Рішення

від 29.10.2024 по справі 904/4018/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 Справа № 904/4018/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІКАНТ", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "НОВИЙ ДІМ", м.Дніпро

про стягнення 2 259 032,01 грн

Представники:

Від Позивача: Рудницький О.С., паспорт НОМЕР_1 , представник

Від Відповідача: представник не з`явився

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІКАНТ" (далі-Позивач) 12.09.2024 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "НОВИЙ ДІМ" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь суму основної заборгованості в розмірі 1 702 698 гри 71 кой (один мільйон сімсот дві тисячі шістсот дев`яносто вісім гривень 71 копійка); суму пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 210 532 грн 53 коп (двісті десять тисяч п`ятсот тридцять дві гривні 53 копійки); суму 25 % річних за право користування товарним кредитом в розмірі 116 490 грн 71 коп (сто шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто гривень 71 копійка); суму штрафу 15 % у розмірі 168 148 грн 03 коп (сто шістдесят вісім тисяч сто сорок вісім гривень 03 копійки); сума штрафу у розмірі 5 %, згідно специфікації № 16 від 09.01.2024 та видаткової накладної № 1173 від 12.01.2024 - 29 104 грн 13 коп (двадцять дев`ять тисяч сто чотири гривні 13 копійок); суму 3 % річних в розмірі 22 708 грн 58 коп (двадцять дві тисячі сімсот вісім гривень 58 копійок); суму інфляції в розмірі 9 349 грн 32 коп (дев`ять тисяч триста сорок дев`ять гривень 32 копійки) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 33 886 грн 00 коп (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят шість гривень 00 копійок).

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором поставки товарів на умовах товарного кредиту №1742020ДТК від 27.03.2020 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

13.09.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Відповідач в судові засідання 08.10.2024 та 29.10.2024 не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, ухвали суду були надіслані судом Відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (арк.с. 51, 63).

Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Оскільки Відповідач поінформований про судове засідання належним чином, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.

В судовому засіданні 29.10.2024 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

27.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІКАНТ" (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "НОВИЙ ДІМ" (далі-Покупець) укладено Договір поставки товарів на умовах товарного кредиту №1742020ДТК (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору:

1.1. В порядку та на умовах даного договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а Покупець оплатити та прийняти у власність будівельні матеріали, що іменуються далі-Товар, згідно Специфікацій, що є невід`ємними частинами цього Договору.

2.1. Кількість та номенклатура Товару вказується Покупцем в комерційній заявці (пропозиції) і в подальшому узгоджується сторонами в специфікації.

3.1. Ціна за одиницю товару, що поставляється по даному договору, є договірною і визначається сторонами у відповідності з умовами поставки, вказаних у рахунках, специфікаціях і включає в себе податки та збори, а також може включати вартість тари, упаковки і маркування, та інші витрати Постачальника пов`язані з поставкою товару.

4.1. Поставка за цим договором здійснюється автомобільним транспортом відповідно до "Правил ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 р. і приймається сторонами на таких умовах:

4.1.1. автомобільним транспортом - FCA склад Постачальника.

4.1.2. автомобільним транспортом - СРТ склад Покупця.

4.5. Датою поставки вважається дата відвантаження Товару, зазначена у видатковій накладній або товарно-транспортній накладній.

10.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за даним договором.

10.2. У разі якщо до дати закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не направила іншій стороні в письмовій формі повідомлення про розірвання цього договору, цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на умовах, які на дату закінчення терміну дії цього договору.

На виконання умов Договору Позивач ат Відповідача підписали Специфікації №16 від 09.01.2024, №1307 від 08.01.2024, №111 від 30.01.2024, №323 від 05.03.2024, №536 від 12.04.2024, №641 від 02.05.2024 (арк.с. 27-32).

Згідно з п.1 Специфікації № 16 від 09.01.2024, умови оплати: протягом 14 календарних днів з дати відвантаження.

Згідно з п.1 Специфікації №1307 від 08.01,2024, умови оплати: протягом 14 календарних днів з дати відвантаження.

Згідно з п.1 Специфікації №111 від 30.01.2024, умови оплати: протягом 14 календарних днів з дати відвантаження.

