Постанова

від 30.10.2024 по справі 904/476/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/476/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ ГРУП" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2024р. (суддя Мельниченко І.Ф., м. Дніпро, повний текст рішення складено 07.06.2024р.) у справі

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ Груп", смт Широке, Широківського р-ну, Дніпропетровської обл.

про стягнення заборгованості у сумі 425 594,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ Груп" 387 188,70 грн., що складають суму заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:249:0014 по вул. Волонтерів, 64а/1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської обл. за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 та 38 405,34 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договорів оренди земельної ділянки у частині внесення орендної плати за користування земельною ділянкою.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2024р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ Груп" на користь Криворізької міської ради 387 188,70 грн. орендної плати за період з 01.01.2021 по 31.12.2022, 38 405,34 грн. - пені та 6 383,91 грн. - судового збору.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСІ ГРУП" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник послався на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі були з`ясовані обставини, викладені у його відзиві на позовну заяву, що мають значення для справи, отже, вищевказане судове рішення є незаконним, таким, що порушує матеріальне та процесуальне право, а відтак підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає, що суд не звернув уваги на те, що Позивачем не надано належних доказів, що зумовлювали Відповідача належним чином виконувати свої зобов`язання в частині розрахунків за Договорами оренди. Зокрема, Позивач не виставляв Відповідачу рахунки, що позбавляло останнього можливості здійснювати орендну плату. При цьому відсутність рахунків, на думку Скаржника, свідчать про ненастання строку оплати, а тому права Позивача на дату подачі позову порушено не було, що робить не можливим задоволення позовних вимог.

Також у скарзі йдеться про те, що складовою розрахунків розміру річної орендної плати за землю у 2021 та 2022 роках є витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку Земельної ділянки. При цьому, за твердженням Апелянта, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради. У даному випадку, відповідна технічна документація Позивачем до позовної заяви не додана, що ставить під сумнів розрахунки розмірів річної орендної плати за землю.

Крім того, Скаржник посилається на ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. У даному випадку, з наданого Позивачем Розрахунку вбачається, що період нарахування пені майже у п`ять з половинною разів перевищує встановлений чинним законодавством шестимісячний строк. Апелянт вважає, що судом також неправомірно відмовлено й у застосуванні строку позовної давності до вимоги Позивача про стягнення пені за прострочення орендної плати за землю у розмірі 38 405,34 грн. (виходячи з положень ч.ч. З, 4 ст. 267 ЦК України).

Скаржник вказує на те, що Торгово- промислова палата України підтвердила, що зазначені у ньому форс-мажорні обставини з 24.02.2022 і до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення. Однак судом першої інстанції не враховано, що основним видом економічної діяльності підприємства Відповідача є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код 46.71), у той час, як безспірним фактом є те, що через постійні обстріли з боку російської армії українські міста та цілі області неодноразово, протягом спірного періоду, стикалися з дефіцитом палива. Зруйновані дороги, пошкоджені нафтобази та АЗС - все це обмежувало постачання нафтопродуктів. Зазначена обставина, є загальновідомою та не могла негативним чином не відобразитися на господарській діяльності останнього та прямо вплинула на спроможність своєчасно проводити розрахунки з Позивачем. Отже, на переконання Відповідача, неврахування судом зазначених обставин, надають підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у тому числі й суми пені нарахованої Позивачем після 24.02.2022р.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про безпідставність тверджень товариства щодо необхідності дотримання порядку проведення розрахунків, регламентованого Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою правління НБУ від 29.07.2022 №163. Необхідний порядок проведення розрахунків регламентовано умовами договору, укладеного між сторонами та Податковим кодексом України.

Щодо витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель та самої технічної документації згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, саме витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель є належним доказом оцінки окремої земельної ділянки. І точно не є доказом нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки технічна документація, складена відносно усіх земель міста Кривого Рогу, що була затверджена рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», що пояснює, чому міською радою не надано її в якості доказу, адже це не є належним доказом у справі.

Позивач зазначає, що враховуючи ненадання Скаржником доказів причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією проти України та неможливістю виконання ним зобов`язань конкретно за існуючим договором, відсутні законні підстави для звільнення його від виконання податкових зобов`язань та сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання таких зобов`язань з урахуванням настання форс-мажорних обставин.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/476/24.

Матеріали справи №904/476/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд у судовому засіданні на 30.10.2024 р..

25.10.2024 у системі "Електронний суд" надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, з посиланням на участь його представника в іншому судовому засіданні, призначеному на цю дату у Саксаганському районному суді м.Кривого Рогу.

У цьому зв`язку суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У разі нез`явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У даному випадку, при зверненні з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду Відповідачем не доведені обставини щодо неможливості розгляду справи за відсутності його представника, крім того така обставина як участь представника у іншому судовому засіданні не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Разом з тим, безпідставне відкладення призведе до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Представники сторін у судове 30.10.2024 засідання не з`явилися.

