Рішення

від 01.11.2024 по справі 908/2288/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/164/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2024 Справа № 908/2288/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ЕНЕРГОСИСТЕМИ», (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39А, офіс 7) представник позивача адвокат Бєлан Сергій Вікторович, ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23А)

про стягнення 97309,72 грн.

28.08.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № б/н від 27.08.2024 (вх. № 2519/08-07/24 від 28.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ЕНЕРГОСИСТЕМИ», м. Запоріжжя до Комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про стягнення 97309,72 грн. пені за порушення строків розрахунків за договором поруки № 17/09 від 17.09.2020.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 справу № 908/2288/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2288/24 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/164/24, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 09.11.2024.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 509, 524 - 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 612, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 218, 231, 232 ГК України, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 97309,72 грн. пені за порушення строків розрахунків за договором поруки № 17/09 від 17.09.2020.

09.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ЕНЕРГОСИСТЕМИ» подана до суду заява за вих. б/н бд (вх. 1994/08-08/24) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 22144952) є: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23А, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвалою суду від 02.09.2024у справі № 908/2288/24 відповідачу запропоновано у строк до 19.09.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 02.09.2024 про відкриття провадження у справі № 908/2288/24 доставлена до електронного кабінету Комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради - 03.09.2024 17:55, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до «Електронного кабінету» в розділі «Моїсправи».

Передбачена частиною 10 розділу 1. Підсистема «Електронний кабінет» Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2288/24.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатися з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом зазначається, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 02.09.2024 у справі №908/2288/24 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У зв`язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 02.10.2024 сплив тридцяти денний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 01.11.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

17.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крокус ЛТД» (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «Енергосистеми» (Поручитель) та Комунальним підприємством «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради (Боржник) укладений договір поруки №17/09, відповідно до пункту 1.1 якого передбачено, що у порядку та на умовах, визначених цим договором, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання Боржником його зобов`язань перед Кредитором, що виникли за договором від 12.05.2020 №12, укладеним між ПАТ «Запоріжжяобленерго», Кредитором та Боржником (Основний договір), у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником названих зобов`язань.

У разі порушення Боржником обов`язку за основним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором, як солідарні боржники (п. 1.2).

В свою чергу, за умовами «Основного договору» - договору поруки №12 від 12.05.2020 ТОВ «Крокус ЛТД», як поручитель, зобов`язувалось відповідати перед ПАТ «Запоріжжяобленерго», як кредитором, за виконання КП «Запоріжремсервіс» ЗМР, як боржником, зобов`язань за договором про постачання електричної енергії №14445 від 01.11.2017 у сумі 303 776,63 грн. (залишок за 2018 рік), укладеного між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (в особі ЗМЕМ) та КП «Запоріжремсервіс» ЗМР, у випадку невиконання або неналежного виконання останнім названих зобов`язань.

В пункті 2.1 договору поруки №17/09 від 17.09.2020 сторони погодили, що під основним договором в цьому Договорі розуміють Договір від 12.05.2020 №12, укладений між Кредитором (в основному договорі іменується «Поручитель»), Боржником (в основному договорі іменується «Боржником») та ПАТ «Запоріжжяобленерго» (в основному договорі іменується «Кредитор»). Так, за умовами Основного договору Кредитор у якості Поручителя сплатив ПАТ «Запоріжжяобленерго» суму 225 776,63 грн., в т.ч. ПДВ замість Боржника.

Права Кредитора, відповідно, перейшли до ТОВ «Крокус ЛТД» від ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору поруки Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором, як солідарні боржники за своєчасну оплату відповідно до Основного договору на суму 225 776,63 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно з п. 4.1 договору поруки №17/09 від 17.09.2020, у випадку невиконання зо бов`язань Боржником за основним договором, Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, при цьому Кредитор вправі вимагати виконання зобов`язань як від усіх Сторін спільно, так і від кожної окремо, при чому як цілком, так і в частині боргу. Якщо Поручитель або Боржник не задовольнить вимогу Кредитора у повному обсязі, то інша сторона (відповідно Боржник або Поручитель) несе перед Кредитором відповідальність у розмірі невиконаного зобов`язання і в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи оплату заборгованості, пені, трьох процентів річних та інфляції.

