Рішення

від 03.10.2024 по справі 910/8274/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2024Справа № 910/8274/24

За позовомПриватного акціонерного товариства "Кінто" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова Сателіт"доПублічного акціонерного товариства "Укpнaфта"простягнення 4298392,44 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники сторін:

від позивачівКологойда О.Ввід відповідачаМихалевич М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Кінто" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сова Сателіт" звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" 4298392,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання по виплаті позивачам, як акціонерам Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", дивідендів за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік, у зв`язку з чим позивачі просять стягнути з відповідача 4298392,44 грн, які складаються з інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/8274/24; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 15.08.2023.

05.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти заявлених позовних вимог заперечив.

Відповідач зазначив, що несвоєчасна виплата дивідендів за 2018 рік не зумовлена неправомірними діями відповідача, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" вживало заходи, спрямовані на виконання своїх зобов`язань по виплаті дивідендів за 2018 рік. Аналогічною до вище вказаної є ситуація щодо відсутності вини Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" у несвоєчасній виплаті частини чистого прибутку за 2020 рік, оскільки Закон України "Про державний бюджет України на 2021 рік" не врегульовує порядку та способу виплати частини чистого прибутку та містить положення, які йдуть врозріз та не узгоджується із положеннями Закону України "Про акціонерні товариства". Зокрема, ст. 21 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" фактично перебирає на себе виключні повноваження загальних зборів акціонерного товариства, якими, зокрема, є право розподілу прибутку акціонерного товариства, і таке право не може бути передане чи делеговане будь-яким іншим особам чи органам управління акціонерного товариства.

07.08.2024 від позивача-1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач-1 проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, заперечив.

13.09.2024 від позивача-1 надійшла заява про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу на суму 13500,00 грн.

У підготовчому засіданні 15.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

19.09.2024 у судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошено перерву до 03.10.2024.

19.09.2024 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивача-1 до 8400,00 грн.

24.09.2024 від позивача-1 надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивача-1, а також заява про стягнення з відповідача додатково ще 2000,00 грн витрат на професійну- правничу допомогу.

Представник позивачів в судове засідання 03.10.2024 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 03.10.2024 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укpнaфта" засноване відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 23.02.1994 №57 шляхом перетворення Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Укрнафта" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 №210/93. Зазначене товариство є правонаступником Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Укрнафта".

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 22.03.2011 змінено тип та назву з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі-Товариство), організаційно-правовою формою цього товариства є акціонерне товариство за типом - публічне акціонерне товариство.

Акціонерами Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень статуту та вимог чинного законодавства України.

Статутний капітал Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" становить 13557127,50 грн і поділений на 54228510 шт. простих іменних акцій.

Власником 27114256 акцій відповідача, що дорівнює 50% плюс 1 акція є Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (частка держави у статутному капіталі якого становить 100%).

Тобто, відповідач входить до числа господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100%.

На виконання рішення Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, у зв`язку із військовою необхідністю, відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" 06.11.2022 відбулося примусове відчуження у власність держави акцій Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".

За рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.11.2022 №1320 "Про забезпечення проведення в системі депозитарного обліку депозитарних операцій щодо примусового відчуження у власність держави акцій, емітентами яких є ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Укртатнафта", АТ "Мотор Січ", ПрАТ "АвтоКрАЗ" та ПрАТ "Запоріжтрансформатор", яке було прийняте відповідно до Законів України "Про правовий режим воєнного стану", "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" для забезпечення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України здійснено безумовну операцію щодо переказу акції Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рахунок у цінних паперах на ім`я держави з рахунків депозитарних установ, в яких обліковувалися акції власників цінних паперів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".

Позивач-1 - Приватне акціонерне товариство "Кінто" є компанією з управління активами та на підставі ч.1 ст.41, ч.6 ст.63 Закону України "Про інститути спільного інвестування", ст.ст.6, 34 Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", розділу 11 Статуту діє від власного імені в інтересах учасників пайових інвестиційних фондів, які не є юридичними особами, а саме: Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Класичний", Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Казначейський", Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "Кінто-Еквіті", Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі", Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток", Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Народний", а також на підставі договорів управління активами від імені та в інтересах учасників корпоративних інвестиційних фондів, які є юридичними особами: Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб", Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Кінто Капітал" та від імені та в інтересах учасників юридичної особи - недержавного пенсійного фонду Непідприємницьке товариство "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт", які були акціонерами Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".

Позивач-2 діє від власного імені і був акціонером Публічного акціонерного товариства "Укрнафта".

18.05.2021 загальними зборами Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (протокол №31 від 18.05.2021) з п.17 порядку денного "Розподіл прибутку Товариства за підсумками 2018 року" були прийняті рішення, зокрема, на виконання ч.5 ст.11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" направити на виплату дивідендів за простими акціями частину чистого прибутку в сумі 1931619526,20 грн, що складає 30% чистого прибутку цього товариства за 2018 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком; решту чистого прибутку Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за 2018 рік в сумі 4506581473,80 грн, що складає 70% чистого прибутку, вирішено направити на покриття накопиченого збитку; затверджено загальний розмір дивідендів за простими акціями Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за результатами 2018 року в сумі 1931619526,20 грн; нараховані за результатами 2018 року дивіденди, що припадають на 1 просту акцію, затверджено у розмірі 35,62 грн.

Таким чином, у відповідача на підставі рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", затвердженого протоколом №31 від 18.05.2021 (п.17 порядку денного) виникло зобов`язання щодо виплати акціонерам дивідендів за 2018 рік у розмірі 35,62 грн на 1 просту акцію у строк з 11.06.2021 року по 17.11.2021 року.

Однак це зобов`язання не було виконано відповідачем в порядку та строки, визначені Законом України "Про акціонерні товариства" та рішенням Наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (повідомлення про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів (додаток №1 до протоколу №9/21 від 27.05.2021), що зумовило звернення позивача-2 до суду (спір у справі №910/9326/22; позов задоволено повністю; рішення суду не виконано).

Також 18.05.2021 загальними зборами Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (протокол №31) з п.13 порядку денного "Розподіл прибутку і збитків Товариства за підсумками 2020 року. Прийняття рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів Товариства" прийнято рішення дивіденди не нараховувати, прибуток розподілити відповідно до вимог ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", оскільки зазначеним товариством не прийнято рішення про виплату дивідендів до 01.05.2021.

Відповідно до абз.2 ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків (крім тих, що визначені частиною першою цієї статті), які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету та іншим учасникам господарського товариства пропорційно розміру їх акцій (часток) у статутному капіталі господарського товариства частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, установленими на відповідний рік, але не менше 90 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним

Отже, відповідно до рішення річних загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 18.05.2021, затвердженого протоколом №31 від 18.05.2021 та абз.2 ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" у відповідача виникло зобов`язання з виплати акціонерам частини чистого прибутку за 2020 рік в розмірі 70,8545 грн на одну просту іменну акцію в строк до 01.07.2021.

Оскільки зазначені зобов`язання не були виконані відповідачем в порядку та строки, визначені Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", це зумовило звернення позивачів з позовами до суду (спори у справі №910/9143/22, №910/5357/23, №910/5724/23, №910/9326/22), позовні вимоги в яких було повністю задоволено, однак рішення судів відповідачем не виконані.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 у справі №910/9143/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постановою Верховного Суду від 24.10.2023 стягнуто з відповідача частину чистого прибутку за 2020 рік в сумі:

- 111950,11 грн на рахунок НОМЕР_1 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Казначейський";

- 93527,94 грн на рахунок НОМЕР_2 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "Кінто-Еквіті";

- 1076988,40 грн на рахунок НОМЕР_3 в АТ "Піреус Банк МКБ», МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі";

- 127538,10 грн на рахунок НОМЕР_4 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток";

- 145960,27 грн на рахунок НОМЕР_5 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Народний";

- 1018533,44 грн на рахунок НОМЕР_6 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658 Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" (ідентифікаційний код 33058272).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі №910/5357/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 та постановою Верховного Суду від 19.03.2024 стягнуто з відповідача частину чистого прибутку за 2020 рік в сумі:

- 1484401,78 грн на рахунок НОМЕР_7 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658 ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" (ідентифікаційний код 33151991);