Беручи до уваги, що неявка представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності.

У судовому засіданні 30.10.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи

25.10.2016 Криворізькою міською радою (орендодавцем) та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки № 2016460, відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 22.07.2015 № 3820 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за цільовим призначенням - землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, що пов`язані з користуванням надрами (код 11.01) для розміщення асфальтового заводу, яка знаходиться на вул. Світлогірській у Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

Згідно з п.п. 2, 4 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,6512 га, з кадастровим номером 1211000000:06:249:0014.

Договір укладено терміном на 5 років. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяці (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (пункт 6 договору).

Відповідно до п.7 договору річна орендна плата з 01.01.2016 вноситься орендарем в розмірі 62 021,33 грн. виключно у грошовій формі.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікованої в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі ст. 289 Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки згідно витягу з технічної документації, виконаного управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, та рішень міської ради від 24.06.2015 № 3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", № 3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за землю на території міста Кривого Рогу".

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Пунктом 8 договору встановлено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Відповідно до п.10 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Згідно з п.12 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

Орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяць (пункт 13 договору).

Договір набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 37 договору).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка номер 289882805) вказаний договір зареєстровано 09.12.2016 за № 18032972.

Рішенням Криворізької міської ради № 4486 від 29.01.2020 "Про внесення змін до раніше ухвалених рішень міської ради та договорів оренди земельних ділянок" внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 09.12.2016 № 18032972 та до рішення міської ради від 22.07.2015 № 3820 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Світлогірській, реєстрацію права комунальної власності на неї та надання її в оренду для розміщення асфальтового заводу", а саме: змінено адресу земельної ділянки з вул. Світлогірська на вул. Світлогірська 64а/1.

На підставі зазначеного вище рішення, Криворізькою міською радою та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" 02.03.2020 укладено угоду про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 09.12.2016 № 18032972) № 32020034 та внесено зміни до адреси земельної ділянки.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нерухоме майно - комплекс будівель та споруд газорозподільчого пункту (опис об`єкта: Газорозподільчий пункт Г, огорожа № 1, 2, 3, 5 водоколонка ІІ, замощення ІІІ, пилевогасний відстійник ІV), який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Світлогірська, будинок 64а/1 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСІ Груп" на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: реєстровий № 380, виданий 12.05.2020 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Янковською О.І.

Рішенням Криворізької міської ради № 4963 від 26.08.2020 "Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок" вирішено, у тому числі, внести зміни до діючих договорів оренди земельних ділянок у частині зміни їх орендарів; припинити право оренди за попередніми землекористувачами з моменту укладення з новими орендарями земельних ділянок додаткових угод про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок, зазначених у додатку; визначити розмір плати за користування земельними ділянками відповідно до Податкового кодексу України та рішення міської ради від 26.06.2019 № 3897 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році".

21.10.2020 Криворізькою міською радою (орендодавцем), Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСІ Груп" (орендарем) укладено угоду № 32020078 про внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 09.12.2016 за № 18032972.

Пунктом 1 угоди вирішено відповідно до рішення міської ради від 26.08.2020 № 4963 "Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок", ураховуючи договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12.05.2020 № 380, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.05.2020 за № 36466492 внести зміни до діючого договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 09.12.2016 за № 18032972, термін дії до 09.12.2021) площею 0,6512 га на вул. Світлогірська, 64а/1 у Саксаганському районі міста (кадастровий номер 1211000000:06:249:0014) для розміщення асфальтового заводу, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат", а саме: визнати орендарем земельної ділянки Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСІ Груп".

Відповідно до акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки робоча комісія Криворізької міської ради прийняла, а Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" передало у стані придатному для подальшого використання землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення площею 0,6512 га на вул. Світлогірська, 64а/1 у Саксаганському районі міста Кривого Рогу (кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:06:249:0014), що була орендована для розміщення асфальтного заводу і на якій на момент повернення знаходиться об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель та споруд газорозподільчого пункту.

У подальшому, відповідно до акту приймання-передачі зазначена вище земельна ділянка прийнята в оренду Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСІ Груп".

10.12.2021 Криворізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСІ Груп" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки № 2021628, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 24.11.2021 № 998 "Про поновлення (продовження) договорів оренди землі" надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення - за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (11.01) для розміщення асфальтного заводу, з кадастровим номером 1211000000:06:249:0014, яка розташована на вул. Світлогірській, 64а/1 у Саксаганському районі міста Кривого Рогу.

