Рішення

від 30.10.2024 по справі 918/828/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа № 918/828/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РОНА ІНЖИНІРИНГ

до Комунального підприємства ВОЛЬФАРТ Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області

про стягнення заборгованості.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РОНА ІНЖИНІРИНГ (далі Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Комунального підприємства ВОЛЬФАРТ Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі Підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22 676 грн. 81 коп., з яких: 19 000 грн. 00 коп. - основний борг, 573 грн. 58 коп. інфляційні втрати, 252 грн. 30 коп. - 3% річних та 2 250 грн. 93 коп. пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Підприємством умов договору про відеообстеження від 27.09.2023 (далі Договір) в частині здійснення Підприємством зобов`язань з оплати наданих за Договором послуг у сумі 19 000 грн. 00 коп. у строки, встановлені умовами Договору. Враховуючи порушення Підприємством взятих на себе зобов`язань Товариством на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Ухвалою суду від 12.09.2024 позовну заяву Товариства залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, його представника та відповідача. У разі відсутності у позивача та/або в його представника електронного кабінету останні зобов`язані зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України);

- уточнення предмету позову, а саме визначити правильний розмір суми заборгованості;

- доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів (опис вкладення та документ, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) або опис вкладення про надсилання в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 ГПК України).

До господарського суду 13.09.2024 на виконання вимог ухвали суду від 12.09.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та подано суду докази з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, його представника та відповідача, докази відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, уточнений розрахунок розміру позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача заборгованості в сумі 22 194 грн. 25 коп., з яких: 19 000 грн. 00 коп. основний борг, 691 грн. 02 коп. інфляційні втрати, 252 грн. 30 коп. - 3% річних та 2 250 грн. 93 коп. пеня.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи призначити на 16.10.2024.

Від Товариства надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій просить провести розгляд справи за відсутності Товариства на підставі наявних у суду матеріалів.

Від Підприємства відзив на позовну заяву не надходив.

Представники сторін у судове засідання 16.10.2024 не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить:

- Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 17.09.2024) надіслано одержувачу Товариству в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 17.09.2024;

- рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600288866292, яке було відправлено 18.09.2024 та з якого вбачається отримання Підприємством 21.09.2024 надісланої, вказаним відправленням, ухвали суду від 17.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.10.2024 розгляд справи відкладено на 30.10.2024.

Представники Товариства у судове засідання 30.10.2024 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 16.10.2024) надіслано одержувачу Товариству в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 16.10.2024.

Суд враховує, що Товариство подало заяву про розгляд справи без участі, в якій просило провести розгляд справи за відсутності Товариства на підставі наявних у суду матеріалів, тому не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду, передбачених пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України. Також судом встановлено, що нез`явлення Товариства не перешкоджає вирішенню спору, за наявними матеріалами у справі.

Представник Підприємства у судове засідання не з`явився. Доказів отримання Підприємством ухвали суду від 16.10.2024 поштовим відділенням зв`язку на час розгляду справи до суду не повернуто.

При цьому судом перевірено на офіційному сайті АТ "Укрпошта", шляхом відстеження пересилання поштового відправлення № 0600298818326, яким направлено ухвалу суду від 16.10.2024 на адресу Підприємства та встановлено, що з 24.10.2024 поштове відправлення перебуває у точці видачі/доставки.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178, 251 ГПК України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме згідно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600288866292, яке було відправлено Підприємству 18.09.2024, з якого вбачається отримання останнім 21.09.2024 надісланої, вказаним відправленням, ухвали суду від 17.09.2024, Підприємство мало подати відзив на позовну заяву.

Як свідчать матеріали справи, Підприємство не скористалось наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від Підприємства станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.

З огляду на викладене, оскільки Підприємство не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев`ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

При цьому судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи наведе господарський суд зазначає, що Підприємство не було позбавлене права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про призначення судового засідання у справі № 918/828/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Частиною першою статті 10 вказаного Закону України передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, долученого позивачем до позовних матеріалів, офіційною адресою відповідача Комунального підприємства ВОЛЬФАРТ Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області (код ЄДРПОУ 42926730) є 35322, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Кустин, вул. Шевченка, 17.