Відповідно до п. 4.2 цього ж договору поруки, Поручитель зобов`язаний у разі порушення Боржником обов`язку щодо своєчасної сплати 225 776,63 грн. за основним договором, самостійно виконати зазначений обов`язок Боржника перед Кредитором в 5 денний строк з дня отримання письмової вимоги Кредитора.

Відповідно до п. 4.5 договору поруки №17/09 від 17.09.2020 до Поручителя, який виконав обов`язок за основним договором, що передбачений п. 1.1 цього договору, переходять усі права Кредитора щодо цього обов`язку за основним договором. Боржник зобов`язаний виконати зобов`язання перед Поручителем протягом 20 календарних днів від дати одержання Боржником від Поручителя повідомлення про виконання обов`язку Поручителем перед Кредитором.

За умовами пунктів 5.1 та 5.2 договору поруки №17/09 від 17.09.2020 р., у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується «порушення Договору»), Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним в Україні законодавством. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Згідно з п. 5.3. договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за весь період прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 6.1 цього ж договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2020, але не раніше виконання Сторонами всіх фінансових зобов`язань одна перед одною.

Як свідчать матеріали справи, 20.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «Енергосистеми» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про стягнення основної заборгованості за договором поруки № 17/09 від 17.09.2020 у розмірі 225 776,63 грн.

За результатами розгляду вищевказаної позовної заяви, рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.10.2023 № 908/2019/23 (суддя Проскуряков К.В.) позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «Енергосистеми» до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про стягнення 225 776,63 грн. задоволені у повному обсязі.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили 27.11.2023.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.10.2023 № 908/2019/23 встановлено:

«На виконання умов договору поруки №17/09 від 17.09.2020, ТОВ «Крокус ЛТД» листом від 17.09.2020 за вих. №17/09 звернулось до КП «Запоріжремсервіс» ЗМР та ТОВ «НВФ «Енергосистеми» з проханням виконати зобов`язання за вказаним договором.

У зв`язку з невиконанням КП «Запоріжремсервіс» ЗМР свого обов`язку щодо своєчасної сплати 225 776,63 грн. за основним договором, 24.09.2020 ТОВ «НВФ «Енергосистеми» відповідно до умов договору поруки №17/09/01 від 17.09.2020 перерахувало на поточний рахунок ТОВ «Крокус ЛТД» грошові кошти в сумі 225 776,63 грн., що підтверджується платіжним дорученням №467 від 24.09.2020.

Крім того, виконання ТОВ "НВФ «Енергосистеми» своїх зобов`язань за договором поруки №17/09 від 17.09.2020 підтверджується листом ТОВ «Крокус ЛТД» від 29.09.2020 №29/09.

Листом №Е8-ОМ-20-299 від 12.11.2020 ТОВ "НВФ «Енергосистеми» повідомило КП «Запоріжремсервіс» ЗМР про виконання ТОВ «НВФ «Енергосистеми» своїх зобов`язань замість КП «Запоріжремсервіс» ЗМР перед ТОВ «Крокус ЛТД» за договором поруки №17/09 від 17.09.2020 щодо оплати 225 776,63 грн. та попросило КП «Запоріжремсервіс» ЗМР компенсувати ТОВ «НВФ «Енергосистеми» обсяг виконаного зобов`язання в сумі 225 776,63 грн. з ПДВ.

Однак, вказаний лист ТОВ «НВФ «Енергосистеми» залишився без відповіді та будь-якого реагування з боку КП «Запоріжремсервіс» ЗМР.