- 1951758,06 грн на рахунок НОМЕР_8 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658 ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Кінто Капітал" (ідентифікаційний код 32980900);

- 375528,85 грн на рахунок НОМЕР_9 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658 ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (ідентифікаційний код 35744353).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі №910/5724/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 та постановою Верховного Суду від 06.03.2024 стягнуто з відповідача грошові кошти в сумі:

- 74839,21 грн на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Класичний";

- 1582889,53 грн на рахунок, відкритий для обліку операцій з активами ПАТ Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" (ідентифікаційний код 35031362);

- 652782,51 грн на рахунок відкритий для обліку операцій з активами ПАТ "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5" (ідентифікаційний код 35331070).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 у справі №910/9326/22 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постановою Верховного суду від 30.08.2023 стягнуто з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова Сателіт" 10329,80 грн заборгованості з виплати дивідендів за 2018 рік та 20547,81 грн частини чистого прибутку за 2020 рік.

Як стверджують позивачі у позовній заяві, основна сума заборгованості з виплати дивідендів за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік, на яку позивачами нараховані інфляційні втрати та 3% річних, граничний строк виконання основного зобов`язання підтверджується рішеннями суду у справах №910/9143/22, №910/5357/23, №910/5724/23, №910/9326/22, що набрали законної сили і мають преюдиційний характер, однак ці рішення не виконані відповідачем у повному обсязі, що зумовило збитки та інфляційні втрати для позивачів, а порушення прав позивачів є триваючим.

Частиною 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

В ході розгляду господарських справ №910/9143/22, №910/5357/23, №910/5724/23, №910/9326/22 судами встановлені обставини існування у відповідача обов`язку з оплати на користь осіб, яких представляє позивач-1, та позивача-2 дивідендів за 2018 рік, частини чистого прибутку за 2020 рік, визначено кінцевий строк виконання такого обов`язку, а отже відповідач, починаючи з 02.07.2021 є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання щодо виплати позивачам частини чистого прибутку за 2020 рік, а починаючи з 18.11.2021 є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання щодо виплати позивачам дивідендів за 2018 рік.

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини не підлягають повторному доказуванню.

Листами №464 від 27.11.2023, №108 від 27.02.2024, №б/н від 25.03.2024 позивач-1 звертався до відповідача з пропозицією про врегулювання та погашення заборгованості за рішеннями суду у справах №910/9143/22, №910/5724/23, №910/5357/23.

Листом №33 від 28.11.2023 позивач-2 звертався до відповідача з пропозицією про врегулювання та погашення заборгованості за рішенням суду у справі №910/9326/22.

Як стверджують позивачі у позовній заяві, відповіді на вищезазначені листи від відповідача вони не отримали, заборгованість відповідачем погашено не було.

Предметом спору у справі, що розглядається, є стягнення з відповідача на користь 4298392,44 грн, які складаються з інфляційних втрат та 3% річних.

При цьому, позовні вимоги позивача-1 обґрунтовані тим, що зобов`язання щодо виплати частини чистого прибутку за 2020 рік, що виникло у відповідача з рішення річних загальних зборів акціонерів відповідача від 18.05.2021 (протокол №31 від 18.05.2021 р.) та абз.2 ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" і підлягало виконанню в строк до 01.07.2021, не виконано відповідачем на користь пайових, корпоративних та недержавного пенсійного фонду (акціонерів відповідача) від імені та в інтересах яких діє позивач-1 як компанія з управління активами, що відповідно є підставою стягнення з відповідача на користь акціонерів відповідача, в інтересах яких подано позов, інфляційних втрат та 3% річних за період прострочення. Основна заборгованість стягнена за рішеннями Господарського суду міста Києва у справах №910/9143/22, 910/5357/23, 910/5724/23, залишеними без змін постановами Північного апеляційного господарського суду та Верховного Суду.

