Постанова

від 28.10.2024 по справі 925/703/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2024 р. Справа№ 925/703/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Цікра А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.10.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.07.2024

у справі №925/703/24 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-А"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів"

про стягнення 1 062 647,25 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ-А"звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" про стягнення заборгованості в розмірі 1 062 647,25 грн. з яких: 974 216,00 грн. залишку основного боргу, 8 962,29 грн. інфляційних, 58 644,89 грн. як 3 % річних та 20 824,07 грн. пені на підставі договору поставки №201023/002 від 20.10.2023, укладеного між сторонами у справі.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.07.2024 у справі №925/703/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" (код 03771732, м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ-А" (код 39721607, м. Васильків, Київська область, вул. Квітки Основ`яненка, 24 кв. 10) -- 974 216,00 грн. залишку основного боргу за товар, 8 962,29 грн. інфляційних, 7 507,56 грн. як 3 % річних, 20 824,07 грн. пені на підставі договору поставки № 201023/002 від 20.10.2023 та 12 751,77 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог у позові відмовлено.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні обґрунтував необхідність часткового задоволення позовних вимог неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки №201023/002 від 20.10.2023 року в сумі заборгованості за постачання цукор білий у мішкотарі ДСТУ 4623:2023 (надалі - Товар) поставлений протягом січня - лютого 2024 року в розмірі 974 216,00 грн, яка виникла на підставі накладних на поставку товару, а саме: на підставі накладної від 26.01.2024 року №18 на суму 535 260,00 грн (залишок боргу 174 128,00 грн.); на підставі накладної від 22.02.2024 року №17 на суму 268 128,00 грн (залишок боргу 268 128,00 грн.); на підставі накладної від 07.02.2024 року №5 на суму 531 960,00 грн (залишок боргу 531 960,00 грн.);

Суд погодився з нарахованими до стягнення 20 824,07 грн. пені та 8 962,29 грн. інфляційних втрат, в той же час дійшов висновку про стягнення 7 507,56 грн 3% річних згідно власного розрахунку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 15.08.2024 (документ сформований в системі "Електронний суд") звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- обставини військового вторгнення російської федерації в Україну є загальновідомими та не потребують доказування в розумінні приписів ч.3 ст.75 ГПК України;

- судом не було враховано, що внаслідок настання вказаних обставин непереборної сили, починаючи з 24 лютого 2022 року фінансово - господарська діяльність підприємства Відповідача була повністю паралізована через мобілізацію деяких працівників до лав Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони;

- неможливість проведення повної оплати заборгованості за поставлений товар обумовлена також тим, що покупці кондитерських виробів Відповідача значно порушили строку оплати отриманих кондитерських виробів за договорами купівлі - продажу, що в свою чергу унеможливило здійснити повний розрахунок за поставлений товар Позивачем;

- судом не враховано, що вищезазначені обставини непереборної сили (форс-мажору) є підставою для тимчасового невиконання стороною, яка піддається впливу таких обставин, свого зобов`язання, а також є підставою для звільнення такої сторони від відповідальності в зв`язку з такими обставинами, що обумовлює передчасність та безпідставність заявлення позивачем до стягнення грошових коштів за начебто неналежне виконання грошового зобов`язання за Договором поставки №201023/002 від 20.10.2023 року у вигляді пені, інфляційних нарахувань та 3% річних в заявленій до стягнення сумі, а відтак, позовні вимоги в цій частині є безпідставними і передчасними, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/703/24.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.07.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №925/703/24.

30.08.2024 матеріали справи №925/703/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

06.09.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд» 06.09.2024) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено копію платіжної інструкції №5798 від 04.09.2024 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в електронній формі в сумі 14 565,74 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.07.2024 у справі №925/703/24, справу призначено до розгляду на 28.10.2024.

Розпорядженням Керівника апарату від 24.10.2024 №09.1-08/3983/24 у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відрядженні з 23.10.2024 по 26.10.2024 та виходом у тривалу відпустку з 27.10.2024, справу №925/703/24 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 справу №925/703/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Хрипуна О.О., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 колегією суддів у визначеному складі прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.07.2024 у справі №925/703/24, зазначено про розгляд справи 28.10.2024.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідач в судове засідання апеляційної інстанції 28.10.2024 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 28.10.2024 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі, ТОВ «СВІТ-А» (Продавець та Позивач) та ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» (Покупець та Відповідач), укладено договір поставки №201023/002 від 20.10.2023 (а.с. 10).

Договір підписано керівниками обох сторін та скріплено печатками підприємств.

За умовами п. 7.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року.