Згідно з п.1 Специфікації №323 від 05.03.2024, умови оплати: протягом 14 календарних днів.

Згідно з п.1 Специфікації №536 від 12.04.2024, умови оплати: протягом 14 календарних днів з дати відвантаження.

Згідно з п.1 Специфікації №641 від 02.05.2024, умови оплати: протягом 14 календарних днів з дати відвантаження.

Отже, на виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 1 703 069,71 грн, що підтверджується видатковими накладними № 1173 від 12.01.2024 на загальну суму-582 082 грн 74 коп., № 1221 від 12.01.2024 на загальну суму - 68 907 грн 42 коп., № 4459 від 05.02.2024 на загальну суму - 306 733 грн 50 коп., № 10061 від 06.03.2024 на загальну суму - 346 165 грн 05 коп., № 18597 від 15.04.2024 на загальну суму - 151 ПО грн 00 коп., № 22984 від 03.05.2024 на загальну суму - 248 071 грн 00 коп., довіреністю на отримання ТМЦ та товарно-транспортними накладними (арк.с. 33-45).

Відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті отриманого товару не здійснив, внаслідок чого заборгованість останнього за поставлений товар склала 1 703 069,71 грн основного боргу, що підтверджується актом звірки №8943 від 10.06.2024, який підписано з доку Позивача (арк.с. 46).

Як зазначає Позивач у позові, відповідно до даних бухгалтерського обліку Позивача, що відображені у підписаному Позивачем Акті звірки взаємних розрахунків №8943 від 10.06.2024 станом за період 01.08.2023 -10.06.2024 суму початкового сальдо в розмірі 323 965 грн 00 коп було оплачено Відповідачем 03.08.2023 року в сумі 324 336,00 грн, що більше початкового сальдо на 371,00 грн, які були зараховані Позивачем в рахунок майбутніх поставок товару та погашення заборгованості, оскільки письмових звернень від Відповідача, що повернення цих коштів не надходило.

Таким чином, за станом на 30.08.2024 включно, сума заборгованості ТОВ "БМПБ "НОВИЙ ДІМ" з оплати поставленого товару за мінусом 371,00 грн (1 703 069,71 грн - 371,00 грн = 1 702 698,71 грн) становить 1 702 698,71 грн.

У разі порушення термінів оплати, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від суми неоплаченого Товару (п. 8.5. Договору).

При здійсненні оплати після зазначеного терміну у відповідній Специфікації або рахунку-фактурі така оплата вважається простроченою. При простроченій оплаті за цим Договором з Покупця стягуються відсотки за право користування товарним кредитом у розмір 25 (двадцять п`ять) % річних. Данні проценти нараховуються останнього дня кожного місяця. В разі якщо відповідна оплата наступила не в останню дату місяця, то таке нарахування проводиться у відповідний день оплати процентів (п. 8.6. Договору).

Якщо заборгованість за поставлений Товар становить більше 15 (п`ятнадцять) календарних днів, Покупець, крім сплати пені за той самий період, сплачує Постачальникові штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від суми неоплаченого Товару в зазначені в даному Договорі та додатках до нього строки (п. 8.7. Договору).

Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 210532,53 грн, яка нарахована по кожній видатковій накладній окремо, за період з 26.01.2024 по 26.07.2024, з 19.02.2024 по 19.08.2024, з 20.03.2024 по 30.08.2024, з 29.04.2024 по 30.08.2024, з 17.05.2024 по 30.08.2024.

Згідно з розрахунком Позивача сума штрафу у розмірі 25 % річних за право користування товарним кредитом складає 116 490,71 грн.

Згідно з розрахунком Позивача сума штрафу у розмірі 15 % складає 168 148,03 грн.

Згідно з розрахунком Позивача сума штрафу у розмірі 5 %, згідно з специфікацією №16 від 09.01.2024 та видаткової накладної №1173 від 12.01.2024, складає 29104,13 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 22708,58 грн 3% річних за загальний період з 26.01.2024 по 26.07.2024, з 20.03.2024 по 30.08.2024, з 29.04.2024 по 30.08.2024, з 17.05.2024 по 30.08.2024 та 9 349,32 грн інфляційних втрат за період лютий - серпень 2024 року.

Нараховані Позивачем інфляційні втрати відповідають вимогам чинного законодавства.

Доказів погашення суми позову Відповідач на час розгляду справи суду не надав.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Відповідно до ч.1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов`язки.

Правовідносини з поставки регулюється статтями 264-271 ГК України.

Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеним факт поставки товару Позивачем та його неоплату з боку Відповідача на суму основного боргу за позовом, а також правомірним нарахування суми пені на суму основного бору, 25 % річних за право користування товарним кредитом, штрафу 15 %, штрафу у розмірі 5 %, згідно специфікації №16 від 09.01.2024 та видаткової накладної №1173 від 12.01.2024 та інфляційних втрат.

Щодо стягнення 3% річних за порушення строків оплати товару у розмірі 22708,58 грн, суд в цій частині позову відмовляє з огляду на таке.

Посилаючись на пункт 8.6. Договору та статтю 625 Цивільного кодексу України, Позивач просить стягнути 25% річних за право користування товарним кредитом в розмірі 116490,71 грн та 3% річних в розмірі 22708,58 грн за період з 26.01.2024 по 26.07.2024, з 20.03.2024 по 30.08.2024, з 29.04.2024 по 30.08.2024, з 17.05.2024 по 30.08.2024.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - це прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (постанови від 10.10.2018 у справі №910/10156/17 (пункт 34), від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункт 78)).

При цьому в обох значеннях не йдеться про «користування» боржником коштами в юридичному значенні (яке можливо лише шляхом однократної сплати коштів, до того ж і визначати кошти як чужі чи свої в таких випадках неможливо).

Тому Велика Палата Верховного Суду наголосила на необхідності розрізняти наслідки правомірної та неправомірної поведінки боржника, оскільки такі наслідки регулюються різними нормами права.

Так, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (пункт 35), від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункт 78)).

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 (пункт 37), від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункт 78)).

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що поведінка боржника не може бути однозначно правомірною та неправомірною, тому регулятивні норми і охоронні норми не можуть застосовуватися одночасно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.28), від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункт 96)).

Зі змісту частини другої статті 625 Цивільного кодексу України випливає, що проценти, передбачені цією частиною, мають такі ознаки: 1) проценти є грошовою сумою; 2) їх розмір визначається законом або договором, тобто цей розмір є наперед відомим; 3) проценти підлягають сплаті у разі прострочення виконання грошового зобов`язання.

Та обставина, що законом диспозитивно встановлений розмір процентів (три проценти) саме за період прострочення протягом року, не означає, що ознакою процентів є їх нарахування саме за річною ставкою, оскільки встановлення договором розміру процентів за інший період (день, місяць тощо) завжди можна математичним способом перетворити у проценти за річною ставкою (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №149/1499/18 (пункт 30)). Зазначений висновок підтверджується численною судовою практикою , за якою у разі, коли період прострочення не є кратним року, здійснюється перерахунок річних процентів шляхом їх множення на кількість днів прострочення та ділення на кількість днів у році.

За другою із ознак, наведених вище (розмір процентів визначається законом або договором, тобто цей розмір є наперед відомим), проценти за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України відрізняються від збитків, розмір яких залежить від майнових втрат кредитора, наперед невідомий і підлягає доведенню позивачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (пункт 8.23)).

До відносин сторін слід застосовувати частину третю статті 692 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. При цьому розмір таких процентів у зазначеній частині не встановлений.

За буквального розуміння цієї норми для задоволення вимоги продавця про стягнення «процентів за користування чужими грошовими коштами» останній мав би довести, що протягом часу, за який позивач вимагає стягнення процентів, 1) відповідач мав грошові кошти принаймні в сумі, яку позивач використав як базу нарахування процентів, 2) ці грошові кошти були чужими, 3) при цьому відповідач користувався цими коштами. Колегія суддів вважає, що законодавець не мав на увазі поставити відповідальність покупця за несвоєчасну оплату товару в залежність від цих обставин.

Оскільки цією частиною встановлені наслідки порушення зобов`язання, то зазначена норма є охоронною.

Відповідно до наведених вище висновків Великої Палати Верховного Суду наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 (пункт 54), від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 (пункт 6.19), від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункт 108)).

При цьому наслідки порушення грошового зобов`язання є однаковими незалежно від того, з якого договору таке зобов`язання виникло: з договору купівлі-продажу, договору про виконання робіт, кредитного договору тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (пункт 102)).

Отже, частину третю статті 692 Цивільного кодексу України слід розуміти так, що під «процентами за користування чужими грошовими коштами», про які йдеться у цій частині, слід розуміти проценти, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.09.2023 у справі №904/2295/22.

В пункті 8.6. Договору сторони погодили, що при здійсненні оплати після зазначеного терміну у відповідній Специфікації або рахунку-фактурі така оплата вважається простроченою. При простроченій оплаті за цим Договором з Покупця стягуються відсотки за право користування товарним кредитом у розмір 25 (двадцять п`ять) % річних. Данні проценти нараховуються останнього дня кожного місяця. В разі якщо відповідна оплата наступила не в останню дату місяця, то таке нарахування проводиться у відповідний день оплати процентів

Таким чином сума, названа сторонами «проценти за користування чужими грошовими коштами», є 1) грошовою сумою, 2) її розмір визначений договором, тобто цей розмір є наперед відомим, 3) підлягає сплаті у разі прострочення виконання грошового зобов`язання. Отже, зазначені проценти мають всі ознаки процентів, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. Якщо об`єкт має всі ознаки певного поняття, то він входить до об`єму цього поняття.

Таким чином в пункті 8.6 Договору сторони передбачили сплату процентів за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України і встановили договірний розмір цих процентів, а саме - 25% річних від суми непогашеного платежу за кожен день прострочення платежу. Таке тлумачення пункту 8.6 Договору відповідає частині третій статті 692 Цивільного кодексу України, тлумачення якої наведено вище.

Стаття 61 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і підлягає обов`язковому застосуванню як норма прямої дії.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 22708,58 грн, оскільки сторонами встановлений інший розмір процентів за користування чужими грошовими коштами у зв`язку із простроченням оплати - 25 % річних на суму боргу, які вже стягуються за позовом.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт поставки та його неоплату в обумовлені договором строки Відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги Позивача щодо поставки товару на суму 1 702 698 гри 71 коп. основного боргу, пені в розмірі 210 532,53 грн, 25 % річних за право користування товарним кредитом в розмірі 116 490,71 грн, суму штрафу 15 % у розмірі 168 148,03 грн, суму штрафу у розмірі 5 %, згідно специфікації №16 від 09.01.2024 та видаткової накладної № 1173 від 12.01.2024 - 29 104,13 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 9 349,32 грн. В решті позовних вимог суд відмовляє, оскільки сторонами встановлений інший розмір процентів за користування чужими грошовими коштами у зв`язку із простроченням оплати - 25 % річних на суму боргу, які вже стягуються за позовом.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІКАНТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "НОВИЙ ДІМ" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "НОВИЙ ДІМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІКАНТ" суму основної заборгованості в розмірі 1 702 698 гри 71 коп. (один мільйон сімсот дві тисячі шістсот дев`яносто вісім гривень 71 копійка); суму пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 210 532 грн 53 коп. (двісті десять тисяч п`ятсот тридцять дві гривні 53 копійки); суму 25 % річних за право користування товарним кредитом в розмірі 116 490 грн 71 коп. (сто шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто гривень 71 копійка); суму штрафу 15 % у розмірі 168 148 грн 03 коп. (сто шістдесят вісім тисяч сто сорок вісім гривень 03 копійки); сума штрафу у розмірі 5 %, згідно специфікації №16 від 09.01.2024 та видаткової накладної № 1173 від 12.01.2024 - 29 104 грн 13 коп. (двадцять дев`ять тисяч сто чотири гривні 13 копійок); суму інфляції в розмірі 9 349 грн 32 коп. (дев`ять тисяч триста сорок дев`ять гривень 32 копійки) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 33 545 грн 37 коп. (тридцять три тисячі п`ятсот сорок п`ять гривень 37 копійок).

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 01.11.2024

Суддя Н.Б. Кеся