Рішення

від 21.10.2024 по справі 916/2812/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2812/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал текс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Бласко» про стягнення 122 797,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріал текс» (далі по тексту ТОВ «Ріал текс») звернулось до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Бласко» (далі по тексту ТОВ «Транспортна компанія Бласко») про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 120 000,00 грн, збитків від інфляції у розмірі 2 132,04 грн, 3% річних у розмірі 664,99 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом відмови відповідача повернути грошові кошти, які помилково були перераховані позивачем на його рахунок.

Ухвалою суду від 01.07.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ТОВ «Транспортна компанія Бласко» у жодне із призначених судом засідань не з`явилось, про причини неявки суд не повідомило, про призначені судом засідання відповідач був повідомлений шляхом доставлення ухвал до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд». При цьому, клопотання подане від імені відповідача 25.07.2024 про відкладення розгляду справи судом до уваги не береться, оскільки адвокатом було додано ордер на представництво інтересів іншої особи.

Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

13.09.2024 до суду від ТОВ «Ріал текс» надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 120 000,00 грн після відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

01.04.2024 між ТОВ «Транспортна компанія Бласко» (Перевізник) та ТОВ «Ріал текс» (Замовник) було підписано заявку-договір №01/04/24 про надання транспортних послуг, вартість яких становить 17 000,00 грн.

02.04.2024 ТОВ «Транспортна компанія Бласко» було виставлено ТОВ «Ріал текс» рахунок №785 на оплату послуг перевезення за договором №01/04/24 від 01.04.2024.

03.04.2024 між ТОВ «Транспортна компанія Бласко» та ТОВ «Ріал текс» було підписано акт наданих послуг №785 за договором-заявкою №01/04/24 від 01.04.2024, вартість яких становить 17 000,00 грн.

01.05.2024 ТОВ «Ріал текс» перерахувало на рахунок ТОВ «Транспортна компанія Бласко» грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №2543, у призначенні платежу якої вказано: сплата за транспортні послуги згідно рахунка №785 від 02.04.2024.

01.05.2024 ТОВ «Ріал текс» перерахувало на рахунок ТОВ «Транспортна компанія Бласко» грошові кошти у розмірі 205 340,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №2546, у призначення платежу якої вказано: сплата за транспортні послуги згідно рахунка №615 від 13.04.2024. Сплата коштів була здійснена з рахунку позивача, відкритого в АТ «Банк Альянс».

02.05.2024 ТОВ «Ріал текс» було повідомлено АТ «Банк Альянс», що у платіжному дорученні №2546 від 01.05.2024 допущено помилку в у реквізитах одержувача, у зв`язку з чим, позивач просив вказаний платіж у сумі 205340,00 грн. зарахувати на рахунок іншого одержувача (ТОВ «Азов скан транс», ідентифікаційний код 39597599).

На підтвердження факту існування договірних відносин з ТОВ «Азов скан транс», на рахунок якого і мали бути перераховані кошти у розмірі 205 340,00 грн, позивачем було надано суду рахунок №615 від 13.04.2024 на суму 451 440,00 грн, виставлений ТОВ «Азов скан транс»; акт наданих послуг №654 від 20.04.2024 на суму 605 340,00 грн, підписаний між позивачем та ТОВ «Азов скан транс»; рахунок №654 від 20.04.2024 на суму 153 900,00 грн, виставлений ТОВ «Азов скан транс»; платіжні інструкції про сплату позивачем на користь ТОВ «Азов скан транс» грошових коштів, а саме: №2549 від 03.05.2024 на суму 105 340,00 грн, №2556 від 07.05.2024 на суму 200 000,00 грн, №2565 від 14.05.2024 на суму 150 000,00 грн, №2585 від 24.05.2024 на суму 150 000,00 грн.

Листом від 02.05.2024 ТОВ «Ріал текс» просило ТОВ «Транспортна компанія Бласко» терміново повернути кошти у розмірі 205 340 грн, сплачені згідно платіжного доручення №2546 від 01.05.2024.

