Рішення

від 23.10.2024 по справі 916/2810/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2810/24

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Станков С.С. на підставі ордеру;

Від відповідача: Сімоненко І.О. на підставі довіреності;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тека петролеум» до акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» про стягнення 2 777 488,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тека петролеум» (далі по тексту ТОВ «Тека петролеум») звернулось до господарського суду з позовною заявою до акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» (далі по тексту АТ «ОПЗ») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 777 488,58 грн, яка складається із суми основного боргу у розмірі 1 793 322,80 грн, збитків від інфляції у розмірі 609 357,87 грн, 3% річних у розмірі 129 639,16 грн, пені у розмірі 245 168,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки товарів №20/СН-357 від 29.10.2020 в частині оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою суду від 01.07.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

АТ «ОПЗ» не скористалось правом на подання до суду відзиву на позов.

Разом з тим, після закриття підготовчого провадження до суду 30.09.2024 надійшли додаткові пояснення відповідача, згідно яких АТ «ОПЗ» просить зменшити штрафні санкції під якими відповідач розуміє збитки від інфляції, пеню та 3% річних, виходячи із загальних засад цивільного і господарського законодавства, принципів справедливості і критеріїв такого відшкодування, на 90%.

АТ «ОПЗ» стверджує, що негативні тенденції, які склалися на світовому ринку азотних добрив та на ринку природного газу України, неповернення з державного бюджету України надмірно сплаченого податку на прибуток, витрати підприємства на забезпечення екологічної безпеки, призвели до скрутного фінансового становища відповідача. При цьому, з 18.09.2021 АТ «ОПЗ» остаточно зупинив виробництво аміаку та карбаміду, як наслідок, не має змоги провести розрахунки за своїми зобов`язаннями. Наведене, з урахуванням прийняття рішення про приватизацію державного пакету акцій АТ «ОПЗ», зниження приватизаційної привабливості АТ «ОПЗ» як єдиного майнового комплексу у випадку покладення на відповідача надмірного тягаря у вигляді штрафних санкцій, за переконанням відповідача, свідчить про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання.

У судовому засіданні 23.10.2024 представник ТОВ «Тека петролеум» заперечував проти задоволення заявленого відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

29.10.2020 між ТОВ «Тека петролеум» (Постачальник) та АТ «ОПЗ» (Покупець) було укладено договір поставки товарів №20/СН-357, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари на умовах викладених цим договором, кількість, асортимент і технічні умови якого зазначені у специфікації, згідно з додатком №1, що складає невід`ємну частину цього договору. Специфікація повинна містити найменування, одиницю виміру, кількість, ціну, загальну вартість.

Кількість товару зазначена у специфікації згідно з додатком № 1. Допускається внесення змін в специфікацію до договору в частині кількості одиниць товару на суму, яка не перевищує 20% від загальної вартості договору (п. 2.5 договору №20/СН-357 від 29.10.2020).

Згідно з п. 3.1 договору поставки №20/СН-357 від 29.10.2020 загальна сума даного договору на дату його складання становить 22 386 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 3 731 000,00 грн.

Пунктом 3.2 договору поставки №20/СН-357 від 29.10.2020 передбачено, що оплата товару або його партії за цим договором здійснюється по факту поставки товару протягом 20 банківських днів, на підставі рахунку-фактури, виставленого Постачальником згідно видаткової накладної, підписаної сторонами договору. Разом з товаром у момент поставки Постачальник передає Покупцеві видаткову й транспортну накладні, рахунок-фактуру, сертифікат якості товару. Постачальник надає Покупцю протягом 15 (п`ятнадцяти) днів після виникнення податкових зобов`язань податкову накладну, складену в електронній формі, зареєстровану в ЄРПН відповідно до вимог діючого податкового законодавства України і направлену Покупцю за допомогою системи «M.E.Doc».

Згідно з п. 4.5 договору поставки №20/СН-357 від 29.10.2020 днем виконання Постачальником зобов`язань по постачанню товару вважається лата, що вказана Покупцем в видатковій накладній (або товарно-транспортній накладній) при одержанні товару.

За змістом п. 6.2 договору поставки №20/СН-357 від 29.10.2020 Покупець за порушення обов`язку, визначеного у п. 3.2. цього договору, за вимогою Постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення встановленої Законом України від 22.11.96 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

У додатку №1 (специфікація) до договору поставки №20/СН-357 від 29.10.2020 визначено назву товару (дизельне паливо), його кількість та загальну вартість з урахуванням ПДВ (22 386 000,00 грн).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 29.10.2020 до 03.10.2023, підписаного між ТОВ «Тека петролеум» та АТ «ОПЗ» заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №20/СН-357 від 29.10.2020 станом на 03.10.2023 становила 1 793 322,80 грн.

Наказом №560 від 18.09.2021 АТ «ОПЗ» було зупинено виробництво аміаку та карбаміду з 18.09.2021.

07.12.2021 ТОВ «Тека петролеум» було виставлено АТ «ОПЗ» рахунок №287 на оплату палива за договором №20/СН-357 від 29.10.2020 на суму 779 562,00 грн.

07.12.2021 ТОВ «Тека петролеум» поставило АТ «ОПЗ» дизельне паливо, вартість якого становить 779 562,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №290.

16.12.2021 ТОВ «Тека петролеум» було виставлено АТ «ОПЗ» рахунок №293 на оплату палива за договором №20/СН-357 від 29.10.2020 на суму 839 260,80 грн.

16.12.2021 ТОВ «Тека петролеум» поставило АТ «ОПЗ» дизельне паливо, вартість якого становить 839 260,80 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №296.

22.12.2021 ТОВ «Тека петролеум» було виставлено АТ «ОПЗ» рахунок №295 на оплату палива за договором №20/СН-357 від 29.10.2020 на суму 724 500,00 грн.

22.12.2021 ТОВ «Тека петролеум» поставило АТ «ОПЗ» дизельне паливо, вартість якого становить 724 500,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №298.

Крім того, на підтвердження поставки дизельного палива за вказаними вище видатковими накладними ТОВ «Тека петролеум» було надано суду товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів від 07.12.2021, від 16.12.2021, від 22.12.2021.

01.03.2020 АТ «ОПЗ» було видано наказ №83 «Про простій працівників АТ «ОПЗ», на підставі якого працівникам відповідача було оголошено простій з 01.03.2022.

31.03.2022 АТ «ОПЗ» було видано наказ №106 «Про призупинення дії трудового договору з працівниками АТ «ОПЗ».

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Господарським судом під час вирішення даної справи було встановлено, що ТОВ «Тека петролеум» на виконання зобов`язань за договором поставки №20/СН-357 від 29.10.2020 було поставлено АТ «ОПЗ» дизельне паливо, загальна вартість якого становить 2 343 322,80 грн, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними.

Проте, як з`ясовано судом та не спростовано відповідачем вартість поставленого позивачем товару була сплачена АТ «ОПЗ» частково на суму 550 000,00 грн, що підтверджується, зокрема, змістом акту звірки взаємних розрахунків за період з 29.10.2020 до 03.10.2023, в результаті чого станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість у розмірі 1 793 322,80 грн.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ «Тека петролеум» позовних вимог в цій частині шляхом присудження до стягнення з АТ «ОПЗ» суми основного боргу у розмірі 1 793 322,80 грн.

З посиланням на умови договору поставки №20/СН-357 від 29.10.2020, а також приписи чинного законодавства ТОВ «Тека петролеум» було заявлено до стягнення збитки від інфляції у розмірі 609 357,87 грн, нараховані на суму боргу з урахуванням показників інфляції за лютий 2022 року травень 2024 року, 3% річних у розмірі 129 639,16 грн, нараховані на суму боргу за період з 24.01.2022 до 21.06.2024, пеню у розмірі 245 168,75 грн, нараховану за накладною №290 від 07.12.2021 за період з 06.01.2022 до 05.07.2022, за накладною №296 від 16.12.2021 з 18.01.2022 до 17.07.2022, за накладною №298 з 24.01.2022 до 23.07.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом п. 6.2 договору поставки №20/СН-357 від 29.10.2020 Покупець за порушення обов`язку, визначеного у п. 3.2. цього договору, за вимогою Постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення встановленої Законом України від 22.11.96 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 343 ГК України передбачено, що за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, збитків від інфляції та пені, суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Тека петролеум» в цій частині позову.