Згідно п.1.1. Договору Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця цукор білий у мішкотарі ДСТУ 4623:2023 (надалі товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та здійснити його оплату за власні кошти на умовах даного Договору відповідно до видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.1.2. Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість кожної партії Товару, що підлягає продажу за цим Договором, визначаються видатковими накладними на Товар.

Продавець зобов`язується поставити партію Товару Покупцю на умовах, визначених додатково у Специфікаціях до даного Договору, підписаних Сторонами (п.3.1. Договору).

Покупець здійснює 100% оплату кожної партії Товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту (дати) поставки кожної партії Товару згідно рахунку-фактури Продавця (п.5.1. Договору).

Сторонами у п. 4.1. Договору визначено, що ціна товару, кількість та загальна вартість партії товару визначається в Специфікаціях, що є невід`ємними частинами Договору, підписується сторонами та скріплюється печатками.

Як вбачається із наявних у справі доказів, протягом дії Договору, між сторонами укладено 14 специфікацій: №1 від 23.10.2023; №2 від 31.10.2023; №3 від 03.11.2023; №4 від 13.11.2023; №5 від 21.11.2023; №6 від 01.12.2023; №7 від 06.12.2023; №8 від 15.12.2023; №9 від 28.12.2023; №10 від 08.01.2024; №11 від 12.01.2024; №12 від 24.01.2024; №13 від 06.02.2024; №14 від 21.02.2024 (а.с. 12-24).

У Специфікаціях сторони погоджували: найменування товару, одиниці виміру, ціну, загальну вартість партії, а також кінцевий термін доставки товару, кінцеву дату оплати товару, адресу та дату доставки товару по кожній партії.

Останнім строком поставки товару за Специфікаціями є 22 лютого 2024 року, а оплати - 29 лютого 2024 року (Специфікація № 14 а.с. 21.02.2024).

Товар постачався на склад Покупця: м. Черкаси, вул. Чигиринська, 11.

На виконання Договору та Специфікацій, Продавцем проведено 100% поставки 14-ти відповідних партій Товару на загальну суму 7 376 328,00 грн. (а.с. 25-70 - видаткові накладні із ТТН на перевезення).

Факти поставки та отримання відповідачем кожної окремої партії Товару без зауважень щодо його кількості та якості підтверджуються наявними у справі первинними документами, в яких міститься посилання на укладений між сторонами Договір.

Позивач доводить, що за період дії Договору всього відповідачем на поточний рахунок позивача, в якості оплати за отриманий Товар згідно договору поставки №201023/002 від 20.10.2023, перераховано 6 402 112, 00 грн.

Факти перерахування коштів відповідачем підтверджуються виписками по банківському рахунку позивача, які ним додано до позову.

Доказів проведення оплати за товар у більшій сумі, ніж обліковує позивач, відповідачем суду не подано.

Актами звірки розрахунків за лютий і березень 2024 по Договору між сторонами (а.с. 51,52) уповноваженими особами обох сторін із засвідченням печатками підтверджено, що позивач поставив товар на суму 7 376 328,00 грн., а відповідач оплатив його лише на суму 6 352 112,00 грн.

Залишок боргу таким чином на 26.02.2024 становив 1 024 216,00 грн.

На час звернення до суду позивач просить стягнути з відповідача залишок основного боргу в розмірі 974 216,00 грн.

Доказів сплати цих коштів відповідач суду не надав, строк виконання зобов`язання по оплаті всього товару на час вирішення спору є таким, що настав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні обґрунтував необхідність часткового задоволення позовних вимог неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №201023/002 від 20.10.2023 року в сумі заборгованості за постачання цукор білий у мішкотарі ДСТУ 4623:2023 (надалі - Товар) поставлений протягом січня - лютого 2024 року в розмірі 974 216,00 грн, яка виникла на підставі накладних на поставку товару, а саме: на підставі накладної від 26.01.2024 року №18 на суму 535 260,00 грн (залишок боргу 174 128,00 грн.); на підставі накладної від 22.02.2024 року №17 на суму 268 128,00 грн (залишок боргу 268 128,00 грн.); на підставі накладної від 07.02.2024 року №5 на суму 531 960,00 грн (залишок боргу 531 960,00 грн.).

Згідно п.8.2. Договору за несвоєчасну оплату товару згідно п.5.1. Договору (протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару), Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені за кожний день прострочення оплати.

Така умова Договору відповідає ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, якими передбачено, що умови щодо сплати пені встановлюються договором між сторонами, однак при сплаті пені її розмір не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період нарахування пені.

Крім того, за правилами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені повинно припинитися через шість місяців з моменту виникнення права на пеню, якщо іншого строку нарахування не було обумовлено сторонами в Договорі.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана відповідальність встановлена нормами чинного законодавства, тому для її застосування немає значення, чи продубльовано положення цієї статті ще й у Договорі між сторонами.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань з оплати прийнятого ним без зауважень Товару, позивач нарахував на заборгованість інфляційні втрати та 3% річних по кожній накладній (а.с. 7-9).