Отже про дату, час та місце проведення засідань з розгляду справи 16.10.2024 та 30.10.2024 Підприємство повідомлялось шляхом надсилання судом рекомендованих поштових відправлень на офіційну його адресу, вказану Товариством у позовній заяві, та яка відповідає адресі зазначеній в Єдиному державному реєстрі.

З огляду на викладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою повідомлення Підприємства про розгляд справи судом.

Про поважні причини неявки представника Підприємства у судові засідання 16.10.2024 та 30.10.2024 суд не повідомлено.

Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка Підприємства не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що 27.09.2023 Товариством (Виконавцем) та Підприємством (Замовником) укладено Договір, за умовами пунктів 1.1 та 2.1 якого Замовник доручив, а Виконавець зобов`язався надати такі послуги: ДК:021:2015:71630000-3 - Послуги з технічного огляду та випробувань (Відеообстеження свердловини за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Любомирка) на суму 19 000 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ (20%) 3 166 грн 67 коп.

Відповідно до пункту 3.1 Договору за надання послуг згідно з пунктом 1.1 Договору Замовник сплачує Виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.

Згідно з пунктом 3.2 Договору оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання Замовником та Виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

Пунктом 3.3 передбачено, що кінцевий термін оплати Замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням пункту 3.2 здійснюється не пізніше 31.10.2023.

Станом на 09.10.2023 Виконавець виконав взяте на себе зобов`язання за Договором, про що сторонами було погоджено, шляхом підписання та скріплення печатками акта надання послуг від 09.10.2023 № 108, загальною вартістю 19 000 грн. 00 коп.

При цьому Замовником не заявлено жодних претензій стосовно обсягів та якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент їх прийняття, ні на момент подання даного позову, про що свідчить відсутність будь-яких зауважень та заперечень у підписаному сторонами акті наданих послуг.

У матеріалах справи також наявна калькуляція, підписана та погоджена Замовником, що підтверджує правильність розрахунків вартості наданої послуги, в якій сторонами погоджено та затверджено вартість послуг у розмірі 19 000 грн. 00 коп., яка підписана та скліплена печатками Підприємства та Товариства.

Виконавець 06.03.2024 у порядку статті 530 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) надіслав Замовнику вимогу про сплату заборгованості від 06.03.2024 № 09, з двома примірниками акта звіряння взаємних розрахунків, а також просив у 7-денний термін сплатити заборгованість, у розмірі 19 000 грн. 00 коп. або надати термін, в який Замовник зможе сплати заборгованість частинами.

Вказана вимога залишена Замовником без відповіді.

Згідно з трекеру АТ "Укрпошта" поштове відправлення 0303516265763, яким було направлено Замовнику вказану вимогу, 23.03.2024 було вручено особисто.

Виконавець 19.04.2024 направив на адресу Замовника претензію на суму 19 000 грн. 00 коп., де крім іншого було попередження, що у разі невиконання заявлених вимог, Виконавець буде змушений звернутися до господарського суду за примусовим задоволенням вимог.

Претензія отримана Підприємством, згідно з трекінгу відправлень АТ "Укрпошта" 26.04.2024, яка також була залишена відповідачем без відповіді.

За доводами Товариства Підприємство порушило умови укладеного Договору в частині оплати отриманих послуг і до часу звернення з відповідним позовом останнє не сплатило суму заборгованості.

Статтею 525 ЦК України та частиною сьомою статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Станом на 09.09.2024 сума основного боргу за Договором становить: 19 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 6.1 Договору за невиконання договірних зобов`язань, винна сторона відшкодовує спричинені, у зв`язку з цим збитки.

За таких підстав, як зазначає Товариство, починаючи з 01.04.2024 (час коли сплинув, встановлений вимогою 7-денний строк оплати заборгованості) у Підприємства виникло зобов`язання з оплати наданих позивачем послуги за Договором, у тому числі щодо сплати пені за період прострочення виконання основного зобов`язання, згідно з пунктом 2 частини другої статті 231 ГК України.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини другої статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з частинами першою-третьою, сьомою статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази, що сторонами було оспорено Договір, або визнання його недійсним.