Крім того, на лист ТОВ "НВФ «Енергосистеми» від 27.01.2022 за вих. №Е8-ОМ-22-015 стосовно сплати заборгованості КП «Запоріжремсервіс» ЗМР на користь ТОВ «НВФ «Енергосистеми» в сумі 349 703,64 грн. за двома договорами поруки (в т.ч. 225 776,63 грн. за договором поруки №17/09 від 17.09.2020 р.) КП «Запоріжремсервіс» ЗМР листом від 14.02.2022 р. №376/01-05 надало відповідь, згідно якої повідомило про свою складну фінансову ситуацію та відсутність реальної можливості погасити заборгованість у 2021 році. Також, в цьому листі КП «Запоріжремсервіс» ЗМР повідомило про ймовірність виходу підприємства з фінансової кризи у 2023 році та прагнення КП «Запоріжремсервіс» ЗМР сплатити заборгованість перед ТОВ "НВФ «Енергосистеми» у найкоротший термін.

Супровідним листом від 03.02.2023 р. за вих. №Е8-ОМ-23-010 ТОВ «НВФ «Енергосистеми» надіслало на адресу КП «Запоріжремсервіс» ЗМР акт звірки взаємних розрахунків за двома договорами поруки від 17.09.2020 №17/09/01 та №17/09 станом на 01.01.2023, який з боку останнього залишився без підписання, відповіді та будь-якого його реагування.

Листом від 23.03.2023 за вих. №Е8-ОМ-23-015 ТОВ «НВФ «Енергосистеми» повторно звернулось до КП «Запоріжремсервіс» ЗМР з проханням виконати свої зобов`язання за договором поруки №17/09 від 17.09.2020 та сплатити на користь ТОВ «НВФ «Енергосистеми» заборгованість в сумі 225 776,63 грн. з ПДВ шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок.

На вказаний лист ТОВ «НВФ «Енергосистеми» від 23.03.2023 за вих. №Е8-ОМ-23-015 КП «Запоріжремсервіс» ЗМР надало відповідь листом від 10.04.2023 за вих. №604/01-05, в якому повідомило про введення в Україні воєнного стану та про існування листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за вих. №2024/02.0-7.1 стосовно можливості віднесення певних обставин до форс-мажорних (обставин непереборної сили).

16.05.2023 ТОВ «НВФ «Енергосистеми» направило на адресу КП «Запоріжремсервіс» ЗМР претензію від 15.05.2023 за вих. №Е8-ОМ-23-024 з вимогою (проханням) сплатити заборгованість за договором поруки №17/09 від 17.09.2020 в сумі 225 776,63 грн., звернувши увагу на безпідставність і необґрунтованість посилань КП «Запоріжремсервіс» ЗМР на введення в Україні воєнного стану та лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.

У відповідь на вказану претензію КП «Запоріжремсервіс» ЗМР листом від 22.05.2023 за вих. №1061/01-05 повідомило ТОВ «НВФ «Енергосистеми» про введення в Україні воєнного стану та існування листа ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022».

Оскільки матеріали справи не містять та в рішенні господарського суду Запорізької області від 18.10.2023 № 908/2019/23 невстановлені дати фактичного отримання відповідачем листа-вимоги ТОВ «НВФ «Енергосистеми» № Е8-ОМ-20-299 від 12.11.2020 про виконання своїх зобов`язань за договором поруки №17/09 від 17.09.2020 щодо сплати 225 776,63 грн., проте листом №376/01-05 від 14.02.2022 КП «Запоріжремсервіс» ЗМР на дало відповідь на вимогу №Е8-ОМ-22-015 від 27.01.2022, згідно якої повідомило про свою складну фінансову ситуацію та відсутність реальної можливості погасити заборгованість, враховуючи умови п. 4.5. договору поруки №17/09 від 17.09.2020, дата порушення зобов`язання відповідачем за договором поруки № 17/09 від 17.09.2020 - 15.02.2022 року.

Як вбачається з матеріалів справи, КП «Запоріжремсервіс» ЗМР сплатив заборгованість за договором поруки № 17/09 від 17.09.2020 на суму 225 776,63 грн. частинами, а саме: 12.10.2023 у розмірі 65 776,63 грн., 10.11.2023 у розмірі 80 000,00 грн. та 13.12.2023 у розмірі 80 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по рахунку позивача (ТОВ «НВФ «Енергосистеми») за 12.10.2023, 10.11.2023 та 13.12.2023.

