Постанова

від 30.10.2024 по справі 910/16029/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа№ 910/16029/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Козир Т.П.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024

у справі № 910/16029/23 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Приватного підприємства «Спецсервіс»

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 794 430,01 грн,

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/16029/23 закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заборгованості в розмірі 408 130,00 грн. В іншій частині позов задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Приватного підприємства «Спецсервіс» 378 872,00 грн заборгованості, 3 935,01 грн інфляційних втрат, 3 493,00 грн 3% річних, 5 794,50 грн витрат по сплаті судового збору та 13 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі також - АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Рівненська АЕС») звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить залишити заяву позивача про відшкодування судових витрат від 30.01.2024 без розгляду. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 по справі №910/16029/23 змінити у частині присуджених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою, АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Рівненська АЕС» посилається на неправильне застосування судом ч.8 ст. 129 ГПК України, оскільки подані Позивачем докази не дають можливості достеменно встановити, що правова допомога надавалась Позивачеві за договором №53-122-01-23-13374 від 05.05.2023 та в рамках судової справи №910/16029/23.

12.08.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Рівненська АЕС» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 по справі №910/16029/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16029/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Рівненська АЕС» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/16029/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

19.08.2024 матеріали справи № 910/16029/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

На підставі розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/474/24 від 19.09.2024 у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16029/23.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/16029/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 апеляційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Рівненська АЕС» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/16029/23 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено скаргу до розгляду на 16.10.2024. Приватному підприємству «Спецсервіс» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 07 жовтня 2024 року.

16.10.2024 розгляд справи № 910/16029/23 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відрядженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024, апеляційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Рівненська АЕС» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/16029/23 призначено до розгляду на 30.10.2024. Проведення судового засідання 30.10.2024 у справі №910/16029/23 ухвалено здійснювати в режимі відеоконференції.

В судове засідання 30.10.2024 позивач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити та залишити заяву позивача про відшкодування судових витрат від 30.01.2024 без розгляду, а у тому разі, якщо суд не погодиться з доводами апелянта про наявність підстав для залишення заяви без розгляду, змінити рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/16029/23 у частині присуджених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

30.10.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як убачається з апеляційної скарги, АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Рівненська АЕС» оскаржує рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/16029/23 лише в частині задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. По суті, рішення суду АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Рівненська АЕС» не оскаржується.

Обговоривши доводи апеляційної скарги АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Рівненська АЕС» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/16029/23, дослідивши докази, наявні у справі, врахувавши пояснення, надані представником скаржника в судовому засіданні, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв`язку з таким.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем додано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії Договору № 09/10/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2023, Додатку № 1 (Кошторис адвокатського гонорару) до Договору № 09/10/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2023, Акт прийому-передачі правової (правничої) допомоги від 24.12.2023 до Договору № 09/10/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2023 на суму 11 500,00 грн, Акт прийому-передачі правової (правничої) допомоги від 30.01.2024 до Договору № 09/10/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2023 на суму 2 000,00 грн, Квитанцію до прибуткового касового ордера № 910/16029/23 від 24.12.2023 на суму 11 500,00 грн та Квитанцію до прибуткового касового ордера № 910/16029/23 від 30.01.2024 на суму 2 000,00 грн.

Частиною 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вже вказувалося вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/16029/23 закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 408 130,00 грн. В іншій частині позов задоволено.

Як встановлено судом під час апеляційного провадження та підтверджується матеріалами справи 09.10.2023 адвокат Чубар Тетяна Миколаївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001130, видане Радою адвокатів Черкаської області 02.05.2019 (надалі - Адвокат) з однієї с сторони, та Приватне підприємство «Спецсервіс» (код ЄДРПОУ 30518990) в особі директора Пашкова Владислава Володимировича, що діє на підставі Статуту (надалі - Клієнт), з іншої сторони, які надалі за текстом разом іменуються Сторони, а кожна окремо - Сторона, уклали цей Договір про надання правової (правничої) допомоги.

За п. 1.1 Договору від 09.10.2023 №09/10/2023 Адвокат зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу на умовах і порядку, визначених цим Договором.