З правового аналізу назви та змісту Договору вбачається, що він є договором надання послуг і тому правовідносини, які виникають між сторонами при його виконанні регулюються відповідними нормами матеріального права, тому саме такі норми права є необхідними для застосування до спірних правовідносин у даній справі.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що Товариством на підтвердження своїх вимог та належного свого виконання умов Договору в частині надання Підприємству послуг передбачених Договором, надано акт надання послуг від 09.10.2023 № 108 на суму 19 000 грн. 00 коп., який підписаний обома сторонами без жодних зауважень та заперечень щодо кількості та якості наданих послуг.

Також на підтвердження вартості наданих послуг Товариством до позовної заяви долучено калькуляцію, якою сторини погодили та затвердили вартість послуг у розмірі 19 000 грн. 00 коп., яка підписана та скліплена печатками Підприємства та Товариства.

У свою чергу Підприємство на порушення умова Договору, а саме пункту 3.2, яким передбачено, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання Замовником та Виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, не здійснило оплату наданих послуг, чим порушило умови Договору.

Виконавець, для врегулювання вказаної обставини, 06.03.2024 у порядку статті 530 ЦК України надіслав Замовнику вимогу про сплату заборгованості від 06.03.2024 № 09, з двома примірниками акта звіряння взаємних розрахунків, а також просив у 7-денний термін сплатити заборгованість, у розмірі 19 000 грн.00 коп. або надати термін, в який Замовник зможе сплати заборгованість частинами, яка залишена Замовником без задоволення та відповіді.

Тобто у встановлені Договором та вимогою строки Замовник не розрахувався.

Отже, Замовник зобов`язаний сплатити на користь Виконавця заборгованість за надані послуги згідно з Договором.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За результатами з`ясування обставин, на які Товариство посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні до матеріалів справи, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами статей 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено доведення Товариством належними та допустимими доказами факту неналежного виконання Підприємством умов Договору в частині своєчасної оплати наданих Товариством послуг за вказаним договором, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 19 000 грн. 00 коп.

Як вже зазначалось Підприємство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому й не спростувало вказані обставини належними та допустимими доказами. Доказів оплати наявної заборгованості суду не надано.

Враховуючи, що у Підприємства наявна заборгованість перед Товариством за надані ним послуги відповідно до умов Договору, останнім здійснено нарахування на основну суму заборгованості інфляційних втрат у розмірі 691 грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 252 грн. 30 коп. та пені у розмірі 2 250 грн. 93 коп. за період прострочення сплати боргу з 01.04.2024 до 09.09.2024, який визначений Товариством у позовній заяві, а саме починаючи з 01.04.2024 (час коли сплинув, встановлений вимогою 7-денний строк оплати заборгованості) до 09.09.2024 (час звернення з позовною заявою у даній справі).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною першою статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи порушення Підприємством умов Договору, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед Товариством, вказані норми чинного законодавства та перевіривши, за допомогою системи пошуку судової практики ?Прецедент?, надані Товариством розрахунки інфляційних втрат, 3 % річних та пені (з урахуванням клопотання про усунення недоліків позовної заяви), вважає їх правильними та арифметично вірним, а відтак правомірним та обґрунтованим є стягнення з Підприємства інфляційних втрат у розмірі 691 грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 252 грн. 30 коп. та пені у розмірі 2 250 грн. 93 коп., за період прострочення сплати суми основного боргу з 01.04.2024 до 09.09.2024.

Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати Товариства зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Підприємство.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства ВОЛЬФАРТ Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області (35322, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Кустин, вул. Шевченка, 17, код ЄДРПОУ 42926730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РОНА ІНЖИНІРИНГ (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 6, код ЄДРПОУ 39070065) 19 000,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) основного боргу, 691,02 грн. (шістсот дев`яносто одну гривню 02 копійки) інфляційних втрат, 252,30 грн. (двісті п`ятдесят дві гривні 30 копійок) 3% річних, 2 250,93 грн. (дві тисячі двісті п`ятдесят гривень 93 копійки) пені та 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 01 листопада 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.О. Селівон