Крім того, 05.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «Енергосистеми» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради про стягнення пені у розмірі 190 465,15 грн., за період з 15.04.2023 по 11.10.2023, 3 % річних у розмірі 18 816,78 грн. та інфляційні витрати у розмірі 97 987,05 грн..

За результатами розгляду вищевказаної позовної заяви, рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 № 908/266/24 (суддя Проскуряков К.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробнича фірма «Енергосистеми» до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради задоволені частково, в частині стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 11 208 грн. 42 коп., інфляційні витрати у розмірі 64 889 грн. 28 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 141 грн. 47 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили 14.05.2024.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.04.2024 № 908/266/24 встановлено:

«Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 15.04.2023 по 11.10.2023 у розмірі 190 465,15 грн., враховуючи дату порушення зобов`язання відповідачем за договором поруки 15.02.2022 року та вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні стягнення пені, оскільки позивач мав право нарахування та стягнення пені за період 6 місяців починаючи з 15.02.2022, тобто до 15.08.2022».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поруки № 17/09 від 17.09.2020, позивач звертається до суду з даним позовом про стягнення пені за період з 15.02.2022 по 15.08.2022 у розмірі 97309,72 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до норм ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідачем порушені строки виконання договору поруки № 17/09 від 17.09.2020 в частині сплати основної заборгованості.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує пунктом 5.3 Договору поруки, яким сторони визначили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за весь період прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором становить 97309,72 грн., яка розрахована за період з 15.02.2022 по 15.08.2022.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний неправильно, оскільки позивачем допущені помилки при підрахунку розміру пені, а саме при розрахунку 0,2% не зроблено поділ на кількість днів прострочення на рік та в періоді з 03.06.2022 по 15.08.2022 неправильно визначено кількість днів прострочення.

Згідно проведеного судом перерахунку стягненню з відповідача підлягаєпеня в розмірі 36 247,98грн.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню судом частково в розмірі 36 247,98 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені в задоволені позову відмовляється.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Що стосується витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

В підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем додано до матеріалів справи, в т.ч. копії: Договору про надання правової допомоги № 1303/0508 від 13.03.2023, укладеного з адвокатом Бєланом Сергієм Вікторовичем, додатку № 5Б від 15.08.2024 до договору, акту приймання-передачі наданих послуг № 5Б від 10.09.2024 на суму 6 000,00 грн., додатку №6Б від 24.09.2024 та детального опису наданих послуг від 07.10.2024 за договором № 1303/0508 від 13.03.2023 на суму 6 000,00 грн. Також суду надано копію платіжної інструкції № 318 від 06.03.2024 на суму 10 000,00 грн., що підтверджує понесення (оплату) позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

В акті приймання-передачі наданих послуг № 5Б від 10.09.2024 зазначено послугу: підготовка та подання до господарського суду Запорізької області від імені (в інтересах) клієнта позовної заяви до КП «Запоріжремсервіс» ЗМР про стягнення пені в сумі 97309,72 грн. (за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором поруки № 17/09 від 17.09.2020 в сумі 225 776,63 грн.), кількість часу, витраченого для надання послуг - 12 год: 50 хв., вартість - 6 000,00 грн.

Відповідно до статті 19 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач не надав заперечень щодо розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.

Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2235,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.,ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ЕНЕРГОСИСТЕМИ», м. Запоріжжя до Комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «ЗАПОРІЖРЕМСЕРВІС» Запорізької міської ради, (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23А, код ЄДРПОУ 22144952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ЕНЕРГОСИСТЕМИ», (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39А, офіс 7, код ЄДРПОУ 35764186) 36 247 (тридцять шість тисяч двісті сорок сім) грн. 98 коп. пені, 2 235 (дві тисячі двісті тридцять п`ять) грн.00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 1 127 (одну тисячу сто двадцять сім) грн. 93 коп. судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне судове рішення складено « 01» листопада 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.