ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.10.2024Справа № 910/9219/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний інститут "Автострада"
про зобов`язання вчинити дії та стягнення 35 450,00 грн.,
Представники сторін:
від позивача: Гаркавенко І.Г. за ордером від 04.01.2022 року серії АА № 1175901;
від відповідача: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач, Залізниця) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний інститут "Автострада" (далі - відповідач, Товариство) про зобов`язання відповідача виконати умови Договору від 09.03.2023 року № ПЗ/ДН-6-2301 (далі - Договір) в повному обсязі та передати позивачу за актом приймання-передачі виконаних робіт результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 Договору, в тому числі:
- проект перевлаштування оглядових колодязів двох водопропускних колекторів із озера Тельбін в річку Дніпро на Споруді № 9Л із погодженням КП "ПЛЕСО" (код ЄДРПОУ 23505151);
- проект перевлаштування силового кабелю 10 кВ, в районі споруди № 8Л;
- погоджену з генпроектувальником проєктно-кошторисну документацію у паперовому вигляді (у чотирьох примірниках) та на електронному носії.
Також, Залізниця просила суд стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 35 450,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - штраф, нарахований згідно з пунктом 6.3 Договору, 21 950,00 грн. - пеня, нарахована згідно з пунктом 6.4 Договору; 3 500,00 грн. - штраф, нарахований згідно з пунктом 6.4 Договору.
В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що 09.03.2023 року між ним та відповідачем було укладено Договір, за умовами якого Товариство зобов`язалося згідно із завданням Залізниці виконати роботи з розробки проєктної документації (стадія Р) на частину робіт по об`єкту будівництва: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця", зокрема, проходження експертизи, а позивач - прийняти та оплатити ці роботи на умовах, передбачених даним правочином. Оскільки відповідач не передав позивачу за актом приймання-передачі виконаних робіт результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 Договору, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів, а також нарахував та заявив до стягнення з відповідача вищенаведену суму штрафних санкцій за порушення останнім договірних зобов`язань.
Ухвалою від 30.07.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/9219/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 11.09.2024 року.
У підготовчому засіданні 11.09.2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.09.2024 року.
У підготовчому засіданні 25.09.2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/9219/24 на 30 днів.
Ухвалою від 25.09.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/9219/24 до судового розгляду по суті на 23.10.2024 року.
Представник позивача у судовому засіданні 23.10.2024 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 23.10.2024 року не забезпечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
За умовами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З огляду на викладене, копії ухвал суду від 30.07.2024 року про відкриття провадження у справі № 910/9219/24, від 11.09.2024 року про відкладення підготовчого засідання та від 25.09.2024 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/9219/24 до судового розгляду по суті на 23.10.2024 року в порядку, визначеному законом, були надіслані судом в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету Товариства.
Слід зазначити, що копія ухвали від 25.09.2024 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/9219/24 до судового розгляду по суті на 23.10.2024 року була доставлена Товариству 26.09.2024 року о 19:05 год. Слід зазначити, що інформація про доставлення копії відповідного судового рішення до електронного кабінету відповідача була отримана судом 27.09.2024 року о 09:27 год.
Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи повідомленнями про доставку відповідних електронних листів.
За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення Товариства про розгляд справи.
Згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, оскільки суд надавав сторонам можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Усі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 23.10.2024 року проголошену вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
09.03.2023 року між Залізницею (замовник) та Товариством (підрядник) укладено Договір, за умовами якого підрядник зобов`язався згідно з завданням замовника на умовах та у термін, встановлений даним Договором, виконати роботи з розробки проектної документації (стадія Р) на частину робіт по об`єкту будівництва: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця", в т.ч. проходження експертизи (далі - роботи), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці роботи на умовах, передбачених даним Договором.
Вказаний правочин, а також додатки та укладені у подальшому додаткові угоди до нього, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих суб`єктів господарювання.
Відповідно до пункту 1.2 Договору наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектної документації (стадія Р) на частину робіт по об`єкту будівництва: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця" (далі - ПД), визначаються вихідними даними та завданням на розроблення проектної документації (стадія Р) на частину робіт по об`єкту будівництва: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця", які підрядник отримує протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання письмової рознарядки відповідно до пункту 3.1 Договору та оформляються відповідним двостороннім актом, підписаним уповноваженими представниками замовника та підрядника.