Загальна площа земельної ділянки 0,6512 га (п. 2 договору).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель та споруд газорозподільчого пункту відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності зареєстровано 12.05.2020, номер запису про право власності 36466492, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000259912110, а також інші об`єкти інфраструктури: право проїзду (п. 3 договору).

Відповідно до п.4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 10.09.2020 № 97-4-0.22-1801/165-20 становить 8 765 738,08 грн.

Згідно з п. 7 договору останній укладено строком на 1 рік. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання. Договір поновлюється на умовах, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Орендна плата у 2021 році вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 2,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до рішення Криворізької міської ради від 30.06.2020 № 4799 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році".

Починаючи з 2022 року річний розмір орендної плати визначається за нормами Податкового кодексу України та обчислюється відповідно до рішення міської ради від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу" за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення міської ради від 26.05.2021 № 523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу".

Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру орендної плати за землю.

У наступних роках розмір річної орендної плати визначається згідно Податкового кодексу України на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки тa відповідного рішення Криворізької міської ради.

Згідно з п. 9 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв?язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

У п. 11 договору сторонами узгоджено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору в разі, зокрема, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни річного розміру орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 12).

Пунктом 13 договору встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, стягується пеня, за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Відповідно до п. 42 договору останній вважається укладеним з дати його підписання сторонами та набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

Рішенням Криворізької міської ради від 28.10.2022 № 1515 вулицю "Світлогірська" у місті Кривому Розі перейменовано на вулицю "Волонтерів".

22.12.2022 Криворізькою міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСІ Груп" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки № 2022505, відповідно до пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення Криворізької міської ради від 30.11.2022 № 1578 "Про поновлення (продовження) договорів оренди землі" надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення - за цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами (11.01) для розміщення асфальтного заводу, з кадастровим номером 1211000000:06:249:0014, яка розташована на вул. Волонтерів, 64а/1 у Саксаганському районі міста Кривого Рогу.

Загальна площа земельної ділянки 0,6512 га (пункт 2 договору).

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна: комплекс будівель та споруд газорозподільчого пункту відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності зареєстровано 12.05.2020, номер запису про право власності 36466492, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000259912110, а також інші об`єкти інфраструктури: право проїзду (пункт 3 договору).

Відповідно до п. 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 04.11.2022 № 12406/301-22 становить 10 000 087,68 грн.

Згідно з п. 7 договору останній укладено строком на 1 рік. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладання.

Орендна плата з 01.01.2022 вноситься орендарем виключно у грошовій формі відповідно до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 № 506 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу" в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення міської ради від 26.05.2021 № 523 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кривого Рогу".

Розмір орендної плати не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору в разі внесення змін до Податкового кодексу України та встановлення Криворізькою міською радою нового розміру орендної плати за землю.

Згідно з п. 9 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється без внесення змін до цього договору у разі затвердження Криворізькою міською радою нової технічної документації про нормативну грошову оцінку земель міста, у зв?язку із проведенням її щорічної індексації та на інших підставах, визначених чинним законодавством України.

Орендар самостійно здійснює індексацію нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, після чого самостійно обчислює суму орендної плати щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

У п.11 договору сторонами узгоджено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору в разі, зокрема, зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни ставки орендної плати за землю на підставі рішення Криворізької міської ради; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 12).

Пунктом 13 договору встановлено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, стягується пеня, за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно.

Відповідно до п. 42 договору останній вважається укладеним з дати його підписання сторонами та набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

За твердженням Позивача, Відповідач в порушення умов зазначених вище договорів не виконує зобов`язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:249:0014, у зв`язку з чим за ТОВ "ІСІ Груп" обліковується заборгованість за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 у сумі 387 188,70 грн.,

У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань з оплати основного боргу, Позивачем нарахована пеня у сумі 38405,34грн за загальний період з 03.03.2021 по 30.11.2023.

Неоплата Відповідачем вказаних вище сум боргу та пені стало підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

В обґрунтування оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд послався на підтвердження матеріалами справи обставин щодо наявності у Відповідача боргу з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:249:0014 за загальний період з 01.01.2021 по 31.12.2022 в сумі 387 188,70 грн. та, у зв`язку з цим, підстав для нарахування Позивачем пені, а також виходив з відсутності підстав для застосування у даному випадку позовної давності стосовно неї.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За приписами ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України, яка кореспондується зі ст.1 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Підпунктом в ч.1 ст.96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Абзацом 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору.

Абзацами 1 -3 ст. 21 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України . Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільського, селищною, міською радою.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Щодо досліджуваної справи, то місцевим господарським судом встановлено, що згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 09.09.2020 № 474452 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:249:0014 (код 11.01), площею 6512 кв.м становить 8 765 738,08 грн., яка залишається аналогічною і у 2021 році з огляду на те, що значення коефіцієнта індексації у 2020 і 2021 роках становлять "1,0".

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:249:0014 у 2022 році згідно з відомостями витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянку від 04.11.2022 № 12406/301-22 становить - 10 000 087,68 грн.

За розрахунками Позивача, які були перевірені місцевим господарським судом та не спростовані Відповідачем, заборгованість з орендної плати за договорами за період 01.01.2021 31.12.2021 склала 87186,07грн, а за період 01.01.2022 31.12.2022 така заборгованість склала 300002,63грн.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів законодавства.

Згідно з ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, неоплата Відповідачем орендної плати, є порушенням останнім взятих на себе зобов`язань як за договорами, так і за законом, доказів зворотного ним не надано.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме невиконання Відповідачем зобов`язань за договорами у частині оплати заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:06:249:0014 по вул. Волонтерів, 64а/1 у м. Кривому Розі Дніпропетровської обл. за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 та ненадання ним доказів які б спростовували таке порушення, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача такої заборгованості у сумі 387 188,70 грн.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, (ч. 1. ст. 612 ЦК України).

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У даному випадку, слід зазначити, що наявність підстав для нарахування пені, випливає, у тому числі, з висновків суду про доведеність обставин стосовно неналежного виконання Відповідачем умов договору. З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав правомірним нарахування Позивачем пені .

При цьому колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про незастосування ст.232 Господарського кодексу України та позовної давності з наведених в оскаржуваному рішенні підстав.

Так, ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В той же час, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

З вищенаведених приписів вбачається право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

У цій справі, у п.13 договорів оренди земельної ділянки, сторони передбачили певний термін, шляхом вказівки на подію: включаючи день такого погашення. Договорами оренди земельної ділянки № 2021628 від 10.12.2021 та № 2022505 від 22.12.2022 передбачено, що термін нарахування пені за прострочення сплати грошового зобов`язання не обмежується і встановлюється від першого дня виникнення прострочення до дня погашення включно. Такі умови договорів оренди земельної ділянки не суперечать приписам п.6 ст. 232 Господарського кодексу України щодо обмеження періоду нарахування пені строком у шість місяців.

Викладене свідчить про те, що положення вказаної статті Кодексу не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у частині вимог про стягнення пені, тому Позивачем правомірно здійснено нарахування пені у сумі 38 405,34 грн. за період 03.03.2021 30.11.2023, враховуючи, що наведені у позовній заяві розрахунки були перевірені судом та визнані обґрунтованими, арифметично правильними та такими, що відповідають умовам договору та закону.

Стосовно позовної давності колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з ст.258 Кодексу позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами ст.261 Кодексу, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, як правильно зазначено місцевим господарським судом, 11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651 був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Також, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).

Таким чином, враховуючи, що строк позовної давності продовжується на період дії карантину та воєнного стану, Позивачем не пропущено позовну давність за вимогами про стягнення пені.

Отже, викладене, у тому числі, спростовує відповідні доводи скаржника.

Аргументи скарги про прийняття рішення без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та без дослідження належним чином доказів по справі, не мають під собою підґрунтя.

Так, згідно з ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів).

У даному випадку, на переконання апеляційного господарського суду, приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності, зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши відповідних висновків.

Твердження Скаржника про ненастання строку оплати у зв`язку з невиставленням Позивачем рахунків і посилання на Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг є неспроможними, оскільки, як слушно зазначив Позивач, порядок проведення розрахунків регламентовано умовами договорів, а також п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, згідно з яким податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки: - щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Доводи скарги про те, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не являються належним доказом, у контексті, в якому заявляє про вказані обставини Відповідач, ґрунтуються на хибному тлумаченні ним норм права. Зокрема, за приписами з ст.20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється саме витягом з технічної документації про таку оцінку.

Крім того, у цьому зв`язку, суд враховує позицію, сформовану Великою Палатою Верховного Суду, відповідно до якої обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок (постанови від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 тощо).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №917/353/19.

Також, судова колегія відхиляє доводи Скаржника про безпідставність неврахування судом першої інстанції наявності форс-мажорних обставин.

Так, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Отже, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 року у справі №922/2475/21.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Вказаний вище лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для Відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), оскільки форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Між тим, у даному випадку, Відповідачем не доведена неможливість виконувати свої зобов`язання перед Позивачем безпосередньо внаслідок обставин збройної агресії рф проти України.

При цьому слід зазначити, що як Відповідач так і Позивач під час воєнного стану в Україні знаходяться в однакових умовах, отже несприятливі обставини, пов`язані з військовою агресію російської федерації проти України настали не тільки для Відповідача, але й для Позивача.

Всі суб`єкти підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновки місцевого господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У цій справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСІ ГРУП залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2024р. у справі №904/476/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 01.11.2024 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О.Дармін