Позовні вимоги позивача-2 обґрунтовані тим, що зобов`язання щодо виплати дивідендів за 2018 рік, що виникло у відповідача з рішення річних загальних зборів акціонерів відповідача від 18.05.2021 (протокол №31 від 18.05.2021) і підлягало виконанню в строк до 17.11.2021 та зобов`язання щодо виплати частини чистого прибутку за 2020 рік, що підлягало виконанню в строк до 01.07.2021, не виконано відповідачем на користь позивача-2, що також є підставою стягнення з відповідача на користь позивача-2 інфляційних втрат та 3% річних за період прострочки. Основну заборгованість стягнуто з відповідача згідно рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/9326/22 від 23.03.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постановою Верховного Суду від 30.08.2023.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав встановлених ст.11 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність (ч.1 ст.174 Господарського кодексу України).

Підставою виникнення зобов`язання у відповідача щодо виплати дивідендів за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік є ст.30 Закону України "Про акціонерні товариства", абз.2 ст.21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та рішення загальних зборів акціонерів від 18.05.2021 (протокол №31 від 18.05.2021).

За змістом ст.ст.524, 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Зобов`язання відповідача щодо виплати дивідендів за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік є грошовими зобов`язаннями.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже вказувалося судом, відповідач, починаючи з 02.07.2021 є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання щодо виплати позивачам частини чистого прибутку за 2020 рік, а починаючи з 18.11.2021 є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання щодо виплати позивачам дивідендів за 2018 рік.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. При цьому чинне законодавство не пов`язує припинення грошового зобов`язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №910/8625/18.

Тобто, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання, тобто фактичної сплати заборгованості.

Доказів виконання відповідачем рішень суду у справах №910/9143/22, №910/5357/23, №910/5724/23, №910/9326/22 у повному обсязі відповідач суду не надав.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання зі сплати інфляційних та процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивачами нараховано та заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати в наступним чином: нарахування інфляційних втрат на заборгованість з виплати частини чистого прибутку за 2020 рік здійснено за період з 01.07.2021 по 31.05.2023, 3% річних за період з 02.07.2021 по 14.06.2024, а нарахування інфляційних втрат на заборгованість з виплати позивачу-2 дивідендів за 2018 рік здійснено за період з 01.12.2021 по 31.05.2024, 3% річних за період з 18.11.2021 по 14.06.2024, у зв`язку з чим позивачами нараховано до стягнення з відповідача:

- 30228,93 грн інфляційних втрат та 6634,34 3% річних на користь Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Класичний";

- 45218,70 грн інфляційних втрат та 9924,14 грн 3% річних на користь Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Казначейський";

- 37777,65 грн інфляційних втрат та 8291,05 грн 3% річних на користь Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "Кінто-Еквіті";

- 435015,34 грн інфляційних втрат та 95472,74 грн 3% річних на користь Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі";

- 51514,97 грн інфляційних втрат та 11305,98 грн 3% річних на користь Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток";

- 58956,03 грн інфляційних втрат та 12939,07 3% річних на користь Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Народний";

- 639358,08 грн інфляційних втрат та 140319,80 грн 3% річних на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" (ідентифікаційний код 35031362);

- 263670,81 грн інфляційних втрат та 57867,78 3% річних на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5" (ідентифікаційний код 35331070);

- 151682,98 грн інфляційних втрат та 33289,84 грн 3% річних на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (ідентифікаційний код 35744353);

- 788350,83 грн інфляційних втрат та 173019,21 грн 3% річних на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Кінто Капітал" (ідентифікаційний код 32980900);

- 599577,07 грн інфляційних втрат та 131589,07 3% річних на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" (ідентифікаційний код 33151991);

- 411404,31 грн інфляційних втрат та 90290,83 3% річних на користь Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" (ідентифікаційний код 33058272).

- 12073,67 грн інфляційних втрат та 2619,22 грн 3% річних на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова Сателіт".

За висновками суду, заявлені позивачами до стягнення розміри інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними. І хоча відповідачем зазначалося про наявність помилок у здійснених позивачами розрахунках, контррозрахунку сум, які заявлені до стягнення позивачами, відповідачем надано не було.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того суд зазначає, що вирішуючи питання про вину як умову застосування ст.625 Цивільного кодексу України, слід враховувати особливість правової природи інфляційних нарахувань та 3% річних.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних, передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою не є збитками, відшкодування яких у разі порушення зобов`язання передбачене ст.ст.611 та 623 Цивільного кодексу України, і не є штрафною санкцією.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №913/70/18, від 30.01.2019 у справі №922/175/18, від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19), постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №902/186/21).

З наведених вище підстав, суд відхиляє твердження відповідача щодо відсутності його вини у невиконанні зобов`язань, що є відповідно підставою для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Крім того, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання на всій території України (ст.129-1 Конституції України, ст.326 Господарського процесуального кодексу України).

Однак станом на дату розгляду справи по суті у суду відсутня інформація про виконання відповідачем рішень суду у справах №910/9143/22, №910/5357/23, №910/5724/23, №910/9326/22 у повному обсязі, що зумовило звернення позивачів до суду з позовом у справі, що розглядається.

Фактично, заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог зводяться до незгоди із рішеннями суду та переоцінкою встановлених судом обставин у справах №910/9143/22, №910/5357/23, №910/5724/23 та №910/9326/22 щодо невиконання відповідачем зобов`язань з виплати дивідендів за 2018 рік та частини чистого прибутку за 2020 рік на користь позивачів, що не відповідає принципу правової визначеності (res judicata) як складової принципу верховенства права.

Суть принципу res judicata полягає в тому, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим, не може ставитися під сумнів та підлягає виконанню, тобто вирішення судом спірного питання визнається за істину. Дія принципу res judicata передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним й обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності. Остаточне рішення суду, яке набрало чинності, не може бути переглянуте в іншому провадженні. Виключенням з цього правила є лише перегляд за нововиявленими та виключними обставинами (ст.ст.320-325 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на наведене всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Також позивач-1 просив суд покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу на суму 15500,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч.3-5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Для цілей розподілу витрат на професійну правничу допомогу позивач-1 надав:

- договір про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019, укладений між Приватним акціонерним товариством "Кінто" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Інтеракціо" (виконавець), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати правову допомогу замовнику на підставах, в порядку і обсязі, визначеному у договорі за погодженням сторін, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити її у встановленому цим договором порядку (п.2.1), якщо інші вимоги щодо обсягу правової допомоги не обумовлені сторонами не зафіксовані в окремому додатку до договору, правова допомога включає, зокрема, надання консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, захист прав і представництво замовника в судах всіх інстанцій та юрисдикцій (за змістом п.2.5), абонентська плата за надання правової допомоги за цим договором складає 2800,00 грн без ПДВ і сплачується замовником виконавцю в строк до 5 числа місяця, наступного за звітнім, розмір додаткової винагороди виконавця за виконання робіт та надання послуг за окремими категоріями справ встановлюється виходячи з обсягу фактично наданих послуг, вартість послуг за даним договором визначається згідно з розцінками на поcлуги, вказані у додатку, що є невід`ємною частиною цього договору та встановлюється сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг;

- додаткову угоду від 11.01.2022 до вказаного договору, яка визначає порядок оплати правової допомоги щодо захисту прав та законних інтересів учасників пайових, корпоративних інвестиційних фондів та недержавного пенсійного фонду, які є акціонерами ПАТ "Укрнафта", і від імені та в інтересах яких діє замовник, пов`язаних із стягненням частини чистого прибутку ПАТ "Укрнафта" за 2020 рік, розподіленого за рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" від 18.05.2021 (протокол №31 від 18.05.2021) відповідно до ст.21 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік", 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1159377;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №8077/10 від 18.07.2019;

- розрахунок витрат на надання правової допомоги від 12.09.2024, що є актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по першій інстанції по справі №910/8274/24 до договору про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019 та додаткової угоди від 11.01.2022 на суму 13500,00 грн, а саме: збір, аналіз та оцінка доказів та матеріалів по справі - 2 год на суму 1000,00 грн, усна консультація, визначення правової позиції по справі - 1 год на суму 500,00 грн, складання та подання позовної заяви - 1 документ на суму 5000,00 грн, складапня та подання відповіді на відзив на позовну заяву - 1 документ на суму 2000,00 грн, участь у судових засіданнях - 2 судодні на суму 4000,00 грн, складания і подання заяви про надання доказів понесених судових витрат та розрахунку витрат на надання професійної правничої допомоги - 1 документ на суму 1000,00 грн;

- додатковий розрахунок витрат на надання правової допомоги від 20.09.2024, що є актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) по першій інстанції по справі №910/8274/24 до договору про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019 та додаткової угоди від 11.01.2022 на суму 2000,00 грн, а саме: участь у судових засіданнях - 1 судодень.

У клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу позивача-1 до 8400,00 грн відповідач зазначає про їх неспівмірність зі складністю справи та необґрунтованість з огляду на наступне:

1. такі дії (послуги) як надання усної консультації є складовою процесу підготовки позовної заяви;

2. документи, які долучені до позовної заяви не вимагали від представника позивача значних зусиль щодо їх збору, обсяг доказової бази у даній справі є наперед встановленим, відомим та є мінімально необхідним або ж взагалі похідним від інших судових рішень, що уже набрали законної сили, у зв`язку з чим у позивача-1 не було реальної необхідності у зборі доказів, а тому відповідач вважає, що витрати на 1 год. усної консультації позивачу-1, вартістю 500,00 грн та на збір доказів - 2 год., вартістю 1000,00 грн є необґрунтованими та недоведеними;

3. надання письмових пояснень охоплюються участю представника позивача-1 в судових засіданнях;

4. заява позивача-1 про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню;

5. на підставі положень п.2.5 та п.5.2 договору про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019 відповідач вважає, що перелік видів правової допомоги визначено цим договором і адвокат отримує за це фіксовану оплату 2800,00 грн на місяць, у зв`язку з чим просить суд зменшити заявлену до відшкодування у розрахунку витрат на надання правової допомоги від 12.09.2024 суму витрат до 8400,00 грн (2800,00 * 3 місяці = 8400,00 грн).

Відповідно до ст.ст.19, 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації, належать гонорар адвоката за представництво в суді, послуги надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, витрати на збір доказів, вартість послуг помічника адвоката, витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання, інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором.

Отже, з урахуванням вищенаведених положень чинного законодавства, витрати на надання консультації, збір доказів та матеріалів по справі є такими, що підлягають компенсації, а їх розмір, на думку суду, є обґрунтованим.

Суд зауважує, що у справі, яка розглядається, представником позивача письмові пояснення, які включені до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не надавалися, а отже заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Щодо тверджень відповідача про те, що витрати на підготовку заяви про розподіл судових витрат не підлягають відшкодуванню з огляду на позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 31.07.2024 по справі №758/11022/21, суд зазначає, що посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 31.07.2024 по справі №758/11022/21 нерелевантно до цієї справи, бо вказана постанова винесена у цивільній справі, де норми Господарського процесуального кодексу України не застосовувались, та у правовідносинах (сімейні), які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається господарським судом.

Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17, додатковій постанові від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 вказав, що до правової допомоги належать, зокрема: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.10.2022 у справі №910/13595/20 складання заяв та клопотань стосовно судових витрат є наданням правової допомоги. Відшкодування судами у складі витрат на професійну правничу допомогу витрат на складання заяви про надання доказів судових витрат та їх розподіл здійснюється у разі, якщо така заява і докази подаються до винесення рішення у справі, тому що тоді такі витрати пов`язані з розглядом справи. В тому ж разі, коли витрати на надання професійної правничої допомоги розподіляються додатковим рішенням (ст.244 Господарського процесуального кодексу України), а докази подаються після винесення рішення у справі (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України), такі витрати не пов`язані з розглядом справи, а пов`язані виключно із відшкодуванням витрат на правову допомогу, тому окремому відшкодуванню не підлягають.

Крім того, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення заявлених позивачем-1 до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу з огляду на те, що договір про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019 має загальний характер і не регулює надання правової допомоги по окремим судовим справам, як про це прямо зазначено в п.2.5 договору, а між позивачем-1 та адвокатським об`єднанням було укладено окрему додаткову угоду від 11.01.2022 до договору про надання правової допомоги №153-АО/2019 від 29.07.2019, яка визначає обсяг правової допомоги та фіксовані ставки за 1 годину/1 процесуальний документ/1 судодень у справі щодо захисту прав та законних інтересів позивача-1 до відповідача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а отже до правовідносин позивача-1 та адвокатського об`єднання підлягають застосуванню саме умови додаткової угоди, яка конкретизує основний договір.