Згідно з пунктами 1.3-1.5 цієї угоди об`єми робіт та вимоги до проектної документації, що є предметом Договору, визначені завданням на розроблення проектної документації (стадія Р) на частину робіт по об`єкту будівництва: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця" (Додаток 1), що є невід`ємною частиною даного Договору, та повинні відповідати законодавству України, вимогам ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації", Настанові з визначення вартості будівництва (зі змінами) та Настанові з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт замовник є власником всієї ПД, продукції та інформації, створеної підрядником або отриманої в результаті виконання робіт за цим Договором. Майнові права інтелектуальної власності, а також авторські права, наукові, технічні та економічні рішення, які використані підрядником під час розроблення ПД, вважаються переданими замовнику в момент підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт по Договору і здійснення остаточних розрахунків, після чого замовник розпоряджається ними на власний розсуд.
Розроблена ПД має відповідати ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затвердженому наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 року № 163, вимогам ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації", затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 24.01.2009 року № 29, "Настанова з визначення вартості будівництва" (зі змінами) та "Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво", затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві".
У пункті 10 Додатку № 1 до Договору сторони погодили наступний перелік робіт з проектування:
- розробити в межах автодорожньої розв`язки з Дніпровською набережною: проект дощової каналізації; проект зовнішнього освітлення автодорожньої розв`язки; проект організації дорожнього руху; проект перевлаштування оглядових колодязів двох водопропускних колекторів із оз. Тельбін в р. Дніпро на Споруді № 9Л; проект перевлаштування силового кабелю 10 кВ, в районі Споруди № 8Л; проектне рішення забезпечення габариту по ригелю Опори № 3/5Л; проектне рішення влаштування бар`єрного та перильного огородження; проект спеціальних допоміжних споруд та пристроїв для монтажу прогонової будови Споруди 4Л від опори 10/4Л до 12/4Л та Споруди 6Л; проект влаштування ригелю опори 11 Споруди 4Л; проект відновлення покриття автомобільної дороги в межах виконання робіт на Дніпровській набережній після проведення будівельно-монтажних робіт;
- розробити кошториси на основі існуючих відомостей та креслень для влаштування монтажних зварних з`єднань прогонової будови 6/4Л-10/4Л; влаштування монтажних зварних з`єднань прогонової будови 10/4Л-12/4Л; влаштування монтажних зварних з`єднань прогонової будови Споруда 6Л; антикорозійного захисту стояна 5/5Л.
Пунктом 1.6 Договору передбачено, що у випадку, якщо після початку виконання робіт у підрядника виникне необхідність в отриманні додаткової інформації, він зобов`язаний письмово направити замовнику відповідний запит, в якому вказати перелік необхідної додаткової інформації. Замовник зобов`язаний надати підряднику таку додаткову інформацію після отримання від підрядника відповідного запиту. Направлення підрядником такого запиту та/або отримання ним додаткової інформації від замовника не є підставою для того, щоб строки виконання робіт переривались, зупинялись або обраховувались спочатку.
За умовами пункту 2 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 25.09.2023 року № 4 до нього, вартість робіт згідно цього Договору визначена згідно "Настанови з визначення вартості будівництва" (зі змінами) та "Настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року № 281 "Про затвердження кошторисних норм України у будівництві" та встановлена Кошторисом на виконання робіт з розробки проектної документації (стадія Р) на частину робіт по об`єкту будівництва: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця", в тому числі: проходження експертизи (Додаток № 2 до цього Договору) й складає 41 666,67 грн., крім того ПДВ 8 333,33 грн.. Разом з ПДВ - 50 000,00 грн.
Пунктами 3.1, 3.2 наведеного правочину встановлено, що ціни на роботи встановлюються в національній валюті України (гривня). Розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі.
Згідно з пунктом 3.3 Договору, з урахуванням додаткової угоди від 25.09.2023 року № 4 до нього, оплата здійснюється по факту виконання робіт шляхом перерахування підряднику коштів на 45 (сорок п`ятий) робочий день з дати реєстрації податкової накладної на підставі підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт.
