Рішення

від 22.10.2024 по справі 920/746/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.10.2024м. СумиСправа № 920/746/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/746/24 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Тетра" (з іноземними інвестиціями) (проспект Любові Малої, буд. 93, м.Харків, 61001; код за ЄДРПОУ 32564661),

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (вул.Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003; код за ЄДРПОУ 05766356),

про стягнення 250863,24 грн,

установив:

25.06.2024 позивач подав позов, в якому просить стягнути з відповідача 250863,24 грн заборгованості за порушення зобов`язань за договором поставки від 26.09.2022 №27-253, з яких: 135000,00 грн основний борг, 93619,70 грн пеня, 6818,97 грн 3% річних, 15424,57 грн інфляційних втрат, а також судові витрати у справі.

27.06.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром", зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003.

Ухвалою від 28.06.2024 у справі №920/746/24 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання суду доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими документами відповідно до вимог ст. 172 ГПК України; а також доказів реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Тетра» (з іноземними інвестиціями) як юридичною особою електронного кабінету або у разі неможливості такої реєстрації - подання заяви, передбаченої абзацом 3 частини 6 статті 6 ГПК України.

08.07.2024 на виконання вимог ухвали від 28.06.2024 у справі №920/746/24 позивач поштою надіслав клопотання про долучення документів (вх №3841/24), яким надав суду докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими документами (опис вкладення та накладна) та докази реєстрації електронного кабінету ТОВ фірмою «Тетра» (з іноземними інвестиціями), зазначені докази долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 11.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/746/24; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для надання заяв по суті справи.

Відповідно до інформації з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та із системи «Електронний суд» позивач та відповідач мають зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».

На виконання абз. 1 ч. 7 ст. 6 ГПК України копія ухвали від 11.07.2024 про відкриття провадження у справі №920/746/24 надіслана сторонам відповідно до вимог ч.ч. 6-7 ст. 6 ГПК України до їх електронних кабінетів.

Згідно з довідками про доставку електронного листа копія зазначеної ухвали доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача 11.07.2024, 18:45, а також до електронної скриньки відповідача - 11.07.2024.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами враховуючи норму ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

26.09.2022 між Публічним акціонерним товариством «Сумихімпром» (далі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Тетра» (з іноземними інвестиціями) (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки №27-253 (далі - договір).

Відповідно до положень п. 1.1 постачальник зобов`язався поставити покупцю товар в асортименті, зазначеному в п. 1.2 договору, а покупець - прийняти та оплатити такий товар.

За пунктом 1.2. договору товаром є сітка загальною вартістю 135000,00 грн з ПДВ, а саме: Сітка П2-4,0-30-1,8 Н/Ж 900*4700 мм (ТУ У 28.7-32564661-001:2008) в кількості 3 шт. та Сітка П2-1-05 Н/Ж 1000 мм (ТУ У 28.7-32564661-001:2008) в кількості 100 м2.

Ціна цього договору становить 135000,00 грн. в тому числі ПДВ - 22500,00 грн., і включає в собі вартість товару на умовах DDP, м. Суми (склад «перевізника») (п. 2.1. договору).

Згідно з п. 3.1 договору покупець здійснює оплату за товар (партію товару) шляхом перерахування 100% вартості товару (партії товару) впродовж 7 банківських днів з моменту поставки товару (партії товару) на склад покупця , відповідно до оформленого належним чином рахунка-фактури постачальника.

Відповідно до п. 4.3 договору датою поставки товару є дата належного оформлення на складі покупця видаткової накладної, яка супроводжує товар.

Пунктом 5.3.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором, а за пунктом 5.1.1 договору - покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Згідно з п. 6.5 договору у разі порушення строків оплати за договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення.

За п.7.6 договору сторони домовилися, що введення воєнного стану в Україні (війна чи воєнні дії) не є форс-мажорною обставиною, що звільняє від відповідальності за порушення власних зобов`язань за договором.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022, а в частині зобов`язань щодо оплати - до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

28.09.2022 за видатковою накладною №822 позивач поставив, а відповідач в особі провідного економіста з матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_1 уповноваженого за довіреністю від 26.09.2022 №661 отримав товар за договором вартістю 135000,00 грн.

Як зазначає позивач, момент початку перебігу зазначеного в п. 3.1 договору 7-денного строку на оплату товару визначається наступним днем з моменту прийняття товару відповідачем - 29.09.2022, останній день зі встановлених 7 банківських днів припадає на 07.10.2022. У строк визначений договором відповідач вартість поставленого товару не сплатив.

04.11.2022 позивач направив на електронну адресу представника відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 претензію № 1 за вихідним №13 з вимогою сплатити заборгованість за договором. Зазначена претензія залишилась без відповіді.