Таким чином, витрати позивача-1 на професійну правничу допомогу у розмірі 15500,00 грн підтверджені документально, їх розмір є розумним, виправданим та співмірним зі складністю справи та витраченим адвокатом часом, у зв`язку з чим такі витрати у відповідності до ст.ст.126, 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача-1.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Кінто" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова Сателіт" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) грошові кошти в сумі:

- 30228 (тридцять тисяч двісті двадцять вісім) грн 93 коп. інфляційних втрат та 6634 (шість тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 34 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_10 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Класичний";

- 45218 (сорок п`ять тисяч двісті вісімнадцять) грн 70 коп. інфляційних втрат та 9924 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 14 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_1 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Кінто-Казначейський";

- 37777 ( тридцять сім тисяч сімсот сімдесят сім) грн 65 коп. інфляційних втрат та 8291 (вісім тисяч двісті дев`яносто одна) грн 05 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_2 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого спеціалізованого пайового інвестиційного фонду акцій "Кінто-Еквіті";

- 435015 (чотириста тридцять п`ять тисяч п`ятнадцять) грн 34 коп. інфляційних втрат та 95472 (дев`яносто п`ять тисяч чотириста сімдесят дві) грн 74 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_3 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Індекс Української Біржі";

- 51514 (п`ятдесят одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 97 коп. інфляційних втрат та 11305 (одинадцять тисяч триста п`ять) грн 98 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_4 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток";

- 58956 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн 03 коп. інфляційних втрат та 12939 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) грн 07 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_5 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Народний";

- 639358 (шістсот тридцять дев`ять тисяч триста п`ятдесят вісім) грн 08 коп. інфляційних втрат та 140319 (сто сорок тисяч триста дев`ятнадцять) грн 80 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_11 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-4" (ідентифікаційний код 35031362);

- 263670 (двісті шістдесят три тисячі шістсот сімдесят) грн 81 коп. інфляційних втрат та 57867 (п`ятдесят сім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн 78 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_12 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-5" (ідентифікаційний код 35331070);

- 151682 (сто п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят дві) грн 98 коп. інфляційних втрат та 33289 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят дев`ять) грн 84 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_9 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія-7" (ідентифікаційний код 35744353);

- 788350 (сімсот вісімдесят вісім тисяч триста п`ятдесят) грн 83 коп. інфляційних втрат та 173019 (сто сімдесят три тисячі дев`ятнадцять) грн 21 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_8 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "КІНТО Капітал" (ідентифікаційний код 32980900);

- 599577 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн 07 коп. інфляційних втрат та 131589 (сто тридцять одна тисяча п`ятсот вісімдесят дев`ять) грн 07 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_7 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658 Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" (ідентифікаційний код 33151991);

- 411404 (чотириста одинадцять тисяч чотириста чотири) грн 31 коп. інфляційних втрат та 90290 (дев`яносто тисяч двісті дев`яносто) грн 83 коп. 3% річних на рахунок НОМЕР_6 в АТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658 Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" (ідентифікаційний код 33058272).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова Сателіт" (04070, м.Київ, вул.Сагайдачного Петра, буд.25-Б, ідентифікаційний код 32915716) 12073 (дванадцять тисяч сімдесят три) грн 67 коп. інфляційних втрат та 2619 (дві тисячі шістсот дев`ятнадцять) грн 22 коп. 3% річних.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Приватного акціонерного товариства "Кінто" (04070, м.Київ, вул.Сагайдачного Петра, 25-Б, ідентифікаційний код 16461855) судовий збір в сумі 51405 (п`ятдесят одна тисяча чотириста п`ять) грн 35 коп. та 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сова Сателіт" (04070, м.Київ, вул.Сагайдачного Петра, буд.25-Б, ідентифікаційний код 32915716) судовий збір в сумі 175 (сто сімдесят п`ять) грн 38 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.11.2024

Суддя Ю.М. Смирнова