07.05.2024 між сторонами по справі із застосуванням електронних печаток було підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 до 07.05.2024, згідно якого на кінець періоду заборгованість на користь ТОВ «Ріал текс» становить 205 340,00 грн.

Листом від 10.05.2024 ТОВ «Ріал текс» повторно просило ТОВ «Транспортна компанія Бласко» терміново повернути кошти у розмірі 205 340 грн, сплачені згідно платіжного доручення №2546 від 01.05.2024.

Листом №1-05/24п від 23.05.2024 ТОВ «Ріал текс» вчергове просило ТОВ «Транспортна компанія Бласко» терміново повернути помилково сплачені кошти у розмірі 205 340 грн.

За даними складеного ТОВ «Ріал текс» акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 до 19.06.2024, який відповідачем підписаний не був, заборгованість відповідача на кінець звітного періоду становили 120 000,00 грн, оскільки 25.05.2024 відповідачем було повернуто грошові кошти у розмірі 55 340,00 грн, 01.06.2024 грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн.

05.07.2024 ТОВ «Транспортна компанія Бласко» перерахувало на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 21 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №1986, у призначення платежу якої вказано: повернення помилково перерахованих коштів згідно листа від 02.05.2024.

09.07.2024 ТОВ «Транспортна компанія Бласко» перерахувало на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 29 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №2038, у призначення платежу якої вказано: повернення помилково перерахованих коштів згідно листа від 02.05.2024.

03.09.2024 ТОВ «Транспортна компанія Бласко» перерахувало на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 70 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №1648, у призначення платежу якої вказано: повернення помилково перерахованих коштів згідно листа від 02.05.2024.

За даними складеного ТОВ «Ріал текс» акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 до 03.09.2024, який відповідачем підписаний не був, заборгованість відповідача на кінець звітного періоду відсутня.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Предметом заявлених ТОВ «Ріал текс» позовних вимог є вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 120 000,00 грн з посиланням на приписи ст. 1212 ЦК України. Позивач стверджує, що кошти були перераховані на рахунок відповідача помилково, але відмова відповідача повернути кошти у повному обсязі стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 ст. 1212 ЦК України врегульовано, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 88 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX неналежний отримувач протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції зобов`язаний ініціювати платіжну операцію на еквівалентну суму коштів, зараховану йому внаслідок помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, на користь такого надавача платіжних послуг. У разі відмови отримувача (неналежного отримувача) повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції на вимогу надавача платіжних послуг списання коштів з рахунку неналежного отримувача здійснюється у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами договірних відносин, на виконання яких ТОВ «Ріал текс» мало сплатити відповідачу грошові кошти у розмірі 205 340,00 грн.

При цьому, зобов`язання з оплати послуг перевезення за договором перевезення №01/04/24 від 01.04.2024 у розмірі 17 000,00 грн виконані ТОВ «Ріал текс» у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №2543 від 01.05.2024.

Наведене, з урахуванням наданих ТОВ «Ріал текс» доказів на підтвердження існування договірних відносин з ТОВ «Азов скан транс», на рахунок якого і мали бути перераховані кошти, дозволяє господарському суду дійти висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з ТОВ «Транспортна компанія Бласко» грошових коштів у розмірі 120 000,00 грн станом на момент звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до п.2 ч.1, ч. 4, 5 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підсумовуючи вищевикладене, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи платіжні інструкції №1986 від 05.07.2024, №2038 від 09.07.2024, №1648 від 03.09.2024 на загальну суму 120 000,00 грн, господарський суд дійшов висновку про відсутність між сторонами предмету спору, що є підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог ТОВ «Ріал текс» про стягнення 120 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 664,99 грн, нараховані з 02.05.2024 до 21.06.2024, збитки від інфляції у розмірі 2 132,04 грн, нараховані з урахуванням показників інфляції за травень 2024 року.

За змістом ст. ст. 625, 1212 ЦК України положення ст. 625 Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, а тому в разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання та вимоги про повернення боргу до моменту його усунення.

Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 88 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX строк для повернення помилково сплачених коштів, тобто 3 робочі дні з дня надходження повідомлення про виконання помилкової операції, приймаючи до уваги лист ТОВ «Ріал текс» від 02.05.2024, адресований ТОВ «Транспортна компанія Бласко», про повернення коштів, суд доходить висновку, що триденний строк для повернення коштів сплинув 07.05.2024.

Таким чином, ТОВ «Ріал текс» має право на нарахування 3% річних починаючи з 08.05.2024 до 21.06.2024. Здійснивши перерахунок 3% річних за вказаний період, суд дійшов висновку, що їх розмір складає 564,00 грн, що має наслідком часткове задоволення вимог ТОВ «Ріал текс» в цій частині позову.

Збитки від інфляції були нараховані ТОВ «Ріал текс» на суму боргу у розмірі 205 340,00 грн та на суму боргу у розмірі 150 000,00 грн з урахуванням показників інфляції за травень 2024 року.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Крім того, у постанові від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19 Верховний Суд також наголосив, що Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується. Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Враховуючи викладене вище господарський суд зазначає, що для перевірки обґрунтованості здійсненого ТОВ «Ріал текс» розрахунку збитків від інфляції суду необхідно враховувати дату виникнення заборгованості та час прострочення, тобто випадки, за яких тривалість прострочення складає більше половини місяця.

За даних обставин справи прострочення заборгованості у розмірі 205 340,00 грн за період з 08.05.2024 по 25.05.2024 існувало більше половини місяця, а, отже, лише на вказану заборгованість можна нараховувати збитки від інфляції з урахуванням показників травня 2024 року, розмір яких становить 1232,04 грн. Підстави для нарахування показників інфляції за травень 2024 на суму боргу у розмірі 150 000,00 грн відсутні, оскільки така заборгованість виникла лише 25.05.2024.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених ТОВ «Ріал текс» позовних вимог в цій частині шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Транспортна компанія Бласко» збитків від інфляції у розмірі 1232,04 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі неподання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку щодо правомірності та законності часткового задоволення заявлених ТОВ «Ріал текс» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Транспортна компанія Бласко» збитків від інфляції у розмірі 1232,04 грн, 3% річних у розмірі 564,00 грн. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 120 000,00 грн слід закрити.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України. При цьому, судовий збір у розмірі 2 959,03 грн повертається позивачу з державного бюджету з огляду на закриття провадження в частині вимог про стягнення 120 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн, клопотання про розподіл яких було заявлено позивачем, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем було надано суду договір про надання правової допомоги №2/05.24 від 22.05.2024 з додатком до договору, за змістом якого вартість правової допомоги у зв`язку зі стягненням коштів з ТОВ «Транспортна компанія Бласко» складає 10 000,00 грн, платіжну інструкцію №2556 від 24.06.2024 на суму 10 000,00 грн, надану на підтвердження перерахування коштів на рахунок адвоката.

З огляду на часткове задоволення заявлених позивачем вимог, ненадходження до суду від відповідача клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, суд доходить висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення з ТОВ «Транспортна компанія Бласко» користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 9 918,48 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 231, 236 238, 240, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі №916/2812/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал текс» до товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Бласко» про стягнення 120 000,00 грн закрити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія Бласко» /67663, Одеська обл., Біляївський р-н, село Усатове, вулиця Енергетиків, будинок, 11; ідентифікаційний код 39383336/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал текс» /65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Леонтовича, будинок 16-А; ідентифікаційний код 42218878/ збитки від інфляції у розмірі 1232,04 грн /одна тисяча двісті тридцять дві грн 04 коп./, 3% річних у розмірі 564,00 грн /п`ятсот шістдесят чотири грн 00 коп./, судовий збір у розмірі 44,29 грн /сорок чотири грн 29 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 9 918,48 грн /дев`ять тисяч дев`ятсот вісімнадцять грн 48 коп./.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Повернути з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області /65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А; ідентифікаційний код 37607526/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ріал текс» /65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Леонтовича, будинок 16-А; ідентифікаційний код 42218878/ судовий збір у розмірі 2 959,03 грн /дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн 03 коп./, сплачений згідно платіжної інструкції №2654 від 21.06.2024.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 31 жовтня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна