод для подання заяви не було, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 419/3788/17 (провадження № 61-2969св19); від 16 березня 2020 року у справі № 644/5098/17 (провадження № 61-20806св19); від 17 березня 2020 року у справі № 683/2587/18 (провадження № 61-11406св19).

Оцінка причин пропуску строку на предмет поважності лежить в площині дискреційних повноважень суду, оскільки базується безпосередньо на наданих сторонами та наявних в матеріалах справи доказах та встановлених в ході судового розгляду обставинах.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Як встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже останній день шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини припав на 25 квітня 2022 року.

Протягом цього часу позивач не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки вважала, що у зв`язку зі змінами у законодавстві, такий строк зупинений на увесь час дії воєнного стану, який з певною періодичністю неодноразово продовжувався Указами Президента України, і ця інформація є загальновідомою.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску позивачами строку для подання заяви про прийняття спадщини суд виходить з того, що в період з 28 лютого 2022 року і до 18 червня 2023 року діяв пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», що передбачав зупинення перебігу строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

У справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Дійсно, як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, вказана вище норма постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить вимогам ЦК України. Однак позивачі, керуючись нею та розраховуючи на чітке і передбачуване її застосування, добросовісно помилялась щодо тривалості строку на прийняття спадщини.

При цьому, позивач являється наразі єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , а відповідач - територіальна громада в особі Люботинська міська рада Харківської області проти позовних вимог не заперечувала.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня 2020 року у справі № 185/777/17.

Встановивши наведені обставини, керуючись принципом пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивачів в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для встановлення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 у два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тому суд задовольняє позов в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10-13, 77, 206, 263, 265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Встановити ОСОБА_1 додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний № НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Відповідач - Люботинська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 04058717, адреса місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Люботин, вул. Слобожанська, 26.

Суддя О. О. Малихін

Повне рішення складене

27 вересня 2024 року.