Разом з тим, суд вважає за необхідне надати оцінку заявленому АТ «ОПЗ» клопотанню про зменшення розміру штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Господарський суд зауважує, що приписами чинного законодавства не встановлено переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких суд може зменшити неустойку, а, отже, вирішення вказаного питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Господарський суд зазначає, що розмір пені, заявленої до стягнення з відповідача становить 13,67 % від суми основного боргу, а, отже, її розмір є надмірним. Судом враховано, що за умови зупинення виробництва АТ «ОПЗ» аміаку та карбаміду з 18.09.2021, виробництво яких є одними із основних видів діяльності відповідача, з урахуванням оголошення простою для працівників у зв`язку з введенням воєнного стану та призупиненням дія трудових договорів, стягнення всієї суми пені покладатиме на відповідача надмірний тягар.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленої ТОВ «Тека петролеум» до стягнення пені на 200 000,00 грн та, відповідно, стягнення з АТ «ОПЗ» пені у розмірі 45 168,75 грн.

При цьому, господарським судом відхиляється клопотання АТ «ОПЗ» про зменшення нарахованих позивачем трьох відсотків річних та збитків від інфляції з огляду на наступне.

У постанові від 18.03.2020 по справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Слід зазначити, що у межах справи №902/417/18 судами було встановлено, щ умовами укладеного між сторонами договору поставки було встановлено сплату боржником 40% річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96% відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.

Враховуючи обставини даної справи, приймаючи до уваги зменшення заявленої позивачем до стягнення пені, враховуючи нарахування позивачем відсотків річних у розмірі, який є мінімальним та визначеним безпосередньо ЦК України, суд доходить висновку про відсутність підстав для зменшення 3% річних. При цьому, можливість зменшення збитків від інфляції приписами цивільного законодавства не передбачена.

Таким чином, суд доходить висновку про необхідність присудження до стягнення з АТ «ОПЗ» на користь ТОВ «Тека петролеум» 3% річних у розмірі 129 639,16 грн, збитків від інфляції у розмірі 609 357,87 грн та пені у розмірі 45 168,75 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю «Тека петролеум» позовних вимог шляхом присудження до стягнення з акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» суми основного боргу у розмірі 1 793 322,80 грн, 3% річних у розмірі 129 639,16 грн, збитків від інфляції у розмірі 609 357,87 грн, пені у розмірі 45 168,75 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача у повному обсязі незалежно від результатів вирішення спору (зменшення судом заявленої до стягнення пені) відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» /65481, Одеська область, місто Південне, вулиця Заводська, будинок 3; ідентифікаційний код 00206539/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тека петролеум» /65014, м. Одеса пр. Гагаріна, 12-А, оф. 401; ідентифікаційний код 37199864/ основний борг у розмірі 1 793 322,80 грн /один мільйон сімсот дев`яносто три тисячі триста двадцять дві грн 80 коп./, 3% річних у розмірі 129 639,16 грн /сто двадцять дев`ять тисяч шістсот тридцять дев`ять грн 16 коп./, збитки від інфляції у розмірі 609 357,87 грн /шістсот дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім грн 87 коп./, пеню у розмірі 45 168,75 грн /сорок п`ять тисяч сто шістдесят вісім грн 75 коп./, судовий збір у розмірі 41 662,33 грн /сорок одна тисяча шістсот шістдесят дві грн 33 коп./.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 31 жовтня 2024 р.

Суддя С.П. Желєзна