Правова (правнича допомога), яка надається Адвокатом, полягає у підготовці, подачі та повному супроводженні в судовому порядку позовної заяви Клієнта про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» особі Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заборгованості за Договором поставки № 53-122-01-23-13374 від 05.05.2023 (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що під час надання правової (правничої) допомоги Адвокат має право представляти інтереси клієнта у визначеній п. 1.2 Договору справі як в місцевому суді, так і в судах апеляційної та касаційної інстанцій з правом збільшити або зменшити розмір позовних вимог, повністю або частково відмовитися від позову, визнати позов повністю або частково, змінити предмет або підставу позову, пред`явити зустрічний позов, укласти мирову угоду (досягнути примирення), оскаржити рішення суду в апеляційному, касаційному порядку, звернути судові рішення до виконання, а також всіма іншими правами, передбаченими процесуальним законодавством України.

Відповідно до п. 4.1 Договору від 09.10.2023 №09/10/2023 сторони домовились, що гонорар за Договором та розміри оплати за конкретні дії Адвоката визначені в кошторисі (Додаток №1), що є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 4.3 Договору від 09.10.2023 №09/10/2023 сторони визначили, що за результатами надання правової (правничої) допомоги складається акт прийому-передачі правової (правничої) допомоги, що підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатом допомоги та її вартість._

Як вбачається з Акту прийому-передачі правової (правничої) допомоги від 24.12.2023 до Договору № 09/10/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2023, адвокатом надано, а позивачем прийнято правову допомогу загальною вартістю 11 500,00 грн, зокрема, усна консультація - 500,00 грн; підготовка позовної заяви - 7 000,00 грн; підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог та відповіді на відзив на позовну заяву від 13.11.2023 - 2 000,00 грн; підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог від 21.11.2023 - 1 000,00 грн; підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог від 29.11.2023 - 1 000,00 грн.

Крім того, згідно з Актом прийому-передачі правової (правничої) допомоги від 30.01.2024 до Договору № 09/10/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2023, адвокатом надано, а позивачем прийнято юридичні послуги на суму 2000,00 грн, а саме підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог від 16.01.2024 - 1000,00 грн та підготовка заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.01.2024 - 1000,00 грн.

Переглядаючи справу в апеляційному порядк, колегія суддів враховує, що за змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Сторони визначили розмір гонорару у додатку №1 до договору «Кошторис адвокатського гонорару». Так, вартість усної консультації - від 500,00 грн, складання позовної заяви у справі за ГПК - від 7 000,00 грн, складання заяв, клопотань у справі за ГПК - від 1 000,00 грн.

Колегія суддів зауважує, що вартість наданих адвокатом послуг, визначених у Актах прийому-передачі правової (правничої) допомоги від 24.12.2023, від 30.01.2024 до Договору № 09/10/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2023 відповідає розміру гонорару, погодженому сторонами у додатку №1 до договору «Кошторис адвокатського гонорару».

Матеріали справи містять квитанцію до прибуткового касового ордера №910/16029/23 від 24.12.2023 на суму 11 500,00 грн та квитанцію до прибуткового касового ордера №910/16029/23 від 30.01.2024 на суму 2 000,00 грн.

Також, у матеріалах справи міститься копія Ордеру серії АІ №1474103 на представництво інтересів ПП «Спецсервіс» у Господарському суді міста Києва за договором про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2023 №09/10/2023, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001130, видане Радою адвокатів Черкаської області 02.05.2019 Чубар Тетяні Миколаївні . Отже, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується представництво інтересів позивача адвокатом Чубар Т.М.

Враховуючи викладене, документально підтверджується понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 13 500,00 грн, у обсязі наданих послуг, зафіксованих в актах прийому-передачі правової (правничої) допомоги від 24.12.2023 та від 30.01.2024 до Договору №09/10/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2023. Послуги надано адвокатом- Чубар Т.М.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів відхиляє доводи заявника апеляційної скарги про те, що в порушення вимог ч.8 ст. 129 ГПК України Позивачем не надано доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу. Усі необхідні докази є у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 вказаної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу вмотивована тим, що: надання усної консультації та підготовка позовної заяви є «одним пакетом документів для подачі позову» і тому не можуть фігурувати як окремі види послуг. Розмір витрат на правничу допомогу має бути зменшений на вартість консультації. Крім цього, розмір витрат на правничу допомогу має бути зменшений у зв`язку з наданням однотипних послуг (складення кожної наступної заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Відхиляючи наведені доводи відповідача, суд першої інстанції зауважив, що відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Оскільки надання консультації законом виокремлено з-поміж інших видів адвокатської діяльності, заперечення відповідача щодо неможливості покладення на нього витрат за надання такого виду послуг є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у цій частині.

Одночасно, переглядаючи справу в апеляційному провадженні, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено доводи відповідача про необхідність зменшення вартості послуг адвоката за надання однотипних послуг (складення кожної наступної заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Суд першої інстанції зауважив, що вартість послуг зі складання заяв визначена у Додатку № 1 до Договору №09/10/2023 про надання правової (правничої) допомоги від 09.10.2023 і не містить застереження, на кшталт понижуючого коефіцієнта, у разі подання однотипних заяв. Тобто фактично суд дійшов висновку про те, що оскільки сторони визначили таку вартість наданих послуг, то саме така сума підлягає відшкодуванню.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується та констатує незастосування судом першої інстанції ч. 5 ст. 129 ГПК України. Так, у постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Переглядаючи справу в апеляційному провадженні, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в частині вартості підготовки та подання клопотань про зменшення позовних вимог та у цій частині приходить до висновку, що відповідач не зобов`язаний відшкодовувати всі послуги, надані адвокатом позивачу, а лише ті, які є обґрунтованими, фактичними, неминучими та мають розумний розмір.

Як убачається з матеріалів справи, представником позивача було підготовлено та подано 5 клопотань про зменшення розміру позовних вимог.

Колегія суддів зауважує, що усі наступні клопотання про зменшення розміру позовних вимог є ідентичними першому, відрізняються лише сумою сплаченого боргу, а також новим розміром позовних вимог. Колегія суддів переконана, що внесення до клопотання зміни числового показника позовних вимог, як і подання безпосередньо цих клопотань через підсистему «Електронний суд» не потребували від адвоката застосування професійних навичок.

Оскільки наступні клопотання від першого відрізняються приблизно на 20%, колегія суддів вважає, що обґрунтованим є відшкодування витрат, понесених позивачем за надання професійної правничої допомоги у розмірі 20% від визначеної договором ставки, тобто 200,00 грн за кожне наступне клопотання. Колегія суддів також враховує, що такі витрати зумовлені діями відповідача, спрямованими на якнайшвидше виконання зобов`язань за договором в частині розрахунку із позивачем. До того ж, закриття провадження мало наслідком повернення з державного бюджету на користь позивача частини судового збору, сплаченого з первісного обсягу позовних вимог.

Отже, такими, що відповідають критерію розумності та співмірності є витрати, понесені позивачем щодо: усної консультації - 500,00 грн; підготовки позовної заяви - 7 000,00 грн; підготовки заяви про зменшення розміру позовних вимог та відповіді на відзив на позовну заяву від 13.11.2023 - 2 000,00 грн, а також 800,00 грн - підготовка 4 заяв про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи викладене, загальна вартість витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню з відповідача у порядку ст. 129 ГПК України, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, якість виконаних адвокатом робіт, а також дії відповідача, спрямовані на сплату суми основного боргу до винесення остаточного рішення у справі, - становить 10 300,00 грн. Відповідно, заява позивача про покладення на відповідача понесених витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у цій частині.

Враховуючи наведене вище, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково відхилив доводи відповідача про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката за надання однотипних послуг (складення кожної наступної заяви про зменшення розміру позовних вимог), поклавши на відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 500,00 грн.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для покладення на відповідача витрат на правничу допомогу, понесених позивачем - є обґрунтованими. Однак, колегія суддів не може погодитись із розміром присудженого до стягнення відшкодування. У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в частині встановлення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/16029/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/16029/23 змінити. Викласти п. 3 резолютивної частини рішення у такій редакції:

« 3. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (34400, Рівненська область, місто Вараш; ідентифікаційний код: 05425046) на користь Приватного підприємства «Спецсервіс» (03040, місто Київ, вулиця Ломоносова, будинок 8Б, кімната 201; ідентифікаційний код: 30518990) 378 872 (триста сімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн 00 коп. заборгованості, 3 935 (три тисячі дев`ятсот тридцять п`ять) грн 01 коп. інфляційних втрат, 3 493 (три тисячі чотириста дев`яносто три) грн 00 коп. 3% річних, 5 794 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору та 10 300 (десять тисяч триста) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.».

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови.

4. Матеріали справи № 910/16029/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.10.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Т.П. Козир