Відповідно до пункту 4.1 Договору підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів після одержання від замовника відповідної рознарядки, яка вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності замовника до приймання робіт.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 13.03.2023 року № НГ-08/232 позивач надав відповідачу відповідну рознарядку щодо готовності на виконання робіт за Договором, починаючи з 14.03.2023 року. Означена рознарядка була отримана представником Товариства 14.03.2023 року.
Пунктом 4.4 Договору встановлено, що завершення робіт та здача їх замовнику - до 30.04.2023 року.
За умовами пункту 4.7 Договору приймання робіт замовником здійснюється протягом 3 (трьох) календарних днів з дня письмового повідомлення від підрядника про готовність до здачі виконаних робіт.
У пункті 4.8 Договору сторони передбачили, що результатом виконання робіт за цим Договором є розроблена підрядником проектна документація стадії "Р", згідно з ДБН A.2.1-1.2014, відповідно до завдання на розроблення проектної документації (стадія P) на частину робіт по об`єкту будівництва: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця", державних будівельних норм, вихідних даних, наданих замовником згідно "Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи", затвердженого постановою КМУ від 11.05.2011 року № 560 (із змінами). Підрядник передає замовнику ПД в 4 (чотирьох) екземплярах (крім того, екземпляр на електронному носієві в форматі PDF, а кошторисну частину у форматі BSDU,IMS та Excel) із двома актами приймання-передачі виконаних робіт та позитивним експертним звітом розгляду даної ПД експертною організацією, яка відповідає критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері будівництва, інформація про що оприлюднена на його офіційному сайті.
Пунктом 5.1 Договору на підрядника покладено обов`язок, зокрема, забезпечити виконання робіт у визначеному обсязі та у строки, встановлені цим Договором; додержуватися вимог, що містяться у завданні на проектування, та відступати від них лише за наявною письмовою згодою з боку замовника; погоджувати готову ПД з замовником; по закінченню виконання робіт надавати акти приймання-передачі виконаних робіт замовнику.
У свою чергу, за умовами пункту 5.4 Договору замовник має право у випадку виникнення змін та доповнень до ПД письмово повідомити про виникнення таких обставин з додаванням завдання на розроблення (уточнення) із зазначенням терміну закінчення робіт в межах терміну дії Договору; повернути підряднику розроблену ПД без здійснення оплати в разі її неналежної якості, кількості або змісту, неналежного оформлення (відсутність печатки, підписів тощо).
Відповідно до пункту 9.1 Договору останній діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше 31.12.2023 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов`язань щодо виконання та оплати робіт.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 18.04.2023 року № 01-18/04 Товариство направило позивачу розглянуту експертизою кошторисну частину проектної документації за робочою документацією. Означена документація була отримана представником замовника 20.04.2023 року.
Листом від 27.04.2023 року № 04-27/04 відповідач направив Залізниці частину проектної документації за робочою документацією з додатками (Том 1 "Проект організації дорожнього руху в межах автодорожньої розв`язки з Дніпровською набережною. Пояснювальна записка, відомості, креслення", Том 2 "Зовнішні мережі каналізації в межах автодорожньої розв`язки з Дніпровською набережною. Пояснювальна записка, відомості, креслення", Том "Робочі креслення" (паперова версія, 1 прим.), акт № 1 виконаних робіт (паперова версія, 1 прим.)).
Разом із тим, у відповідь на вищенаведені листи підрядника позивач направив Товариству лист від 28.04.2023 року № ДН-6-10/222/1, яким повідомив про отримання робочої документації на частину проекту та зазначив, що при перевірці відповідних документів виявлено таке:
- відсутні розділи з зовнішнього освітлення автодорожньої розв`язки, перевлаштування силового кабелю 10 кВ в районі Споруди № 8Л, проект СДС та пристроїв для монтажу прогонової будови Споруди 4Л від опори 10/4Л до 12/4Л та Споруди 6Л, проектне рішення по влаштуванню бар`єрного огородження, проект влаштування ригелю опори 11 Споруди 4Л, проект відновлення покриття автодороги в межах виконання робіт на Дніпровській набережній;
- відсутнє погодження документації Генпроектувальником - Інститутом "ПВІЗТ" АТ "Укрзалізниця";
- відсутній оригінал експертної оцінки кошторисної частини.