Повторно позивач направив на електронну адресу представника відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні претензії: №2 за вихідним №16 від 12.12.2022; №3 за вихідним №17 від 26.12.2022; №4 за вихідним №1 від 13.01.2023, №5, за вихідним №2 від 23.01.2023; №6 за вихідним №3 від 06.02.2023.

У позові відповідач зауважив, що не одержавши відповіді на жодну із направлених електронною поштою претензій, 07.02.2023 позивач направив цінного листа з описом вкладення №6102003557030 за адресою відповідача засобами поштового зв`язку, але зазначене відправлення залишилося без відповіді зі сторони відповідача.

Надалі позивач продовжував надсилати претензії на електронну адресу представника відповідача - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: №7 за вихідним №7 від 28.02.2023; №8 за вихідним №8 від 03.04.2023; №9 за вихідним №12 від 24.04.2023; №10 за вихідним №13 від 01.06.2023; №11 за вихідним №15 від 19.06.2023; №12 за вихідним №15 від 19.06.2023.

Як зазначає позивач, відповідач надав відповідь на претензію №12 від 19.07.2023 №1284/27, за якою ПАТ «Сумихімпром» посилався на оголошення воєнного стану в Україні, воєнні дії, що були в безпосередній близькості від підприємства, та інші причини, які заважають виконати взятий на себе обов`язок. Відповідач у відповіді не заперечував заборгованості за договором та просив не застосовувати штрафні санкції, зазначені у претензії №12, обіцяючи погасити заборгованість за договором у найкоротші терміни.

Після одержання від відповідача відповіді на претензію №12 позивачем було надіслано на електронну адресу представника відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ще декілька претензій, зокрема: № 13 за вихідним № 17 від 25.07.2023; № 14 за вихідним №27 від 24.10.2023; № 15 за вихідним №31 від 20.11.2023; №16 за вихідним №31 від 20.11.2023; №17 за вихідним №7 від 01.03.2024; №18 за вихідним № 20 від 06.05.2024.

Всі претензії залишилися без відповіді, зобов`язання відповідача за договором невиконані, що стало підставою для звернення з даним позовом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).

За змістом ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджена вартість поставленої позивачем відповідачу продукції за договором в розмірі 135000,00 грн. Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 135000,00 грн вартості поставленого товару за договором є законними та обґрунтованими.

Щодо нарахування пені суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем у позові, позивач просить стягнути з відповідача 93619,70 грн пені за період з 08.10.2022 до 13.06.2024.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено факт неналежного виконання умов договору в частині несплати вартості поставленого товару в сумі 135000,00 грн, що є порушенням зі сторони відповідача п. 3.1 договору.

Згідно з п. 6.5 договору у разі порушення строків оплати за договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку, враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГПК України, правомірним періодом для нарахування пені, в межах періоду визначеного позивачем, вважає період з 08.10.2022 по 07.04.2023.

За допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості поставленого товару, положення ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР судом здійснено розрахунок пені.

Відповідно до здійсненого розрахунку розмір пені за період з 08.10.2022 по 07.04.2023 склав 33657,53 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 33657,53 грн пені за період з 08.10.2022 по 07.04.2023 визнаються законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 59962,17 грн пені суд відмовляє за необґрунтованістю.

Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку здійсненого позивачем у позові, останнім заявлено до стягнення з відповідача 6818,97 грн 3% річних за період з 08.10.2022 по 13.06.2024 та 15424,57 грн інфляційних збитків за період з жовтня 2022 року по травень 2024 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних збитків за допомогою «Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача щодо стягнення 6818,97 грн 3% річних та 15424,57 грн інфляційних збитків визнає правомірними обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з відповідача 135000,00 грн основного боргу, 33657,53 грн пені за період з 08.10.2022 по 07.04.2023, 6818,97 грн 3% річних та 15424,57 грн інфляційних збитків, у зв`язку з чим суд задовольняє зазначені позовні вимоги як законні та обґрунтовані. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в розмірі 3762,95 грн, що сплачений за платіжною інструкцією від 18.06.2024 №324.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи розмір правомірно заявлених позовних вимог, позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2863,52 грн судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (вул. Харківська, п/в 12, м. Суми, 40003; код за ЄДРПОУ 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Тетра" (з іноземними інвестиціями) (проспект Любові Малої, буд. 93, м. Харків, 61001; код за ЄДРПОУ 32564661) 135000,00 грн (сто тридцять п`ять тисяч грн 00 коп.) основного боргу, 33657,53 грн (тридцять три тисячі шістсот п`ятдесят сім грн 53 коп.) пені, 6818,97 грн (шість тисяч вісімсот вісімнадцять грн 97 коп.) 3% річних, 15424,57 грн (п`ятнадцять тисяч чотириста двадцять чотири грн 57 коп.) інфляційних втрат, а також 2863,52 грн (дві тисячі вісімсот шістдесят три грн 52 коп.) судового збору.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2024.

Суддя В.Л. Котельницька