Суд погодився з нарахованими до стягнення 20 824,07 грн. пені та 8 962,29 грн. інфляційних втрат, в той же час дійшов висновку про стягнення 7 507,56 грн 3% річних згідно власного розрахунку.

Відповідач заперечень щодо розміру заборгованості, нарахованих 3% річних, пені та інфляційних втрат не надав.

В апеляційній скарзі зазначає, що починаючи з 24 лютого 2022 року внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) - військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відбулось непередбачуване та непрогнозоване погіршення фінансового стану Відповідача, що призвело до неможливості сумлінного та своєчасного виконання господарських зобов`язань, в тому числі і перед Позивачем за Договором поставки №201023/002 від 20.10.2023 року.

Настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) засвідчені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року №2024/02.0-7.1, який на національному рівні оприлюднений Торгово-промисловою палатою України на своєму сайті в мережі «Інтернет» за посиланням: https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf., відповідно до змісту якого зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вищезазначені обставини військового вторгнення російської федерації в Україну є загальновідомими та не потребують доказування в розумінні приписів ч.3 ст.75 ГПК України.

Апелянт вважає, що судом не було враховано, що внаслідок настання вказаних обставин непереборної сили, починаючи з 24 лютого 2022 року фінансово - господарська діяльність підприємства Відповідача була повністю паралізована через мобілізацію деяких працівників до лав Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони.

Неможливість проведення повної оплати заборгованості за поставлений товар обумовлена також тим, що покупці кондитерських виробів Відповідача значно порушили строку оплати отриманих кондитерських виробів за договорами купівлі - продажу, що в свою чергу унеможливило здійснити повний розрахунок за поставлений товар Позивачем.

Внаслідок настання вищевказаних обставин непереборної сили (форс-мажору) та впливу їх наслідків на фінансово-господарську діяльність підприємства Відповідача відбулось значне погіршення його фінансового стану та зростання рівня кредиторської заборгованості підприємства перед бюджетом, банками та контрагентами, що спричинило неспроможність своєчасного виконання фінансових зобов`язань з причин, що не залежать від підприємства, зокрема, до виникнення прострочення за грошовими зобов`язаннями перед позивачем за Договором поставки №201023/002 від 20.10.2023.

Колегією суддів доводи апелянта відхиляються з огляду на наступне.

24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який станом на даний час триває.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Із листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 вбачається, що Торгово-промислова палата України на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим листом засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно із частиною першою статті 14-1 зазначеного Закону ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 вказано, що у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 915/531/17, від 26.05.2020 зі справи № 918/289/19, від 17.12.2020 зі справи № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого: статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати, що засвідчує ці обставини саме для конкретного випадку виконання зобов`язання.

Однак, у матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за договором поставки №201023/002 від 20.10.2023.

Лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є сертифікатом, виданим Товариству з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" відповідно до Закону, який регулює порядок його видачі та умов укладеного договору.

Окрім того, воєнний стан введено на території України 24.02.2022, а договір поставки №201023/002 укладено між сторонами 20.10.2023.

Відповідачем не надано жодних доказів безпосереднього впливу на господарську діяльність товариства (блокування, пошкодження активів, тощо), що підтверджувало б неможливість останнього вчасно будь-яким способом передати повідомлення іншій стороні про настання форс-мажорних обставин.

Запровадження з 24.02.2022 воєнного стану в країні, що є форс-мажорними обставинами, не можуть однозначно засвідчувати неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки перелічені обставини не є абсолютною самостійною підставою для відкладення строку виконання зобов`язання на час, протягом якого такі обставини зберігають свою дію.

Близький за змістом правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду в справі № 910/7495/16 від 08.05.2018.

Відтак, належними та допустимими доказами відповідачем не підтверджено правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання ним умов договору, тому колегія суддів відхиляє як безпідставні посилання відповідача на те, що неможливість своєчасного виконання договірних зобов`язань настала внаслідок дії форс-мажорних обставин - введення на території України воєнного стану.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи та міркування скаржника під час апеляційного перегляду прийнятого у справі рішення взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у мотивувальній частині постанови, однак не спростовують та не впливають на прийняття рішення у даному спорі, належно оцінені та обгрунтовано відхилені під час судового розгляду та апеляційного перегляду у справі, внаслідок чого у задоволенні апеляційної скарги відповідача належить відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.07.2024 у справі №925/703/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.07.2024 у справі №925/703/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів".

4. Матеріали справи №925/703/24 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 01.11.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

О.О. Хрипун