З огляду на виявлені порушення та недоліки, замовник у вказаному листі звернув увагу на обов`язок Товариства у термін до 30.04.2023 року надати до Дирекції ДН-6 повний обсяг робіт відповідно до умов Договору.
Листом від 04.08.2023 року № ДН-6-10/01 позивач звернувся до підрядника та повідомив, що Товариству необхідно усунути зазначені в цьому листі недоліки та надати замовнику в повному обсязі погоджену Генпроектувальником проектно-кошторисну документацію та оригінал експертної оцінки.
Крім того, листом від 15.09.2023 року № ДН-6-11/04 Залізниця просила Товариство надати проектно-кошторисну документацію на електронному носієві в форматі PDF, а також відповідно до пункту 11 Додатку № 1 до Договору погодити видану проектно-кошторисну документацію з Генпроектувальником.
Листом від 24.09.2023 року № ДН-6-10/210 замовник повідомив про отримання ним згідно з листом від 18.04.2023 року № 01-18/04 кошторисної документації частини робочої документації по об`єкту будівництва "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця". У той же час, позивач вказав, що при перевірці виявлено наступні зауваження:
1) відсутній оригінал експертної оцінки;
2) в зв`язку з коригуванням ПДК було надано відомість залишків робіт, яка включала в себе 2027,984 тон металу, який потрібно змонтувати, у тому числі:
- матеріали замовника, а саме металеві прогонові споруди у кількості 964,828 тон;
- матеріали підрядника у кількості 1063,156 тон, з яких в грудні 2021 року було оплачено 917,234 тон.
У наданих кошторисах, які пройшли експертизу, зазначено: матеріал замовника у кількості 930,27 тон, що не відповідає фактичній кількості наданого матеріалу.
Зважаючи на викладене, замовник просив Товариство внести відповідні зміни та відкоригувати кількість матеріалів, що були надані замовником відповідно до акту передачі.
Листом від 03.11.2023 року № ДН-6-11/08 позивач повідомив підрядника про те, що з метою завершення робіт відповідно до умов Договору, Товариству необхідно надати до Дирекції ДН-6 погоджену з Управлінням патрульної поліції м. Києва проектну документацію з організації дорожнього руху автомобільної розв`язки Дарницького мосту з Дніпровською набережною, що входить до складу проекту "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця".
Листом від 06.11.2023 року № 01-06/11 відповідач направив Залізниці погоджену з Управлінням патрульної поліції м. Києва робочу документацію з організації дорожнього руху в межах автодорожньої розв`язки з Дніпровською набережною з додатками (Том "Проект організації дорожнього руху в межах автодорожньої розв`язки з Дніпровською набережною", (паперова версія, оригінал, 4 прим.), електронна версія робочої документації (USB-накопичувач) 1 екземпляр).
Крім того, супровідним листом (отриманим позивачем, за його твердженням, 08.11.2023 року) Товариство передало замовнику проектно-кошторисну документацію у паперовому вигляді (у чотирьох примірниках) та на електронному носії.
Разом із тим, у позовній заяві Залізниця посилалася на те, що всупереч умовам укладеного між сторонами Договору Товариство на час звернення позивача до суду з наведеним позовом не передало замовнику усі результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 цього правочину, а саме: розроблену проектну документація стадії "Р", як єдиний комплекс виконаних робіт у повному обсязі, не повідомило замовника про готовність до здачі виконаних робіт та не направляло останньому акт приймання-передачі виконаних робіт та документів.
Враховуючи невиконання відповідачем покладеного на нього Договором обов`язку з виконання робіт з розробки проектної документації (стадія Р) на частину робіт по об`єкту будівництва: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця", Залізниця просила суд зобов`язати відповідача виконати умови Договору в повному обсязі та передати позивачу за актом приймання-передачі виконаних робіт результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 Договору, в тому числі: проект перевлаштування оглядових колодязів двох водопропускних колекторів із озера Тельбін в річку Дніпро на Споруді № 9Л із погодженням КП "ПЛЕСО" (код ЄДРПОУ 23505151); проект перевлаштування силового кабелю 10кВ, в районі споруди №8Л; погоджену з генпроектувальником проєктно-кошторисну документацію у паперовому вигляді (у чотирьох примірниках) та на електронному носії. Крім того, внаслідок означеного прострочення позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 35 450,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - штраф, нарахований згідно з пунктом 6.3 Договору, 21 950,00 грн. - пеня, нарахована згідно з пунктом 6.4 Договору; 3 500,00 грн. - штраф, нарахований згідно з пунктом 6.4 Договору.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За умовами статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як було зазначено вище, за умовами пункту 4.4 Договору завершення робіт та здача їх замовнику - до 30.04.2023 року.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Разом із тим, під час розгляду справи судом було встановлено, а Товариством не спростовано, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасного виконання усього обсягу робіт з розробки проектної документації (стадія Р) на частину робіт по об`єкту будівництва: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця" та не передав замовнику усі результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 Договору, а саме: розроблену проектну документація стадії "Р", як єдиний комплекс виконаних робіт у повному обсязі. Докази повідомлення підрядником замовника про готовність до здачі виконаних робіт, а також докази направлення відповідачем Залізниці акту приймання-передачі виконаних робіт та документів та доказів їх підписання сторонами матеріали справи також не містять.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно- примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
За статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.
У цій справі предметом пред`явленого Залізницею позову є, зокрема, зобов`язання Товариства виконати умови Договору в повному обсязі та передати позивачу за актом приймання-передачі виконаних робіт результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 Договору, в тому числі:
- проект перевлаштування оглядових колодязів двох водопропускних колекторів із озера Тельбін в річку Дніпро на Споруді № 9Л із погодженням КП "ПЛЕСО" (код ЄДРПОУ 23505151);
- проект перевлаштування силового кабелю 10кВ, в районі споруди №8Л;
- погоджену з генпроектувальником проєктно-кошторисну документацію у паперовому вигляді (у чотирьох примірниках) та на електронному носії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 року в справі № 910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його.
Зі змісту позовної заяви Залізниці вбачається, що метою звернення з цим позовом є примус відповідача до дій, які він мав здійснити на виконання зобов`язань за Договором, і які, в свою чергу, зроблять можливим отримання позивачем того, на що він розраховував за наслідками належного виконання умов Договору.
Таким чином, право позивача вимагати від свого контрагента виконання конкретних невиконуваних умов договору в натурі (в дійсності), прямо передбачено нормами чинного законодавства.
В силу приписів статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про зобов`язання Товариства виконати умови Договору в повному обсязі та передати позивачу за актом приймання-передачі виконаних робіт результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 Договору, в тому числі:
- проект перевлаштування оглядових колодязів двох водопропускних колекторів із озера Тельбін в річку Дніпро на Споруді № 9Л;
- проект перевлаштування силового кабелю 10кВ, в районі споруди №8Л;
- погоджену з генпроектувальником проєктно-кошторисну документацію у паперовому вигляді (у чотирьох примірниках) та на електронному носії.
У той же час, суд не бере до уваги посилання позивача на лист Державного комунального підприємства "Плесо" від 11.02.2004 року № 74 (направлений Залізниці за 19 років до укладення між сторонами Договору) як на підставу для зобов`язання відповідача передати Залізниці проект перевлаштування оглядових колодязів двох водопропускних колекторів із озера Тельбін в річку Дніпро на Споруді № 9Л саме із погодженням КП "ПЛЕСО" (код ЄДРПОУ 23505151), оскільки необхідність такого погодження умовами Договору прямо не передбачена (що, однак, не виключає можливість виникнення необхідності фактичного погодження відповідачем означеного проекту з КП "Плесо" для належного виконання відповідних договірних зобов`язань).
Як було зазначено вище, внаслідок прострочення відповідачем виконання покладеного на нього Договором обов`язку з виконання робіт з розробки проектної документації (стадія Р) на частину робіт по об`єкту будівництва: "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця", Залізниця просила суд стягнути з Товариства грошові кошти у загальному розмірі 35 450,00 грн., з яких: 10 000,00 грн. - штраф, нарахований згідно з пунктом 6.3 Договору, 21 950,00 грн. - пеня, нарахована згідно з пунктом 6.4 Договору; 3 500,00 грн. - штраф, нарахований згідно з пунктом 6.4 Договору.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.
Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Положеннями частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Згідно з частиною 3 даної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.
Отже, виходячи з положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 903/545/17 від 11.05.2018.
Судом встановлено, що позивач відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).
Зі змісту положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що остання носить диспозитивний характер, оскільки передбачає можливість встановлення сторонами розміру пені безпосередньо в укладеному між ними договорі.
У пункті 6.4 Договору сторони погодили, що у разі, якщо підрядник порушив строк виконання робіт, визначений у пункті 4.4 розділу 4 цього Договору, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % за кожен день такого прострочення, від вартості невиконаних та/або виконаних з порушенням строку виконання робіт, а якщо підрядник перевищив строк виконання робіт понад 30 календарних днів, останній додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вартості невиконаних та/або виконаних з порушенням строку виконання робіт.
Слід також зазначити, що за умовами пункту 6.6 Договору нарахування пені проводиться протягом усього періоду прострочення незалежно від його тривалості.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, нарахованих на підставі пункту 6.4 Договору, суд дійшов висновку про його відповідність приписам чинного законодавства та положенням Договору, а відтак вимоги позивача про стягнення з Товариства 21 950,00 грн. пені та 3 500,00 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу на те, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року в справі № 917/194/18, від 19.09.2019 року в справі № 904/5770/18 та інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 року в справі № 910/12876/19.
Належних доказів, які свідчать про наявність правових підстав для звільнення підрядника від відповідальності за невиконання умов Договору, передбаченої пунктом 6.4 цього правочину, Товариством надано суду не було.
Також, у позовній заяві Залізниця просила суд стягнути з відповідача 10 000,00 грн. штрафу, нарахованого на підставі пункту 6.3 Договору.
За змістом пункту 6.3 Договору в разі, якщо під час виконання робіт підрядник порушив встановлені законодавством норми, виконав роботи із порушенням, то підрядник за власний рахунок та власними силами повинен усунути виявлені недоліки та сплатити замовнику штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості неякісно виконаних (виконаних з недоліками) робіт, а також відшкодувати замовнику збитки, завдані неякісним виконанням робіт, а замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку.
У той же час, у позовній заяві Залізниця не посилалася на фактичне порушення Товариством умов Договору в частині якості виконаних робіт, а підставою пред`явлених у даній справі вимог є порушення відповідачем обов`язку зі своєчасної передачі замовнику повного обсягу результатів виконаних робіт, визначених пунктом 4.8 Договору.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень пункту 6.3 Договору та притягнення Товариства до відповідальності за порушення встановлених законодавством норм під час виконання робіт.
Відтак, у задоволенні вимог Залізниці про стягнення з відповідача 10 000,00 грн. штрафу, нарахованого на підставі пункту 6.3 Договору, слід відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження виконання та передання замовнику робіт з розробки проектної документації у повному обсязі чи сплати нарахованих Залізницею штрафних санкцій.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за Договором, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням викладеного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектний інститут "Автострада" (21036, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Праведників Світу, будинок 4-а, кабінет 411; код ЄДРПОУ 42440336) виконати умови Договору від 09.03.2023 року № ПЗ/ДН-6-2301 в повному обсязі та передати Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) за актом приймання-передачі виконаних робіт результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 Договору від 09.03.2023 року № ПЗ/ДН-6-2301, в тому числі:
- проект перевлаштування оглядових колодязів двох водопропускних колекторів із озера Тельбін в річку Дніпро на Споруді № 9Л;
- проект перевлаштування силового кабелю 10 кВ, в районі споруди № 8Л;
- погоджену з генпроектувальником проєктно-кошторисну документацію у паперовому вигляді (у чотирьох примірниках) та на електронному носії.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектний інститут "Автострада" (21036, Вінницька область, Вінницький район, місто Вінниця, вулиця Праведників Світу, будинок 4-а, кабінет 411; код ЄДРПОУ 42440336) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) 21 950 (двадцять одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. пені, 3 500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. штрафу, а також 5 201 (п`ять тисяч двісті одну) грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 01.11.2024 року.
Суддя В.С. Ломака
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122729111 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ломака В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні